Рішення
від 27.04.2022 по справі 910/21553/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2022Справа № 910/21553/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 48, вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04112) до підприємства об`єднання громадян «Перспектива» Всеукраїнської громадської організації «Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди «Асоль» (03170, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ , будинок 9, офіс 18) про стягнення заборгованості у розмірі 53028,72 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2021 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (далі позивач) до Підприємства об`єднання громадян «Перспектива» Всеукраїнської громадської організації «Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди «Асоль» (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53028,72 грн та була передана 29.12.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором суборенди №Д01/08-19 від 01.08.2019 прострочив сплату орендних платежів, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості в розмірі 53028,72 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 10.01.2022, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також для подання всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву; встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 25.01.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105491826017) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з офіційного сайту організації поштового зв`язку «УКРПОШТА» https://track.ukrposhta.ua/ поштове відправлення за № 0105491826017 не вручене під час доставки: інші причини.

При цьому, відповідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Підприємства об`єднання громадян «Перспектива» Всеукраїнської громадської організації «Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди «Асоль» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38139539) є - 03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 18.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 по справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зазначала, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій».

Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конверту з відміткою «інші причини» свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.01.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачами не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог також не надано.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною першою ст. 251 ГПК України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (далі орендар) та Підприємством об`єднання громадян «Перспектива» Всеукраїнської громадської організації «Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди «Асоль» (далі суборендар) укладено договір суборенди № Д01/08-19 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (далі за текстом Договору - «об`єкт суборенди»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48 (далі за текстом - «будівля»), загальною площею 47,7 (сорок сім цілих та сім десятих) кв. м на 7 (сьомому) поверсі будівлі. Об`єкт суборенди позначений на поверховому плані БТІ під № 18, 19, 21 літера «А».

Розміщення об`єкту суборенди у будівлі вказано на поповерховому плані та наведено у Додатку № 1 до нього Договору, який є невід`ємною частиною.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що вартість об`єкту суборенди з врахуванням її індексації на дату укладання цього Договору складає 312860,96 гри ( Триста дванадцять тисяч вісімсот шістдесят грн 96 коп.).

Відповідно до п. 2.1-2.3 договору, Об`єкт суборенди передається Суборендарю Орендарем за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору 01 серпня 2019 року.

Об`єкт суборенди повертається Орендарю Суборендарем за актом приймання-передачі, в якому Сторони зазначають площу приміщення, що повертається, склад об`єкта суборенди, його стан на момент повернення, в останній день строку Договору або в разі дострокового припинення цього Договору - в день припинення цього Договору.

У разі припинення або розірвання Договору поліпшення об`єкта суборенди, здійснені Суборендарем з письмового дозволу Орендаря за рахунок власних коштів, які можна відокремити від об`єкта суборенди, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Суборендаря, при цьому сторони домовились, що поліпшення об`єкту суборенди, здійснені Суборендарем з письмового дозволу Орендаря за рахунок власних коштів, що не можуть бути відокремлені без пошкодження об`єкта суборенди, переходять у власність Орендаря без відшкодування Орендарем вартості здійснених поліпшень.

Згідно з положеннями п. 3.3 Договору, суборендар зобов`язаний зокрема:

вчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі, передбачені умовами цього Договору;

в останній день строку Договору або в разі дострокового припинення цього Договору - в день припинення Договору повернути Орендарю об`єкт суборенди у тому ж стані, в якому Суборендар його отримав, з урахуванням зроблених невід`ємних поліпшень та нормального фізичного зносу об`єкта суборенди.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення печатками Сторін (у випадку їх наявності) і діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди обчислюється з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі, зазначеного у п. 2.1 цього Договору та діє до « 31» липня 2020 року включно. (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що сторони мають право достроково розірвати цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України або цим Договором.

Розділом 5 договору сторони передбачили зокрема, що Суборендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць суборенди у строк, передбачений п. 5.3 і п. 5.4 даного Договору.

Суборендна плата за користування об`єктом суборенди та земельною ділянкою за один місяць, суборенди розраховується, виходячи з щомісячної суборендної ставки за 1 (один) кв.м об`єкта суборенди, та індексується в такий спосіб:

Суборендна Плата = Площа об`єкту суборенди х Суборендна ставка х Індекс інф.

Індекс інф. - індекс інфляції, що встановлюється Державною службою статистики України щомісяця і публікується в офіційних джерелах. При розрахунку орендної плати за перший та останній місяці строку Договору індекс інфляції дорівнює 1 (одиниці). Надалі, якщо при розрахунку орендної плати за місяць індекс інфляції дорівнює 1 (одиниці) чи менше 1 (одиниці), то індекс інфляції для розрахунку орендної плати за такий місяць не застосовується;

Суборендна ставка за 1 (один) кв.м за даним Договором суборенди складає 195,00 грн. (сто дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), без ПДВ. (п. 5.2 Договору).

Суборендна плата за перший та останній місяці суборенди розраховується за правилами, викладеними у пункті 5.2 цього Договору, та здійснюється шляхом 100 % оплати на поточний рахунок протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання даного Договору. (п. 5.3 Договору).

Суборендна плата за наступні місяці суборенди розраховується за правилами, викладеними у пункті 5.2 цього договору, та проводиться Суборендарем шляхом 100 % попередньої оплати на поточний рахунок Орендаря до 10 (десятого) числа поточного місяця суборенди на підставі виставленого Орендарем, за 5 (п`ять) банківських днів до дати оплати, рахунка. (п. 5.4 Договору).

Суборендар, крім оплати суборендної плати відшкодовує Орендарю витрати на вартість спожитої електроенергії, на підставі рахунків, виставлених Орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів після одержання рахунка. Розрахунок сум відшкодування з електроенергії здійснюється Орендарем на підставі показників лічильників, які встановлюються Суборендарем за власний рахунок в об`єкті суборенди (надалі за текстом - «Внутрішні вузли обліку») та на підставі показників лічильників на загальних вузлах обліку, які встановлені в Будівлі без урахування лічильників Суборендаря, пропорційно займаній Суборендарем площі від загальної орендної площі Будівлі.

Показники внутрішніх вузлів обліку знімаються Суборендарем з 20 (двадцятого) по 25 (двадцять п`яте) число кожного місяця в присутності представника (ків) Орендаря.

Суборендар відшкодовує Орендарю експлуатаційні платежі, водопостачання та водовідведення, опалення на підставі рахунків, виставлених Орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів після одержання рахунка. Розрахунок сум відшкодування експлуатаційних платежів, водопостачання та водовідведення, опалення здійснюється Орендарем та встановлюється пропорційно займаній Суборендарем площі від загальної орендної площі Будівлі.

Рахунки на відшкодування електроенергії, експлуатаційних платежів, водопостачання та водовідведення, опалення надаються Суборендарю Орендарем до 10 (десятого) числа місяця наступного за оплачуваним.

Пунктом 8.4 - 8.5 Договору передбачено, що у разі бажання достроково розірвати цей Договір, Сторона - ініціатор зобов`язана не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до бажаної дати розірвання письмово попередити іншу Сторону.

Сторони домовились, що порушення Суборендарем вимог щодо цільового використання об`єкта суборенди, несвоєчасна та/або не в повному обсязі сплата Суборендарем орендної плати та/або відшкодування витрат Орендаря за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги та/або будь-яка передача Суборендарем об`єкта суборенди в користування третім особам без письмового погодження з Орендарем, є пропозицію Суборендаря про дострокове розірвання цього Договору.

01.08.2020 між сторонами укладено акт приймання-передачі до договору суборенди №Д01/08-19 від 01.08.2019 року, відповідно до якого в суборенду передано приміщення за адресою: м. Київ, Деггярівська, буд. 48 (далі за текстом - «будівля»), загальною площею 47,7 (сорок сім цілих та сім десятих) кв.м на 7 (сьомому) поверсі будівлі. Об`єкт суборенди позначений на поверховому плані БТІ під № 18, 19, 21 літера «А».

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за використання об`єкта суборенди ТОВ «ТЕРА» виставляло відповідачу за Договором № Д01/08-19 наступні рахунки:

№ 3108-16 на суму 9 301,50 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у серпні 2019 р.

№ 3108-22 на суму 1 358,17 грн, - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати;

№ 3009-16 на суму 9 301,50 грн - суборенда нежитлов. приміщення у вересні 2019 р.

№ 3009-20 на суму 1 293,85 грн, - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати;

№ 3110-03 на суму 9 301,50 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у жовтні 2019 р.

№ 3110-23 на суму 1 413,88 грн - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати;

№ 3011-03 на суму 9 301,50 грн - суборенда нежитлов. приміщення у листопаді 2019 р.

№3011-16 на суму 1 428,51 грн, - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати теплова енергія;

№ 3112-03 на суму 9 301,50 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у грудні 2019 р.

№ 3112-23 на суму 2 829,47 грн, витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати, теплова енергія;

№ 3101-03 на суму 9 301,50 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у січні 2020 р.;

№ 3101-20 на суму 2 308,05 грн, - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати, теплова енергія;

№ 2902-19 на суму 9 301,50 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у лютому 2020 р.,

№ 2902-20 на суму 2 190,31 грн, - витрати за електроенергію активну, витрати за електроенергію реактивну, експлуатаційні витрати, теплова енергія;

АПРУ403 на суму 3 000,48 грн, - суборенда нежитлов. приміщення у лютому 2020 р.

Всього було виставлено рахунків на загальну суму 80 933,22 грн.

Доказів направлення вищевказаних рахунків позивачем не надано. В пояснення чого позивач зазначає, що Договором № Д01/08-19 не встановлено спосіб виставлення рахунків натомість погоджено розмір та строки орендної плати, а також реквізити для оплати тобто Відповідач є обізнаним про розмір суборендної плати, строки її оплати та реквізити Позивача.

Відповідач 13.09.21 повторно отримав рахунки на оплату спірної заборгованості по Договору № Д01/08-19 на суму 53 028,72 грн., що вбачаються доданих до даного позову чеку від 03.08.21 № 0162555 (відправлення № 0411203029411) та роздруківку з сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html.

Відтак позивач зазначає, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів cm. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні cт. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку своєчасного внесення орендної плати.

Як стверджує позивач, відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 27 904, 50 грн.

Позивачем, 17.01.2020 вих. № 1701-01/19-20, направлено відповідачу лист з проханням погасити існуючу заборгованість та вказівкою на п. 8.4. Договору № Д01/08-19, що визначає порядок дострокового розірвання даного договору. У підтвердження чого надано копію рекомендованого повідомлення про вручення 24.01.2020 та копію фіскального чеку.

Однак вищевказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.

23.01.2020 ТОВ «Тера» направлено Відповідачу лист з повідомленням про намір розірвати Договір № Д01/08-19 та проекти Додаткової угоди №1 від 26.02.2020 та Акт приймання-передачі від 10.03.2020. У підтвердження чого надано копію рекомендованого повідомлення про вручення 10.02.2020 та копію фіскального чеку.

Однак вищевказаний лист був залишений відповідачем без відповіді

03.08.21 ТОВ «Тера» знову направлено Відповідачу звернення з проханням погасити заборгованість по Договору № Д01/08-19 та, повторно долучено рахунки на суму 53 028,72 грн.

В якості доказів направлення вищевказаного листа з додатками, позивачем долучено опис вкладення до цінного листа, копія накладної №0411203073372, копії фіскальних чеків.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач у своїх розрахунках посилається на те, що відповідачем частково здійснено оплати за договором суборенди № Д01/08-19 від 01.08.2019, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 53028,72 грн з урахуванням комунальних послуг.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором суборенди, а відповідно до частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Так, відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Судом встановлено, що за Актом приймання-передачі 01.08.2020 позивач передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, загальною площею 47,7 (сорок сім цілих та сім десятих) кв. м на 7 (сьомому) поверсі будівлі. Об`єкт суборенди позначений на поверховому плані БТІ під № 18, 19, 21 літера «А».

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так положенням п. 5.2 Договору сторонами визначено, що Суборендна ставка за 1 (один) кв.м за даним Договором суборенди складає 195,00 грн. (сто дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), без ПДВ.

Як зазначено позивачем, в порушення умов договору у відповідача перед позивачем згідно договору за період з серпня 2019 року по березень 2020 року обліковується заборгованість по орендній платі, а також з врахуванням п. 5.5 Договору складає 53028,72 грн.

23.01.2020 ТОВ «Тера» направлено Відповідачу лист з повідомленням про намір розірвати Договір № Д01/08-19 та проекти Додаткової угоди №1 від 26.02.2020 та Акт приймання-передачі від 10.03.2020.

Вищевказаний лист з додатками був отриманий відповідачем 10.02.2020, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення - 10.02.2020 та копію фіскального чеку.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати відповідачем за період з 01.08.2019 по 10.03.2020 року було здійснено наступні оплати: 16.09.2019 на суму 9301,50 грн, 28.10.2019 на суму 9301,50 грн, 07.11.2019 на суму 9301,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на відсутність в матеріалах справи відзиву, а також будь яких інших пояснень чи заперечень щодо сплати відповідачем заборгованості, а також те, що відповідачем не вносилась орендна плата протягом трьох місяців підряд, що не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" про стягнення 53028,72 грн підлягають задоволенню.

Крім того, представником позивача заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначив, що вартість сплаченої правничої допомоги складає 6300,00 грн.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу надав суду договір №Т-122/17-03/21 від 17.03.2021 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між позивачем (клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА) та Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (далі Об`єднання), Додаткову угоду №1 від 17.03.2021, рахунок -фактура №Т-122/17-03/21 від 18.03.2021, ордер серія АІ №1185335, виданий Адвокатським об`єднанням «СОЛ» адвокату Романчук Л.Г.

Розділом 1 договору про надання правничої допомоги сторони передбачили, що клієнт за власним вибором доручає, а Об`єднання зобов`язується всіма незабороненими законом способами надавати необхідну Клієнту правничу (правову) допомогу, у тому числі, але не виключно:

надавати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності;

складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру;

захищати права, свободи і законні інтереси як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні;

захищати права, свободи як особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію);

захищати права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

надавати правовому допомогу як свідку у кримінальному провадженні;

без обмежень повноважень представляти інтереси потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, права і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

без обмежень повноважень представляти інтереси у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами усіх форм власності;

представляти інтереси в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

надавати правничу (правову) допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань;

звертатися з адвокатськими запитами;

надавати будь-які інші види правничої (правової) допомоги, не заборонені законом, а Клієнт зобов`язується оплатити Об`єднанню винагороду (гонорар) за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати Об`єднанню усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Правнича (правова) допомога, визначена у Розділі 1 даного Договору та Додаткових угодах до нього, надається адвокатом/адвокатами, призначених Об`єднанням на власний розсуд, а в окремих випадках також іншими адвокатами, залученими Об`єднанням за згодою Клієнта.

За цим Договором Об`єднання та його адвокати не отримують права діяти від імені Клієнта у відносинах з засобами масової інформації, інформаційними агентствами, телебачення, радіомовлення, інтернет-порталами тощо.

Об`єднання та його адвокати не набувають прав та повноважень діяти від імені Клієнта щодо надання засобам масової, пресі, іншим особам інформації, коментарів, інтерв`ю або будь-яким іншим чином розкривати інформацію про ініціювання, хід та результати виконання доручень Клієнта, визначених цим Договором.

Додаткову угоду №1 від 17.03.2021 сторони передбачили, що клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (правову) допомогу:

Здійснення правового аналізу матеріалів, наданих Клієнтом, щодо наявності правових підстав звернення в інтересах Клієнта до суду з позовом до ПОГ «ПЕРСПЕКТИВА» ВГО «АСОЛЬ» (код 38139539 ) про стягнення боргу за договором суборенди №Д01/08-19 від 01.08.2019 року; формування правової позиції захисту інтересів Клієнта, збір доказів.

Складання та подання до Господарського суду м. Києва в інтересах Клієнта позову до ПОГ «ПЕРСПЕКТИВА» ВГО «АСОЛЬ» (код 38139539) про стягнення боргу за договором суборенди №Д01/08-19 від 01.08.2019 року.

Представляти інтереси Клієнта у Господарському суді м. Києва у справі за позовом до ПОГ «ПЕРСПЕКТИВА» ВГО «АСОЛЬ» (код 38139539) про стягнення боргу за договором суборенди №Д01/08-19 від 01.08.2019 року, для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватись усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими пн.пн.2.8-2.11 цього Договору.

Обов`язки Об`єднання, передбачені в пн.пн.1.2-1.4 цієї Додаткової угоди, виконуються Об`єднанням окремо по кожному пункту та вважаються виконаними у повному обсязі з дня завершення розгляду справи Господарським судом м. Києва.

У відповідності до пункту 4.3. Договору Сторони дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання Об`єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої пн. пн. 1.2-1.4 цієї Додаткової угоди, становить 6300,00 (шість тисяч триста) грн.

Клієнт сплачує Об`єднанню винагороду (гонорар) за надання правничої (правової) допомоги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Об`єднання протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання цієї Додаткової угоди.

За платіжним дорученням №743 від 23.03.2021 Клієнт перерахував Об`єднанню винагороду у розмірі 6300,00 грн.

Тобто, позивач заявив до відшкодування судові витрати, пов`язані з правничою допомогою, на загальну суму 6300,00 грн.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 6300,00 грн., які є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи та наданими послугами.

Крім того, суд дійшов висновку, що відповідно змісту пункту 4 частини другої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а саме диспозицією вказаної норми визначено, що адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а виходячи із того, що за положеннями ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, а таке клопотання відсутнє, витрати позивача на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду справи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6300,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Перспектива» Всеукраїнської громадської організації «Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди «Асоль» (03170, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ , будинок 9, офіс 18, код ЄДРПОУ 38139539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 48, вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 31577292) заборгованість у розмірі 53 028 (п`ятдесят три тисячі двадцять вісім) грн. 72 коп. витрати на правничу допомогу у розмірі 6300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп. та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.04.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу104114387
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —910/21553/21

Ухвала від 11.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 04.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Рішення від 27.04.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 25.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 10.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні