Рішення

від 25.04.2022 по справі 301/1989/21

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/1989/21

2-др/301/1/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2022 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Іршавська міська рада Закарпатської області та Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом знесення самочинно збудованих будівель і споруд та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до Іршавського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Іршавська міська рада Закарпатської області та Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,1 га, кадастровий номер 2121910100:06:005:0232, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зведеними на ній будівлями та спорудами шляхом знесення самочинно збудованих землекористувачем ОСОБА_3 будівель і споруд (гаража, навісу) та звільнення самовільно захопленої землекористувачем ОСОБА_3 частини земельної ділянки кадастровий номер 2121910100:06:005:0232.

Судові витрати просила стягнути з Відповідача. Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, такі становлять 19478 грн., з яких 908 грн. судового збору та 18570 грн. витрат на правову допомогу.

14.12.2021 року представником позивачки подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати (том 1 а.с.235-237).

В поданій заяві позивачем зазначено, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору, витрат, пов`язаних із залученням експерта та витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки на день подання вказаної заяви розгляд справи ще не закінчено, позивачка не може визначити точний розмір судових витрат та подати докази, що їх підтверджують. Просила в порядку вимог ст.141 ч.8 ЦПК України надати позивачу п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат.

Рішенням Іршавського районного суду від 31.03.2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі та вирішено:

«Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні нерухомим майном, а саме: земельною ділянкою площею 0,1 га, кадастровий номер 2121910100:06:005:0232, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та зведеними на ній будівлями та спорудами, зобов`язавши ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно збудовані ним за адресою: АДРЕСА_2 , будівлі гаража (КН-1) та навісу (КН-2) та звільнити самовільно захоплену частину земельної ділянки площею 0,41 га, кадастровий номер 2121910100:06:005:0232, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 .

Надати позивачу ОСОБА_2 п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат».

06.04.2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 щодо обґрунтування розміру понесених судових витрат, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 57607 грн. судових витрат.

Клопотання мотивовано тим, що рішенням Іршавського райсуду від 31.03.2022 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі. Серед вимог позивача була і вимога про стягнення судових витрат з відповідача.

З метою отримання правничої допомоги у даній справі позивачем 22 лютого 2021 року було укладено договір про надання правової допомоги №2021/06/08 з адвокатом Когут М.Г., за яким позивачу надано правову допомогу з тих правових питань та у обсягах, необхідних позивачу під час розгляду справи. Крім того, у договорі сторони визначили, що позивач сплачує адвокату фіксовану суму (гонорар успіху) у розмірі 16000 грн. при повному задоволенні позову.

Згідно Звіту про надані послуги від 01.04.2022 року розмір витрат на правову допомогу становить 32600 грн. Вважала, що вказані витрати мають бути відшкодовані позивачу незалежно від факту їх фактичної сплати позивачем.

Вважала, що такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідної роботи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру судових витрат представник позивача до клопотання подала:

-Звіт про надання адвокатом Когут М.Г. правової допомоги за договором про надання правової допомоги за №2021/06/08 від 22.02.2022 року. Згідно вказаного звіту сума витрат на правову допомогу складає 32600 грн., з яких: 1300 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики та законодавства, а також підготовка позовної заяви; 1500 грн. за підготовку позовної заяви; 6000 грн. за участь у шести судових засіданнях по 1000 грн. кожне; 1500 грн. підготовка та надсилання адвокатських запитів за 3 запити по 500 грн. кожний; 3300 грн. за 6 письмових пояснень та клопотань по суті справи в ході судового розгляду по 550 грн. кожний; 3000 грн. за 6 відряджень по 500 грн. кожний; 16000 грн. винагорода адвоката у разі задоволення позову (гонорар успіху) (том 2 а.с.113);

-Розрахунок судових витрат по справі станом на 01.04.2022 року, згідно якого судові витрати на загальну суму 57607 грн. складаються з вартості правової допомоги 32600 грн. та оплати за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи 25007 грн. (том 2 а.с.114);

-копію Договору про надання правової допомоги №2021/06/08 від 22.02.2021 року, укладеного між адвокатом Когут М.Г. та позивачкою ОСОБА_2 (том 2 а.с.115-116);

-копію квитанції №0.0.2260078884.1 від 10.09.2021 року про перерахування ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_5 оплати за проведення експертизи по справі №301/1989/21 за позовом ОСОБА_2 на суму 24759,53 грн. та комісії за перерахунок платежу у сумі 247,60 грн. (том 2 а. с.117);

-копію замовлення представника позивача ОСОБА_1 експерту Колчару В.Д. на проведення судової експертизи від 26.08.2021 року по справі №301/1989/21 (том 2 а.с.118).

У судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені. Представник позивача ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила клопотання про стягнення судових витрат задовольнити в повному обсязі та провести розгляд клопотання за відсутності позивача та її представника (том 2 а.с. 123, 136, 140-141).

Відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_6 , представники Іршавської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце його проведення були належним чином повідомлені, причини неявки до суду не повідомили, заперечень на клопотання позивача не подали (том 2 а.с. 128, 131, 135, 137).

У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності не з`явившихся сторін, які були належним чином повідомлені про розгляд клопотання позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частини 1-3 ст. 134 ЦПК України).

30.07.2021 року ОСОБА_2 звернулася до Іршавського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме: земельною ділянкою та зведеними на ній будівлями та спорудами шляхом знесення самочинно збудованих землекористувачем ОСОБА_3 будівель і споруд (гаража, навісу) та звільнення самовільно захопленої землекористувачем ОСОБА_3 частини земельної ділянки.

Згідно позовної заяви, позивачка також просила судові витрати стягнути з відповідача ОСОБА_3 .

Позовна заява містила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно попереднього розрахунку судові витрати становлять 19478 грн., з яких 908 грн. судового збору та 18570 грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви подано квитанцію №3442720105 від 27.07.2021 року на суму 908 грн. (том 1 а.с.1). Доказів, що підтверджують суму витрат на правову допомогу, до матеріалів позовної заяви приєднано не було.

14.12.2021 року представником позивачки подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати (том 1 а.с.235-237).

В поданій заяві позивачем зазначено, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору, витрат, пов`язаних із залученням експерта та витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки на день подання вказаної заяви розгляд справи ще не закінчено, позивачка не могла визначити точний розмір судових витрат та подати докази, що їх підтверджують. Просила в порядку вимог ст.141 ч.8 ЦПК України надати позивачу п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат.

Рішенням Іршавського районного суду від 31.03.2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Позивачу ОСОБА_2 надано п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат.

06.04.2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 щодо обґрунтування розміру понесених судових витрат, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 57607 грн. судових витрат.

Згідно поданого представником позивача розрахунку судових витрат, судові витрати на загальну суму 57607 грн. складаються з вартості правової допомоги 32600 грн. та оплати за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи 25007 грн.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви подано квитанцію №3442720105 від 27.07.2021 року на суму 908 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 судом задоволено у повному обсязі, враховуючи положення ст. 141 ч. 1 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 908 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст. 139 ч.6-9 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем подано до суду висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №519/09-21 від 23.09.2021 року, яка була проведена експертом Колчаром В.Д. на замовлення позивача в порядку ст. 106 ч.1 ЦПК України (том 1 а.с.106-127).

Позивачка просила стягнути з відповідача 25007 грн. витрат за проведення експертизи.

На підтвердження розміру витрат на залучення експерта позивачем подано:

-копію квитанції №0.0.2260078884.1 від 10.09.2021 року про перерахування ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_5 оплати за проведення експертизи по справі №301/1989/21 за позовом ОСОБА_2 на суму 24759,53 грн. та копію квитанції №0.0.2260078884.2 від 10.09.2021 року про сплати комісії банку за перерахунок платежу у сумі 247,60 грн. (том 2 а. с.117);

-копію замовлення представника позивача ОСОБА_1 експерту Колчару В.Д. на проведення судової експертизи від 26.08.2021 року по справі №301/1989/21 (том 2 а.с.118).

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Клопотань про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта відповідачем не подано.

За таких обставин суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачки 25007 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до таких висновків.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-2 ст.15 ЦПК України,учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ч.1 ст.1ЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26 ч.ч.1,3 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст.903ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року (справа № 1-23/2009), щодо офіційного тлумачення положень статті 59Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказаний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу представником позивача подано суду:

-Звіт про надання адвокатом Когут М.Г. правової допомоги за договором про надання правової допомоги за №2021/06/08 від 22.02.2022 року. Згідно вказаного звіту сума витрат на правову допомогу становить 32600 грн., з яких: 1300 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики та законодавства, а також підготовка позовної заяви; 1500 грн. за підготовку позовної заяви; 6000 грн. за участь у шести судових засіданнях по 1000 грн. кожне; 1500 грн. підготовка та надсилання адвокатських запитів за 3 запити по 500 грн. кожний; 3300 грн. за 6 письмових пояснень та клопотань по суті справи в ході судового розгляду по 550 грн. кожний; 3000 грн. за 6 відряджень по 500 грн. кожний; 16000 грн. винагорода адвоката у разі задоволення позову (гонорар успіху) (том 2 а.с.113);

-копію Договору про надання правової допомоги №2021/06/08 від 22.02.2021 року, укладеного між адвокатом Когут М.Г. та позивачкою ОСОБА_2 (том 2 а.с.115-116).

Згідно поданого представником позивача Звіту про надання правової допомоги, відшкодуванню підлягають 1300 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики та законодавства, а також підготовка позовної заяви, та 1500 грн. за підготовку позовної заяви. Отже, «витрати на підготовку позовної заяви» двічі включені у розрахунок.

Представником позивача зазначено витрати у сумі 6000 грн. за участь у шести судових засіданнях по 1000 грн. кожне, а також 3000 грн. за 6 відряджень по 500 грн. кожний. При цьому, звіт не містить зазначення конкретних дат судових засідань, в яких приймала участь представник позивача, та відряджень. Згідно матеріалів справи представник позивача приймала участь тільки в чотирьох судових засіданнях Іршавського райсуду: 28.10.2021 року, 30.11.2021 року, 21.12.2021 року та 18.01.2022 року.

Матеріали справи взагалі не містять доказів розміру відповідних витрат на відрядження, що унеможливлює їх розподіл у відповідності до приписів ЦПК України.

Також звіт містить вказівку на необхідність стягнення 1500 грн. за підготовку та надсилання адвокатських запитів (за 3 запити по 500 грн. кожний) та 3300 грн. за 6 письмових пояснень та клопотань по суті справи в ході судового розгляду по 550 грн. кожний. При цьому у звіті не конкретизовано, які саме письмові пояснення та клопотання по суті справи підлягають оплаті. Не приєднано до матеріалів справи і самі адвокатські запити, за виконання яких просить стягнути відшкодування позивачка.

Як складова витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, вказано 16 000 грн. винагороди адвоката у разі задоволення позову (гонорар успіху).

Договір про надання правової допомоги №2021/06/08 від 22.02.2021 року, що укладений між адвокатом Когут М.Г. та позивачкою ОСОБА_2 , містить розділ 4 «Оплата послуг».

Згідно вказаного Розділу 4 Договору:

-отримання винагороди адвокатом відбувається у формі гонорару (пункт 4.1);

-при визначенні розміру гонорару враховується обсяг і час роботи, ступінь складності правових питань, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення з точки зору інтересів клієнта, професійний досвід тощо (пункт 4.2);

-за надання правової допомоги клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношення незалежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення (пункт 4.3);

-якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження, вартість роботи адвоката розраховується, виходячи з гонорару, помноженого на коефіцієнт 2 (пункт 4.4.);

-визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди (пункт 4.5);

-крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням даної угоди: витрати на зв`язок, поштові витрати, фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати, витрати на оплату експертів, інші витрати, пов`язані з наданням послуг (пункт 4.7).

З поданого Договору про надання правової допомоги вбачається, що такий не містить таку істотну умову договору, як ціна договору про надання правової допомоги. У даному Договорі зазначено тільки загальні положення про оплату послуг адвоката.

Отже, Договір про надання правової допомоги не містить ні вказівки на форму адвокатського гонорару (проведення оплати у фіксованому розмірі, чи виходячи з погодинної оплати), не визначено у договорі конкретного розміру оплати послуг як фіксованого, так і вартість однієї години, ні порядку обчислення таких витрат.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Пункт 4.3 Договір також містить вказівку на те, що «сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення». Однак, договір не містить визначення розміру такого гонорару. Не надано і доказів того, що сторони договору дійсно погодили сплату додаткового гонорару (гонорару успіху) у сумі 16000 грн., як зазначено позивачем у розрахунку.

Крім того, вказана сума не була зазначена позивачем у попередньому розрахунку.

Згідно попереднього розрахунку позивачка передбачала понести на правову допомогу витрати у сумі 18570 грн., а не 32600 грн. як зазначено в клопотанні про стягнення судових витрат, що значно перевищує суму, вказану у попередньому розрахунку.

Згідно вимог ст. 141 ч.4 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Оскільки договір про надання правової допомоги був укладений між позивачем та адвокатом 22.02.2021 року, тому на день звернення до суду з позовною заявою та подачею орієнтовного розрахунку судових витрат, який містить текст позовної заяви від 27.07.2021 року, позивач могла завчасно передбачити витрати у виді гонорару успіху у сумі 16000 грн.

Як на доказ розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, представник позивача ОСОБА_1 посилається на Звіт про надання адвокатом правової допомоги за договором, складений 01.04.2022 року (том 2 а.с.113).

Однак, вказаний Звіт про надання адвокатом Когут М.Г. правової допомоги за договором є одностороннім документом адвоката. Він не узгоджений з позивачкою ОСОБА_2 та не підписаний нею, як отримувачем послуг.

Оскільки в Договорі про надання правової допомоги не зазначено розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає суду можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, до матеріалів справи не приєднано жодного належного доказу, який би підтверджував розмір понесених позивачкою витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає відмовити позивачу у стягненні 32600 грн. витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене, суд вважає відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 908 грн. судового збору та 25007 грн. витрат за проведення експертизи.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,

р і ш и в :

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Іршавська міська рада Закарпатської області та Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом знесення самочинно збудованих будівель і споруд та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору та 25007 (двадцять п`ять тисяч сім) грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

У стягненні з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 32600 (тридцять дві тисячі шістсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 26 квітня 2022 року.

Головуюча : М. О. Пітерських