Рішення

від 26.04.2022 по справі 440/3074/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3074/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до Громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь", треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенський міськрайонний відділ управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про припинення діяльності громадського формування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь", треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенський міськрайонний відділ управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про припинення діяльність Громадського формуванням з охорони громадського порядку "Сила і Честь" (код ЄДРПОУ 41760247 ) шляхом примусового розпуску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з моменту свого створення відповідач допомогу поліції не надавав, тобто фактично існував формально, не здійснюючи заходи, передбачені статутом Громадського формування, та не виконуючи свої завдання відповідно до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", що у свою чергу є підставою для припинення Громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь" шляхом примусового розпуску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано докази.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Треті особи письмових пояснень щодо позову не надали.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Громадське формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь" зареєстроване юридичною особою з ідентифікаційним кодом 41760247 та за адресою: пр. Володимирський, 12, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500.

Основним зареєстрованим видом діяльності відповідача є: діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

На адресу позивача надійшли листи Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 16.12.2021 та від 26.01.2022 та Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 01.12.2021, якими повідомлено про невиконання Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Сила і Честь" обов`язків, визначених у статуті, та завдань, передбачених Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Цим листами начальники Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області просили прийняти рішення відносно вищевказаного громадського формування відповідно до чинного законодавства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", "Про громадські об`єднання", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22 червня 2000 року № 1835-III /далі Закон № 1835-III / громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об`єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань /стаття 2 Закону № 1835-III /.

За приписами статті 3 Закону № 1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку.

Використання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.

Відповідно до положень абзацу 1 статті 5 Закону № 1835-III громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього, а відповідно до статті 8 Закону № 1835-III діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону. У разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 9 Закону № 1835-III визначено, що основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1) у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

При цьому статтею 11 Закону № 1835-III встановлено, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:

1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;

2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;

3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Відповідно до статей 15 та 16 Закону № 1835-III органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів, керівники підприємств, установ, організацій у межах своєї компетенції, а також громадяни сприяють громадським формуванням в охороні громадського порядку і державного кордону.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації в установленому порядку розглядають пропозиції громадських формувань щодо поліпшення стану громадського порядку і охорони державного кордону та вживають у межах своєї компетенції відповідних заходів.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування спільно з органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України організовують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону шляхом залучення їх членів до проведення патрулювання та інших спільних заходів, проведення інструктажів та оперативного надання відповідної інформації, крім таємної, залучення їх членів до правового навчання та ознайомлення з формами та методами боротьби з правопорушеннями.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.

Згідно приписів статті 20 Закону № 1835-III контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом. Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Контроль за джерелами і розмірами надходжень коштів до цих громадських формувань здійснюється відповідно до закону. У разі порушення фінансової дисципліни з боку громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону воно несе відповідальність згідно з законом.

Отже, відповідно до статті 8 Закону № 1835-III у разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску за рішенням суду у встановленому законом порядку.

Згідно статуту Громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь", затвердженого рішенням установчих зборів засновників громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь" від 01.11.2017 та погодженого із начальником Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, формування створюється як громадське об`єднання на добровільних засадах з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних та адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.

Статтею 25 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI /далі Закон № 4572-VI/ врегульовано, що припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:

1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Водночас статтею 28 Закону № 4572-VI зі змінами, внесеними Законами № 767-VII від 23 лютого 2014 року та № 835-VIII від 26 листопада 2015року, встановлено, що громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

В свою чергу статтями 36 та 37 Конституції України, зокрема, визначено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об`єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

А відповідно до статті 4 Закону № 4572-VI утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Громадським об`єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.

Доказів на підтвердження виявлення ознак порушення відповідачем вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання» позивачем не надано, а судом не встановлено. Ті обставини, на які посилається позивач в позовній заяві та які зазначені в листи Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 16.12.2021 та від 26.01.2022 та Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 01.12.2021, не є визначеними законом підставами для заборони діяльності громадського об`єднання відповідно до статті 28 Закону № 4572-VI.

Також суд враховує і те, що відповідно до статей 15, 20 Закону № 1835-III органи місцевого самоврядування сприяють громадським формуванням в охороні громадського порядку і державного кордону, спільно з органами Національної поліції організовують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону шляхом залучення їх членів до проведення патрулювання та інших спільних заходів, проведення інструктажів та оперативного надання відповідної інформації, крім таємної, залучення їх членів до правового навчання та ознайомлення з формами та методами боротьби з правопорушеннями, тобто і органи Національної поліції, і органи місцевого самоврядування також зобов`язані вчиняти активні дії щодо організації діяльності громадського формування в охороні громадського порядку, зокрема залучати членів громадського формування до проведення патрулювання та інших спільних заходів. Також органи місцевого самоврядування вправі вимагати від громадського формування необхідні документи та одержувати пояснення, тобто координувати діяльність такого громадського формування.

Оскільки позивачем не доведено наявності законодавчо визначених підстав для припинення діяльності Громадського формуванням з охорони громадського порядку "Сила і Честь" шляхом його примусового розпуску, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 04057439) до Громадського формування з охорони громадського порядку "Сила і Честь" (пр. Володимирський, 12, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 41760247), треті особи: Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Достоєвського, 3, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500), Лубенський міськрайонний відділ управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Монастирська, 4, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500) про припинення діяльності громадського формування - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва