Рішення

від 20.04.2022 по справі 911/2943/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2022 р. Справа № 911/2943/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення

судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно», (03151, вул. Очаківська/провул. Очаківський, буд. 5/6, каб.111, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Про», (08160, вул. Франка, буд. 7, с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область)

про стягнення 70 651, 53 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП «Агрофонд-Зерно» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Спектр-Про» про стягнення 37 325, 00 грн основної заборгованості, 24 604, 99 грн пені, 6 855, 29 грн інфляційних збитків та 1 866, 25 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений товар згідно договору поставки № 168-Д від 10.08.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/2943/21 за позовом ДП «Агрофонд-Зерно» до ТОВ «Спектр-Про» про стягнення 70 651, 53 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

08.11.2021 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 04.11.2021 р. про долучення документів, що долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 р. між позивачем (надалі Постачальник) та відповідачем (надалі Покупець) було укладено договір поставки № 168-Д, згідно п. 1.1. якого на умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупцю Товар, вказаний в цьому Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити за нього грошову суму, передбачену цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом цього Договору є Товар визначений в специфікації. Поставка Товару здійснюється шляхом підписання Сторонами Специфікацій до цього Договору (надалі Специфікація), за формою згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що асортимент та кількість Товару остаточно узгоджується Сторонами у видаткових накладних та/або Специфікаціях до цього Договору, відповідно до наданих Покупцем замовлень. Видаткові накладні та специфікації є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору загальна кількість Товару по даному Договору не обмежується та визначається як сума усіх видаткових накладних та/або специфікацій на даний Товар.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна Товару визначається Сторонами на кожну партію Товару окремо відповідно до ринкових цін, що складається на момент підписання Сторонами Специфікацій та вказується у видаткових накладних та рахунку на оплату.

Відповідно до п. 3.4. Договору розрахунок за Товар здійснюється Покупцем на умовах визначених в Специфікації.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що оплата проводиться в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний в реквізитах даного Договору або у відповідному рахунку.

Згідно з п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) за місцезнаходженням Товару, вказаним в Специфікації.Товар доставляється автотранспортом та за рахунок Покупця.

Відповідно до п. 4.4. Договору датою переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця є дата отримання Товару Покупцем, про що ним на оригіналі видаткової накладної ставиться підпис уповноваженої на прийом Товару особи.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін.

Згідно з п. 5.2. Договору строк дії цього Договору розпочинає свій перебіг з моменту набрання чинності та припиняється 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Також, між позивачем та відповідачем були узгоджені та підписані специфікації № 1 від 11.08.2018 р., № 2 від 14.09.2018 р., № 3 від 10.10.2018 р., № 4 від 27.11.2018 р. до договору поставки № 168-Д від 10.08.2018 р., відповідно до положень яких позивач зобов`язується поставити відповідачу товар на загальну суму 1 766 325, 00 грн у місці поставки вул. Карбишева 1, м. Луцьк, з відтермінуванням оплати протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору поставки № 168-Д від 10.08.2018 р. позивачем протягом серпня листопада 2018 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 1 766 325, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 275 від 11.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 276 від 11.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 277 від 11.08.2018 р. на суму 59 500, 00 грн, видатковою накладною № 278 від 11.08.2018 р. на суму 80 500, 00 грн, видатковою накладною № 279 від 13.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 280 від 13.08.2018 р. на суму 42 000, 00 грн, видатковою накладною № 282 від 13.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 287 від 14.08.2018 р. на суму 70 000, 00 грн, видатковою накладною № 288 від 14.08.2018 р. на суму 84 000, 00 грн, видатковою накладною № 289 від 14.08.2018 р. на суму 56 000, 00 грн, видатковою накладною № 290 від 14.08.2018 р. на суму 14 000, 00 грн, видатковою накладною № 295 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 296 від 15.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № 297 від 15.08.2018 р. на суму 80 500, 00 грн, видатковою накладною № 298 від 15.08.2018 р. на суму 10 500, 00 грн, видатковою накладною № 300 від 15.08.2018 р. на суму 17 500, 00 грн, видатковою накладною № 301 від 15.08.2018 р. на суму 87 500, 00 грн, видатковою накладною № 302 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 303 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 307 від 16.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № АФ000000310 від 16.08.2018 р. на суму 35 000, 00 грн, видатковою накладною № 312 від 16.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № 313 від 16.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 814 від 01.10.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 848 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 849 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 850 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 851 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 852 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 853 від 16.10.2018 р. на суму 6 825, 00 грн, видатковою накладною № 903 від 27.11.2018 р. на суму 4 000, 00 грн, наявними в матеріалах справи.

За період дії договору поставки № 168-Д від 10.08.2018 р. відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 729 000, 00 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, розрахунком ціни позову, наявними в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 37 325, 00 грн, що підтверджується договором поставки № 168-Д від 10.08.2018 р. та відповідними специфікаціями до нього, видатковою накладною № 275 від 11.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 276 від 11.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 277 від 11.08.2018 р. на суму 59 500, 00 грн, видатковою накладною № 278 від 11.08.2018 р. на суму 80 500, 00 грн, видатковою накладною № 279 від 13.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 280 від 13.08.2018 р. на суму 42 000, 00 грн, видатковою накладною № 282 від 13.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 287 від 14.08.2018 р. на суму 70 000, 00 грн, видатковою накладною № 288 від 14.08.2018 р. на суму 84 000, 00 грн, видатковою накладною № 289 від 14.08.2018 р. на суму 56 000, 00 грн, видатковою накладною № 290 від 14.08.2018 р. на суму 14 000, 00 грн, видатковою накладною № 295 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 296 від 15.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № 297 від 15.08.2018 р. на суму 80 500, 00 грн, видатковою накладною № 298 від 15.08.2018 р. на суму 10 500, 00 грн, видатковою накладною № 300 від 15.08.2018 р. на суму 17 500, 00 грн, видатковою накладною № 301 від 15.08.2018 р. на суму 87 500, 00 грн, видатковою накладною № 302 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 303 від 15.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 307 від 16.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № АФ000000310 від 16.08.2018 р. на суму 35 000, 00 грн, видатковою накладною № 312 від 16.08.2018 р. на суму 24 500, 00 грн, видатковою накладною № 313 від 16.08.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 814 від 01.10.2018 р. на суму 77 000, 00 грн, видатковою накладною № 848 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 849 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 850 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 851 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 852 від 16.10.2018 р. на суму 70 400, 00 грн, видатковою накладною № 853 від 16.10.2018 р. на суму 6 825, 00 грн, видатковою накладною № 903 від 27.11.2018 р. на суму 4 000, 00 грн, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, розрахунком ціни позову, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку по оплаті товару у повному обсязі за договором поставки № 168-Д від 10.08.2018 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 37 325, 00 грн за договором поставки № 168-Д від 10.08.2018 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 168-Д від 10.08.2018 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті товару з 05.11.2018 р. по 05.10.2021 р. на загальну суму 24 604, 99 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу та штраф в розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару. Сплата пені та штрафу не звільняє Покупця від сплати основної суми заборгованості.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний :

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення33 325,0005.11.2018 - 25.04.201917218,000.0995 653,3833 325,0026.04.2019 - 05.05.20191017,500.096319,55Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення4 000,0017.12.2018 - 25.04.201913018,000.099512,884 000,0026.04.2019 - 17.06.20195317,500.096203,29

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 6 689, 10 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 689, 10 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 168-Д від 10.08.2018 р., за прострочення відповідачем виконання обов`язку по своєчасній оплаті товару на загальну суму 1 866, 25 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу та штраф в розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару. Сплата пені та штрафу не звільняє Покупця від сплати основної суми заборгованості.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 1 866, 25 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті товару з 05.11.2018 р. по 05.10.2021 р. всього на загальну суму 6 855, 29 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 855, 29 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000, 00 грн підтверджуються договором про надання послуг професійної (правової) допомоги від 01.07.2021 р., укладеним між Дочірнім підприємством «Агрофонд-Зерно» та Адвокатським бюро «Бориса Семенка», додатковою угодою від 01.10.2021 р. до договору про надання послуг професійної (правової) допомоги від 01.07.2021 р., актом надання послуг № 39 від 25.10.2019 р. на суму 15 000, 00 грн, платіжним дорученням № 77 від 26.10.2021 р. на суму 15 000, 00 грн, ордером серії ВІ № 1048201 від 06.10.2021 р., наявними у матеріалах справи.

Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Про» (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гатне, вулиця Франка, будинок 7; ідентифікаційний код 40671277) на користь Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» (03151, місто Київ, вулиця Очаківська/провулок Очаківський, будинок 5/6, кабінет 111; ідентифікаційний код 39079722) 37 325 (тридцять сім тисяч триста двадцять п`ять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 6 689 (шість тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 10 (десять) коп. пені, 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн 25 (двадцять п`ять) коп. штрафу, 6 855 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 29 (двадцять дев`ять) коп. інфляційних збитків, судові витрати 1 694 (одна тисяча шістсот дев`яносто чотири) грн 37 (тридцять сім) коп. судового збору та 11 196 (одинадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 28 (двадцять вісім) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца