Рішення

від 25.04.2022 по справі 160/23776/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року Справа № 160/23776/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж», в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» (код ЄДРПОУ 39111467) до бюджету у сумі 172372,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в інтегрованих картках відповідача обліковується податковий борг у загальній сумі 172372,00 грн., у тому числі: податок на додану вартість 131414,00 грн.; податок на прибуток підприємств 40958,00 грн.

Позивач вказує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як орган державної податкової служби та контролюючий орган набуває права відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з відповідача з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 30.11.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

До суду повернувся конверт з поштовим вкладенням, надісланий відповідачу разом з ухвалою від 30.11.2021 року, з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання», датованою 17.02.2022 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» (код ЄДРПОУ 39111467) перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг ТОВ «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» виник у результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань самостійно задекларованих платником, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9130901498 від 19.05.2021 року по терміну сплати 31.05.2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 131414,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства № 9372973028 від 01.03.2021 року по терміну сплати 11.03.2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 41000,00 грн.

Водночас, за рахунок переплати у сумі 42,00 грн. податковий борг був зменшений та складає 172372,00 грн.

У зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, податковим органом було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 20.05.2021 року № 0083086-1310-0407 про наявність податкового боргу та направлено на адресу відповідача.

Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 49.16 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків.

За правилами, визначеними п.59.5 ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з тим, що відповідачем не погашено заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідно до п.14.1.152 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Частиною 1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі такі витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» (код ЄДРПОУ 39111467) до бюджету у сумі 172372,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Судові витрати у справі не розподілялись.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.04.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька