Рішення

від 27.04.2022 по справі 918/145/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/145/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Приватної Виробничо-Комерційної Фірми "Євротек" (21021, вул. 600-річчя, буд. 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 23061441)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" (33023, вул. Транспортна, буд. 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 42888375)

про стягнення 97 129,06 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Приватне підприємство Приватна Виробничо-Комерційна Фірма "Євротек" (далі Підприємство) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" (далі Товариство) про стягнення 97 129,06 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №81 від 19.08.2020, з яких: 95 282,34 грн боргу та 1 846,72 грн пені за прострочення оплати.

Ухвалою суду від 28.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу відповідно до статті 165 ГПК України надати відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову - протягом 15 денного строку з дня вручення ухвали.

Частинами 1-4 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами ч.ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Водночас, такого клопотання до суду не надходило.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 28.02.2022, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 28.02.2022, що надсилалась на адресу відповідача була вручена останньому 09.03.2022, однак, станом на день прийняття рішення відповідачем відзиву чи будь яких клопотань з процесуальних питань до суду не надіслано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

19 серпня 2020 року між Товариством (Покупець) та Підприємством (Постачальник) було укладено Договір поставки №81 (далі Договір, а.с. 7-9), відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти відповідачеві товари народного споживання відповідно до замовлень покупця, а відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти і оплатити Товар у порядку, визначеному умовами Договору.

Загальна кількість та вартість товару, що є предметом поставок за цим договором, визначаються на підставі видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору. У видаткових накладних визначається перелік товару, який був поставлений відповідно до умов договору, ціна поставленого товару, а також, за необхідності, інші відомості (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару за даним договором здійснюється на умовах, визначених сторонами у додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному договорі. Інші умови оплати за Товар визначені Сторонами у Додатку №1 до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Також розділом 3 сторони погодили умови повернення Товару.

У відповідності до п. 6.1 цей Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2020 року. Строк дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Згідно з п. 6.4 Договору, якщо інше не встановлено в додатку до цього договору, сторони можуть розірвати цей договір достроково в будь-який момент, повідомивши іншу сторону про свій намір не пізніше ніж за 30 днів до передбачуваного розірвання. Повідомлення про розірвання має бути надіслане рекомендованим листом з повідомленням про отримання. У випадку такого розірвання сторони зобов`язуються протягом зазначених 30 днів здійснити звірку взаєморозрахунків і розрахуватись за реалізований товар. Залишок товару підлягає поверненню згідно пункту 3.3 Договору. Заборгованості сторін повинні бути сплачені відповідно до акту звірки взаєморозрахунків протягом 14 днів.

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, докази недійсності Договору чи окремих його положень в матеріалах справи відсутні.

19 серпня 2020 року між Покупцем та Постачальником було підписано Додаток №1 "Комерційні умови" до Договору (далі Комерційні умови, а.с. 10), якими сторони узгодили строк, спосіб поставки, порядок замовлення товарів та умови розрахунків, тощо.

Відповідно до Комерційних умов Покупець оплачує товар по факту його реалізації не пізніше ніж через 5 календарних днів після звітної дати. Для цілей розрахунку граничних термінів оплати, звітною датою є дата, у яку має бути поданий звіт про реалізацію відповідно до умов цього договору, незалежно від дати фактичного подання цього звіту. Покупець зобов`язується надавати постачальникові звіти про реалізацію у звітну дату, а саме 2 раза на місяць (1 та 16) числа звітного місяця, а у разі, якщо такий день є неробочим (вихідним, святковим) згідно чинного законодавства України, - не пізніше наступного за ним робочого дня.

Поряд з цим, враховуючи положення п. п. 6.1, 6.4 Договору, судом встановлено, що за ініціативою позивача, Договір було розірвано з 30.12.2021, про що відповідача повідомлено завчасно, у порядку передбаченому Договором, листом №22/11/21/1 від 22.11.2021 (а.с. 125-128).

Так, в період дії Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 247 630,81 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи: №1229 від 04.09.2020 на суму 85 179,35 грн з урахуванням ПДВ; №1230 від 04.09.2020 на суму 82 576,64 грн з урахуванням ПДВ; №1231 від 04.09.2020 на суму 79 758,06 грн з урахуванням ПДВ; №1421 від 07.10.2020 на суму 116,76 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 11-29).

Позивачем зареєстровані податкові накладні за операціями по вказаних вище видаткових накладних та відображені в складі податкових зобов`язань в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 36-64).

Відповідачем в подальшому було повернуто через перевізника "Нова пошта" товар на загальну суму 118 241,04 грн, що підтверджується зворотними накладними: №456 від 25.09.2020 на суму 409,68 грн з урахуванням ПДВ, №457 від 25.09.2020 на суму 409,68 грн з урахуванням ПДВ, №458 від 25.09.2020 на суму 409,68 грн з урахуванням ПДВ, №499 від 07.10.2020 на суму 82,34 грн з урахуванням ПДВ, №406 від 16.06.2021 на суму 50 175,55 грн з урахуванням ПДВ, №416 від 30.07.2021 на суму 66 248,31 грн з урахуванням ПДВ, №417 від 30.07.2021 на суму 505,80 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 65-73). Крім того, позивачем було скориговано свої податкові зобов`язання з врахуванням повернення товару, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 74-117).

Крім того, відповідачем були проведені часткові оплати заборгованості за Договором на загальну суму 34 107,43 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 118-120).

Позивачем також надано до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків між Підприємством та Товариством за період з вересня 2020 по серпень 2021, відповідно до якого за даними обліку позивача заборгованість відповідача за Договором складає 95 282,34 грн. Останній 31.08.2021 надісланий позивачем відповідачеві, отриманий представником Покупця 10.09.2021, однак не підписаний з боку відповідача.

Так, судом з матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримано товар, зокрема, на суму 95 282,34 грн без зауважень, однак, Товариство за товар отриманий згідно вказаних вище видаткових накладних не розрахувалося в порядку та строки передбачені Договором.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати за отриманий Товар на момент звернення з даним позовом до суду, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за Договором у сумі 95 282,34 грн.

Доказів оплати боргу у розмірі 95 282,34 грн за Договором відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ч. 1 ст. 693 ЦК України врегульовано наступне: якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відтак, заборгованість в сумі 95 282,34 грн за поставлений товар, яка виникла на підставі Договору, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Позивач, посилаючись на п. п. 5.3 та 6.4 Договору нарахував відповідачеві 1 846,72 грн пені за період з 14.01.2022 по 08.02.2022.

Відповідно до п. 5.3 Договору за прострочення оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню, у розмірі, що розраховується з урахуванням, подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення оплати, від суми відповідно простроченої оплати або неповернутого вчасно товару за кожен день такого прострочення.

Частиною 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Так, згідно ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 5.3 Договору за прострочення оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню, у розмірі, що розраховується з урахуванням, подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення оплати, від суми відповідно простроченої оплати або неповернутого вчасно товару за кожен день такого прострочення.

Суд зазначає, що позивач, при визначенні періоду нарахування пені помилково посилається на п. 6.4 Договору, відповідно до якого, зокрема, у випадку розірвання Договору сторони зобов`язуються протягом зазначених 30 днів здійснити звірку взаєморозрахунків і розрахуватись за реалізований товар. Залишок товару підлягає поверненню згідно пункту 3.3 Договору. Заборгованості сторін повинні бути сплачені відповідно до акту звірки взаєморозрахунків протягом 14 днів.

Оскільки, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, визначальним, для застосування такого виду відповідальності є встановлення дати виникнення грошового зобов`язання та періоду прострочення виконання грошового зобов`язання з урахуванням положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни оплати Товару згідно умов Договору на суму 95 282,34 грн.

При цьому, строк оплати Товару сторони погодили шляхом підписання Комерційних умов, відповідно до яких Покупець оплачує товар по факту його реалізації не пізніше ніж через 5 календарних днів після звітної дати. Для цілей розрахунку граничних термінів оплати, звітною датою є дата, у яку має бути поданий звіт про реалізацію відповідно до умов цього договору, незалежно від дати фактичного подання цього звіту. Покупець зобов`язується надавати постачальникові звіти про реалізацію у звітну дату, а саме 2 раза на місяць (1 та 16) числа звітного місяця, а у разі, якщо такий день є неробочим (вихідним, святковим) згідно чинного законодавства України, - не пізніше наступного за ним робочого дня.

Поставки Товару за Договором були здійснені 04.09.2020 (видаткові накладні №№1229, 1230, 1231) та 07.10.2020 (видаткова накладна №1421), відтак враховуючи Комерційні умови, які погодили сторони, звітними датами, в які покупець повинен був подати постачальнику звіти про реалізацію товару за видатковими накладними, які стосуються предмету спору (незалежно від їх фактичного подання), були відповідно 16.09.2020 та 16.10.2020.

Враховуючи наведене та положення Комерційних умов, строк оплати товару настав: за видатковими накладними № №1229 від 04.09.2020 на суму 85 179,35 грн, 1230 від 04.09.2020 на суму 82 576,64 грн та 1231 від 04.09.2020 на суму 79 758,06 грн - 21.09.2020 (включно); за видатковою накладною №1421 від 07.10.2020 на суму 116,76 грн - 21.10.2020 (включно).

Таким чином, з огляду на зазначене вище та з урахуванням положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, період нарахування штрафних санкцій за прострочення відповідачем виконання зобов`язання у даній справі є: за видатковими накладними № №1229 від 04.09.2020, 1230 від 04.09.2020 та 1231 від 04.09.2020 - з 22.09.2020 по 22.03.2021; за видатковою накладною №1421 від 07.10.2020 з 22.10.2020 по 22.04.2021.

Зважаючи на те, що позивачем нараховано відповідачеві пеню за період з 14.01.2022 по 08.02.2022, тобто, поза межами строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у задоволенні позову в частині стягнення 1 846,72 грн пені необхідно відмовити за безпідставністю.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Підприємства до Товариства, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 95 282,34 грн основного боргу за поставлений товар, а у задоволенні позову в частині стягнення 1 846,72 грн пені суд відмовляє.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства Приватної Виробничо-Комерційної Фірми "Євротек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" про стягнення 97 129,06 грн заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" (33023, вул. Транспортна, буд. 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 42888375) на користь Приватного підприємства Приватної Виробничо-Комерційної Фірми "Євротек" (21021, вул. 600-річчя, буд. 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 23061441) 95 282 (дев`яносто п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 34 коп. основного боргу за поставлений товар та 2 433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн 83 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙ ДИСТРИБЮШН" 1 846,72 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2022.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич