Ухвала

від 26.04.2022 по справі 903/209/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

27 квітня 2022 року Справа № 903/209/22 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Грачука В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/209/22

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

до Берестечківської міської ради, м. Берестечко, Луцького району, Волинської області

про витребування земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Якимчук О.М.(діє в порядку самопредставництва).

В судовому засіданні взяла участь Костюк Н.В. - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №065570 від 23.10.2021),

в с т а н о в и в:

25.03.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, в якій заступник керівника Волинської обласної прокуратури просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 0720883800:00:001:1208, площею 3,2 га.

Ухвалою суду від 30.03.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.04.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 25.04.2022 року.

05.04.2022 Луцька окружна прокуратура подала клопотання №53-1628вих-22 від 31.03.2022, в якому просить залучити до участі у справі третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП Горохівське лісомисливське господарство.

На обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та перебувала у користуванні ДП Горохівське лісомисливське господарство, однак у зв`язку з неправомірними діями відповідача, який протиправно її вилучив з державної форми власності та користування державного підприємства, прийняте рішення по справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

13.04.2022 на електронну адресу та 18.04.2022 на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив №193 від 12.04.2022 на позовну заяву, в якому відповідач просить залишити без руху позовну заяву керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати; вважає, що прокурор не правильно визначив розмір сплаченого судового збору; також просить відмовити у задоволенні позову повністю.

13.04.2022 на електронну адресу та 18.04.2022 на поштову адресу суду від відповідача надійшло клопотання №189 від 12.04.2022, в якому відповідач просить відкласти підготовче засідання та продовжити строк підготовчого провадження у справі до завершення воєнного стану в Україні у зв`язку з тим, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64 від 24.02.2022 призупинено роботу електронних державних інтернет-ресурсів, зокрема «ЄДРСР України», «Публічна кадастрова карта України», «Судова влада», а тому Берестечківська міська рада не має повноцінної можливості забезпечити представництво у справі.

25.04.2022 на адресу суду від заступника керівника Луцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №53-1899 вих-22 від 19.04.2022 з доказами на підтвердження надіслання відповіді на відзив сторонам по справі..

25.04.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив №2390/54/2-22 від 21.04.2022 з доказами направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи.

27.04.2022 в судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі до завершення воєнного стану в Україні.

В судовому засіданні 27.04.2022 прокурор заперечила проти клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження до завершення воєнного стану в Україні, зазначила, що дані з «Публічної кадастрової карти України» не є єдиним документом у цій справі; законом не передбачено продовження строку до завершення воєнного стану в Україні.

Заявляючи клопотання, відповідач не обгрунтував, яким чином призупинення роботи електронних державних інтернет-ресурсів, й, зокрема, ЄДРСР України, Публічна кадастрова карта України, Судова влада впливає на реалізацію ним своїх процесуальних прав. Відповідач подав відзив на позов, додавши до нього відповідні докази, та направив в судове засідання свого представника.

Продовження строку підготовчого провадження, й, зокрема, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, законодавством не передбачено, з судовою практикою можна ознайомитися на сайті «Прецедент».

З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення підготовчого провадження не підлягає до задоволення.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без руху.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд .удового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

На думку прокурора, обґрунтованою приписами законодавства, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Волинська обласна державна адміністрація.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).

З урахуванням викладеного, національне законодавство, у тому числі й ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України надає прокурору повноваження для представництва інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження №12-161 гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі й у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)).

Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор вважає, що земельна ділянка, кадастровий номер 0720883800:0:001:1208, площею 3,2 га, є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, належить до земель державної форми власності, а тому на підставі ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпоряджатися нею має право Волинська обласна державна адміністрація як представник власника цієї земельної ділянки.

Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор обгрунтував, в чому на його думку полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

До позовної заяви прокурор приєднав копію листа від 07.02.2022 №53-100вих-22 на адресу Волинської обласної державної адміністрації , в якому прокурор просивповідомити його про те, чи будуть Волинською обласною державною адміністрацією самостійно вживатись заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави, в тому числі шляхом пред`явлення позову до суду.

У відповіді на лист №927/54/2-22 від 10.02.2022 Волинська обласна державна адміністрація повідомила, що не заперечує проти подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі облдержадміністрації про повернення земельних ділянок, в тому числі й земельної ділянки кадастровий номер 0720883800:0:001:1208.

Позовну заяву надіслано до суду 21.03.2022.

Наведені факти свідчать про те, що прокурор надав достатньо часу для того, щоб позивач самостійно звернувся до суду за захистом інтересів держави, оскільки про порушення вимог законодавства він інформував листом від 07.02.2022 №53-100вих-2, а позов надіслав лише 21.03.2022.

Оскільки орган державної влади, до компетенції якого віднесено повноваження у сфері розпорядження землями лісогосподарського призначення, не здійснював захисту інтересів держави, прокурор на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру обгрунтовано звернувся з позовом до суду, а тому відсутні підстави для висновку про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Щодо доводів відповідача про необхідність залишення позовної заяви без руху з підстав невірного визначеного розмір судового збору.

З платіжного доручення №349 від 11.03.2022 вбачається, що Волинська обласна прокуратура, звертаючись з позовною заявою до суду, сплатила 2481 грн. судового збору.

З метою визначення вартості спірної земельної ділянки Луцькою окружною прокуратурою витребовувалась відповідна інформація з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо надання витягів з нормативної грошової оцінки землі.

Як пояснювала в судовому засіданні прокурор, у зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Мервинської сільської ради (Берестечківська ОТГ) і не належить до земель сільськогосподарського призначення, неможливо було отримати такі витяги, оскільки нормативна грошова оцінка земель не проводилась.

А тому за основу було взято нормативно грошову оцінку площі ріллі по Волинській області із врахуванням індексації станом на 01.01.2022, яка становить 21806 грн за 1 га (додаток 15 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147).

Таким чином визначено суму судового збору в розмірі 2481 грн.

В той же час, прокурор пояснювала, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 було затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п-п 1-3 д Методики вона встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель.

Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Межі території територіальної громади, а також межі населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу територій територіальних громад, використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру, а у разі, коли відомості про такі межі не внесені до Державного земельного кадастру, - на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст відомостями про такі межі, а також межі території територіальної громади (сільської, селищної, міської) ради вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними на індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст, районів згідно з відомостями Державного земельного кадастру, а межами територіальної громади вважаються дані згідно із зовнішніми межами юрисдикції ради територіальної громади (населених пунктів), що увійшли до її складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Кмі х Км2 х КмЗ х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Кмі - коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

КмЗ - коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

У зв`язку з цим прокуратурою здійснено розрахунок розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а відтак і суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви.

Для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 0720883800:00:001:1208, застосовувались наступні показники:

Пд - 3,2 га;

Нрд - 5976 (абз. З п. 5, додаток 2 Методики,);

Кмі - 1 (п. 6 Методики);

Км2 - 1 (п. 7 Методики);

КмЗ - 1 (п. 8 Методики);

Км4 - 1 ( абз. 7 п. 10 Методики);

Кцп - 1 (п. 11, додаток 8 Секція Н 09.01 Методики);

Кмц -0,538 (Клк) (додаток 13 Методики, категорія лісів вказана у проекті організації та розвитку лісового господарства «Горохівський лісгосп» 2013 року, що додані до матеріалів позову) * 1,4 (Клс) = 0,7532 (п. 16 Методики)

Кні - 1 (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надала інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік від 11 січня 2022 року № 6-28-0.222-275/2-22)

Враховуючи наведену формулу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:1208 становить:

3,2 * 5976 * 1 * 1 * 1 * 1 *1 * 0,7532*1 = 14403,59 гривень.

Сума судового збору, яка підлягала б до сплати, становить - 2481 грн., саме таку суму й було сплачено Волинською обласною прокуратурою.

Стверджуючи про те, що Волинська обласна прокуратура неправильно визначила суму судового збору, відповідач не зазначив, яка ж сума на його думку мала бути сплачена.

З огляду на наведені приписи законодавства, зважаючи на фактичні обставини, які наведені прокурором у позовній заяві та відповіді на відзив, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, а тому клопотання відповідача про залишення позову без руху не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 27.04.2022 прокурор підтримала клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП Горохівське лісомисливське господарство.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про залучення ДП Горохівське лісомисливське господарство до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає до задоволення, а Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство на підставі ст.50 ГПК України слід залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки в частині реалізації своїх повноважень, що стосуються ведення лісового господарства, а також охорони та захисту лісових масивів.

В судовому засіданні 27.04.2022 прокурор заявила усне клопотання про приєднання до матеріалів справи кольорової паперової копії фрагменту з Публічної кадастрової карти України, яка є додатком до листа Укрдержліспроекту від 09.02.2022 №114.

Судом клопотання прокурора задоволено та приєднано до матеріалів справи кольорову паперову копію фрагменту з Публічної кадастрової карти України, яка є додатком до листа Укрдержліспроекту від 09.02.2022 №114

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2022 просив відкласти підготовче засідання для надання можливості ознайомитися з відповідями на відзив позивача та прокурора та підготувати заперечення на них.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом ст. 167 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати до суду заперечення, у яких викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У зв`язку із залученням до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство, з метою забезпечення відповідачу права на реалізацію свого процесуального права шляхом подачі заперечень на відповідь на відзив, підготовче засідання слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство (45700, м. Горохів, вул. Берестецька, 2, код ЄДРПОУ 13350807).

2. Зобов`язати прокурора надіслати третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, копію позовної заяви з додатками. Докази надіслання подати суду.

3. Відкласти підготовче засідання на "18" травня 2022 р. на 10:30 год.

4 Встановити третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державному підприємству Горохівське лісомисливське господарство строк до 16.05.2022 для подачі письмових пояснень на заявлений позов.

5. Запропонувати відповідачу подати суду у строк до 16.05.2022 заперечення на відповідь на відзив на позов.

6. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

7. Учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему Електронний суд.

8. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. О. Якушева