Рішення

від 21.04.2022 по справі 911/3231/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2022 р. Справа № 911/3231/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп»

про стягнення 360 923,16 гривень

представники сторін у справі не з`явилися

обставини справи:

02.11.2021 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича (далі позивач/ФОП Прищепа Анатолій Миколайович) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» (далі відповідач/ТОВ «ТЗС Груп») про стягнення 360 923,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» обов`язку з оплати поставленого товару за видатковою накладною № ПА-0000018 від 03.08.2020 у розмірі 360 923,16 грн.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 02.11.2021 вказану позовну заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.11.2021 залишив без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича, постановив усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

15.11.2021, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких позивач надав пояснення стосовно заявленого позову.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.11.2021 у справі № 911/3231/21 прийняв позовну заяву Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 10.12.2021, надав відповідачу строк до 10.12.2021 подати суду:

- відповідно до ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву разом з доказами направлення копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

- докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні;

- заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.12.2021 у справі № 911/3231/21, зокрема, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 14.01.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 14.01.2022 закрив підготовче провадження у справі № 911/3231/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.01.2022.

У судовому засіданні 28.01.2022 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Означене клопотання задоволено судом.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.01.2022 відклав розгляд справи по суті на 18.02.2022.

07.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича надійшла заява про розгляд справи без його участі, відповідно до якої останній повідомив суд про те, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.02.2022 повідомив учасників справи, що судовий розгляд справи по суті в порядку загального позовного провадження 18.02.2022 не відбудеться, у зв`язку з направленням судді Горбасенка П.В. на навчання до Національної школи суддів України на п`ять календарних днів з 14.02.2022 до 18.02.2022, та призначив судовий розгляд справи на 25.02.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.03.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи 911/3231/21 по суті в порядку загального позовного провадження 25.02.2022 не відбувся; зазначено, що про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.04.2022 призначив розгляд справи по суті на 22.04.2022.

У судове засідання 24.04.2022 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Поряд з тим, під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у даній справі ухвали, судом надсилались адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп», встановлену судом у порядку ч. ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

установив:

За ствердженням позивача, 27.07.2020 Фізичною особою-підприємцем Прищепою Анатолієм Миколайовичем виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» рахунок-фактуру № ПА-0000024 на оплату трудногорючих панелей Кріплат СМЛ Полімер на загальну суму 560 923,16 грн. Копія означеного рахунку-фактури наявна в матеріалах справи.

Як зазначив позивач, 28.07.2020 відповідачем здійснено часткову оплату згідно рахунку-фактури № ПА-0000024 від 27.07.2020 на суму 100 000,00 грн, що підтверджується доданою позивачем до матеріалів справи копією платіжного доручення № 2753.

Позивач зазначив, що 03.08.2020 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 560 923,16 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № ПА-0000018 від 03.08.2020, що містить підписи представників сторін та відбитки їх печаток.

Гарантійним листом № 1208-20 від 12.08.2020 відповідач підтвердив позивачу своє зобов`язання протягом 7-ми робочих днів (в строк до 20 серпня 2020) сплатити 460 923,16 грн без ПДВ за трудногорючі панелі кріплат згідно рахунку-фактури № ПА-0000024 від 27.07.2020 та повідомив позивача, що суму вказано з врахування авансового платежу від 28.07.2020. Копія означеного гарантійного листа наявна в матеріалах справи.

Як вказує позивач, 14.08.2020 відповідачем здійснено часткову оплату на суму 100 000,00 грн, що підтверджується доданою позивачем до матеріалів справи копією платіжного доручення № 2808.

Позивач зазначив, що повністю виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару за видатковою накладною № ПА-0000018 від 03.08.2020, тоді як відповідач зобов`язань з оплати товару в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 360 923,16 грн.

На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи копії виписок з банку за період з 27.07.2020 по 28.07.2020 та з 13.08.2020 по 14.08.2020 та копію акту звірки розрахунків № 22 від 21.10.2021, підписаного позивачем в односторонньому порядку.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач провів частковий розрахунок за товар, поставлений за видатковою накладною № ПА-0000018 від 03.08.2020, позивач просить суд стягнути 360 923,16 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами згідно ст. 165 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов`язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов`язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин редакції, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання 03.08.2020 Фізичною особою-підприємцем Прищепою Анатолієм Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» видаткової накладної № ПА-0000018 від 03.08.2020, що є первинним обліковим документом та фіксує найменування, кількість, ціну товару, тобто містить всі істотні умови договору, та свідчить про виникнення між сторонами майново-господарських зобов`язань щодо поставки товару на підставі відповідної видаткової накладної.

Так, ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, якщо за договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата товару має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Отже, підписання відповідачем видаткової накладної № ПА-0000018 від 03.08.2020 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого товару свідчить про прийняття його відповідачем та, відповідно, породжує для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» обов`язок оплатити його вартість у повному обсязі у порядку ст. 692 ЦК України з моменту прийняття такого товару, тобто до 04.08.2020.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як слідує зі встановлених судом у даній справі обставин, відповідач вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної № ПА-0000018 від 03.08.2020, у розмірі 360 923,16 грн не оплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження обставин оплати позивачу коштів у розмірі 360 923,16 грн, суд дійшов висновку, що обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем є встановленою в розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач решту вартості товару не оплатив, та враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу, обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 360 923,16 грн заборгованості, за поставлений згідно видаткової накладної № ПА-0000018 від 03.08.2020 товар, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Витрати зі сплати судового збору, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗС Груп» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Чайки (з), вул. Антонова, буд. 6-А, ідентифікаційний код 37412595) на користь Фізичної особи-підприємця Прищепи Анатолія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 360 923 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот двадцять три) грн 16 коп. заборгованості та 5 413 (п`ять тисяч чотириста тринадцять) 85 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.04.2022.

Суддя П.В.Горбасенко