Рішення

від 25.04.2022 по справі 193/139/22

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/139/22

Провадження 2/193/235/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 квітня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Томинця О.В ,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

08.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Софіївської селищної територіальної громади з вимогою визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, площею 9,8068 гектара, що розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим номером 1225284400:02:083:0008.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його двоюрідний брат ОСОБА_2 . Після смерті брата залишилося спадкове майно у вигляді вищевказаної земельної ділянки.

Позивач зазначає,що своєчасноприйняв спадщинупісля смерті ОСОБА_2 у визначенийзаконом спосіб,зокрема шляхомподання заявипро прийняттяспадщини донотаріальної контори.Щодо майнапомерлого ДругоюНікопольською державноюнотаріальною контороюДніпропетровської областівідкрито спадковусправу №46/2021.Однак,01.11.2021позивач отримавпостанову нотарусапро відмовуу видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом наспірну земельнуділянку узв`язку зтим,що зажиття спадкодавецьне зареєструвавне своєім`я вказанувище земельнуділянку увідділі земельнихресурсів відповіднодо вимогчинного законодавства.

Дійсно, ОСОБА_2 за життя успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , згадану земельну ділянку та отримав відносно неї свідоцтво про право на спадщину за законом, однак з невідомих йому причин не зареєстрував право власності на земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 ЗК України. З огляду на викладене, позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, що і змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також, витребувано від державного нотаріуса Другої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Балашової В.М. матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області у визначений судом строк відзиву на позов не подала, проте її представником подано до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про можливість розгляду справу за відсутності представника селищної ради.

З огляду на те, що в підготовче судове засідання сторони не з`явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна тітка позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 8).

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №017531, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації №454-р від 25.12.2002, яка розташована на території Софіївської селищної територіальної громади (колишньої Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області) (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2011 року виданого державним нотаріусом Другої нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М. спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13). Однак останній належно не оформив право власності на зазначену раніше земельну ділянку.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.6)

22 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Балашової В.М. про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 . Втім відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 листопада 2021 року, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,8068 гектара, що розташована: Дніпропетровська область, Софіївський район, Миколаївська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 1225284400:02:083:0008, у зв`язку із тим, що не було надано Державний акт на право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права.

З матеріалів спадкової справи №46/2021 заведеної до майна померлого ОСОБА_2 , судом встановлено, що позивач спадщину прийняв подавши нотаріусу заяву відповідного змісту.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як визначено в ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як визначено в ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У силу вимог ст. 1217 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

При цьому особливістю п`ятої черги є встановлення всередині її своєрідних «підчерг»: родичі подальших ступені споріднення закликаються до спадкування за відсутності родичів попередніх ступенів. При цьому наявність у таких родичів права на спадкування за правом представлення згідно ст. 1266 ЦК не означає відсутність у них права на спадкування за ст. 1265 ЦК.

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення): правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення): двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення). В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Встановлені судом обставини, які були перевірені зібраними у справі доказами доводять, що позивач спадщину за законом прийняв згідно діючого законодавства, отож вона йому належить з моменту відкриття спадщини, тоді як інші спадкоємці за матеріалами цивільної та спадкових справ відсутні.

Судом встановлено, що до складу спадкової маси увійшла земельна ділянка площею 9,8068 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Софіївської селищної територіальної громади (колишньої Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області).

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.

Крім цього, предствавник відповідач подала заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл понесених судових витрат, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору повинні бути покладені на позивача, оскільки відсутня вина відповідача у порушенні прав позивачки.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76, 80, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку, площею 9,8068 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим номером: 12:252:844:00:02:083:0008, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №017531 від 12.10.2004.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. покласти на ОСОБА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Томинець