Постанова

від 24.04.2022 по справі 640/7604/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7604/19 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № б/н від 16.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 41 526, 44 грн., у т.ч. за основним платежем 33 221,15 грн. та штрафних санкцій 8 305, 29 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0029744204 від 16.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 3 460, 53 грн., у т.ч. за основним платежем 2 768, 43 грн. та штрафних санкцій 692, 10 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-131 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86 623, 32 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0030104204 від 17.04.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 21 354, 12 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 05.12.2018 № 3879/26-15-42-04 та № 3880/26-15-42-04 Головного управління ДФС у місті Києві було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з 05.12.2018, з продовженням терміну її проведення на підставі наказу № 18248 ГУ ДФС у м. Києві від 14.12.2018, по 26.12.2018 включно.

За результатами проведеної перевірки, був складений акт № 4958/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 від 28.12.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

Згідно з висновками акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення чинного законодавства України, а саме:

- порушення п. 177.2 та 177.4 ст. 177 ПК України, - занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на 182939,30 грн., в т.ч.: за 2016 рік - 78764,96 грн., за 2017 рік - 104174,34 грн.;

- порушення п. п. 1.2, п. п. 1.3 п. 16 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, - занижено військовий збір за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на 15244,94 грн., в т.ч.: за 2016 р. - 6563.75 грн., за 2017р. - 8681,19 грн.;

- порушення п. 177.10 ст. 177 ПК України - неналежне ведення обліку доходів і витрат, а саме: у книзі обліку доходів і витрат не зазначено реквізитів первинних фінансових документів на підставі яких формувались доходи за період 2016-2017 рр. та понесені витрати;

- порушення абз. 3 ч. 8, ст. 9. Закону №2464 - не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за 2016-2017 рр. у розмірі 181115,20 грн., в т.ч.: 2016р. - на 89942,94 грн., за 2017 р. - на 91172,26 грн.;

- порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198 п. 200.1 ст. 200 ПК України, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2016-2017 рр. на 10807,00 грн., в т.ч.: за 2016 рік - 10807,00 грн. (березень - 9867,00 грн., жовтень - 333,00 грн., листопад - 607,00 грн.);

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, не видано та не зареєстровано у листопаді 2016 року в ЄДРПН податкову накладну на суму 3645,00 грн., в т.ч. ПДВ 607,50 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки в частині порушення підпункту 177.2 та 177.4 ст.177 п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. п. 1.2, п. п. 1.3 п. 16 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та керуючись нормами п. 86.7 ст. 86 ПК України, ФОП ОСОБА_1 , 18.01.2019 за № Б/9994/ФОП було подано до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт № 4958/26-15-42-04-30/2865004650 від 28.12.2018.

На вказане заперечення, ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 29.01.2019 № 8040/Б/26-15-42-04-27, про залишення висновків акта перевірки без змін.

05 лютого 2019 року, позивачем отримано:

- податкове повідомлення-рішення № 0005604204 від 01.02.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 225385,56 грн., у т.ч. за основним платежем 180308,45 грн. та штрафних санкцій 45077,11 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0005634204 від 01.02.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 13508,75 грн., у т.ч. за основним платежем 10807,00 грн. та штрафних санкцій 2701,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0005614204 від 01.02.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 18782,128 грн., у т.ч. за основним платежем 15025,70 грн. та штрафних санкцій 3756,42 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.02.2019 № Ф-29 про вимогу сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 181115,20 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.02.2019 № 0005624204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 27105,82 грн.

Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДФС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою про сплату недоїмки, ФОП ОСОБА_1 подав скаргу до ДФС України від 12.02.2019 № 1202 (вхідний ДФС М1746/ФОП від 13.02.2019) та доповнення до скарги від 29.03.2019 № 03/9 (вхідний ДФС .13970/ФОП від 29.03.2019).

Рішенням ДФС України від 27.02.2019 № 9634/6/99-99-11-05-01-25, строк розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 , у зазначеній частині, продовжено по 13 квітня 2019 року (включно).

Надалі, рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 15.03.2019 № 12262/6/99-99-11-05-02-25, у частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.02.2019 року № Ф-29 про вимогу сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 181115,20 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.02.2019 року № 0005624204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 27105,82 грн., залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 11.04.2019 №16943/6/99-99-11-05-01-25, у частині оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.2019 № 0005604204, № 0005634204, № 000561420, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.2019 № 0005634204; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.2019 № 005604204 в частині податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 147087,30 грн. та штрафних санкцій у розмірі 36771,82 грн., № 0005614204 в частині податкового зобов`язання з військового збору за основним платежем - 12257,27 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3064,32 грн., а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

З урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 11.04.2019 № 16943/6/99-99-11-05-01-25, ГУ ДФС у м. Києві прийнято нові податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій:

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № б/н про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі - 1526,44 грн., у т.ч. за основним платежем 33221,15 грн. та штрафних санкцій 8305,29 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0029744204 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 3460,53 грн., у т.ч. за основним платежем 2768,43 грн. та штрафних санкцій 692,10 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-131 про вимогу сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86623,31 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030104204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 21354,12 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу, рішенням про застосування штрафних санкцій, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі акта перевірки, висновки якого не відповідають дійсності, є недоведеними у встановленому порядку та не враховують суті/специфіки роботи позивача та змісту наданих до перевірки первинних документів, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що оскаржувані рішення про донарахування зобов`язань та стягнення штрафних санкцій були прийняті за результатами проведення перевірки та у відповідності до норм ПК України та іншого законодавства, що регулює спірні правовідносини, адже позивачем було придбано обладнання, яке не включається до складу витрат, оскільки не доведено використання такого в господарській діяльності, придбано послуги, які не включаються до складу витрат у 2016-2017 роках (відсутність калькуляції та інформації про замовників послуг), а також, позивачем не нараховано та не сплачено суму дійсного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Щодо порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на 33221,15 грн. (з врахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 11.04.2019 № 16943/6/99-99-11-05-01-25), колегія суддів зазначає наступне.

Виникнення вказаного порушення, за висновками податкового органу ґрунтується на придбанні позивачем обладнання, яке не включається до складу витрат у 2016-2017 роках, згідно вимог п. 177.4 ст.177 ПК України.

Так, ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу витрат вартість придбаного обладнання (системні блоки, монітори, гільйотина, електрорадіатори, бігувальна машина, закльопочник, безперебійник, сушарка, клейова машина тощо) на загальну суму 412149,00 грн. у т.ч. ПДВ 68691,5 грн.: 2016 рік - 231789,4 грн., у т.ч. ПДВ 38631,57 грн., 2017 рік - 180359,60 грн., у т.ч. ПДВ 30059,93 грн.

Як було зазначено в акті перевірки, у п. 177.4 ст. 177 ПК України надано перелік витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів. Зазначеним переліком включення до складу витрат амортизаційних нарахувань у 2016 році не передбачено. З 01.01.2017 фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат, пов`язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів. Інформація щодо дати введення ФОП ОСОБА_1 вищезазначеного обладнання в експлуатацію відсутня, амортизація у період 2016-2017 роки не нараховувалась, вартість обладнання включена підприємцем до складу витрат у повному обсязі без нарахування амортизації.

Відповідно до положень пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За змістом пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У силу норм п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПК України.

Слід звернути увагу на те, що поняття «основні засоби» визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (далі - Положення № 92).

Згідно з п. 1 Положення № 92 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У п. 5 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, передбачено, що підприємства для цілей бухгалтерського обліку можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Такі вартісні ознаки малоцінних необоротних матеріальних активів визначаються у розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

У зв`язку із набранням чинності змін до ПК України, з 01.01.2017 ФОП ОСОБА_1 було розроблено та затверджено наказ про облікову політику, в якому визначено основні засади обліку та визначення основних засобів.

Так, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування починаючи з 01.01.2017 має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних із провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів і нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів за наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених п. п. 177.4.6 ПКУ). Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об`єктом.

У графі 8 Книги обліку доходів і витрат відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних і комунальних платежів тощо. При цьому, й у графі 1 Книги відображається період обліку (день, місяць, квартал, рік).

Керуючись нормами п. 29 Стандарту «Основні фонди», нарахування амортизації проводиться щомісяця, тому, фізична особа-підприємець має право (за власним бажанням) щомісяця нараховувати амортизацію основних фондів і нематеріальних активів, які безпосередньо використовуються платником у господарській діяльності з метою отримання доходу. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації розпочинається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Таким чином, у податковому обліку до основних засобів належать матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 грн., що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення і експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, під час періоду, яким охоплено перевірку позивача, останнім були придбані наступні матеріальні цінності: у ТОВ Анкор-ДА (37356049) гільйотина 4988 видаткова накладна від 16.03.2017 №2001 вартістю 46250,00 грн.; у ТОВ Анкор-ДА (37356049) Бігувальна перфораційна машина видаткова накладна від 03.03.2017 № 1655 вартістю 10750,00 грн.; у ТОВ ЛБС-Україна (37739408) Клейова машина за видатковою накладною від 31.07.2017 № 260717/3 на суму 73333,50 грн.; у ТОВ Комел (24083083) Системний блок за видатковою накладною від 13.11.2017 № РТУК324051 на суму 14250,15 грн., у ТОВ Розетка УА (37193071) Ноутбук за видатковою накладною від 29.11.2017 № 1554436 на суму 6599,17 грн.; у ТОВ Корсар (25283803) Шафа за видатковою накладною від 21.02.2018 (оплата 14.12.2017) на суму 409798,33 грн.

Розрахунки за придбаний товар проведено в повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі.

ФОП ОСОБА_1 було розроблено та затверджено наказ про облікову політику, в якому визначено основні засади обліку та визначення основних засобів.

При цьому, оскільки дія Закону № 996 не поширюється на таку категорію суб`єктів господарювання, як фізичні особи-підприємці, відповідно, законодавством не передбачено ведення балансового обліку придбаного, спорудженого (збудованого) нерухомого або рухомого майна з метою документального підтвердження результатів господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 р., який набрав чинності з 01 січня 2017 року було, зокрема, доповнено пункт 177.4 статті 177 ПК України підпунктами 177.4.5-177.4.9, якими врегульовано порядок здійснення амортизаційних відрахувань підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

У відповідності до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Згідно з нормами п. п. 177.4.6. п. 177.4. ст. 177 ПК України, зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому, амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів (п. п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПК України).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об`єктом. (п. п. 177.4.8. п 177.4 ст. 177 ПК України)

Згідно з приписами п. п. 177.4.9 п. 177.4. ст. 177 ПК України, амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів. Дія цього підпункту поширюється виключно на об`єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Отже, з наведеного слідує, що витрати на придбання та/або на самостійне виготовлення основних засобів фізичною особою-підприємцем амортизуються, а сума вказаних амортизаційних відрахувань підлягає включенню до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування. При цьому, єдиними умовами для включення вищевказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування є: власне бажання підприємця на загальній системі оподаткування щодо нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів; ведення окремого обліку таких витрат за кожним об`єктом основних засобів та нематеріальних активів; документальне підтвердження витрат на придбання та/або на самостійне виготовлення таких об`єктів основних засобів та нематеріальних активів; амортизація нараховується прямолінійним методом, з урахуванням встановленого законодавцем мінімально допустимого строку корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів; основні засоби, вартість яких амортизується, не може входити до кола основних засобів подвійного призначення.

При цьому, інших умов, для включення до складу витрат фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань, нормами чинного законодавства не передбачено.

Документами, що підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, закупівельний акт та інші документи, що підтверджують факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг, тощо.

У ФОП ОСОБА_1 перевіркою підтверджено наявність всіх первинних документів, які підтверджують факт придбання вище перелічених матеріальних активів.

Як вже було зазначено, оскільки дія Закону № 996 не поширюється на фізичних осіб-підприємців, позивачем було складено на кожен такий об`єкт наказ про введення в експлуатацію та складено відповідний розрахунок амортизаційних відрахувань по кожному об`єкту. Придбані позивачем необоротні матеріальні активи не мають подвійного призначення, а використовуються при здійснені господарської діяльності - виготовлення друкованої продукції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було дотримано всі вимоги до формування наведених вище витрат, а саме: відповідають вимогам наведеним в п. 177.4 ст. 177 розд. IV ПК України; пов`язані із господарською діяльністю (з отриманням доходу (виручки)); фактично понесені та документально підтверджені.

Надані до перевірки первинні документи, мають всі обов`язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву суб`єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Таким чином, вказане вище спростовується висновок податкового органу про допущення позивачем в цій частині порушень норм ПК України, як помилковий, та який не відповідає фактичним обставинам.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм ПК України, а саме, придбання послуг висічки, які не включаються до складу витрат у 2017 р. через відсутність інформації про замовників послуг та отриманих доходів, колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про те, що перелік придбаних послуг, щодо яких відсутня інформація про отримання доходу від використання їх у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 (відсутність калькуляції та інформації про замовників послуг) та які не включаються до складу витрат у 2016-2017р.р. В порушення вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, ФОП ОСОБА_1 неправомірно включено до складу витрат 2017 року послуги від яких доход не отримувався, а саме: 26.12.2017 підприємцем здійснено передплату за послуги висічки ТОВ ПМ -Друк (ЄДРПОУ 41501413) на суму 101625,00 грн. в т.ч. ПДВ 16937,5 грн. Доход від зазначених послуг підприємцем у грудні 2017 року, не отримувався (акти виконаних робіт, накладні на передачу висіченої продукції відсутні, передплата від замовників на розрахунковий рахунок також не надходила).

Отже, згідно позиції контролюючого органу до перевірки позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо використання отриманих послуг у господарській діяльності та отримання доходу, а саме: калькуляцій на кожний вид виготовленої продукції (наліпок) із зазначенням в них про те, що вартість придбаних послуг входить до собівартості цієї продукції, тобто, замовником або покупцем здійснюється компенсація таких послуг. Також, до перевірки не надано замовлень на виготовлення вищезазначеної продукції.

Відповідно до положень п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування у фізичної особи-підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з приписами п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Форму Книги та порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, підпункт 5 пункту 6 якого, встановлює, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Як було встановлено судом першої інстанції, основними контрагентами, яким ФОП ОСОБА_1 надавав послуги висічки та послуги по заливці наліпок за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, були: ТОВ «ТІРАС-12» (ЄДРПОУ 25499704), НВФ «АГРОСВІТ» (ЄДРПОУ 23233729), ПрАТ «КИЇВСТАР» (ЄДРПОУ 21673832), що підтверджується договорами, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт/послуг, рахунками, замовленнями, податковими накладними, тощо.

За доводами ФОП ОСОБА_1 , процес виготовлення об`ємних наліпок (етикеток) складається з кількох етапів: 1. друк: нанесення зображення за допомогою цифрового або трафаретного друку на лист самоклеючої плівки; 2. сушіння відбитків: найчастіше проводиться за допомогою уф-сушарки, якщо використовувався трафаретний друк; 3. висічка: просікання контурів майбутньої наліпки за допомогою ріжучого плоттера; 4. підготовка до заливки: видалення непотрібних залишків плівки з листа; 5. заливка епоксидною смолою: проводиться на спеціальному обладнанні для точного змішування 2-х компонентів - смоли і каталізатора, та правильного дозування готової смоли на наліпку.

Договором від 05.09.2017 № 01/09/2017 із ТОВ «ПМ-Друк» передбачено, що асортимент, якість, ціна та інші характеристики товару деталізуються в замовленні зразок (форма) якого наведена в додатку № 1 до договору.

Оформлені замовлення на послуги висічки продукції за 2017 рік (з вересня по грудень) від ТОВ «ПМ-Друк», складають в сумі 101625,00 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується документально.

Дані послуги висічки позивачем було замовлено для наступних покупців (замовників):

1. ПАТ «Київстар» згідно договору поставки № 311007 від 06.04.2017 року. Асортимент, якість, ціна та інші характеристики товару деталізуються в Замовленні. Так, згідно оформлених Замовлень специфікація товару - візитні картки різних типів та кількості. Згідно оформлених Замовлень, виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 78343,02 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

2. СП «Айсберг» ЛТД» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 12450,00 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

3. ТОВ «Агенція Вольта» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 31400,00 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

4. ТОВ «Компанія СКС» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 16334,46 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

5. ТОВ «АТА «КРУНК» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 9500,00 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

6. ТОВ НВФ «Агросвіт» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 44760,00 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

7. ТОВ «Тойдіко Україна» згідно виставлених рахунків на оплату та видаткових накладних всього реалізовано товару протягом вересня - грудня 2017 року, у т.ч. послуги висічки на загальну суму 142254,66 грн. (разом з ПДВ). Оплату проведено безготівковим розрахунком повністю.

Отримані від наведених вище замовників безготівкові кошти були відображені позивачем у Книзі доходів та витрат у повному обсязі, про що свідчать і матеріали перевірки, адже заниження доходів від підприємницької діяльності відповідачем не було встановлено.

Тобто, отримані від ТОВ «ПМ-Друк» (ЄДРПОУ 41501413) послуги, дійсно, пов`язані із веденням господарської діяльності та отриманням позивачем доходу, та були зумовлені тим, що не маючи в наявності потрібного обладнання, роботи по заливці етикеток смолою та висічки передавали третій стороні.

В той же час, замовлення вказаного етапу робіт у третьої сторони є лише проміжною ланкою до вже готової продукції, яка, у подальшому, була реалізована позивачем до кінцевих замовників, що і не заперечується самим відповідачем, тобто, твердження податкового органу про те, що позивачем не отримано доходів від зазначених послуг, є хибними та спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, витрати по придбанню ФОП ОСОБА_1 , протягом 2017 року тмц та послуг у ТОВ «ПМ-Друк» для подальшої їх реалізації понесені у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Щодо посилань апелянта на те, що позивач не довів, що він використовував орендоване приміщення у виробничих цілях, колегія суддів зазначає, що відповідачем не враховано, що позивач під час подання скарги та доповнень до неї, а також суду першої інстанції надавав документи на підтвердження факту використання обладнання у власній господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким було визначено зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 33 221, 15 грн.

При цьому, оскільки висновки податкового органу щодо заниження позивачем чистого доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 є безпідставними, то відповідного заниження військового збору також не було.

Щодо донарахування ФОП ОСОБА_1 сум по єдиному соціальному внеску та застосування до позивача штрафних санкцій, то суд першої інстанції зазначив, що висновки контролюючого органу щодо визначення сум єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, вказані в акті перевірки, та відображені у додаткових грошових зобов`язаннях для позивача за оскаржуваними рішеннями, є необґрунтованими та недоведеними. В той же час, в апеляційній скарзі жодних належних доводів на спростування такого висновку суду першої інстанції апелянтом не наведено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019 № б/н, № 0029744204 від 16.04.2019, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-131 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030104204 є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Також, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.