Постанова

від 22.02.2022 по справі 759/2181/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/2181/22

пр. № 3/759/1575/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль В.О., за участю секретаря судового засідання Пономарчук К.О., прокурора Шкурпела Р.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши в об`єднаному провадженні протоколи складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, номер картки фізичної особи - платника податку невідомий, працює заступником директора з наукової роботи в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, встановлено, що в провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва Коваль В.О. також перебуває на розгляді справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-7 КУпАП та ще дев`ять протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (ун. №759/2182/22; ун. №759/2183/22; ун. №759/2184/22; ун. №759/2185/22; ун. № 759/2186/22; ун. № 759/2187/22; ун.№ 759/2188/22; ун. № 759/2189/22; ун. №759/2190/22), які об`єднані в одне провадження за ун. №759/2181/22.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні однієї посадової особи, уповноваженої на їх розгляд. У зв`язку з чим на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення складеного старшим оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, пов`язане з корупцією від 01.02.2022 року, ОСОБА_1 займаючи посади заступника директора з наукової роботи Інституту академії наук України (далі - Інститут) та голови преміювальної комісії Інституту, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 ЗУК «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) і суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення п. п. 2,3 ч. 1 ст. 28 Закону 1700-VII, прийняла рішення та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів (21.09.2021 на засіданні преміальної комісії Інституту брала участь у розгляді та прийняті рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2021 р.» зокрема також щодо себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 гривень, а також вчинила дії по підписанню протоколу засіданні преміювальної комісії Інституту від 21.03.2021 №3), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 , наказом Інституту від 07 лютого 2008 року № 18-к, переведено на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України з 07.02.2008.

Також, наказом Інституту від 08.02.2008 року № 19-к, ОСОБА_1 зараховано за сумісництвом з 07.02.2008 на посаду головного наукового співробітника відділу капітальної очистки води.

Згідно з п. п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.7., 4.2., 4.15., 5.1., 5.7., 5.10., 5.13. Статуту Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417348) (Нової редакції) затвердженого розпорядженням Президії Національної академії наук України від 09 грудня 2016 року № 825, Інститут є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, що заснована на державній власності (п. 1.1.).

Інститут очолює директор, який обирається, призначається та звільняється з посади й діє відповідно до чинного законодавства та Статуту Інституту (п. 4.2).

Отже, Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського Національної академії наук України є юридичною особою публічного права.

Відповідно до Посадової інструкції заступника директора з наукової роботи Інституту ОСОБА_1 (затвердженої директором Інституту ОСОБА_3 від 27.01.2020) посада заступника директора з наукової роботи належить до категорії наукових працівників та керівників (1. Загальні положення п. 1.1.).

Отже, заступник директора з наукової роботи Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського Національної академії наук України ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону № 1700-VII, у тому числі обмеження та зобов`язання, передбачені цим законом.

Згідно з Положенням про преміювальну комісію Інституту (затвердженого директором Інституту ОСОБА_3 від 25.06.2019 р.):

-преміювальна комісія обирається на розширеному засіданні Вченої ради інституту та затверджується наказом директора інституту. Головою преміювальної комісії є заступник директора з наукової роботи інституту;

-преміювальна комісія приймає рішення про преміювання співробітників інституту, надання їм доплат, надбавок;

-преміювальна комісія приймає рішення про преміювання або надання надбавок керівному складу інституту, розглядає їх особистий вклад у виконання тематичного плану (анотовані звіти відділів, публікаційна та патентно - ліцензійна діяльність тощо);

-рішення про преміювання або надання надбавок виконавцям тематичного плану приймається на підставі подання керівників наукових відділів, також на підставі одержаних наукових результатів;

-рішення преміювальної комісії щодо членів преміювальної комісії повинно бути узгоджено з директором інституту;

-преміювальна комісія готує проекти наказів, рішення затверджуються на засіданні Вченої ради інституту та підписується директором інституту;

-накази щодо преміювання або надбавок для директора інститут підписує заступник директора з наукової роботи інституту.

Відповідно до наказу директора Інституту ОСОБА_3 від 28.10.2019 № 52 «Про склад преміювальної комісії» було оновлено склад преміювальної комісії інституту, а саме: Голова комісії - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 , члени комісії: заступник директора з наукової роботи ОСОБА_4 , заступник директора з інженерно - технічних та загальних питань ОСОБА_5 , учений секретар ОСОБА_9., головний бухгалтер ОСОБА_6 , Завідувач ВК ОСОБА_10., голова профкому ОСОБА_7 , секретар - завідувач ПВВ ОСОБА_8 .

Так, голова преміювальної комісії Інституту - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 прийняла рішення (брала участь у розгляді та прийнятті рішення по питання «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2021 р.») та також вчинила дії по підписанню Протоколу засідання преміювальної комісії Інституту від 21 вересня 2021 року № 3, щодо преміювання співробітників Інституту за ІІІ квартал 2021 року, зокрема, щодо себе особисто також, як керівника теми та відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника). Результатом зазначених дій було подальше видання директором Інституту ОСОБА_3 наказу від 27.09.2021 р. № 41/1-ос, яким встановлено премію працівникам Інституту, зокрема, заступнику директора з наукової роботи ОСОБА_1 в розмірі 12 000 грн.

Так, 21.09.2021 заступник директора з наукової роботи Інституту - голова преміювальної комісії ОСОБА_1 на засіданні преміювальної комісії Інституту брала участь у розгляді та прийнятті рішення по питанню «Про преміювання співробітників Інституту за ІІІ квартал 2021 р.», зокрема, також щодо себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 гривень, а також вчинила дії по підписанню протоколу засідання преміальної комісії Інституту від 21.09.2021 № 3, всупереч Положення про преміювальну комісію Інституту: преміювальна комісія приймає рішення про преміювання або надання надбавок керівному складу інституту, розглядає їх особистий вклад у виконання тематичного плану (анотовані звіти відділів, публікаційна та патентно-ліцензійна діяльність тощо).

Можливість отримати заробітну плату в більшому розмірі за рахунок премії є приватним інтересом ОСОБА_1 , наявним під час прийняття рішення та вчинення дій по підписанню відповідного протоколу, зокрема, стосовно себе.

Додатково з`ясовано, що складання т.в.о. вченого секретаря Інституту ОСОБА_11 подання з проханням виплатити премію за результатами виконання тематичного плану за ІІІ квартал 2021 року та видання наказу директором Інституту ОСОБА_3 від 27.09.2021 р. № 41/1-ос не запобігло виникненню реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 та не були заходами зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, оскільки по-перше: вказані документи були створені на підставі протоколу засідання преміальної комісії Інституту від 21.09.2021 № 3, по-друге: ОСОБА_1 на зазначеному засіданні брала участь у розгляді та прийнятті та прийнятті рішення по питанню «Про преміювання співробітників Інституту за ІІІ квартал 2021 р.», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 грн., а також вчинила дії по підписанню цього протоколу.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 21 вересня 2021 року, тобто день, коли ОСОБА_1 прийняла рішення та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, не дотримавшись вимог ст. 28 Закону № 1700-VІІ.

Датою та часом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є дата та час складання цього адміністративного протоколу №127, а саме 01.02.2021.

Окрім того, відповідно про протоколу №126 від 01.02.2022, голова преміювальної комісії Інституту - заступника директора з наукової роботи ОСОБА_1 21 вересня 2021 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2021 р.», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 грн.

Відповідно про протоколу №125 від 01.02.2022, заступник директора з наукової роботи Інституту - голова преміювальної комісії ОСОБА_1 22 березня 2021 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питання «Про преміювання співробітників інституту за березень 2021 р.», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 5 000 грн.

Відповідно про протоколу №124 від 01.02.2022, голова преміювальної комісії Інституту - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 22 березня 2021 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за березень 2021 р.» зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 5 000 грн.

Відповідно про протоколу №133 від 01.02.2022, заступник директора з наукової роботи Інституту - голова преміювальної комісії ОСОБА_1 21 грудня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питання «Про преміювання співробітників інституту за IV квартал 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 грн.

Відповідно про протоколу №132 від 01.02.2022, голова преміювальної комісії Інституту - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 21 грудня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за IV квартал 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 грн.

Відповідно про протоколу №128 від 01.02.2022, голова преміювальної комісії Інституту - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 22 червня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за І півріччя 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 10 000 грн.

Відповідно про протоколу №129 від 01.02.2022, заступник директора з наукової роботи Інституту - голова преміювальної комісії ОСОБА_1 22 червня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за І півріччя 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 10 000 грн.

Відповідно про протоколу №130 від 01.02.2022, голова преміювальної комісії Інституту - заступник директора з наукової роботи ОСОБА_1 21 вересня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 10 000 грн.

Відповідно про протоколу №131 від 01.02.2022, , заступник директора з наукової роботи Інституту - голова преміювальної комісії ОСОБА_1 21 вересня 2020 року на засіданні преміювальної комісії Інституту під час розгляду та прийняття рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2020 року», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 10 000 грн.

У своїх поясненнях в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, не визнала, суду пояснила, що з 2008 року по теперішній час займає посаду заступника директора з наукової роботи Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України відповідно до наказу від 07.02.2008 №18-к, також за сумісництвом обіймає посаду головного наукового співробітника (відповідно до наказу від 08.02.2008 №19-к), а відповідно до наказу від 28.12.2020 №55 «Про розподіл службових обов`язків», зокрема, виконує обов`язки директора інституту від час його відсутності. Також відповідно до наказу від 28.10.2019 №52 «Про склад преміювальної комісії» вона обіймає посаду голови цієї комісії. ОСОБА_1 зазначила, що не зверталась та не повідомляла уповноваженій особі та/або директору Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України, членам преміювальної комісії, Національну академію наук України або Національне агентство з питань запобігання корупції про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів тому як вважала, що під час перебування на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту та голови преміювальної комісії у неї не виникало реального або потенційного конфлікту інтересів. Отже, ОСОБА_1 повідомила, що під час перебування на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту та голови преміювальної комісії брала участь у розгляді та прийнятті рішення по питанню «Про преміювання співробітників інституту за ІІІ квартал 2021р.», зокрема, себе особисто, як відповідальної виконавиці (головного наукового співробітника) у розмірі 12 000 гривень, а також підписала протокол засіданні преміальної комісії Інституту від 21.09.2021 №3 на підставі Статуту та Колективного договору, і не вважала що в її діях є ознаки конфлікту інтересів, а тому не вчиняла жодних дій спрямованих на врегувалювання можливого конфлікту інтересів.

Прокурор Шкурпело Р.В. зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а також доданими ним письмовими поясненнями, тому просив з урахуванням положень ст. 36 КУпАП накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінивши досліджені в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що на підставі вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Беручи до уваги, що у діях ОСОБА_1 відсутній приватний інтерес та відповідно реальний конфлікт інтересів, а отже і об`єктивна сторона адміністративних правопорушень за ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП. Також, розмір премій ОСОБА_1 визначався за поданнями інших незацікавлених осіб, що свідчить про відсутність дискреції, а отже і ознак реального конфлікту інтересів. При цьому протоколи НАЗК не містять ані обґрунтування, ані суб`єктивного твердження про наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушень. Зазначене свідчить, що під час складання протоколів про адміністративне правопорушення уповноважена особа не аналізувала питання наявності у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушень. Суд бере до уваги та враховує пояснення особи, щодо якої складено протокол, зокрема, щодо обставин підписання пропозицій про преміювання в тому числі власне, а також доводи на предмет відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку, на думку суду, ОСОБА_1 безпосередньо рішення про власне преміювання та визначення розміру своєї премії не приймала. Вона лише звернулася з пропозиціями, а не з поданнями, підготовленими не нею, а фінансовим органом, про преміювання працівників в тому числі власне преміювання, що узгоджується з Положенням про преміювальну комісію Інституту, зазначивши при цьому суму, яка не виходить за межі встановлених законодавством.

Як вбачається із матеріалів протоколів про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , видача наказів в частині преміювання ОСОБА_1 відбувалось на підставі подань третіх осіб, зокрема, подання про преміювання за розвиток наукових основ хімії, фізики та біології води, за обґрунтування і розробку технологій активації відходів алюмінієвого виробництва для одержання нових реагентів і матеріалів в процесах очищення води за підписом т.в.о. вченого секретаря Інституту ОСОБА_11, а самі накази в частині премій ОСОБА_1 за підписом директора Інституту ОСОБА_3 .

Також слід зазначити, що з урахуванням чинного законодавства, отримання грошової винагороди у формі заробітної плати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право на зарплату, не нижчу, від визначеної законом законодавчо закріплено у статті 43 Конституції України, а згідно ч. 1 та ч. 2 статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура зарплати складається з основної заробітної плати (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Відтак, отримання премій та їх розміру не залежало від безпосереднього прийняття ОСОБА_1 рішення. Таким чином, дані факти унеможливлюють існування реального конфлікту інтересу, оскільки остання підписала протокол про преміювання за конкретний період, а не встановлювала щомісячний розмір премій.

ОСОБА_1 не здійснювала самостійного розрахунку та не визначала (не встановлювала) розмір премій співробітників Інституту, у т.ч. собі.

Повноваження щодо самостійного, одноособового розрахунку та визначення розміру премій співробітників Інституту, у т.ч. щодо самого себе, у ОСОБА_1 відсутні.

Вказане також підтверджується відсутністю у протоколах про адміністративне правопорушення чіткого визначення «суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями», а також «реального впливу на об`єктивність чи неупередженість вчинення дій».

За таких обставин суд прийшов до висновку, що об`єднане провадження відносно ОСОБА_1 за протоколами про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 9-10, 247, 283-284, 288-289 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.

Суддя Святошинського

районного суду міста Києва В.О. Коваль