Рішення

від 27.04.2022 по справі 140/2496/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2496/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Світлицька Лариса Петрівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неповнолітній син позивача є членом сім`ї померлого ветерана війни, а тому відповідно до статті 15 Закону України від22.10.1993 року№ 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі - Закон№ 3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в порушення вимогЗакону №3551-ХІІ, у 2021 році відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленомупостановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»(далі - Постанова № 325), що становить 966 грн. Позивач зазначає, що зверталася до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати її дитині у повному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня, проте листом від 27.01.2022 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2022прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 966,00 грн. позивачу нарахована та виплачена правомірно відповідно до Постанови № 325. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю (законним представником) неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та відповідно до статті 10 Закону№ 3551-XII має право на пільги, що підтверджується відповідними довідками.

На заяву позивача щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2 , відповідач листом від 27.01.2022 №С-15 повідомив, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 966,00 грн. була нарахована та виплачена відповідно до Постанови № 325.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: «Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів

України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію статті 15 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 (а саме, у додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань) установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.

Отже, на час виплати неповнолітньому ОСОБА_2 у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомогичленам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни у розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 та в силу приписів частини п`ятої статті242, частини третьої статті291 КАС Українивраховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеномуЗаконом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободправо мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цьогоЗаконує чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00).

Оскільки відповідач разову грошову допомогу неповнолітньому ОСОБА_2 виплатив у розмірі меншому, ніж передбаченостаттею 15 Закону № 3551-ХІІ, чим порушив право останнього на отримання такої допомоги у належному розмірі, відтак такі дії необхідно визнати протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, враховуючи те, що фактично позивач оскаржує дії відповідача, а не бездіяльність, виходячи із наданих частиною другоюстатті 245 КАС Україниповноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати неповнолітньому ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону № 3551-ХІІ, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями243-246,262,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати неповнолітньому ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Володимир-Волинської районної державної адміністрації (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ковельська, будинок 173, код ЄДРПОУ 03191992) здійснити перерахунок та виплату неповнолітньому ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко