Рішення

від 25.04.2022 по справі 910/12723/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2022Справа № 910/12723/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 15 731,32 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГА" (відповідач) про стягнення 15 731,32 грн., з яких 14 678,89 грн. заборгованості з орендної плати, 582,66 грн. пені, 121,95 грн. 3 % річних та 347,82 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2995 від 31.05.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів у період з 01.01.2021 по 31.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12723/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 16.08.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/12723/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 2-Д, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105480252892.

Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105480252892 вручене відповідачу не було про що свідчить Довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/12723/21 відповідач вважається повідомленим належним чином. Позивач та третя особа також повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштових відправлень.

22.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва третя особа надала до суду пояснення, зі змісту яких вбачається, що дійсно між позивачем, відповідачем та третьою особою було укладено спірний договір, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВГА" (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) було укладено Договір № 2995 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради "Про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиним претендентам на право оренди" від "22" січня 2015 року № 31/896 (п. 2) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Архипенко Олександра, 6 літер Б для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затверджене рішенням Київської міської ради від "21" квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2018 року № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року: 25 грн. 24 коп. за 1 кв.м., що в цілому складає 3 417 грн. 17 коп. три тисячі чотириста сімнадцять грн. 17 коп.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

10.06.2019 між сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна за Договором.

Відповідно до п. 3.7. Договору орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Спір у справі виник в зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов договору не сплачено кошти за оренду нерухомого майна за період січень - липень 2021 року, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14 678,89 грн. з оплати орендних платежів.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов Договору в частині повної оплати наданих позивачем послуг з оренди нерухомого майна за період січень - липень 2021 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14 678,89 грн. заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню.

Окрім стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів, позивач також розрахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційні нарахування, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 582,66 грн. пені, 121,95 грн. 3% річних та 347,82 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання умов Договору в частині повної оплати наданих позивачем послуг з оренди нерухомого майна за період січень - липень 2021 року.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГА" про стягнення 14 678,89 грн. заборгованості з орендної плати, 582,66 грн. пені, 121,95 грн. 3 % річних, 347,82 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГА" про стягнення 15 731,32 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГА" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 2-Д, ідентифікаційний код 39035266) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 14 678 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 89 коп. заборгованості за орендною платою, 582 (п`ятсот вісімдесят дві) грн. 66 коп. пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 95 коп. 3% річних, 347 (триста сорок сім) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.04.2022.

Суддя С. В. Стасюк