Справа № 761/3880/22
Провадження № 1-кс/761/2496/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, в інтересах якої подано клопотання, ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в:
02лютого 2022року наадресу Шевченківського районногосуду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на: земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5893, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5895, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5905, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5907, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, які на праві власності належать ОСОБА_5 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, з підстав наведених у ньому.
Слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , яка входить до групи слідчих у кримінальному провадженні № 12020110000000737 від 22 червня 2020 року, заперечувала щодо клопотання адвоката ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свою позицію тим, що арешт на вказане майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, на даний час потреба не відпала.
Заслухавши клопотання адвоката, думку слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020110000000737, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року накладено арешт, в тому числі на: земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5893, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5895, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5905, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484000:02:002:5907, площа 0.05 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, які на праві власності належать ОСОБА_5 .
При цьому, як убачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на майно, є збереження доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки речових доказів, та відповідає критеріям, встановлених ст. 98 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно.
Більш того, з наданих слідчим експертних висновків, вбачається, що рукописний запис « ОСОБА_6 » на довіреності, якою остання уповноважує ОСОБА_7 вчиняти правочини від її імені, в тому числі щодо відчуження земельних ділянок, які належать їй на праві власності, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.
Також земельні ділянки, арешт яких просить скасувати адвокат ОСОБА_3 , є предметом здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12020110000000737 від 22 червня 2020 року.
Таким чином, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
Враховую наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано, накладено арешт на земельні ділянки з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У зв`язку з чим, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Керуючись ст.ст.98,131-132,170,173-174,309,376,532КПК України,слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 104113511 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мартинов Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні