Рішення

від 19.04.2022 по справі 380/12413/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року

справа № 380/12413/21

провадження № П/380/12587/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Моляща Т.В.,

за участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Процак А.М.,

представник третьої особи Артемчук Р.В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відділу освіти, культури, молоді, спорту, туризму та охорони культурної спадщини Журавненської селищної ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Журавненської селищної ради Львівської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 7 сесії ХІІІ скликання Журавненської селищної ради Львівської області від 17.06.2021 № 7-210 Про припинення діяльності Буянівського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Журавненської селищної ради Львівської області шляхом ліквідації юридичної особи.

Ухвалою судді від 02.08.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 19.08.2021 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 10.11.2021 суд допустив ОСОБА_1 до участі у підготовчому засіданні, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою он-лайн сервісу відеозв`язку "EasyCon".

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 08.12.2021 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу освіти, культури, молоді, спорту, туризму та охорони культурної спадщини Журавненської селищної ради Львівської області.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 20.04.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.06.2021 на черговому засідання 7 сесії VIII скликання Журавненської селищної ради Львівської області голосами більшості депутатів, у супереч думки мешканців громади, було прийнято рішення № 7-210 «Про припинення діяльності Буянівського комунального закладу загальної середньої ти І - II ступенів Журавненської селищної ради шляхом ліквідації юридичної особи». Незважаючи на те, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті оскарженого рішення відповідачем допущено ряд порушень, зокрема у рішенні не вказано куди переводяться учні Буянівського анального закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Журавненської селищної ради Львівської області після його ліквідації та спосіб їх підвезення до нового закладу освіти, не враховано, що ліквідація навчального закладу відбувається за умов відсутності необхідної кількості шкільних автобусів, повного бездоріжжя, наявності аварійного мосту у с. Буянів, через який доведеться підвозити учнів. Не створено опорного закладу освіти та його філій. Таким чином порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про освіту» та ст. 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти. Також вказує, що оскаржене рішення прийнято відповідачем без дотримання встановленої процедури, зокрема, з порушенням встановленого порядку оприлюднення па офіційному веб-сайті, зокрема, всупереч вимогам ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 3 ст. 15 Законом України «Про доступ до публічної інформації», жодних проектів рішень по ліквідації даної ніколи па офіційному сайті Журавненської селищної ради не розміщено і до теперішнього часу. А також з порушенням порецедури проведення громадських слухань відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" та без врахування громадської думки.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 22.09.2021 (вх. 68828), у якому зазначає, твердження позивача щодо неоприлюднення проектів рішень не відповідає дійсності, оскільки вони були оприлюднені 29.05.2021 у «Інформаційному повідомленні про проведення громадських слухань щодо обговорення проекту рішення виконкому з оптимізації мережі ЗЗСО» за посиланням «https://zhuravnenska-groiTiada.gov.Ua/news/l 622704603/», в якому щоб за проект рішення потрібно було лиш натиснути на назву потрібної школи https://rada.info/upload/users_files/04374890/43e8412be9a8cl4ae69d41b4b5189a60.docx

Щодо порушення термінів оприлюднення рішень сесій повідомляє, що відповідно ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» - інформація, передбачена частино першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Сесія Журавненської селищної ради відбулась 17.06.2021, отже кінцевим оприлюднення рішень мало б бути 24.06.2021, що не було зроблено з об`єктивних при залежали від селищної ради, а саме: протягом 24-25 червня 2021 року були наявні технічні збої роботи мережі Інтернет (даний факт підтверджується довідкою № 09/08 від 09.08.2021 ФОП ОСОБА_5 , яка згідно з договором №14 від 12.02.2021 надає телекомунікаційні послуги Журавненській селищній раді). У зв`язку з цим Журавненська селищна рада не мала технічної змоги виконати вимоги законодавства, тому вказані рішення були невідкладно оприлюднені на офіційному сайті на наступний робочий день 29.06.2021. У свою ж чергу за приписами статті 19 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах: надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Держава забезпечує право на вибір навчального закладу у комунальних навчальних закладах.

Вказує, що у малокомплектних школах важко забезпечити якісну та повноцінну освіту - діти мають обмежені можливості для спілкування з однолітками, відвідування гуртків та соціалізації. Також це навантаження на місцевий бюджет - в малокомплектних школах видатки у розрахунку на 1 дитину дуже великі, бо потрібно утримувати будівлю, опалювати її, платити зарплату господарському персоналу тощо. І про оснащення таких шкіл сучасних обладнанням - лабораторіями для практичних занять хімією, фізикою, біологією, інтерактивними дошками, комп`ютерами, проекторами - вже не йдеться. У Буянівському КЗЗСО І - ІІ ст. працювало 10 педагогічних працівників і 6 працівників обслуговуючого персоналу, таким чином, на 29 дітей маємо 16 осіб працівників школи. Утримання 1 учня у рік становило більше 67 тис. грн, у той час як в опорному закладі Журавнівському КЗЗСО - ліцеї близько - 31 тис. грн. При цьому зазначає, що відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів. У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності.

На даний час учні Буянівського КЗЗСО І-ІІ ст. залучені до освітнього процесу в Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ст. ім. В. Поповича та Журавнівському КЗЗСО школі - ліцеї, де для них створені належні умови, педагогічні працівники Буянівського КЗЗСО І-ІІ ст. працевлаштовані у Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ст. ім. В. Поповича та Журавнівському КЗЗСО школі - ліцеї. У цих школах є комп`ютерні класи, спортивні зали, стадіони, їдальні, діють різноманітні гуртки, секції та інше, де діти можуть розвиватися у позаурочний час. З організацією довезення учнів проблем не виникає так, як за маршрутом курсує «Школярик» і на основі снівфінансування очікується ще один новий шкільний автобус. Таким чином, зважаючи на викладене вище та з метою забезпечення законного використання в освітньої субвенції у наступних бюджетних періодах, прийняття рішення щодо проведення реорганізації школи стало необхідністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив від 23.09.2021 (вх. 69082), у якому вказує, що при прийнятті оскарженого рішення, результати проведення консультацій з громадськістю враховані не були, а сам протокол громадських слухань був підроблений та не відображає реального волевиявлення мешканців громади щодо даного питання.

Жодних технічних збоїв роботи мережі Інтернет, які б перешкоджали відповідачеві своєчасно оприлюднювати оскаржене рішення не було.

Також, вважає, що у будь-якому випадку, фактична необхідність у економічній ефективності використання бюджетних коштів не може свідчити про необхідність ліквідації навчального закладу та порушення права батьків щодо вибору навчального закладу для своїх дітей та прав дитини на доступність середньої освіти, оскільки вирішення економічних питань не може бути здійснено за рахунок обмеження дитині до освіти.

Окрім того, відповідно до листа Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації від 06.09.2021 №02/10-06/07-15/196-ла питання щодо припинення діяльності Буянівського ЗЗСО І-1І ступенів неодноразово були предметом розгляду Департаменту.

Проаналізувавши стан наповнюваності закладу та кількість учнів, місце розташування інших закладів на території громади, відстань до навколишніх населених пунктів та необхідність забезпечення доїзду учнів, в тому числі початкових класів. Департаментом листом від 01.07.2021 № 02-01/10/2751 рекомендував відтермінувати закриття Буянівського ЗЗСО І-ІІ ступенів. Крім того, порушене питання розглядалося на засіданні постійної комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради, за результатами чого комісія вирішила «Скерувати лист Журавненському селищному голові з проханням зберегти Буянівську ЗОШ І-ІІ ступенів»(протокол від 27.07.2021 № 18).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, подав заяву від 25.01.2022 (вх. № 6859), у якій просить розгляд справи здійснювати без його участі. Також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, подала заяву від 26.01.2022 (вх. № 7158), у якій просить розгляд справи здійснювати без її участі. Також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, письмових пояснень з приводу предмету спору не надала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи відділу освіти, культури, молоді, спорту, туризму та охорони культурної спадщини Журавненської селищної ради Львівської області у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до протоколу громадських слухань від 03.06.2021 з 15:00 -17.00 год. обговорено питання щодо припинення діяльності Буянівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Журавненської селищної ради шляхом ліквідації юридичної особи.

Рішенням Журавненської селищної ради Львівської області 7 сесії VІІІ від 17.06.2021 № 7-210 керуючись статтями 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статтею 13 Закону України «Про освіту», відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою створення них умов для здобуття якісної освіти та упорядкування мережі загальноосвітніх навчальних закладів Журавненської селищної ради, враховуючи рекомендації та висновки постійних депутатських комісій селищна, вирішено припинити діяльність Буянівського комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Журавненської селищної ради Львівської області (код ЄДРПОУ 22352107) шляхом ліквідації юридичної особи, місцезнаходження: 81792, с. Буянів, вул. Лесі Українки, 4, Жидачівський район, Львівська область.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Ввідповідно до частини 1 статті 32 Закону України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (далі - Закон № 463-IX) рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Згідно з частиною 2 статті 32 Закону 463-IX у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.

Відповідно до положень частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування України» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 4 статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У той же час, за приписами статті 2 КАС України звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України, конкретизоване у звичайних законах України, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з самого факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Отже обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З наведеного слідує, що позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже обов`язковою передумовою розгляду позовної заяви по суті є визначення судом фактичної обґрунтованості тверджень позивача про наявність у останнього порушених відповідачем прав, свобод або законних інтересів.

Суд зауважує, що доводи позивача про порушення прав, викладені в позові, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на його конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси, а вказує лише на порушення, допущені відповідачем при прийнятті оскарженого рішення.

У той же час, встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 (адміністративне провадження №К/9901/38991/18) звернув увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 28 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 і підписану Українською РСР 21.02.1990, ратифікованою постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27.02.1991 №789-XII «Про ратифікацію Конвенції про права дитини», держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

а) вводять безплатну й обов`язкову початкову освіту;

b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;

с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;

d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;

е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.

Держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти, зокрема, з метою сприяння ліквідації невігластва і неписьменності в усьому світі та полегшення доступу до науково-технічних знань і сучасних методів навчання. В цьому зв`язку особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.

Відповідно до статті 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997), нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.

За приписами статті 4 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII) держава забезпечує, зокрема, безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної); розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), відповідно до законодавства. Право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону Закон № 463-IX в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя. Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Іноземці та особи без громадянства здобувають повну загальну середню освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.

Позивач обґрунтовує позов тим, що оскаржене рішення напряму впливає на конституційне право його дитини на освіту, зокрема в розрізі принципу доступності освіти.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень частини 3 статті 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти, рішення 5-рп/2004 від 04.03.2004), роз`яснив, що слід розуміти під цими поняттям.

При тлумаченні терміну "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".

Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін "доступність", дає підстави для висновку, що поняття "доступність освіти" у частині 3 статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов`язок держави забезпечити реалізацію цього права. Доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.

Таким чином виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Отже сам факт ускладнення доступу дітей до навчальних закладів дітей в силу віддаленості не може вказувати на порушення права дитини на освіту, зокрема її доступності.

Факту відмови відповідачем у праві на освіту дитині позивача судом не встановлено.

Отже позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок прийняття оскарженого рішення відповідачем, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на права або інтереси його дитини в сфері освіти та завдання їй реальної шкоди, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді та фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу освіти, культури, молоді, спорту, туризму та охорони культурної спадщини Журавненської селищної ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 28.04.2022.

Суддя Кедик М.В.