Рішення

від 25.04.2022 по справі 160/1572/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року Справа № 160/1572/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Монатком Денисом Сергійовичем, до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-307838-55У від 19.02.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 36500,74 грн.

Ухвалою від 27.01.2022 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову в даній справі, яку ухвалою суду від 27.01.2022 задоволено, забезпечено позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 36500,74 грн, на підставі якої Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №68076340 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1572/22.

У встановлений судом строк в порядку усунення недоліків позовної заяви до суду надійшла заява представника позивача адвоката Монатка Д.С. з доданими до неї документами, у тому числі уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-307838-55У від 19.02.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 36500,74 грн. Також позивач просила стягнути на її користь судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1736,70 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 16.02.1996 до 11.06.2021 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець. З 06.08.2012 вона офіційно працевлаштована у Кам`янському професійному ліцеї, тобто є найманим працівником, єдиний соціальний внесок за неї сплачує роботодавець. Підприємницьку діяльність вона не здійснює, звітність не подає. Оскаржувану вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021 позивач не отримувала, дізналася про вимогу та виконавче провадження з її примусового виконання 11.01.2022, коли з`ясувалося, що на її банківські рахунки накладено арешт постановою державного виконавця від 11.01.2022 у виконавчому провадженні №68076340 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-307838-55У від 19.02.2021. Позивач вважає, що вказана вимога не набула статусу узгодженої, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.03.2022 поновлено строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача докази: копію оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021, доказів її направлення/отримання платником податку (позивачем); копію інтегрованої картки платника зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування стосовно позивача за весь період її ведення; пояснення із підтверджуючими доказами, чи подавалась позивачем податкова звітність; розрахунок суми боргу до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) із зазначенням періодів та підстав нарахування; усі наявні документи, на підставі яких була сформована оскаржувана у цій справі вимога; пояснення із підтверджуючими доказами, на якій системі оподаткування перебувала позивач.

05.04.2022 до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 з 16.02.1996 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на загальній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 ФОП ОСОБА_1 була платником єдиного внеску. 11.06.2021 до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак з обліку її не знято. З метою контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями Державною податковою службою України впроваджено автоматичне нарахування сум єдиного внеску, які щоквартально відображуються в інтегрованій картці платника (ІКП) за кодом бюджетної класифікації 71040000. У з`язку з наявністю недоїмки у ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску в сумі 36500,74 грн за період 2017-2020 роки, було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021. Відповідач зазначає, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа-підприємець виконує обов`язки та несе відповідальність, передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, що здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем. У відзиві відповідач також заперечував проти стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, посилаючись на недоведеність, необґрунтованість та неспівмірність розміру таких витрат з урахуванням обсягу наданих послуг та незначну складність справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2021 та ідентифікаційних даних платника, наданих відповідачем, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 16.02.1996 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 16.02.1996 її взято на облік у Кам`янській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. 11.06.2021 підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено.

19.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску становить 36500,74 грн. Нарахування єдиного внеску в ІКП ФОП ОСОБА_1 за технологічним кодом класифікації 71040000 проведено автоматично: 8448,00 грн - єдиний внесок за 2017 рік (термін сплати 09.02.2018); 2457,18 грн - за І квартал 2018 року (термін сплати 19.04.2018); 2457,18 грн - за II квартал 2018 року (термін сплати 19.07.2018); 2457,18 грн - за III квартал 2018 року (термін сплати 19.10.2018); 2457,18 грн - за IV квартал 2018 року (термін сплати 21.01.2019); 2754,18 грн - за I квартал 2019 року (термін сплати 19.04.2019); 2754,18 грн - за II квартал 2019 року (термін сплати 19.07.2019); 2754,18 грн - за III квартал 2019 року (термін сплати 21.10.2019); 2754,18 грн - за IV квартал 2019 року (термін сплати 20.01.2020); 2078,12 грн - за І квартал 2020 року (термін сплати 21.04.2020) (січень-лютий 2020 року); 1039,06 грн - за II квартал 2020 року (термін сплати 20.07.2020 (червень 2020 року); 3178,12 грн - за III квартал 2020 року (термін сплати 19.10.2020 року) (липень - вересень 2020 року); 2200,00 грн - за IV квартал 2020 року (термін сплати 19.01.2021) (жовтень-листопад 2020 року). Станом на 02.11.2021 в ІКП проведено стягнення в межах виконавчого провадження в сумі 1288,00 грн (платіжне доручення № 11167 від 01.11.2021).

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55 від 19.02.2021 було направлено на адресу місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначене поштове відправлення було повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за закінченням терміну зберігання.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021 разом із заявою про примусове виконання від 28.12.2021 вих. № 45453/5/04-36-13-07-11 надіслано до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

10.01.2022 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження № 68076340 з примусового виконання зазначеної вимоги, у якому 11.01.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 та копії довідки № 169 від 20.01.2022, виданої Кам`янським професійним ліцеєм, ОСОБА_1 офіційно працевлаштована у Кам`янському професійному ліцеї з 06.08.2012.

З серпня 2012 року до березня 2021 року за ОСОБА_1 як за найманого працівника єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцем Кам`янським професійним ліцеєм (код ЄДРПОУ 02541533), що підтверджується сформованою 09.06.2021 довідкою форми ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно з ч.3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Нарахування заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач офіційно працевлаштована в Кам`янському професійному ліцеї з 06.08.2012 та станом на 20.01.2022.

Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги в адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 сформулював правовий висновок, відповідно до якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як встановлено судом, оскаржуваною вимогою позивачеві визначено суми зобов`язань зі сплати єдиного внеску із розміру мінімального страхового внеску у період реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, за який вона мала обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску.

Однак, у період, за який контролюючим органом донараховано недоїмку (2017-2020 рр.), ОСОБА_1 була офіційно працевлаштованою, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивач у зазначені періоди була найманим працівником, тобто застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачує її роботодавець.

Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою-підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним нарахуванням єдиного соціального внеску.

Відтак, складена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн та заяви про забезпечення позову в сумі 744,30 грн, усього 1736,70 грн.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві зазначено, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу в сумі 4300,00 грн.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: копію договору від 20.01.2022 про надання правничої допомоги, укладного між ОСОБА_1 і адвокатом Монатко Д.С.; копію акту про надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2022; копію ордеру серії АЕ № 1033951 від 20.01.2022; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3601 від 25.01.2018.

Відповідно до п. 2 договору від 20.01.2022 про надання правничої допомоги правнича допомога полягає у представництві клієнта в суді першої інстанції з питання скасування вимоги № Ф-307838-55У від 19.02.2021.

Згідно з п. 4 зазначеного договору розмір гонорару становить 2000,00 грн та додатково за подання заяв по суті справи 1500,00 грн, за участь у судовому засіданні 800,00 грн.

В акті про надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2022 зазначено, що на підставі договору від 20.01.2022 адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу, яка полягала у складанні позовної заяви та доданих до неї документів про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-307838-55У від 19.02.2021 на суму 36500,74 грн. Адвокатом було складено позовну заяву та додані до неї документи, витрачений час 4 години. Адвокат передав клієнту один примірник позову та доданих до нього документів. Клієнт сплатив гонорар, передбачений пунктом 4 договору, в сумі 4300,00 грн (за позов 2000,00 грн, за одне судове засідання 800,00 грн та за відповідь на відзив відповідача), а адвокат отримав вказані кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивач звернулася до суду із позовом про скасування вимоги контролюючого органу про сплату боргу, справа розглянута у спрощеному позовному провадженні та не є складною. Представником позивача було складено та подано до суду позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами, у тому числі заявою про забезпечення позову. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Інших заяв позивача по суті справи, крім позовної заяви, станом на 26.04.2022 до суду не надходило.

За встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки), що не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність поданих представником позивача процесуальних документів не є значними. З урахуванням вищевикладеного, обґрунтованим, документально підтвердженим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000,00 грн, сплачена позивачем за складення позовної заяви з доданими до неї документами, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-307838-55У від 19.02.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1736,70 грн (одна тисяча сімсот тридцять шість гривень 70 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.

Повний текст рішення складено 26.04.2022.

Суддя В.В. Рянська