Рішення

від 20.04.2022 по справі 910/19842/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2022 р. Cправа № 910/19842/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участі секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Данилець Ірини Олександрівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАХЕЛС", 03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, будинок 3, корпус 8-Б, літера Г, ідентифікаційний код юридичної особи 41631083

про стягнення 316560,96 гривень

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Мишковська Т.М. згідно ордеру;

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець Данилець Ірина Олександрівна 02.12.2021 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАХЕЛС" про стягнення 316560,96 гривень заборгованості за договором суборенди № 3-12-17 від 20.12.2017 року, у тому числі 266562,48 гривень основного боргу, 14867,41 гривень 3 % річних та 35131,07 гривень втрат від інфляції, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 № 910/19842/21 матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця Данилець Ірини Олександрівни про стягнення 316560,96 гривень з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

18.01.2022 позовні матеріали у справі №910/19842/21 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022 року справу №910/19842/21 розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 24.01.2022 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/19842/21, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 22.02.2022.

У судовому засіданні 22.02.2022 року суд, з огляду на неявку відповідача, неподання ним відзиву, поверненням направленої за його місцезнаходженням кореспонденції на адресу суду, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечував щодо відкладення підготовчого засідання постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №910/19842/21 на 15.03.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.03.2022, з огляду на неявку відповідача, неподання ним відзиву, поверненням направленої за його місцезнаходженням кореспонденції на адресу суду відкладено підготовче засідання у справі № 910/19842/21 на 05.04.2022 та продовжено строк підготовчого провадження по справі №910/19842/21 на 30 днів.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об`ємі.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, відзиву не надав, будь-яких заяв, клопотань до суду ним не надіслано.

Поштова кореспонденція (ухвала суду від 15.03.2022 року про відкладення підготовчого засідання) надіслана відповідачу за адресою його місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернута до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Про розгляд справи №910/19842/21 Господарським судом Вінницької області, відкладення розгляду справи директора ТОВ "Фармахелс" повідомлено телефонограмою, а також надіслано ухвалу суду від 15.03.2022 на повідомлену ним електронну адресу.

Ухвалою суду від 05.04.2022 закрито підготовче провадження у справі № 910/19842/21, призначено справу № 910/19842/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.04.2022.

На визначену судом дату з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об`ємі, з підстав зазначених у позові.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 05.04.2022, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, будинок 3, корпус 8-Б, літера Г, натомість кореспонденцію повернуто на адресу суду 20.04.2022 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 21.04.2022, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Суть спору:

15.11.2017 між Фізичною особою - підприємцем Данилець Іриною Олександрівною (орендар) та ПрАТ "Піщанська центральна районна аптека (орендодавець) було укладено договір оренди №10-11-17 за умовами якого (п.1.1. договору оренди) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - "Об`єкт оренди"): загальною площею 410,70 кв.м., що розташоване на першому і підвальному поверхах будівлі за адресою: Україна. Вінницька область, смт. Піщанка вул. Центральна, 49.

Згідно п.4.2.7. договору оренди №10-11-17 від 15.11.2017 орендар має право здавати дане приміщення в суборенду іншим юридичним та фізичним особам для ведення підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Дія цього договору припиняється по закінченню строку договору або за згодою сторін (п.5.1. договору оренди).

Відповідно до п.10.1 договору оренди цей договір укладено строком до 10 листопада 2020 року.

У подальшому 20.12.2017 між Фізичною особою - підприємцем Данилець Іриною Олександрівною (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармахелс" (суборендар) укладено договір суборенди № 3-12-17 (далі - договір суборенди) за умовами якого (п.1.1. договору оренди) орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - "Об`єкт суборенди"): загальною площею 410,70 кв.м., що розташоване на першому і підвальному поверхах будівлі за адресою: Україна. Вінницька область, смт Піщанка вул. Центральна, 49.

Відповідно до п. 2.1. договору суборенди суборендар набуває прав користування об`єктом суборенди з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкту суборенди, який є невід`ємною частиною даного договору.

20.12.2017 року сторони договору підписали акт прийому-передачі майна до договору суборенди нежитлового приміщення № 3-12-17 від 20.12.2017 року, відповідно до якого суборендар (ТОВ "Фармахелс" в особі директора Чегіля Івана Васильовича) прийняв, а орендар (ФОП Данилець Ірина Олександрівна) передав приміщення у розмірі 410,70 кв.м.

Розділом 3 договору суборенди сторони узгодили суборендну плату та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 3.1. договору суборенди суборендна плата сплачується суборендарем з дати фактичної передачі приміщення орендарем суборендарю до дати фактичного звільнення приміщення суборендарем та передачі приміщення орендарю і визначається відповідними двосторонніми актами приймання-передачі, які підписуються орендарем та суборендарем.

Суборендна плата за користування приміщенням 40грн/1кв.м. в місяць і становить 16428 грн 00 коп (п.3.2. договору суборенди).

Згідно п.п. 3.3., 3.3.1. договору суборенди суборендна плата за користування приміщенням сплачується в наступному порядку: суборендар сплачує орендарю суборендну плату за перший і останній місяць терміну суборенди і надалі щомісячно готівкою або шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендаря не пізніше 5 числа звітного місяця.

Згідно п. 4.1.2. договору суборенди суборендар зобов`язався своєчасно, в повному обсязі, на умовах і в порядку, визначеному даним договором, п. 3.2., п. 3.3.1. та п.3.4. здійснювати оплату суборендної плати і оплату по наданню комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору суборенди дія цього договору припиняється по закінченню строку його дії або за згодою сторін.

Згідно п. 10.1 договору суборенди даний договір укладено терміном до 10.11.2020 року.

03.09.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди № 3-12-17 від 20.12.2017, за умовами якої пункт 3.2. Розділу 3 викладено в наступній редакції: - "Суборендна плата за користування приміщенням за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року (включно) становить 20 гривень 45 копійок/1кв.м. (двадцять гривень сорок п`ять копійок за 1 квадратний метр) і дорівнює 8 398 гривень 82 копійки в місяць. Починаючи з 01 вересня 2019 року та до моменту закінчення Договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року, становить 40 гривень/1кв.м. (сорок гривень за 1 квадратний метр) і дорівнює 16 428 гривень 00 копійок в місяць." (п. 1 додаткової угоди).

Положеннями пунктів 2-4 додаткової угоди сторони передбачили, що дана додаткова угода № 1 до договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року вступає в силу з моменту її підписання, а саме 03 вересня 2018 року, та є невід`ємною частиною договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року. Дана додаткова угода № 1 до договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року складена в двох екземплярах, по одному для кожної сторони. Всі інші умови згідно договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року залишаються без змін.

Як зазначено позивачем, до 31.08.2018 року суборендар належно виконував умови договору, що підтверджується обопільно підписаним актом про відсутність взаємних претензій від 31.08.2018.

Натомість з вересня 2018 по травень 2019, всупереч умов договору суборенди та зобов`язань, викладених в додатковій угоді № 1 від 03.09.2018 до договору суборенди, орендна плата сплачувалася несвоєчасно, а з червня 2019 розрахунки по орендній платі не здійснювалися взагалі, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 266 562,48 гривень.

18.05.2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 18.05.2021 про погашення 266 562,48 гривень заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення.

У зв`язку із невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором суборенди позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 316560,96 гривень заборгованості, що складається з 266562,48 гривень основного боргу, 14867,41 гривень процентів річних та 35131,07 гривень втрат від інфляції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року у розмірі 316560,96 гривень, що складається з 266562,48 гривень основного боргу, 14867,41 гривень 3% річних та 35131,07 гривень втрат від інфляції.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір № 3-12-17 від 20.12.2017 є договором оренди, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про найм (оренду), визначені параграфом 1 та положення про найм будівлі або іншої капітальної споруди визначені параграфом 4 глави 58 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення викладені у частині 1 статті 283 ГК України.

Положеннями статті 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно частини 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до частини 1 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як визначено умовами договору суборенди (п. 3.2. договору) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.09.2018 до договору суборенди плата за користування приміщенням за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року (включно) становить 20 гривень 45 копійок/1кв.м. і дорівнює 8 398 гривень 82 копійки в місяць. Починаючи з 01 вересня 2019 року та до моменту закінчення договору суборенди № 3-12-17 від 20 грудня 2017 року, становить 40 гривень/1кв.м. і дорівнює 16 428 гривень 00 копійок в місяць. Умовами п. 3.3.1 договору передбачено, що суборендна плата за користування приміщенням сплачується щомісячно готівкою або шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендаря не пізніше 5 числа звітного місяця.

Згідно п. 10.1. договору суборенди даний договір укладено терміном до 10.11.2020 року.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором суборенди виконав належним чином, в той же час з наданих позивачем банківських виписок по рахунку слідує, що відповідач зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати виконував неналежним чином, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошових зобов`язань по сплаті орендної плати.

Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 266 562,48 гривень, доказів, що спростовують її розмір або доказів оплати, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору суборенди № 3-12-17 від 20.12.2017 року в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу за договором суборенди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 266562,48 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 14867,41 гривень 3 % річних та 35131,07 гривень інфляційних втрат нарахованих відповідачу у зв`язку із несвоєчасною сплатою орендної плати за договором.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків по даному договору, сторони несуть відповідальність передбачену чинним ГК і ЦК України та даним договором.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова ВП ВС від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" доданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних, сума яких становить 14867,41 гривень, що нараховані на заборгованість з орендної плати, в межах визначеного позивачем періоду прострочення до дати закінчення дії договору, суд встановив його часткову помилковість, з огляду на неврахування позивачем положень статей 253, 254 ЦК України.

За розрахунком суду сума 3% річних на заборгованість з орендної плати склала 13685,65 гривень.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від суми заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню у сумі 13685,65 гривень.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1181,76 гривень 3% річних слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Позивачем також нараховано відповідачу 35131,07 гривень інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що сума нарахованих інфляційних втрат становить 35448,85 гривень.

Положеннями частини 1 статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 35131,07 гривень.

Приймаючи до уваги, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором суборенди, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 35131,07 гривень та 13685,65 гривень 3 % річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно квитанції №23515 від 12.08.2021 сплачено судовий збір у сумі 5970,39 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4730,84 гривень витрат на сплату судового збору, витрати по сплаті судового збору у сумі 17,57 гривень покладаються на відповідача.

Розподіл судових витрат по сплаті судового збору здійснено господарським судом з огляду на розмір судового збору 4748,41 гривень, який підлягав сплаті відповідно до закону.

Переплачену суму судового збору у розмірі 1221,98 гривень повернено позивачу згідно ухвали суду від 21.04.2022.

У зв`язку з наявним у позовній заяві клопотанням позивача про намір надати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення, яке підтримано позивачем у судовому засіданні, питання щодо стягнення цих витрат слід призначити до розгляду в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАХЕЛС" (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, будинок 3, корпус 8-Б, літера Г, ідентифікаційний код юридичної особи 41631083) на користь Фізичної особи - підприємця Данилець Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 315379,20 гривень (триста п`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять гривень, 20 копійок) заборгованості, у тому числі: 266562,48 гривень (двісті шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 48 копійок) основного боргу, 13685,65 гривень (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень, 65 копійок) 3% річних, 35131,07 гривень (тридцять п`ять тисяч сто тридцять одну гривню, 07 копійок) інфляційних втрат та 4730,84 гривень (чотири тисячі сімсот тридцять гривень, 84 копійки) витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 1181,76 гривень 3% річних відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 17,57 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 05 травня 2022 о 14:30 год.

7. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів після ухвалення рішення суду. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати копії вказаних доказів відповідачу у справі, докази відправлення надати суду.

8. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2

9. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2022 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу, 03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3, корп. 8-Б, літера Г; ІНФОРМАЦІЯ_2.