Рішення

від 10.10.2007 по справі 20-6/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-6/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2007 р. справа № 20-6/184

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м.Севастополь, вул.Ген.Петрова, 15)

до Громадської організації „Організація роботодавців морської індустрії Севастополя” (99007, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 15)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку у сумі 436,87 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

представників сторін:

позивача –   Шевченко В.О., довіреність ВСЕ  № 521631 від 16.12.2005,

відповідач –не з'явився,

С у т ь   с п о р а:

          Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії звернулося до суду з позовною заявою до Громадської організації „Організація роботодавців морської індустрії Севастополя” про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку у сумі 436,87 грн., з яких: 403,75 грн. –основна заборгованість, 11,88 грн. –пеня, 17,21 грн. –збитки від інфляції, 4,03 грн. -3% річних.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих зобов'язань по оплаті отриманих послуг електрозв'язку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Згідно ст.  75 Господарського процесуального кодексу України  суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

05.04.2006 між ВАТ  “Укртелеком” в особі Севастопольської філії та Громадської організації „Організація роботодавців морської індустрії Севастополя” був укладений договір № 6711 про надання  послуг електрозв'язку.

Згідно умов Договору позивач приймає на себе зобов'язання по наданню послуг електрозв'язку, відповідач своєчасно вносити плату за користування телефоном за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8 Договору).

Пунктом 7.1 Договору строк дії договору встановлений з дня підписання і діє п'ять років.

Відповідно до розділу 4 Договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов'язання з надання послуг зв'язку позивачем виконувались належним чином, рахунки по оплаті за електроенергію виставлялись  своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість за період з січня по квітень 2007  перед позивачем   склала 403,75 грн.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами і доповненнями, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основну суму заборгованості позивач просить стягнути з урахуванням пені.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4, 6 статті 231  Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.8 Договору  у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяцю, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно розрахунку, здійсненому позивачем, сума пені складає 11,88 грн.

Суму основного боргу в розмірі 403,75 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції у сумі 17,21 грн. та 3% річних у сумі 4,03 грн.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  4,03 грн., сума збитків від  інфляції – 17,21 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань порушує майнові права та законні інтереси позивача, тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 436,87 грн., у тому числі 403,75 грн. –основна заборгованість, 11,88 грн. –пеня, 17,21 грн. - збитки від інфляції, 4,03 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Громадської організації „Організація роботодавців морської індустрії Севастополя” (99007, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 15, р/р 2600800015742 в СФ „Укрсиббанк” м.Севастополь МФО 384986, код ЕДРПОУ 33948962) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м.Севастополь, вул.Ген.Петрова, 15, р/р 260042247 в СФ АППБ „Райффайзен банк Аваль” м.Севастополь, МФО 324504, код ЕДРПОУ 01190103) заборгованість у сумі 436,87 грн., у тому числі: 403,75 грн. –основна заборгованість, 11,88 грн. –пеня, 17,21 грн. - збитки від інфляції, 4,03 грн. - 3% річних, а також державне мито 102,00 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Копії рішення направити сторонам.

Суддя  господарського  суду

міста Севастополя                                                                                              С.Г.Лазарев

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано  12.10.2007