Рішення

від 02.10.2007 по справі 34/297-07-6235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/297-07-6235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2007 р.Справа  № 34/297-07-6235

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НОВА ТЕК"   

про стягнення на  суму 26636,88грн.

                                                                                                                      Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

      від позивача: Богун М.Д. –представник, діюча на підставі довіреності №52 від 01.02.2007р.;

      від відповідача: Кас'янова Л.Ю. –представник, діюча на підставі довіреності від 16.01.2007р. №030-017;

В судовому засіданні 28.09.2007р. по справі оголошено перерву до 02.10.2007р. до 10год. 20хв. у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", звернувся до суду з позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій, посилаючись на сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 160832,77грн., просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 26636,88грн., у т.ч. 15015,04грн. пені, 3% річних у сумі 3010,54грн. та 8611,30грн. збитків від інфляції за весь час прострочення виконання умов договору поставки №32/0 від 01.02.2006р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву та запереченні на заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.02.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НОВА ТЕК" (Покупець) укладено договір поставки №32/0, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, визначений Специфікаціями, котрі є додатками до цього договору та його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.1.2 даного договору найменування, кількість, якість та ціна одиниці товару, що включає вартість упаковки та маркування, а також ціна кожної партії товару вказуються у Специфікаціях на поставку товару.

Пунктом 1.3 вказаного договору передбачено, що загальна сума даного договору визначається сукупністю підписаних Сторонами Специфікацій, що є додатками до цього договору та його невід'ємними частинами, але не може перевищувати 400000грн.

Згідно п.3.1 договору оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 10 банківських днів з моменту поставки Продавцем такої партії товару покупцю, на підставі виставленого Продавцем рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п.4.2 цього договору Продавець зобов'язується поставляти товар Покупцю протягом 14 календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації на поставку товару.

Відповідно до вимог п.3.1 договору Покупець щомісячно до 25 числа календарного місяця подає Продавцю письмове замовлення із зазначенням обсягу поставки товару на наступний місяць, інших умов поставки. На підставі замовлення Покупця, сторони підписують Специфікацію на поставку партії (партій) товару.

Позивач зазначив, що на виконання умов зазначеного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 160832,77грн., про що свідчать видаткові накладні №01683 від 30.10.2006р. на суму 31386,89грн., №01799 від 13.11.2006р. на суму 17015,88грн., №01857 від 20.11.2006р. на суму 34132,28грн., №01863 від 21.11.2006р. на суму 32784,12грн., №01893 від 24.11.2006р. на суму 46513,6грн.

Крім того, позивачем було надіслано на адресу відповідача листи-вимоги №880 від 19.03.07р. на суму 159689,95грн. та №1177 від 10.07.07р. на суму 123445,87грн., відповіді на які останній не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, всупереч зазначених приписів норм Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України, в порушення умов зазначеного договору поставка вищевказаних партій товару здійснена без підписання сторонами Специфікацій, які згідно п.п.1.1-1.3 вказаного договору є обов'язковою умовою (його невід'ємними частинами) для постачання товару у межах договірних відносин. При цьому, видаткові накладні, по яким поставлено товар не містять посилання на договір поставки №32/0 від 01.02.2007р.

Поряд з цим, згідно наявних в матеріалах справи Специфікацій №1 від 17.03.06р. на суму 49276,50грн., №2 від 04.04.06р. на суму 18500,30грн., №3 від 05.05.06р. на суму 63696,56грн., №4 від 10.06.06р. на суму 55751,33грн., №5 від 17.07.06р. на суму 27998,57грн., позивач, на виконання умов договору поставки №32/0 від 01.02.2006р., поставив відповідачу товар на загальну суму 215223,26грн., про що свідчать видаткові накладні №00288 від 17.03.06р. на суму 49276,50грн., №00554 від 26.04.06р. на суму 18500,30грн., №00611 від 10.05.06р. на суму 8968,25грн., №00666 від 17.05.06р. на суму 8013,60грн., №00720 від 20.05.06р. на суму 11552,94грн., №00703 від 23.05.06р. на суму 22531,39грн., №00746 від 31.05.06р. на суму 12630,38грн., №00821 від 09.06.06р. на суму 10853,86грн., №00882 від 23.06.06р. на суму 37996,63грн., №00904 від 27.06.06р. на суму 6900грн., №01119 від 28.07.06р. на суму 21829,39грн. та який був оплачений відповідачем про що свідчать платіжні доручення (а.с.55-84).

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Тоді як позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення 15015,04грн. пені, 3% річних у сумі 3010,54грн. та 8611,30грн. збитків від інфляції за весь час прострочення виконання умов договору поставки №32/0 від 01.02.2006р., посилається на видаткові накладні №01683 від 30.10.2006р. на суму 31386,89грн., №01799 від 13.11.2006р. на суму 17015,88грн., №01857 від 20.11.2006р. на суму 34132,28грн., №01863 від 21.11.2006р. на суму 32784,12грн., №01893 від 24.11.2006р. на суму 46513,6грн., які, як вбачається судом, не містять підстав для застосування умов цього договору для виконання зобов'язання з боку відповідача, оскільки в них відсутні посилання на їх видачу позивачем саме за цим договором. Будь-яких пояснень з цього приводу позивачем суду не надано всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" позов заявлений щодо правовідносин, які виникли з договору поставки №32/0 від 01.02.2007р., а вимога щодо стягнення заборгованості на загальну суму 26636,88грн., у т.ч.15015,04грн. пені, 3% річних у сумі 3010,54грн. та 8611,30грн. збитків від інфляції за весь час прострочення, заявлена по поставкам, які здійснено за межами названого договору, у зв'язку з чим слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст.44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

   Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.