Ухвала

від 25.04.2022 по справі 904/519/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результат розгляду заяви про поворот виконання рішення

26.04.2022м. ДніпроСправа № 904/519/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.

та представників:

від прокуратури: Масенко А.О.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Дніпропетровської обласної прокуратури (м. Дніпро)

про поворот виконання рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" (м. Дніпро)

до Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про визнання укладеним договору № 1 від 01.01.2020, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості за договором № 1 від 01.01.2020 у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просило суд:

- визнати укладеним договір № 1 від 01.01.2020;

- зобов`язати підписати акт наданих послуг по договору № 1 від 01.01.2020;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1 від 01.01.2020 у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" - 2 499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 06.08.2020.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено, а саме: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 в частині задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. - відмовлено; в решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 56 244 грн. 38 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

28.07.2021 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про поворот виконання рішення (вх. суду № 10174/22 від 30.03.2022), в якій остання просить суд здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 у справі № 904/519/20 та стягнути з позивача на користь відповідача грошові кошти у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та 37 496 грн. 25 коп. судового збору.

Відповідно до частин 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно з частиною 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.04.2022 заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про поворот виконання рішення прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 26.04.2022.

Від третьої особи засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №10999/22 від 14.04.2022), в якому Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області просить суд здійснювати розгляд заяви без участі представника управління.

У судове засідання 26.04.2022 з`явився прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому судом враховано клопотання третьої особи про розгляд заяви без участі представника управління, яке було задоволено судом.

Позивач та відповідач про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, окрім надсилання ухвали суду про призначення судового засідання на поштову адресу, також, шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради, телефонограмою та шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судової влади України (а.с. 62-64, а.с. 69-71 у томі 2).

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про поворот виконання рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення прокурора,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" - 2 499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 06.08.2020.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено, а саме: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 в частині задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. - відмовлено; в решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 56 244 грн. 38 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

28.07.2021 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про поворот виконання рішення (вх. суду № 10174/22 від 30.03.2022), в якій остання просить суд здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 у справі № 904/519/20 та стягнути з позивача на користь відповідача грошові кошти у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та 37 496 грн. 25 коп. судового збору.

Відповідно до частин 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

У відповідності до вказаної норми закону Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про поворот виконання рішення, в якій остання просить суд здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 у справі № 904/519/20 та стягнути з позивача на користь відповідача грошові кошти у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та 37 496 грн. 25 коп. судового збору.

Підстави для представництва інтересів держави в суді обґрунтовані прокурором наступним.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до статей 4, 53, 55 Господарського процесуального кодексу України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Статтею 131? Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатись до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з статтею 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи з положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ключовим для застосування цих норм є поняття "інтерес держави".

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтерес держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтерес держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі №905/803/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

В свою чергу, здійснення захисту "неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Обґрунтовуючи неналежне здійснення захисту інтересів держави Дніпровською міською радою та Департаментом з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, до компетенції яких віднесено такі повноваження, прокурор посилається на таке.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 у справі №904/519/20 частково задоволено позов ТОВ "Дніпро Евент Центр" до Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, про визнання укладеним договору, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. Стягнуто з Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради на користь ТОВ "Дніпро Евент Центр" 2 499 750 грн. 00 коп. основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. судового збору, в решті позову відмовлено.

Дніпропетровською обласною прокуратурою в березні 2021 року в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за договором у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та у цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття.

При цьому, судом апеляційної інстанції питання про поворот виконання судового рішення у справі № 904/519/20, не вирішувалось.

Разом з тим, прокурор зазначає, що на підставі судового рішення, яке у подальшому скасовано апеляційним судом, 13.08.2020 Департаментом з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради на користь ТОВ "Дніпро Евент Центр" сплачено кошти у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та 37 496,грн. 25 коп. - судового збору, що підтверджується інформацією, яка розміщена на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/).

Так, прокурор вказує, що відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є у комунальній власності.

Згідно з частинами 1, 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Сільські, селищні, міські ради відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Дніпровська міська рада, як представницький орган громади міста, якому на праві комунальної власності належать доходи місцевих бюджетів.

Прокурор зазначає, що враховуючи те, що заборгованість за скасованим судовим рішенням стягнуто з Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, факт сплати коштів за скасованим судовим рішенням безпосередньо зачіпає майнові права та інтереси Департаменту, як самостійної юридичної особи, який підконтрольний і підзвітний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, Дніпровському міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень, зазначений виконавчий орган безпосередньо є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Департамент з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи, а також ним отримано повний текст постанови апеляційного суду у справі № 904/519/20, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор посилається на те, що скасованим судовим рішенням фактично порушено майнові інтереси держави в особі Дніпровської міської ради, як представницького органу, який уповноважений представляти територіальну громаду міста Дніпро та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності, а також Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики міської ради, як виконавчого органу міської ради (сторони у нікчемному договорі), тому прокурор звертається з заявою про поворот виконання рішення на захист інтересів держави в особі зазначених уповноважених органів.

Прокурор звертає увагу, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, в тому числі шляхом оскарження незаконних судових рішень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку вжиття заходів до повороту виконання рішення суду у справі №904/519/20 у належний спосіб є обов`язком органу місцевого самоврядування та виконавчого органу, а не їх правом. Невиконання органами покладених на них повноважень спотворює мету їх створення та суперечить інтересам держави (вказана позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.08.2018 у справі № 807/62/16).

Верховний Суд, посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані уповноважений орган фактично має обов`язок, а не право захищати інтереси держави. Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову (заяви) в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурор зазначає, що Дніпропетровською обласною прокуратурою системно вживались заходи з метою спонукання уповноважених органів для вжиття заходів щодо повороту виконання судового рішення.

Так, обласною прокуратурою, до звернення до суду з указаною заявою, на адресу Дніпровської міської ради направлялись листи № 15/2-2740вих-21 від 09.11.2021, № 15/2-97вих-22 від 14.01.2022, з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів щодо повороту виконання судового рішення у справі №904/519/20.

У вказаних листах прокуратурою повідомлялось про те, що Департамент з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики свідомо не бажає вживати заходи для повернення коштів до місцевого бюджету у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп., за наявності правових підстав для такого звернення.

Крім того, прокурор вказує, що прокуратурою зазначалось, що тривале зволікання та неподання уповноваженим органом заяви про поворот виконання судового рішення у подальшому може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду про поворот виконання, оскільки зі спливом часу можуть виникнути обставини, які напряму впливатимуть на можливість сплати (повернення) підприємством до бюджету значних коштів (неплатоспроможність боржника, його ліквідація, процедура банкрутства, інфляційні процеси тощо).

До відома уповноваженого органу доводилась та обставина, що з довідки ТОВ "Дніпро Евент Центр" про наявність обладнання та механізмів № 67/19 від 09.12.2019, яка надавалась підприємством у складі тендерної пропозиції під час проведення процедури закупівлі послуг вбачається, що у підприємства відсутнє майно, яке б належало йому на праві власності, що також свідчить про реальні ризики невиконання судового рішення про поворот виконання.

Листами № 7/11-258 від 02.02.2022 та № 2/1-1753 від 06.12.2021 повідомлено раду, що заяву про поворот виконання судового рішення може бути подано протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанцій або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи, тобто, протягом року з 20.07.2021.

Аналогічні за змістом листи № 15/2-2621вих-21 від 23.10.2021 та № 15/2-98вих-22 від 14.01.2022 направлялись обласною прокуратурою до Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради. В той же час, листом № 2/1-1513 від 25.10.2021 виконавчий орган повідомив прокуратуру про передчасність звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення. На лист обласної прокуратури 15/2-98вих-22 від 14.01.2022 виконавчим органом міської ради взагалі відповідь не надано.

За викладених обставин прокурор зазначає, що останнім дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: попередньо, до звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим фактично надано їм можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення у належний спосіб.

Крім того, прокурор звертає увагу на обставини того, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України. Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим у той же день Верховною Радою України, в державі запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цим же Указом на всі державні органи та органи місцевого самоврядування покладено обов`язки із запровадження та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Таким чином, на органи місцевого самоврядування першочергово покладено виконання дій, які направлені на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, територіальних громад.

Підсумовуючи викладене у заяві, з метою надходження коштів до місцевого бюджету у сумі 2 499 750 грн. 00 коп. та 37 496 грн. 25 грн., які у подальшому можуть бути розподілені на потреби оборони України, Збройних сил України, територіальної оборони, прокурор просить суд задовольнити заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі № 904/519/20.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про поворот виконання рішення, господарський суд вважає останню такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 333 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з нормами частини 9 статті 333 Господарського процесуального кодексу України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Згідно з частиною 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до інформаційної довідки трансакції № 177397801 від 12.08.2020 Департаментом з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" грошові кошти в сумі 2 499 750 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу "за посл. з орг. і пров. гром. культ. зах. "Нов. свята у м. Дніпро"; стягнення в добр. порядку зг. нак. Госп. суду від 06.08.2020 у справі № 904/519/20 без ПДВ" (а.с. 51 у томі 2).

Також, відповідно до інформаційної довідки трансакції № 177409809 від 12.08.2020 Департаментом з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" грошові кошти в сумі 37 496 грн. 25 коп. із зазначенням призначення платежу "стягнення частини витрат по сплаті судового збору в добр. порядку зг. нак. Госп. суду від 06.08.2020 у справі № 904/519/20 без ПДВ".

Однак, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. - відмовлено; в решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 залишено без змін.

Відповідно до частини 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Оскільки постанова Центрального апеляційного господарського суду була прийнята 20.07.2021, строк для розгляду заяви про поворот виконання рішення ще не закінчився.

Суд відзначає, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (вказана позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011 у справі №1-25/2011).

Враховуючи вказане, з огляду на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020, на підставі якого було видано наказ від 06.08.2020 про стягнення з Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" - 2 499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частину витрат по сплаті судового збору - скасовано, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 2 499 750 грн. 00 коп. відмовлено, відповідно підлягає поверненню 2 499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частина витрат по сплаті судового збору, що стягнуті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" за скасованими в частині рішенням.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про поворот виконання рішення, наявність правових підстав для її задоволення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" на користь Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради - 2 499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частини витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 333 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про поворот виконання рішення у справі № 904/519/20 - задовольнити.

Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 у справі № 904/519/20, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Евент Центр" (49000, м. Дніпро, вулиця Лізи Чайкіной, будинок 7, квартира 15; ідентифікаційний код 41402284) на користь Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 40871476) - 2499 750 грн. 00 коп. - основного боргу та 37 496 грн. 25 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

На виконання ухвали видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 26.04.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний - 28.04.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко