ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р. № Б11/195-09
Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:
Ткаченко Н.Г. головуючий
Катеринчук Л.Й
Яценко О.В. (доповідач у сп раві)
розглянувши касаційну
скаргу Васильківської об' єднан ої державної податкової інсп екції
на ухвалу господарського суду Київс ької області від 15.04.2010р.
у справі
господарського суду №Б11/195-09
господарського суду Київ ської області
за заявою
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
Товариства з обмеженою від повідальністю "Аякс"
про визнання банкрутом
в судовому засіданні взя ли участь представники :
від Васильківської об' єднаної державної податково ї інспекції Воловенко О.М.
В С Т А Н О В И В :
ухвалою господарського с уду Київської області від 09.11.2009 року порушено провадж ення у справі про банкрутств о товариства з обмеженою від повідальністю "Аякс",(далі - б оржника) за заявою Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_4 да лі - (ініціюючий кредитор) з у рахуванням особливостей, пер едбачених статтею 52 Закону Ук раїни «Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом».
Постановою суду від 02.12.2009 ро ку боржника визнано банкруто м, відкрито ліквідаційну про цедуру, ліквідатором признач ено ініціюючого кредитора.
11.02.2010 року до господарського суду Київської області на за твердження надано звіт лікві датора про проведену роботу та ліквідаційний баланс.
Ухвалою суду від 15.04.2010 року зв іт ліквідатора та ліквідацій ний баланс боржника затверд жено, боржника ліквідовано, п ровадження у справі припинен о.
Не погоджуючись з винесено ю ухвалою, Васильківська об' єднана державна податкова ін спекція звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій п росить скасувати ухвалу суду від 15.04.2010 року та залишити позов без розгляду, аргумент уючи порушенням норм матеріа льного та процесуального пра ва, зокрема, статті 52 Закону Ук раїни «Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом»(далі - Закону).
Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку ухвалу суду першої інста нції на підставі встановлени х фактичних обставин справи, перевіривши застосування су дом норм матеріального та пр оцесуального права, дійшла в исновку про те, що касаційна с карга підлягає частковому за доволенню, виходячи з такого .
За приписами статті 107 Госп одарського процесуального кодексу України, сторони у сп раві мають право подати каса ційну скаргу, а прокурор каса ційне подання на рішення міс цевого господарського суду, що набрало законної сили, та п останову апеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не бу ло залучено до участі у справ і, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх п рав чи обов'язків.
Відповідно до частини 2 ста тті 41 Господарського процесу ального кодексу України госп одарські суди розглядають сп рави про банкрутство у поряд ку провадження, передбаченом у цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом», норми якого, як спеціал ьні норми права, превалюють в застосуванні над загальними нормами Господарського проц есуального кодексу України.
Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 52 Закону в разі, якщо г ромадянин - підприємець - бо ржник або керівні органи бор жника - юридичної особи відс утні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржник ом протягом року до органів д ержавної податкової служби з гідно із законодавством пода ткових декларацій, документі в бухгалтерської звітності, а також за наявності інших оз нак, що свідчать про відсутні сть підприємницької діяльно сті боржника, заява про поруш ення справи про банкрутство відсутнього боржника може бу ти подана кредитором незалеж но від розміру його вимог до б оржника та строку виконання зобов' язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визн ання господарським судом бан крутом усіх відомих йому кре диторів відсутнього боржник а, які в місячний строк з дн я одержання повідомлення мож уть направити ліквідатору за яви з вимогами до боржника.
Отже, законодавцем передба чено особливу процедуру вста новлення всіх відомих ліквід атору кредиторів за статтею 52 Закону, яка є спеціальною по відношенню до загальних про цедур банкрутства. До таких п отенційних кредиторів належ ать органи податкової служби , фонди соціального страхува ння і їх повідомлення ліквід атором здійснюється шляхо м надіслання письмових повід омлень таким кредиторам, а всі інші кредитори можуть бу ти встановлені за наслідками публікації в офіційних друк ованих органах оголошення пр о визнання боржника банкруто м.
Відповідно до частини 1 стат ті 32 Закону після завершення в сіх розрахунків з кредиторам и ліквідатор подає до господ арського суду звіт та лікв ідаційний баланс, до яко го додаються: показники вияв леної ліквідаційної маси (да ні її інвентаризації); відомо сті про реалізацію об' єктів ліквідаційної маси з посила нням на укладені договори ку півлі-продажу та акти прийма ння-передачі майна; реєстр ви мог кредиторів з даними про р озміри погашених вимог креди торів; документи, які підтвер джують погашення вимог креди торів.
Господарський суд після за слуховування звіту ліквідат ора та думки членів комітету кредиторів або окремих кред иторів виносить ухвалу про з атвердження звіту ліквідато ра та ліквідаційного балансу .
Отже, законодавцем передба чено певну сукупність дій, як у необхідно вчинити в ході лі квідаційної процедури та пе релік додатків до звіту лікв ідатора, які подаються суду р азом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в су довому засіданні за підсумка ми ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кр едиторів (комітету кредиторі в).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 02 .12.2009 року боржника визнано бан крутом, відкрито ліквідаційн у процедуру в порядку статті 52 Закону (т. 1 а.с.34-35).
11.02.2010 року до господарсько го суду Київської області на затвердження надано звіт лі квідатора про проведену робо ту та ліквідаційний баланс.
Відповідно до частини 2 стат ті 34 Господарського процесуа льного кодексу України обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватися іншими засоба ми доказування.
Матеріалами справи підтве рджується, що ухвала суду пер шої інстанції про затверджен ня звіту ліквідатора та лікв ідаційного балансу не містит ь аналізу звіту ліквідатора та повноти дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедур и; не дає оцінки наявності (від сутності) необхідних додаткі в до звіту ліквідатора, зокре ма, даних інвентаризації май на боржника; не встановлює пе реліку кредиторів, чиї вимог и виявились незадоволеними з а наслідками проведеної лікв ідаційної процедури; не моти вує висновків суду про необх ідність ліквідації юридично ї особи боржника.
Крім того, колегія су ддів касаційного суду зазнач ає, що згідно із статтею 93 Циві льного кодексу України місце знаходженням юридичної особ и є адреса органу або особи, як і відповідно до установчих д окументів юридичної особи чи закону виступають від її іме ні.
Пунктом 5 статті 1 Закону У країни «Про державну реєстра цію юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців»пере дбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса орга ну або особи, які відповідно д о установчих документів юрид ичної особи чи закону виступ ають від її імені.
Статтею 16 Закону України « Про державну реєстрацію юрид ичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органі в державної влади та учасник ів цивільного обороту достов ірною інформацією про юридич них осіб та фізичних осіб (під приємців) створюється Єдиний державний реєстр, який місти ть відомості щодо місцезнахо дження юридичної особи, дати та номеру записів про провед ення державної реєстрації юр идичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни с відоцтва про державну реєстр ацію, дані про установчі доку менти, дати та номери запис ів про внесення змін до них, пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням то що.
Відповідно до вимог статт і 17 Закону України «Про держав ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприєм ців», який набув чинності з 01.07. 2004 року в Єдиному державном у реєстрі містяться відомост і про відсутність юридичної особи за її місцезнаходження м, про відсутність підтвер дження відомостей про юридич ну особу, а також відомості пр о зарезервовані найменуванн я юридичних осіб.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, я кщо відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держав ного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вв ажаються достовірними і можу ть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . Якщо відомості, які підля гають внесенню до Єдиного де ржавного реєстру , не були до н ього внесені, вони не можуть б ути використані в спорі з тре тьою особою.
Вказаний Закон також виз начає порядок внесення до Єд иного державного реєстру зап исів про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням, які здійснюються держа вним реєстратором (пункт 7 ст атті 19 зазначеного Закону).
Згідно з частиною 8 статті 19 з азначеного Закону, якщо до Єд иного державного реєстру не внесено запис про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням, то в разі неоде ржання реєстраційної картки про підтвердження відомосте й про юридичну особу в устано влений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстра тором від органу державної п одаткової служби повідомлен ня встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням дер жавний реєстратор зобов'язан ий у строк, що не перевищує дес яти робочих днів з дати, яка вс тановлена для подання реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу, або з дати одержання по відомлення від органу держав ної податкової служби, напра вити рекомендованим листом ю ридичній особі повідомлення про необхідність подання де ржавному реєстратору реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу.
Виходячи з вимог частини 2 с татті 34 Господарського проце суального кодексу України об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.
Обґрунтовуючи відсутніс ть боржника за місцезнаходже нням, ініціюючий кредитор на дав до матеріалів справи акт про незнаходження за адресо ю від 17.08.2009 року про відсутність боржника за адресою місцезн аходження: м.Васильків, вул. Гр ушевського, 17-А ( том 1 а.с. 17).
Зважаючи на викладене, з п осиланням на приписи частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб - пі дприємців», суд при порушенн і справи про банкрутство від повідно до статті 52 Закону не надав оцінки зазначеній відп овіді на предмет її належнос ті в обґрунтування обставин відсутності боржника за адре сою місцезнаходження (з таки ми висновками погодився Верх овний Суд України в постанов і №07/297 від 06.11.2007 у справі №43/427).
Окрім того, судом не взято до уваги, що частиною 3 с татті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство пору шується господарським судом , якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупн о складають не менше трьохсо т мінімальних розмірів зароб ітної плати, які не були задов олені боржником протягом трь ох місяців після встановлено го для їх погашення строку, як що інше не передбачено цим за коном.
При цьому безспірність в имог кредитора повинна пі дтверджуватись документами , які кредитор зобов' язаний додати до заяви про порушенн я справи про банкрутство.
Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен до дати до заяви виконавчі доку менти, чи інші документи, які п ідтверджують визнання боржн иком вимог кредитора.
За приписами частини 8 статт і 1 Закону безспірні вимоги кр едиторів - вимоги кредиторів , визнані боржником, інші вимо ги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи р озрахунковими документами, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а.
Як вбачається із змісту за яви про порушення справи про банкрутство та додатків до н еї, ініціюючий кредитор обґр унтовував безспірність свої х вимог претензією від 01.06.2009р. т а від 21.07.2009р. (том 1 а.с.14, 16), та н е надав виконавчих документі в чи розрахункових документі в, за якими відповідно до зако нодавства здійснюється спис ання коштів з рахунків боржн ика. З правовою позицією про н еобхідність надання оцінки п оняттю "безспірності вимог к редиторів", як такому, з яким Закон пов'язує їх обґрунту вання виконавчими документа ми або розрахунковими докуме нтами, за якими здійснюється списання коштів з рахунків б оржника погодився Верховний Суд України у Постанові №07/337 в ід 17.10.2006року у справі №3/157.
Колегія суддів зазначає, щ о законність порушення прова дження у справі за спрощеною процедурою в даному випадку може бути підставою касац ійного перегляду постанови с уду про введення ліквідаційн ої процедури, як першого су дового акта, прийнятого післ я порушення провадження у сп раві про банкрутство, оскіль ки ухвали суду про порушення провадження у справі не оска ржуються. Відтак, доводи скар жника про порушення наведени х норм права в контексті оска рження ухвали суду про затве рдження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є не обґрунтованими.
Ухвала суду про затверджен ня звіту ліквідатора, ліквід аційного балансу та припинен ня провадження у справі є за с воєю правовою природою судов им рішенням, яке підсумовує х ід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відо бразити обставини, що мають з начення для даної справи (вчи нення належних дій ліквідато ром по виявленню активів та п асивів боржника, зокрема, вст ановлення судом обставин нем ожливості відновлення плато спроможності боржника внасл ідок вжитих ліквідатором зах одів, встановлення неможливо сті задоволення визначених з а звітом ліквідатора вимог к редиторів та необхідності у зв' язку з цим ліквідації бо ржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючо го, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витр ати та оплату послуг), висновк и суду про встановлені обста вини і їх правові наслідки по винні бути вичерпними, відпо відати дійсності та підтверд жуватися достовірними доказ ами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленум у Верховного Суду України ві д 29.12.1976 №11).
З огляду на це висновки су ду про підставність порушенн я провадження у справі за спр ощеною процедурою в порядку статті 52 Закону та можливість визнання боржника банкрутом не можна вважати обґрунтова ними та такими, що прийняті з д отриманням норм матеріально го та процесуального права.
Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, ді ючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК Україн и, вважає ухвалу господарськ ого Київської області від 15.04.20 10 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення п ровадження у справі прийняту з порушенням норм матеріаль ного та процесуального права , а отже такою, що підлягає ска суванню, а справа направленн ю на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду належить перевірити ві дповідність приписам законо давства про банкрутство пода них ініціюючим кредитором до казів безспірності грошових вимог до боржника, доказів ві дсутності боржника за адресо ю місцезнаходження як сукупн ості загальних та спеціальни х підстав порушення провадже ння у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, та з враху ванням встановлених обстави н дійти висновку про обґрунт ованість порушення провадже ння у справі про банкрутство такого боржника за спрощено ю процедурою відповідно до с татті 52 Закону, а також можлив ість подальшого провадження у справі.
Відповідно до вимог ст.41 Зак ону України "Про державну реє страцію юридичних осіб та фі зичних осіб - підприємців", суд вважає необхідним зобов' яз ати державного реєстратора з а адресою місцезнаходження б оржника внести до Єдиного де ржавного реєстру юридичних т а фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали г осподарського суду Київсько ї області від 15.04.2010 року.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необх ідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за насл ідками ліквідаційної процед ури з дотриманням норм матер іального та процесуального п рава.
Відповідно до статей 125, 129 К онституції України та рішенн я Конституційного Суду Украї ни № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касацій не оскарження постанов (ухва л) Вищого господарського суд у України, прийнятих за наслі дками розгляду касаційної с карги (подання) не передбачен о.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК У країни Вищий господарський с уд України -
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Васил ьківської об' єднаної держа вної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2010р. у справі № Б11/195-09 задовольнити ча стково.
2.Ухвалу господарського суд у Київської області від 15.04.2010р. у справі № Б11/195-09 скасувати. Спра ву передати на новий розгляд до господарського суду Київ ської області.
3.Державному реєстратору за місцезнаходження юридичної особи товариства з обмежено ю відповідальністю " Аякс", вне сти до Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців дані про скасування ухвали госпо дарського суду Київської обл асті від 15.04.2010 року.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
О.В. Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2010 |
Оприлюднено | 21.07.2010 |
Номер документу | 10412430 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні