Рішення

від 27.04.2022 по справі 910/13954/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2022Справа № 910/13954/21Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-2017"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник 5"

про стягнення 51 707,53 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-2017" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник 5" (відповідач) про стягнення 51 707,53 грн., з яких 50 000,00 грн. основного боргу, 1 302,74 грн. пені, 150,00 грн. інфляційних втрат та 254,79 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду № Х12 від 01.12.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/13954/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 31.08.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/13954/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: 04123, м. Київ, вул. Осіповського, 9, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105480250610.

Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105480250610 вручене відповідачу не було про що свідчить Довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/13954/21 відповідач вважається повідомленим належним чином. Позивач також повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштових відправлень.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру та відзиву відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір підряду № Х12 (надалі - Договір), згідно п. 2.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується забезпечити виконання робіт - улаштування буроін`єкційних паль 420 мм, довжиною 11,50 метрів у кількості 9 шт. загальною довжиною 103,5 м/п, у відповідності з проектною документацією та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору договірна ціна робіт по улаштуванню буроін`єкційних паль 420 мм на Об`єкті становить - 240 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 5.4.1. Договору замовник перераховує підряднику аванс, який складається з:

- аванс до початку виконання робіт - 100 000,00 грн. з ПДВ;

- після заїзду техніки та доставки каркасів на об`єкт - 90 000,00 грн. з ПДВ;

- остаточний розрахунок - 50 000,00 грн. з ПДВ по факту закінчення загального обсягу роботи.

Відповідно до п. 5.2. Договору замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками сторін щомісячно. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в та форма КБ-3) підрядник передає замовнику не пізніше 28 числа звітного місяця. Замовник протягом 3 (трьох) днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3). В разі не підписання акту зі сторони замовника на протязі 3 (трьох) робочих днів та не надання обґрунтованої відмови такі акти вважаються прийнятими та не підлягають оскарженню в майбутньому.

На виконання умов Договору, позивачем виконано відповідні роботи в строк, передбачений Договором, а відповідачем проведено часткову оплату, що складається з суми передоплати в розмірі 100 000,00 грн. та авансу в розмірі 90 000,00 грн., як то передбачено п. 5.4.1. Договору.

У той же час, по закінченню виконання робіт позивачем складено Акт № 43 від 24.12.2020 виконаних робіт на суму 240 000,00 грн. та направлено його засобами поштового зв`язку на адресу відповідача з супровідним листом від 07.06.2021 з проханням підписати відповідний акт та сплатити залишок вартості виконаних робіт у розмірі 50 000,00 грн. Відповідний лист разом з актом отриманий відповідачем 09.06.2021, однак в порушення приписів Договору, відповідач не підписав зазначений акт, не оплатив залишок вартості виконаних робіт у сумі 50 000,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст. 837-864 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. З цього положення випливає, що законодавець поклав активний обов`язок щодо прийняття робіт саме на замовника, а підрядник при цьому звільняється від відповідальності за прострочення в здачі робіт, яке виникле з причин, що залежать від замовника.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Практика застосування статей 853, 882 Цивільного кодексу України дотримується тієї позиції, що підрядник, здійснивши усі залежні від нього дії для пред`явлення виконаних робіт до приймання замовнику (зокрема, склавши акт, направивши замовнику проекти актів приймання виконаних робіт), у разі ухилення замовника від приймання (у тому числі від підписання актів приймання) має право звернутись до суду з позовом про стягнення суми заборгованості відповідно до вартості виконаних робіт (зокрема, відповідно до суми, вказаної в акті, від підписання якого замовник ухиляється).

У даному випадку роботи були виконані позивачем належним чином і своєчасно, були пред`явлені підрядником до прийняття шляхом направлення проекту акту прийняття виконаних робіт, але відповідач в порушення вимог ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, безпідставно відмовився від прийняття робіт (зокрема, шляхом ухилення від підписання отриманих актів прийняття виконаних робіт), при цьому своєчасно не заявивши про їх недоліки та відмовившись від оплати залишку вартості виконаних робіт.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не доведено суду, що ним сплачено залишок вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 50 000,00 грн.

Окрім суми основного боргу, позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача також пеню у розмірі 1 302,74 грн., 3% річних у розмірі 254,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 150,00 грн.

Відповідно до п. 11.3. Договору у випадку порушення замовником терміну перерахування оплати виконаних робіт, визначених у розділі 5 цього Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд вважає за можливе задовольнити відповідні вимоги позивача у розмірі 1 302,74 грн. пені, 254,79 грн. 3% річних та 150,00 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-2017" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник 5" про стягнення 51 707,53 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-2017" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник 5" про стягнення 51 707,53 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник 5" (04123, м. Київ, вул. Осіповського, 9, ідентифікаційний код 42479688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-2017" (04202, м. Київ, вул. Прирічна, 25а, офіс 101, ідентифікаційний код 41320700) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1 302 (одну тисячу триста дві) грн. 74 коп. пені, 254 (двісті п`ятдесят чотири) грн. 79 коп. 3% річних, 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.04.2022.

Суддя С. В. Стасюк