Постанова

від 26.04.2022 по справі 240/10669/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 240/10669/19

адміністративне провадження № К/9901/27262/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у складі судді Семенюка М. М. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у складі колегії суддів: Гонтарука В. М., Курка О.П., Білої Л.М. у справі № 240/10669/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод «Велес» до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод «Велес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Шкірзавод «Велес») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі також - відповідач, ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2019 року № 0016831404.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 09 липня 2019 року № 0016831404.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод «Велес» судові витрати в сумі 11 682 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на ненадання відповідачем доказів на підтвердження того, що у 2015-2016 роках позивач та Corinthia Partners LLP були пов`язаними особами і, як наслідок, не довів порушення ТОВ «Шкірзавод «Велес» підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України. Одночасно, на підставі довідки від 17 жовтня 2019 року, легалізованої та перекладеної на українську мову у встановленому порядку, судом першої інстанції було встановлено, що згідно з відомостями Corinthia Partners LLP (Партнерство) підтверджує, що дані про пана ОСОБА_1 як про особу із значним рівнем контролю Партнерства були внесені 04 квітня 2017 року в межах підтвердження відомостей про компанію станом на 23 липня 2017 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року змінено рішення суду першої інстанції шляхом доповнення мотивувальної частини рішення висновками про те, що критерій «особа із значним рівнем контролю» відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на 2015 та 2016 рік) не є критерієм для визначення пов`язаності фізичної особи із юридичною особою між собою.

В іншій частині апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод «Велес» залишено без задоволення.

У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновків про відсутність доказів на підтвердження існування критерія «пов`язані особи» між позивачем та компанією Corinthia Partners LLP у 2015-2016 роках. При цьому, підставами для зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині слугувало те, що критерій пов`язаності - «особа із значним рівнем контролю» не був передбачений підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції станом на 2015 та 2016 роки. Відсутність зазначеного вище критерію, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що Corinthia Partners LLP та ОСОБА_1 не були і не могли бути пов`язаними особами для цілей податкового законодавства і для цілей пов`язаності Corinthia Partners LLP із позивачем.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Згідно з актом перевірки від 19 червня 2019 року № 437/06-30-14-04/32446629 податковим органом встановлені порушення ТОВ «Шкірзавод «Велес» вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, у частині не подання звіту про контрольні операції за звітні 2015-2016 роки, які були здійснені з пов`язаною особою-нерезидентом Corinthia Partners LLP у 2015 році на загальну суму 17 995 575,60 грн, у 2016 році - 15 106 815, 49 грн.

На підставі вказаного акта, ГУ ДФС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2019 року № 0016831404, яким до ТОВ «Шкірзавод «Велес» застосовано штрафні санкції в сумі 778 800 грн.

Уважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із указаним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що судами безпідставно не були враховані мотивування податкового органу стосовно наявності господарських операцій між платником податків і його пов`язаною особою - нерезидентом. Посилається на те, що господарські операцій між позивачем та Corinthia Partners LLP є контрольованими, а вказані обставини підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, скаржник вказав, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14, підпункту 39.2.1 пункту 39.1.39, підпункту 39.2.1.5 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України та судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази.

Підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

б) фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

фізична особа мас право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність. - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Пунктом 39.2.1.1. статті 39 ПК України визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Згідно з пунктом 39.2.1.7. вказаної статті, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник посилається на те, що до правовідносин між компанією Corinthia Partners LLP та ОСОБА_1 має бути застосовно критерій пов`язаності «особа із значним рівнем контролю». Проте, положення статті 14 ПК України, на які посилається заявник, у редакції, станом на 2015 та 2016 роки не передбачала такого поняття як «особа із значним рівнем контролю».

При цьому, Верховний Суд зазначає, що критерій підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України пов`язаності фізичної та юридичної особи «фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи» як новий абзац «б» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України і критерій пов`язаності юридичних осіб між собою «кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа» як новий абзац «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України були внесені як зміни до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-УІІІ.

Указаний закон, зокрема і в частині внесення вищевикладених змін до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, набрав чинності 01 січня 2018 року.

Відтак, судом апеляційної інстанції обгрунтовано вказано також на те, що критерій пов`язаності фізичної та юридичної особи «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)», котрий є близьким за змістом до поняття «особа із значним рівнем контролю» було впроваджено до Податкового кодексу України лише починаючи з 01 січня 2018 року.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що період, за який відповідачаем було здійснено перевірку операцій із нерезидентом - Corinthia Partners LLP на підставі контрактів охоплювався 2015 та 2016 роками.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що для встановлення пов`язаності українського підприємства ТОВ «Шкірзавод «Велес» з великобританським суб`єктом господарювання Corinthia Partners LLP відповідачем було надіслано запит компетентному органу Великої Британії.

Згідно з отриманою відповідачем відповіддю від 11 липня 2018 року № Eol/F34218/DC та від 24 серпня 2018 року № Eol/F34218/DC особою із значним рівнем контролю Corinthia Partners LLP є одна особа - ОСОБА_1.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що учасниками/акціонерами компанії Corinthia Partners LLP у 2015 та 2016 році були 2 юридичні особи:

Harris Overseas LTD (місцезнаходження: вул. Бедфорд 43, офіс 1, Лондон, Сполучене Королівство, WC2E9HA), розмір частки - 500 шт.

Sky Management Company LTD (місцезнаходження: вул. Бедфорд 43, офіс 1, Лондон, Сполучене Королівство, WC2E9HA), розмір частки - 500 шт.

Крім того, із наявного у справі протоколу перших загальних зборів учасників Corinthia Partners LLP від 24 березня 2014 року першими директорами компанії призначені Harris Overseas LTD та Sky Management Company LTD з однаковими правами. Протокол від імені Harris Overseas LTD та Sky Management Company LTD підписаний директором цих компанії-Лі Тоурело (мовою оригіналу: Leah Toureleo).

Також судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що саме цією особою - Leah Toureleo - як директором із сторони Corinthia Partners LLP у 2015 та 2016 роках були укладені та підписані контракти із позивачем: № 901 від 09 січня 2015 року; № 202 від 02 лютого 2015 року; № 2904 від 29 квітня 2016 року та № 1010 від 10 жовтня 2016 року.

З огляду на вищезазначені обставини та докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не володів (прямо чи опосередковано) корпоративними правами Corinthia Partners LLP, не володів правами чи повноваженнями для призначення її виконавчих органів, не мав повноважень на здійснення повноважень її виконавчих органів та не мав щодо неї фінансових зобов`язань, а тому відповідно до положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1. статті 14 ПК України, у редакції станом на 2015 та 2016 роки, не був пов`язаною із Corinthia Partners LLP фізичною особою.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що зі змісту акта перевірки від 19 червня 2019 року № 437/06-30-14-04/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято спірне рішення вбачається, що норми абзацу 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України не були взяті до уваги при встановлені порушення податкового законодавства позивачем, за яке до нього спірним рішенням застосовано штрафні санкції.

Верховний Суд зазначає, що матеріалами адміністративної справи підтверджено відомості про те, що інформація про пана ОСОБА_1 , як особу із значним рівнем контролю Corinthia Partners LLP були внесені лише 04 квітня 2017 року, у межах підтвердження відомостей про компанію станом на 23 липня 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції здійснює перегляд судових рішень на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги грунтуються саме на тому, що протягом 2015-2016 років позивачем було здійснено господарські операції між платником податків і його пов`язаною особою - нерезидентом - Corinthia Partners LLP.

Указані обставини були належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, висновки судів підтверджені матеріалами адміністративної справи.

Суд указує, що підставою відкриття вказаного касаційного провадження були доводи скаржника стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14, підпункту 39.2.1 пункту 39.1.39, підпункту 39.2.1.5 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України у відносинах, які характеризуються подібними обставинами.

Разом з тим, скаржником в касаційній скарзі зазначено лише посилання на такий підпункт та вказані загальні норми права, однак не вказано щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що в свою чергу унеможливлює сформування висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому, позиція Суду у справі, що розглядається не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 240/10669/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод «Велес» до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко