Рішення

від 27.04.2022 по справі 910/18987/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2022Справа № 910/18987/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс»

про розірвання договору, виселення, стягнення 52807,24 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» про розірвання договору, виселення, стягнення 52807,24 грн, в тому числі 37757,90 грн орендної плати, 4654,26 грн компенсації земельного податку, 8206,16 грн пені, 1132,73 грн штрафу, 1056,19 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином сплачував платежі за договором № 1797-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.03.2019, що є істотним порушенням договору та є підставою для його розірвання.

Суд своєю ухвалою від 25.11.2021 відкрив провадження у справі № 910/18987/21, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31 грудня 2014 року комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), товариство з обмеженою відповідальністю «Дакарс» (орендар), комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (підприємство) уклали договір № 1797 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (одноповерхову споруду - сміттєзбирач), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровській район, острів Долобецький, Гідропарк, зона відпочинку «Молодіжна» б/н для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

31 грудня 2014 року сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна площею 39,3 кв.м. (нежитлові приміщення), за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, острів Долобецький, Гідропарк, зона відпочинку «Молодіжна» б/н.

26 березня 2019 року Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), товариство з обмеженою відповідальністю «Дакарс» (орендар) та комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» (підприємство-балансоутримувач) уклали договір № 1797-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду» (далі - Договір). Цей договір укладено, як нову редакцію договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.12.2014 № 1797.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.08.2018 № 21/4085), та складає - згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток) становить без ПДВ 102,10 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2019 року - 4012,42 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі (п. 4.2.2 Договору).

Договір діє з 26.03.2019 до 24.03.2022 (п. 9.1 Договору).

За період 2019-2021 роки відповідач повинен був сплатити 103718,22 грн орендної плати та 10024,48 грн компенсації земельного податку.

Відповідач сплатив 65960,32 грн орендної плати та 5370,22 грн компенсації земельного податку.

Станом на день подачі позову до суду відповідач не сплатив 37757,90 грн орендної плати (103718,22 - 65960,32) та 4654,26 грн компенсації земельного податку (10024,48-5370,22).

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем з орендної плати на суму 37757,90 грн та компенсації земельного податку на суму 4654,26 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом п. 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь балансоутримувача, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожен день прострочення. Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 8206,16 грн пені, 1132,73 грн штрафу, 1056,19 грн 3% річних.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата, згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України, є істотною умовою договору оренди.

Суд встановив порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати.

Договір оренди є оплатним договором, а тому плата за користування майном є його кваліфікуючого ознакою та істотною умовою договору.

Порушення цієї умови, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, є підставою для настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За загальними правилом розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Оскільки орендна плата є істотною умовою договору оренди, тобто тим матеріальним результатом, отримання якого переслідує орендодавець при укладенні договору, порушення орендарем обов`язку щодо сплати орендної плати є істотним порушенням договору.

При цьому, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов`язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 направлення такої пропозиції є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Відповідно до частини 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Оскільки договором передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення строків здійснення орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов`язань сторін (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням його фізичного зносу.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним нерухомим майном немає, то вимога позивача про виселення відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс».

Розірвати договір № 1797-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.03.2019, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Дакарс» та комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Дакарс» (вул. Кіквідзе, 18, м. Київ, 01103, код 35691951) з нерухомого майна площею 39,3 кв.м. (нежитлові приміщення), за адресою: м. Київ, Дніпровський район, острів Долобецький, Гідропарк, зона відпочину «Молодіжна» б/н.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дакарс» (вул. Кіквідзе, 18, м. Київ, 01103, код 35691951) на користь з комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (вул. Сім`ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, м. Київ, 04119, код 23505151) 37757,90 грн орендної плати, 4654,26 грн компенсації земельного податку, 8206,16 грн пені, 1132,73 грн штрафу, 1056,19 грн 3% річних, 6810,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун