Рішення

від 24.04.2022 по справі 917/1482/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2022 Справа № 917/1482/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар`єр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 239 403,63 грн

за участю представників:

від позивача - Ємельянова О. О.; від третьої особи: Жирний О. С.;

від відповідача - не з`явився

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося з позовом Приватне акціонерне товариство "Новополтавський кар`єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ" про стягнення 239 403,63 грн згідно з договором поставки № 9 від 20.03.2019, у тому числі 196 077,38 грн - основного боргу, 27 529,54 грн - інфляційних, 15 796,71 грн - 3% річних.

Позивач подав уточнену позовну заяву (т.1 а.с.84-86), в якій зменшив розмір позовних вимог та прохав стягнути з відповідача 195 730,38 грн - основного боргу згідно з договором поставки № 9 від 20.03.2019, 27 529,54 грн - інфляційних, 15 796,71 грн - 3% річних.

Ухвалою від 25.11.2021 суд прийняв вказану заяву до розгляду (т.1 а.с.154-156).

Позивач подав уточнену позовну заяву від 16.12.2021 № 1565 (вхід. № 14187 від 20.12.2021, т. 1 а.с.197-201), в якій прохає стягнути з відповідача 195 730,38 грн - основного боргу згідно з договором поставки № 9 від 20.03.2019, 27 529,54 грн - інфляційних, 15 796,71 грн - 3% річних; а також зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Суд ухвалою від 21.12.2021 прийняв вказану заяву до розгляду. Подальший розгляд справи проводиться в межах уточнених позовних вимог.

Відповідач подав відзив (т.1 а.с.60-62), в якому проти позову заперечує.

Ухвалою від 28.10.2021 суд поновив відповідачу строк для подання відзиву на позов (т.1 а.с.79-81).

Відповідач у відзиві посилається на те, що:

- позивач не надав доказів отримання товару відповідачем;

- у доданих до позову залізничних накладних отримувачем вантажу зазначено Філію БМФ "Укргазпромбуд" (ЄДРПОУ 00156630);

- у доданих до позову видаткових накладних зазначений номер договору ДГ-0000011, в той час як предметом цієї справи є борг за договором № 9 від 20.03.2019; у накладних не зазначено місце вивантаження товару та місце його завантаження; ці накладні не підписані відповідачем та не посвідчені його печаткою;

- додані до справи копії рахунків не є доказами відвантаження товару, а факт оплати рахунку не є доказом відвантаження товару;

- до спірних відносин необхідно застосувати скорочений строк позовної давності в один рік відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу.

Позивач у відповіді на відзив (т.1 а.с.105-106) не погоджується з поясненнями відповідача з огляду на те, що:

- позивач товар постачав на підставі заявок відповідача за договором поставки № 9 від 20.03.2019, інші договори між сторонами не укладалися;

- не підписання видаткових накладних відповідачем свідчить про його недобросовісність; факт постачання товару підтверджено залізничними накладними;

- відповідач провів часткову оплату за поставлений товар;

- за господарськими операціями з відповідачем позивач сформував відповідні податкові накладні;

- за заявкою відповідача поставка товару відбулася на адресу кінцевого покупця - Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" .

Відповідач надав заперечення на відповідь від 02.12.2021 (вхід. № 13764 від 09.12.2021; т.1 а.с.175-178), а також заявив клопотання про поновлення строку на подання заперечення.

Ухвалою від 21.12.2021 суд поновив відповідачу строк для подання заперечення (т.2 а.с.7-9).

Відповідач у запереченні зазначив, що:

- позивач завірив докази з використанням факсиміле;

- позивач надає невідомим чином, невідомо з ким, невідомо коли і як отриману переписку з кимось, яку завіряє факсиміле. Відповідач просить суд не враховувати при розгляді справи по суті «переписку», завірену факсиміле на 4 аркушах;

- отримана відповідачем позовна заява, і додаткові пояснення підписані факсиміле директора О. О. Криворучко;

- використання факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що штампом із зображенням підпису, який може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам статті 4, статей 43, 49 ЦПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа;

- такого висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/3209/20;

- відповідач заявляє клопотання про неврахування поданих позивачем доказів, а саме: копію листа віх. № 21-03-2019-01 від 21.03.2019 року - 1аркуш, копію заявки без номеру, без дати - 1 аркуш; копію калькуляції ціни на 20.03.2019 року - 2 аркуші, копію інформації про дислокацію та стан вагонів - 18 аркушів; копію податкової накладної № 28 від 22.03.2019 року - 1 аркуш; копію квитанції № 1 від 27.03.2019 року;, копію податкової накладної №48 від 30.03.2019 року; копію квитанції № 1 від 10.04.2009 року-1 аркуш; копію податкової декларації з податку на додану вартість за 2019 рік, додатку 5 до неї та квитанції - 5 аркушів.

Позивач подав клопотання від 10.11.2021 вих. № 1371 про витребування доказів, в якому прохав витребувати у Головного управління ДПС у Полтавській області (т.1 а.с.143).

Суд ухвалою від 25.11.2021 це клопотання задовольнив (т.1 а.с.154-156).

На виконання ухвали Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області надало суду копії податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ" за березень 2019 року та додатків до них (т.1 а.с.187-194).

Позивач подав заяву від 10.11.2021 вих. № 1370 про залучення до участі у справі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача (т.1 а.с.14).

Суд ухвалою від 25.11.2021 залучив до участі у справі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код ВП 00156630) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача (т.1 а.с.154-156).

Представник третьої особи у підготовчому засіданні заявив клопотання про продовження строку для надання пояснень по справі. Суд ухвалою від 21.12.2021 це клопотання задовольнив.

Третя особа в письмових поясненнях (вхід. № 14530 від 30.12.2021; т. 2 а.с.15-16) зазначила наступне:

- між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (перевізником) та ТОВ "БГМ" (покупцем) було укладено договір № 19010000615/195 від 11.01.2019 поставки товару (гранітно-щебенева продукція) відповідно до процедури закупівлі № UA-2018-11-13-003071-а, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі»;

- на виконання договору № 1901000615/195, ТОВ «БГМ» на адресу філії «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» було поставлено товар (гранітно-щебенева продукція) згідно залізничної накладної № 47389739 та залізничних накладних № 47638770, 47638804 та 47638762,

- заборгованості АТ «Укртрансгаз» перед ТОВ «БГМ» за товар, що був поставлений відповідно до залізничних накладних № 47389739, 47638770, 47638804, 47638762 та видаткових накладних № 75 від 22.03.2019 та № 76 від 29.03.2019 немає.

Позивач надав лист (вхід. № 553 від 18.01.2022; т.2, а.с.40) з відповіддю на пояснення третьої особи, в яких зазначив, що:

- первинні документи ТОВ «БГМ», які підтверджують поставку товару третій особі, містять дані щодо кількості товару у куб.м, а первинні документи, з надані ПрАТ «Новополтавський кар`єр» - у тонах, що підтверджено актом від 01.01.2019р. об`ємно-насипної ваги гранітно-щебеневої продукції згідно якого щебінь фракції 5x20 мм складає 1340 кг/м3;

- видаткова накладна № 75 від 22.03.2019 на суму 248 394,58грн (постачальник - ТОВ «БГМ», покупець - Філія «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» має посилання на кількість товару - 313,582 м3, що складає 420.2т і відповідає кількості відвантаженого товару ПрАТ «Новополтавський кар`єр» ТОВ «БГМ», що підтверджується видатковою накладною № 86 від 22.03.2019;

- видаткова накладна № 76 від 29.03.2019 на суму 244 847,46грн (постачальник - ТОВ «БГМ», покупець - Філія «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» має посилання на кількість товару - 309,104 м3, що складає 414.2т і відповідає кількості відвантаженого товару ПрАТ «Новополтавський кар`єр» ТОВ «БГМ», що підтверджується видатковою накладною № 104 від 30.03.2019.

Відповідач подав додаткові пояснення (вхід. № 1912 від 21.02.2022; т.2, а.с.58-63), в яких зазначив, що:

- рахунок виставлено відповідачу не було. А відповідно поставка, здійснена відповідно до залізничних накладних, здійснювалася на інших умовах, які договором № 9 від 20.01.2019 року не визначаються;

- кількість рахунків, загальна кількість товару, вказана у рахунках не відповідає загальній кількості відвантаженого товару;

- ціни, вказані у видатковій накладній, не відповідають узгодженим цінам;

- у специфікації (Додаток № 1) до договору чітко вказано, що загальна кількість товару та ціна на товар можуть бути змінені (збільшена, зменшена) за домовленістю сторін, що буде визначатися у специфікації до Договору. Але іншої специфікації до Договору не існує та позивач ї не додає до матеріалів позовної заяви;

- договір № 9 від 20.03.2019 року пунктом 3.1 чітко регламентує, що на кожну партію товару покупець не пізніше ніж за п`ять днів до бажаного моменту поставки повинен надати для узгодження постачальнику заявку на чергову партію товару;

- є підстави вважати заявку сфабрикованою позивачем з метою штучного створення доказів для обґрунтування своєї позиції;

- ТОВ «БГМ» (відповідач) не формує вихідну кореспонденцію та заявки без номеру та вихідної дати. Надана форма заявки, яка додається як доказ не містить обов`язкових реквізитів, які ТОВ «БГМ» в обов`язковому порядку зазначає на своїй вихідній кореспонденції, заявках та листах;

- договір № 9 від 20.03.2019 року не є тим договором, на підставі якого здійснювалося відвантаження на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог мог на стороні позивача;

- видаткова накладна № 76 від 29.03.2019 року, яку надає третя особа датована на день раніше, ніж дата відвантаження, яку надає у позовній заяві позивачу у видатковій накладній № 104 від 30.03.2019року. Тобто, з матеріалів справи, які у якості доказів надає позивач, випливає, що товар був отриманий третьою особою раніше, ніж він був відвантажений позивачем;

- у платіжних дорученнях, які надає позивач вказані номери рахунків. Однак, факт часткової сплати за рахунком не є доказом того, що права позивача були порушені;

- договір, який надав позивач, не передбачає можливість здійснення відвантаження на користь третьої особи;

- станом на 16.02.2022 існує борг третьої особи перед відповідачем у розмірі 105100,07 грн. Відносно наявності боргу Господарський суд Полтавської області розглядав справу № 917/528/20 за позовом ТОВ «БГМ» до АТ «Укртрансгзз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд».

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 цей позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.48).

Ухвалою від 24.09.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/1482/21 за цим позовом, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (т.1 а.с.52-53).

Ухвалою від 28.10.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (т.1 а.с.79-81).

Ухвалою від 25.11.2021 суд відклав підготовче засідання, залучив до участі у справі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код ВП 00156630) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача (т.1, а.с.154-156).

Ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче засідання призначено на 25.01.2022. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді це засідання не відбулося. Ухвалою від 07.02.2022 суд призначив підготовче засідання на 24.02.2022 (т.2, а.с.7-10,47).

Ухвалою від 24.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.73-75).

У судовому засіданні від 24.03.2022 оголошувалася перерва на 25.04.2022.

Про час та місце розгляду справи по суті сторони та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом від 24.03.2022, поштовими повідомленням від 28.03.2022.

За клопотанням позивача (вхід. № 912551 від 12.11.2021; т.1 а.с.98-99) його представник приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи по суті суд заслухав пояснення сторін та дослідив всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 25.04.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Новополтавський кар`єр" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БГМ" (відповідачем, покупцем) укладено договір поставки № 9 від 20.03.2019 (далі - Договір поставки; т.1 а.с.202-203).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов`язується поставити товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору предметом поставки є такий товар - щебінь фр.5х10 мм, 5х20 мм, 10х20 мм, 20х40 мм та пісок нефракціонований із відсівів дроблення вивержених гірських порід.

Згідно з п. 2.2.1 Договору товар, вказаний в п. 2.1. цього договору, поставляється покупцю партіями.

Згідно з п. 2.2.2. Договору загальний обсяг товару визначається специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1).

Згідно з п.2.2.3. Договору кожна партія товару визначається заявкою, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за фракціями.

Згідно з п. 2.2.4. Договору кожна заявка на поставку товару погоджується сторонами за п`ять днів до початку поставки чергової партії товару шляхом обміну факсограмами.

Згідно з п.3.3. Договору постачання здійснюється залізничним транспортом експедитора та автотранспортом покупця.

Згідно з п.3.4. Договору постачання здійснюється на умовах (Інкотермс-2000) СРТ - залізнична станція покупця.

Згідно з п.3.6. Договору пункт постачання товару за цим Договором визначається покупцем у наданій згідно з п.3.1. цього Договору заявці на отримання товару.

Згідно з п. 4.1 Договору вартість товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в специфікації (Додаток № 1).

Згідно з п. 4.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товар здійснюються покупцем в безготівковому порядку протягом 10 банківських днів з моменту поставки постачальником чергової партії товару.

Згідно з п. 7.1, 7.2. Договору строк дії договору встановлюється з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не заявить про його розірвання протягом 30 робочих днів до закінчення термін його дії.

У специфікації № 1 від 20 березня 2019 сторони узгодили поставку товару - щебінь фр.5х10 мм- ціна 252,00 грн з ПДВ, 5х20 мм - ціна 216,00 грн з ПДВ, 10х20 мм - ціна 216,00 грн з ПДВ, 20х40 мм - ціна 198,00 грн з ПДВ та пісок нефракціонований із відсівів дроблення - ціна 39,00 грн з ПДВ. Подача та прибирання вагонів - 72,00 грн. з ПДВ за 1 тону. Загальна кількість товару та ціна на товар можуть бути змінені за домовленістю сторін (т.1, а.с.204).

Позивач визначив калькуляцію ціни на товар на 20.03.2019, згідно якої вартість щебню 5х20 мм - 216,00 грн, подача та прибирання вагонів - 72,00 грн, послуги залізниці - 43,49 грн, залізничний тариф - 237,06 грн. Всього 568,55 грн за тону (з ПДВ); (т.1, а.с.67).

До матеріалів справи надано копію листа відповідача від 21.03.2019 вих. № 21-03-2019-01, в якому вказав, що відповідач планує здійснити поставку продукції Новополтавського кар`єру фракції 5-20 мм в обємі 420 тон (в кількості 6 вагонів), але ціна 568,55 грн з ПДВ не є «прохідною», та просив розглянути можливість зменшення ціни відвантаження фракції 5х20 щебню з ціни 568,55 грн. з ПДВ на 530,04 грн з ПДВ (т.1, а.с.264).

Позивач визначив калькуляцію ціни на товар на 21.03.2019 - 30.03.2019 згідно якої вартість щебню 5х20 мм - 177,49 грн, подача та прибирання вагонів - 72,00 грн, послуги залізниці - 43,49 грн, залізничний тариф - 237,06 грн. Всього 530,04 грн за тону (з ПДВ) (т.1, а.с.266-267).

Засобами факсового зв`язку відповідач подав позивачу заявку про поставку товару, а саме: Фракція 5-20мм в кількості 420т., 414т.,

Платник: ТОВ «БГМ» ЄДРПОУ 36542730.

Отримувач: філія БМФ «Укргазпромбуд».

Місце поставки: місто Полтава.

Станція отримувача: Полтава-Південна, Південної залізниці з подачею на філії РБУ-1 БМФ «Укргазпромбуд».

Код станції: 448709.

Код отримувача: 1279.

Контактна особа: ОСОБА_1, тел. НОМЕР_1 (т.1, а.с.265).

В п. 2.2.4. Договору узгоджено сторонами подання заявки на поставку товару шляхом обміну факсограмами.

21.03.2019 позивач виставив відповідачу рахунок № 77 на суму 222 616,80 грн за 420т для здійснення ТОВ «БГМ» передоплати за товар (т.1, а.с.229).

В подальшому сума поставки була відкоригована шляхом виставлення рахунку № 89 від 22.03.2019 на суму 222 722,81 грн за 420,2т з урахуванням фактично відвантаженого товару (т.1, а.с.228).

Відповідач за товар сплатив позивачу 116 148,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1380 від 22.03.2019, де в призначенні платежу зазначено: сплата за щебінь фр.5x20 мм згідно рахунку на оплату № 77 від 21.03.2019р. ПДВ 20% 19358,00 грн (т.1, а.с.246).

На виконання умов договору 22 березня 2019 року позивач відвантажив товар, що підтверджується залізничною накладною № 47389739 (т.1, а.с.236), в якій зазначено:

Відправник - ПрАТ «Новополтавський кар`єр» (графа 1), код 3962 (графа 2).

Одержувач - ВМФ «Укргазпромбуд» м. Полтава» (графа 4), код 1279 (графа 5).

Власник вантажу ТОВ «БГМ» (графа 7).

Станція та залізниця призначення - Полтава-Південна (графа 10), код 448709 (графа 12).

Станція та залізниця відправлення - Синяя Гора (графа 16), код 462706 (графа 17). Найменування вантажу - щебінь гранітний фр. 5x20 мм (графа 20), код вантажу 232450 (графа 23), маса вантажу 420200.

Календарний штемпель станції відправлення - 22.03.2019р. (графа 56).

Відомість вагонів на зворотній стороні залізничної накладної містить інформацію про 6 (шість) вагонів загальною масою завантаженого товару 420,2т.

На виконання умов договору 30 березня 2019 року позивач відвантажив товар, що підтверджується залізничними накладними № 47638762, 47638770, 47638804, дані з яких аналогічні попередній поставці, окрім маси вантажу (441,7т) (т.1, а.с. 232-234).

Таким чином, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 442 265,38 грн.

Відповідач сплатив позивачу 246535,04 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.17-28):

№ 1380 від 22.03.2019 на суму 116 148,00 грн, № 1394 від 03.04.2019 на суму 50 000,00 грн, № 54 від 02.08.2019 на суму 3000,00 грн, (з призначенням платежу: сплата за щебень фр.5х20 мм згідно рахунку на оплату № 77 від 21.03.2019);

№ 57 від 08.08.2019 на суму 8000,00 грн, № 9 від 05.09.2019 на суму 20 000,00 грн, № 55 від 08.11.2019 на суму 17 000,00 грн, № 66 від 16.12.2019 на суму 8574,81 грн (з призначенням платежу: сплата за щебень фр.5х20 мм згідно рахунку на оплату № 89 від 22.03.2019),

№ 67 від 16.12.2019 на суму 2065,19 грн, № 96 від 22.01.2020 на суму 6000,00 грн, № 99 від 29.01.2020 на суму 6 000,00 грн, № 16 від 17.04.2020 на суму 2000,00 грн, № 44 від 05.06.2020 на суму 1 000,00 грн, № 47 від 11.06.2020 на суму 1 000,00 грн, № 50 від 17.06.2020 на суму 400,00 грн, № 55 від 24.06.2020 на суму 1000,00 грн, № 62 від 31.07.2020 на суму 1000,00 грн, № 115 від 11.01.2021 на суму 2000,00 грн, № 155 від 15.07.2021 на суму 1000,00 грн з призначенням платежу: сплата за щебень фр.5х20 мм згідно рахунку на оплату № 108 від 30.03.2019),

Банківськими виписками по рахунку позивача від 15.07.2021 на суму 1000,00 грн, від 13.09.2021 на суму 155,04 грн, від 15.09.2021 на суму 50,00грн, від 16.09.2021 на суму 12,00 грн, від 20.09.2021 на суму 50,00 грн, від 21.09.2021 на суму 10,00 грн, від 22.09.2021 на суму 10,00 грн, від 23.09.2021 на суму 50,00 грн, від 24.09.2021 на суму 10,00 грн (з призначенням платежу: сплата за щебень фр.5х20 мм згідно рахунку на оплату № 108 від 30.03.2019); (т.1, а.с.238-245).

Залишок вартості товару у сумі 195 730,34 грн відповідач не сплатив.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Клопотання відповідача у відповіді від 02.12.2021 (вхід. № 13764 від 09.12.2021; т.1 а.с.175-178) про неврахування поданих позивачем доказів, оскільки копії цих доказів посвідчені з використанням факсиміле, суд відхиляє, так як під час підготовчого провадження позивач надав копії доказів посвідчені в установленому порядку (т. 1 а.с.202-302) і саме за цими доказами суд встановлює обставини справи.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує з тих підстав, що позивач не надав доказів отримання товару відповідачем; у доданих до позову залізничних накладних отримувачем вантажу зазначено Філію БМФ "Укргазпромбуд" (ЄДРПОУ 00156630).

Проте, відповідач у заявці на поставку товару вказав: товар - фракція 5-20мм в кількості 420т., 414т., Платник: ТОВ «БГМ» ЄДРПОУ 36542730. Отримувач: філія БМФ «Укргазпромбуд». Місце поставки: місто Полтава. Станція отримувача: Полтава-Південна, Південної залізниці з подачею на філії РБУ-1 БМФ «Укргазпромбуд». Код станції: 448709. Код отримувача: 1279. Контактна особа: ОСОБА_1, тел. НОМЕР_1 (т.1, а.с.265).

За цими реквізитами позивач відвантажив товар, що підтверджується залізничною накладною № 47389739 (т.1, а.с.236), та залізничними накладними № 47638762, 47638770, 47638804 (т.1, а.с. 232-234).

Третя особа - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в письмових поясненнях у цій справі зазначила, що 11.01.2019 року між нею та відповідачем укладено договір про закупівлю № 1901000615/195 (далі договір № 1901000615/195) (т.2, а.с.17-23). Відповідно до п. 1.1 договору № 1901000615/195 передбачено, що відповідач (постачальник) зобов`язується у визначений договором строк передати у власність покупця (третьої особи) гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (щебінь) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари. Вказаний договір було укладено відповідно до процедури закупівлі № UA-2018-11-13-003071-а, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» та розміщеної на порталі prozorro.gov.ua за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-13-003071 -а.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в письмових поясненнях у цій справі підтвердило, що на виконання договору № 1901000615/195, ТОВ «БГМ» на адресу філії «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз» поставив товар (гранітно-щебеневу продукцію):

- згідно залізничної накладної № 47389739, як поставка від ТОВ «БГМ» на підставі видаткової накладної № 75 від 22.03.2019 на суму 248 394,58 грн;

- згідно залізничних накладних № 47638770, 47638804 та 47638762, як поставка від ТОВ «БГМ» на підставі видаткової накладної № 76 від 29.03.2019 на суму 244 847,46 грн.

Посилання відповідача на відсутність вихідного номеру на заявці само по собі не є підставою для визнання цієї заявки неналежним доказом проведення поставки на замовлення відповідача, оскільки поставка підтверджується також іншими наведеними вище доказами.

Згідно з п.3.4. Договору постачання здійснюється на умовах (Інкотермс-2000) СРТ -

залізнична станція покупця.

Згідно з п.3.6. Договору пункт постачання товару за цим Договором визначається

покупцем у наданій згідно з п.3.1. цього Договору заявці на отримання товару.

Відповідно до Інкотермс-2000 на умовах СРТ - продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику.

Перевізником може бути фізична або юридична особа, відповідальна за перевезення товарів (літаком, морським судном, залізничним або автомобільним транспортом), або особа, залучена для здійснення перевезення. Перехід ризиків від продавця до покупця відбувається в момент передачі товару першому перевізнику. Із цього моменту відповідальність за збереження товару несе покупець. Перехід ризиків і права власності необхідно зафіксувати документально. Ці дані вказуються у товарно-транспортній накладній разом із датою передачі товару.

Зобов`язання продавця: передати товар перевізнику в узгоджені терміни; нести ризики за товар до моменту його передачі перевізнику; надати актуальні транспортні документи; заплатити за оформлення експорту; промаркувати й упакувати товар; оплатити страхування вантажу (за умов CIP); повідомити покупця про те, що товар був переданий перевізнику.

Обов`язки покупця: оплатити вартість товару за договором; забрати товар у перевізника в пункті призначення/точці вивантаження; нести ризики за пошкодження або втрату вантажу після його передачі перевізнику; оплатити імпортне оформлення.

Отже, позивач виконав свої обов`язки за договором, передавши товар перевізникові за реквізитами, вказаними відповідачем у заявці.

Відповідач у відзиві посилається на те, що у доданих до позову видаткових накладних зазначений номер договору ДГ-0000011, в той час як предметом цієї справи є борг за договором № 9 від 20.03.2019; у накладних не зазначено місце вивантаження товару та місце його завантаження.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що позивач товар постачав на підставі заявок відповідача за договором поставки № 9 від 20.03.2019, інші договори між сторонами не укладалися.

При цьому відповідач не надав суду доказів укладення з позивачем договору ДГ-0000011. Отже, не довів обґрунтованість своїх заперечень.

Неправильне зазначення у накладних номеру договору не є підставою для неоплати поставленого товару, оскільки факт поставки підтверджується сукупністю інших, наданих до справи доказами.

При цьому, назва та вид поставленого товару повністю відповідає визначеному у договорі № 9 від 20.03.2019 та специфікації до нього.

Відповідач у відзиві посилається на те, що надані позивачем видаткові накладні не підписані керівником відповідача та не посвідчені печаткою цього Товариства, а додані до справи копії рахунків не є доказами відвантаження товару, а факт оплати рахунку не є доказом відвантаження товару.

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За ч.2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд зазначає, що доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.).

Факт визнання (схвалення) Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ" спірних правочинів з поставки товару підтверджується неодноразовими частковими оплатами відповідача цього товару за вказаними вище платіжними дорученнями з призначеннями платежу: сплата за щебень фр.5х20мм згідно рахунку на оплату № 77 від 21.03.2019, сплата за щебень фр.5х20мм згідно рахунку на оплату № 89 від 22.03.2019, сплата за щебень фр.5х20мм згідно рахунку на оплату № 108 від 30.03.2019.

Суд зазначає, що після подання позивачем цієї позовної заяви від 14.09.2021 відповідач проводив часткові платежі за спірний товар, що підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача від 15.09.2021 на суму 50,00 грн, від 16.09.2021 на суму 12,00 грн, від 20.09.2021 на суму 50,00 грн, від 21.09.2021 на суму 10,00 грн, від 22.09.2021 на суму 10,00 грн, від 23.09.2021 на суму 50,00 грн, від 24.09.2021 на суму 10,00 грн (з призначенням платежу: сплата за щебень фр.5х20мм згідно рахунку на оплату № 108 від 30.03.2019); (т.1, а.с.238-245).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ" за березень 2019 року та додатків до них підтверджено поставку товару ПрАТ «Новополтавський кар`єр» (т.1, а.с.191).

Третя особа Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в письмових поясненнях підтвердила факт отримання товару (щебінь фракції 5x20 мм) від ТОВ «БГМ» поставлений відповідно до залізничних накладних № 47389739, 47638770, 47638804, 47638762, відправником яких зазначений ПрАТ «Новополтавський карє`р».

Первинні документи ТОВ «БГМ» підтверджують поставку товару третій особі містять дані щодо кількості товару у м3, а первинні документи, які надані ПрАТ «Новополтавський кар`єр» - у тонах відповідно до акту від 01.01.2019р. об`ємно-насипної ваги гранітно-щебеневої продукції згідно якого щебінь фракції 5x20 мм складає 1340 кг/мЗ (т.2, а.с.41).

Таким чином, видаткова накладна № 75 від 22.03.2019 на суму 248 394,58 грн (постачальник - ТОВ «БГМ», покупець - Філія «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз») має посилання на кількість товару - 313,582 м3, що складає 420.2т і відповідає кількості відвантаженого товару ПрАТ «Новополтавськиі кар`єр» ТОВ «БГМ», що підтверджується видатковою накладною № 86 від 22.03.2019, а видаткова накладна № 76 від 29.03.2019 на суму 244 847,46 грн (постачальник - ТОВ «БГМ», покупець - Філія «БМФ «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз») має посилання на кількість товару - 309,104 м3, що складає 414.2 т і відповідає кількості відвантаженого товару ПрАТ «Новополтавськиі кар`єр» ТОВ «БГМ», що підтверджується видатковою накладною № 104 від 30.03.2019.

Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставина, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Таким чином, подані позивачем та третьою особою докази є більш вірогідними для підтвердження факту поставки відповідачу спірного товару.

Відповідач у відзиві заявив про застосування позовної давності до спірних відносин.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ч.1 ст. 261 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У ч.5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У ст. 257 ЦК України зазначено, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу);

8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Відповідач у відзиві заявив, що до спірних відносин необхідно застосувати скорочений строк позовної давності в один рік відповідно до ст. 258 ЦК України як до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу.

Проте це твердження суд визнає необґрунтованим, оскільки предметом позовної вимоги є стягнення боргу (грошових коштів) за поставлений товар. Жодних вимог стосовно перевезення вантажу у позові не заявлялося.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності - 3 роки, який на дату звернення із цим позовом не закінчився.

Отже, твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними.

В ч.1 ст. 161 ГПК України вказано, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно із ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

В ч. 4 ст. 165 ГПК України вказано, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, викладені відповідачем заперечення у додаткових поясненнях (вхід. № 1912 від 21.02.2022; т.2, а.с.58-63), не можуть бути враховані судом під час розгляду справи по суті, оскільки відзив відповідача не містить вказівки на незгоду відповідача з цими обставинами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, оплати боргу не провів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 195730,34 грн основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 06.04.2019 - 15.09.2021 позивач нарахував 27529,54грн - інфляційних та 15796,71 грн - 3% річних (т.1, а.с.197-199). Правильність розрахунку перевірена судом.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню.

Позивач в уточненій позовній заяві від 16.12.2021 № 1565 (вхід. № 14187 від 20.12.2021, т. 1 а.с.197-201) прохає також зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

В частині десятій статті 238 Господарського процесуального кодексу України (яка введена в дію з 1 січня 2019 року) вказано, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

У ч. 11 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, яккщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку (ч. 11 статті 26 вказаногоЗакону).

Враховуючи, що у позові (з врахуванням його уточнення) позивач заявив вимоги про нарахуванян 3 % річних за період 06.04.2019 - 15.09.2021 та з огляду на дату останньої проведеної відповідачем оплати боргу - 24.09.2021, подальше нарахування 3 % річних на суму основного боргу необхідно проводити, починаючи з 25.09.2021 до моменту виконання рішення суду - за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі позову позивачем сплачено 3591,05 грн судового збору за платіжним дорученням № 712 від 10.09.2021 (т.1, а.с.5). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 13.09.2021 (т.1 а.с.49).

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В уточненій позовній заяві від 16.12.2021 № 1565 (вхід. № 14187 від 20.12.2021, т. 1 а.с.197-201) позивач прохає стягнути з відповідача загальну суму 239056,59 грн.

З позовних вимог на суму 239056,59 грн судовий збір належить сплачувати у сумі 3585грн 85 коп.

Отже, відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 3585грн 85 коп. покладається на відповідача.

В частині 5,20 грн судового збору позивач має право звернутися до суду з заявою про повернення судового збору з Державного бюджету України.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ" (вул. Генерала Манагарова, буд.1, кв.173, м. Кременчук, Полтавська область, 39625; ідентифікаційний код 36542730) на користь Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар"єр" (с. Новополтавка, Чернігівський район, Запорізька область, 71214; ідентифікаційний код 01033450) 195 730грн 34 коп. основного боргу, 15 796грн 71 коп. - 3% річних, 27 529грн 54 коп. інфляційних, 3585грн 85 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу за період з 25.09.2021 і до моменту виконання рішення суду - за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 29.04.2022.

Суддя Т. М. Безрук