Рішення

від 28.04.2022 по справі 904/32/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2022м. ДніпроСправа № 904/32/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Юр`ївський комбінат комунальних підприємств" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області, смт. Юр`ївка, Юр`ївський район, Дніпропетровська область

про стягнення збитків у розмірі 14 626,07 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Комунального підприємства "Юр`ївський комбінат комунальних підприємств" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області" завдані державі збитки, внаслідок самовільного використання водних ресурсів в розмірі 14 626,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.01.2022 від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих.№8 від 27.01.2022.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, позивачем виявлено та зафіксовано в акті № 137/3-8/19 від 28.02.2019 порушення споживачем вимог природоохоронного законодавства України, а саме: самовільне використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозвільних документів. Виявлене порушення стало підставою для здійснення позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків у розмірі 14 626,07 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач вважає, що розмір збитків, заявлених до відшкодування, розрахований не у відповідності до вимог законодавчих актів, у зв`язку з чим є суттєво завищеним.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідно до звітів про використання води (форма 2 ТП) за 2015,2018 та 2019 роки у період з 02.10 2015 по 01.11.2015 відповідачем без дозвільних документів використано 1500 куб. м води, у період з 02.11.2018 до 28.02.2019 відповідачем без дозвільних документів використано 6200 куб. м води.

В той же час, позивач для розрахунку об`єму використаної води взяв середньодобовий розмір витрат води, визначений відповідно до лімітів, встановлених дозволами на спецводокористування від 25.10.2012 та від 02.11.2015, а не розмір фактичних витрат води, що суперечить Методиці.

Встановлений дозволами ліміт використання води сам по собі не свідчить про використання води у визначених ним розмірах, оскільки фактичне використання може бути іншим.

Крім того, відповідно до статті 255.5.2. Податкового кодексу України (в редакції на час виявлення контролюючим органом порушень правил водокористування) за спеціальне водокористування підземними водами ставка рентної плати у Дніпропетровській області за сто кубічних метрів складала 81,48.

Як виходить зі Статуту КП Юр`ївський ККП Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, метою і предметом діяльності підприємства є забезпечення населення житлово-комунальними послугами.

Аналогічні відомості містяться і в Акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, № 137/3-8/19.

З огляду на викладене, у розумінні ЗУ Про житлово-комунальні послуги відповідач є житлово-комунальним підприємством, тому під час розрахунку слід застосувати до рентної ставки коефіцієнт 0,3.

Відповідачем самостійно розрахований розмір збитків за спірні періоди використання водних ресурсів без відповідних дозволів, виходячи із фактичного використання води та коефіцієнту 0,3 до ставки рентної плати, встановленої на час виявлення порушень: у період з 02.10 2015 до 01.11.2015 - 5 х 1500 куб. м х (81,48/100) х 0,3 - 1 833,30 грн. та у період з 02.11.2018 до 28.02.2019 - 5 х 6200 куб. м х (81,48/100) х 0,3 - 7 577,64 грн., реальний розмір збитків складає 9 410,94 грн. замість нарахованих позивачем 14 626,07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Судом встановлено, що у період з 22.02.2019 по 28.02.2019 Інспекцією було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Юр`ївський комбінат комунальних підприємств" Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області. Види діяльності: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 25.10.2012 з терміном дії по 01.10,2015 № 03171, підприємство використовує чотири артезіанські свердловини для господарсько-побутового водопостачання населенні і підприємств смт. Юр`ївка: гри свердловини знаходяться у південному напрямку від с. Бразолово; одна свердловина в смт. Юр`ївка. Ліміт забору та використання води складає 79,78 куб. м / добу.

Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА підприємству видано новий дозвіл на спеціальне водокористування від 02.11.2015 з терміном дії до 01.11.2018 № 00532,

Таким чином, підприємство здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування у період з 02.10.2015 по 01.11.2015; та з 02.11.2018 та станом на момент перевірки, яку завершено 28.02.2019.

За результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) складено відповідний акт від 28.02.2019 № 137/3-8/19.

Об`єм забраної води у період з 02.10.2015 по 01.11.2015 (31 доба) - 2 473,18 м3 31 х 79,78);

Об`єм забраної води у період з 02.11.2018 по 28.02.2019 (119 діб) - 9 493,82 м3 (119 х 79,781

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.04.2019 № 06965 директора підприємства гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП (самовільне водокористування) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн. Вказану постанову виконано 16.05.2019.

Внаслідок самовільного використання підприємством водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування державі завдано збитки в розмірі 14626,07 грн, які розраховано за формулою 23 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783.

Позивачем було пред`явлено до відповідача претензію про відшкодування збитків від 10.07.2019 № 4-7137-3-3, відповіді на яку не надійшло, збитки не відшкодовано, що і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до п. "ґ", "й" ч. 1 ст. 20-2 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Державної екологічної інспекції належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції, серед іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Також, згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі -Інспекція) є міжрегіональним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Пунктом 10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та-відповідачем у судах

Таким чином, Інспекція є уповноваженим державою органом на звернення до суду з позовною заявою про стягнення завданих державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Водним кодексом України встановлено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно з п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування (ст. 49 Водного кодексу України).

Зі Статуту КП Юр`ївський ККП Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, метою і предметом діяльності підприємства є забезпечення населення житлово-комунальними послугами.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 25.10.2012 з терміном дії по 01.10,2015 № 03171, підприємство використовує чотири артезіанські свердловини для господарсько-побутового водопостачання населенні і підприємств смт. Юр`ївка: гри свердловини знаходяться у південному напрямку від с. Бразолово; одна свердловина в смт. Юр`ївка. Ліміт забору та використання води складає 79,78 куб. м / добу.

У період з 22.02.2019 по 28.02.2019 Інспекцією було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Юр`ївський комбінат комунальних підприємств" Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області. Види діяльності: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

На час проведення перевірки, строк дії зазначеного дозволу на спеціальне водокористтування сплив, новий дозвіл не отримувався.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.04.2019 № 06965 директора підприємства гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП (самовільне водокористування) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. Вказану постанову виконано 16.05.2019.

Згідно з нормами ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За положеннями ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика).

Відповідно до пунктів 9.1 та 9.2 Методики (в редакції на момент проведення позивачем перевірки - 28.02.2019) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:

Зсам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва -грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

За розрахунком позивача вартість забраної води становить 14 626,07грн.:

- у період з 02.10.2015 по 01.11.2015 (31 доба) ; 2 473,18 м3 (об`єм забраної води) = 3 022,72 грн.

- у період з 02.11.2018 по 28.02.2019 (119 діб) - 9 493,82 м3 (об`єм забраної води) = 11603,35грн.

Позивач для розрахунку об`єму використаної води взяв середньодобовий розмір витрат води, визначений відповідно до лімітів, встановлених дозволами на спецводокористування від 25.10.2012 та від 02.11.2015. При цьому позовна заява не містить обгрунтувань, чому має бути застосовано саме середньодобовий розмір витрат води, визначений відповідно до лімітів для обрахунків, при наявності звітів про використання води встановленої форми.

Встановлений дозволами ліміт використання води сам по собі не свідчить про використання води у визначених ним розмірах, оскільки фактичне використання може бути іншим.

Відповідно до звітів про використання води (форма 2 ТП) за 2015,2018 та 2019 роки у період з 02.10 2015 по 01.11.2015 відповідачем без дозвільних документів використано 1500 куб. м води, у період з 02.11.2018 до 28.02.2019 відповідачем без дозвільних документів використано 6200 куб. м води.

Відповідно до статті 255.5.2 Податкового кодексу України (в редакції на час виявлення контролюючим органом порушень правил водокористування) за спеціальне водокористування підземними водами ставка рентної плати у Дніпропетровській області за сто кубічних метрів складала 81,48.

Відповідно до статті 1, частини 2 статті 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Зі Статуту КП Юр`ївський ККП Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, метою і предметом діяльності підприємства є забезпечення населення житлово-комунальними послугами.

Аналогічні відомості містяться і в Акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, № 137/3-8/19.

З огляду на викладене, у розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач є житлово-комунальним підприємством, тому під час розрахунку слід застосувати до рентної ставки коефіцієнт 0,3.

До таких висновків дійшов Верховний Суд, висловивши відповідну правову позицію у Постанові від 21.10.2021 у справі № 920/759/20.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

З урахуванням вимог ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у скиді недостатньо очищених вод у річку; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

На підставі викладеного, суд погоджується з розрахованим відповідачем розміру збитків за спірні періоди використання водних ресурсів без відповідних дозволів, виходячи із фактичного використання води та коефіцієнту 0,3 до ставки рентної плати, встановленої на час виявлення порушень:

у період з 02.10 2015 до 01.11.2015

5 х 1500 куб. м х (81,48/100) х 0,3 - 1 833,30 грн. у період з 02.11.2018 до 28.02.2019

5 х 6200 куб. м х (81,48/100) х 0,3 - 7 577,64 грн.

Отже, розмір збитків складає 9 410,94 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів та розрахунків відповідача.

Таким чином, суд встановив наявність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 9 410,94 грн.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 9 410,94 грн.

.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 460,60 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Юр`ївський комбінат комунальних підприємств" Юр`ївської районної ради Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, смт. Юр`ївка, вул. Леніна, буд. 92; код ЄДРПОУ 03342221) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд 92; код ЄДРПОУ 43877118) завдані державі збитки, внаслідок самовільного використання водних ресурсів в розмірі 9 410,94 грн. та судовий збір в розмірі 1 460,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.04.2022.

Суддя В.Г. Бєлік