Рішення

від 26.04.2022 по справі 916/3936/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3936/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши справу № 916/3936/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" /ЄДРПОУ 42494439, адреса - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, 59, оф. 313, e-mail: tdgeroten@gmail.com/

до відповідача: виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) /ЄДРПОУ 21034486, адреса - 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-а/

про стягнення 72 845,94 грн

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4064/21/ до виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 72 845,94 грн, з яких:

- 64 765,20 грн - основний борг;

- 5 963,38 грн - інфляційні втрати;

- 2 117,36 грн - 3 % річних;

та судових витрат у розмірі 12 270,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 2 270,00 грн - судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем грошових коштів за поставлений товар.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 14, 187, 198, 201 ПК України, ст.ст. 11, 16, 179, 202, 205, 509, 525, 530, 625, 639, 640-642, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 19, 67, 180, 181, 184, 193 ГК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Ухвалою суду від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3936/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

04.01.2022 року на адресу суду надійшов попередній розрахунок судових витрат /вх. № 134/22/, в якому позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/3936/21 від 28.12.2021 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-а, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач по справі отримав 04.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке одержано судом 13.01.2022 року за вх. № 902/22.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3936/21, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Також суд зазначає, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, та перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи № 916/3936/21 відбувається понад строки, визначені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, ТОВ «ТД «ГЕРОТЕН» в межах здійснення господарської діяльності було поставлено на адресу ВКФ «КВАРЦ» щебінь гранітний фракції 5-10мм, 10-22 мм, відсів фр.-5 мм, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№300101 від 30.01.2021 року на суму 80 809, 20 грн

№310101 від 31.01.2021 року на суму 99 781,20 грн

№010201 від 01.02.2021 року на суму 74 811,60 грн

№020201 від 02.02.2021 року на суму 101 304,00 грн

№030201 від 03.02.2021 року на суму 81 885, 60 грн

№040201 від 04.02.2021 року на суму 1 10 433, 60 грн

№050201 від 05.02.2021 року на суму 107 285,40 грн

№060201 від 06.02.2021 року на суму 100 832.40 грн

№070201 від 07.02.2021 року на суму 83 365,20 грн

№080201 від 08.02.2021 року на суму 101 859,00 грн

№090201 від 09.02.2021 року на суму 73 091, 80 грн

№100201 від 10.02.2021 року на суму 90 059,40 грн

№110201 від 11.02.2021 року на суму 109 246,80 грн

на загальну суму 1 214 765,20 грн.

Судом встановлено, що позивачем було складено податкові накладні в адресу ВКФ «КВАРЦ», які було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наступними податковими накладними та квитанціями про реєстрацію: №1 від 30.01.2021 року (квитанція 9019086170); №2 від 31.01.2021 року (квитанція 9019107810); №3 від 01.02.2021 року (квитанція 9032142244); №4 від 02.02.2021 року (квитанція 9032204498); №5 від 03.02.2021 року (квитанція 9034794105); №6 від 04.02.2021 року (квитанція 9034854911); №7 від 05.02.2021 року (квитанція 9037883409); №8 від 06.02.2021 року (квитанція 9038758424); №9 від 07.02.2021 року (квитанція 9038747971); №10 від 08.02.2021 року (квитанція 9038747202); №11 від 09.02.2021 року (квитанція 9038773830); №12 від 10.02.2021 року (квитанція 9039692744); №13 від 11.02.2021 року (квитанція 9039438357).

Судом досліджено виставлені позивачем ТОВ «ТД «ГЕРОТЕН» відповідні рахунки на оплату:

№ГТ-0000002 від 29.01.2021 року на суму 180 590, 40 грн

№ГТ-0000003 від 01.02.2021 року на суму 176 115, 60 грн

№ГТ-0000004 від 03.02.2021 року на суму 81 885,60 грн

№ГТ-0000005 від 04.02.2021 року на суму 110 433, 60 грн

№ГТ-0000006 від 05.02.2021 року на суму 107 285,40 грн

№ГТ-0000007 від 06.02.2021 року на суму 100 832,40 грн

№ГТ-0000008 від 07.02.2021 року на суму 83 365,20 грн

№ГТ-0000009 від 08.02.2021 року на суму 101 859,00 грн

№ГТ-0000010 від 09.02.2021 року на суму 73 091,80 грн

№ГТ-0000011 від 10.02.2021 року на суму 90 059, 40 грн

№ГТ-0000012 від 11.02.2021 року на суму 109 246,80 грн

Судом встановлено, що відповідач ВКФ «КВАРЦ» за поставлений товар було сплачено позивачу 1 150 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №5005 від 08.02.2021 року на суму 250 000,00 грн; № 5051 від 11.02.2021 року на суму 300 000,00 грн; №5060 від 12.02.2021 року на суму 600 000,00 грн.

Доказів погашення вартості товару на суму 64 765,20 грн матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина друга цієї статті).

Положеннями ч.ч. 3, 8 ст. 19 ГК України передбачено, що обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Частина 1 ст. 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

При цьому, підтвердженням укладання договору у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є видаткові накладні, що містять найменування товару, його ціну, реквізити позивача (оферта), а також підпис і печатку відповідача про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт), податкові накладні, шо підтверджують факт набуття покупцем права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, сплаченого у сумі ціни товару, часткова оплата товару на підставі відповідних рахунків, тобто часткове виконання зобов`язань.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 64 765,20 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 117,36 грн та інфляційних витрат у сумі 5 963,38 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати товару за період з 31.01.2021 року по 15.12.2021 року становить суму у розмірі 2 117,36 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за прострочення оплати поставки становить суму у розмірі 5 963,38 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 337 від 16.12.2021 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою захисту порушених прав, 13.12.2021 року між позивачем та АО «БІЛІ КОМІРЦІ» укладено договір № 18/21 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується представляти інтереси клієнта щодо супроводу в судовому спорі між клієнтом та ВКФ «КВАРЦ» з приводу стягнення заборгованості за поставлений товар /п. 2.2 договору/.

За надання послуг АО відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2 цього договору клієнт сплачує АО винагороду.

Відповідно до п. 4.2 договору перелік послуг, вартість послуг та порядок сплати винагороди визначається в рахунках-фактурах та є достатньою підставою для здійснення розрахунків в АО. При цьому розмір гонорару АО щодо супроводу справи у суді першої інстанції спору між клієнтом та ВКФ «КВАРЦ» з приводу стягнення заборгованості за поставлений товар становить фіксовану суму 10 000,00 грн, яка не включає оплату послуг за участь адвоката у судовому засіданні, що здійснюється відповідно до п. 4.3 договору.

Судом досліджено рахунок на оплату № 71 від 13.12.2021 року за договором № 18/21 від 13.12.2021 року на суму 10 000,00 грн; акт надання послуг № 71 від 16.12.2021 року на суму 10 000,00 грн; виписку з банківського рахунку АО «БІЛІ КОМІРЦІ» за 13.12.2021 року.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що факт виконання адвокатом позивача умов договору про надання правничої допомоги від 13.12.2021 року підтверджується зібраними та поданими до справи доказами.

Разом із тим, господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому суд зауважує, що на виконання положень ч. 6 ст. 126 ГПК України відповідачем не надано жодних заперечень стосовно неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені судом обставини, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) /ЄДРПОУ 21034486, адреса - 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-а/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" /ЄДРПОУ 42494439, адреса - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, 59, оф. 313, e-mail: tdgeroten@gmail.com/ заборгованість за поставлений товар у розмірі 72 845,94 грн /сімдесят дві тисячі вісімсот сорок п`ять гривень 94 копійки/ з яких: 64 765,20 грн - основний борг; 5 963,38 грн - інфляційні втрати; 2 117,36 грн - 3 % річних.

3. Стягнути з виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) /ЄДРПОУ 21034486, адреса - 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-а/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геротен" /ЄДРПОУ 42494439, адреса - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, 59, оф. 313, e-mail: tdgeroten@gmail.com/ судові витрати у розмірі 12 270,00 грн /дванадцять тисяч двісті сімдесят гривень 00 копійок/, з яких: 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 2 270,00 грн - судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко