Ухвала

від 15.09.2021 по справі 761/33034/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33034/21

Провадження № 1-кс/761/18621/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102100000146 від 10.08.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102100000146 від 10.08.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021102100000146 від 10.08.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого |ч. 2 ст. 191 К України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 29.07.2020 по 22.06.2021 року директор ТОВ «Шарм- 2000» ОСОБА_4 заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами вказаного товариства, які надійшли на рахунок з продажу нерухомого майна, а саме приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Так органом досудового розслідування здобуто фактичні дані про заволодіння грошовими коштами ТОВ «Шарм-2000», його директором ОСОБА_4 .

ВДВС шевченківського району м. Києва, надано відповідь на запит, про те, що ТОВ «Шарм-2000» відкрито рахунок в АТ «ОКСІ Банк».

Таким чином встановлено, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку відкритого в АТ «ОКСІ Банк» НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Шарм-2000» код ЄДРПОУ 24260473, мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З метою збереження речового доказу, недопущення фактів заволодіння грошовими коштами юридичних осіб, прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку відкритого в АТ «ОКСІ БАНК» НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Шарм-20000» код ЄДРПОУ 24260473.

Прокурор у клопотанні зазначає, що арешт коштів на вказаний рахунок перешкодить заволодінню ними вище зазначеними особами та сприятиме зупиненню вчинення злочину та заволодінню цими коштами, на які незаконно претендують.

У зв`язку з викладеним прокурор вважає наявними підстави для арешту майна.

В судове засідання прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених..

Володілець майна в судове засідання не викликався.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звернувся з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Прокурором у клопотанні не було доведено щодо необхідності в накладені арешту на: на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, який належить ТОВ «Шарм-2000» код ЄДРПОУ 24260473, а саме: № НОМЕР_1 , ( НОМЕР_2 ); відкритого «ОКСІ БАНК».

Разом з тим вважаю, що постанова слідчого про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.08.2021 року носить формальний характер, оскільки в самій постанові належно не обґрунтовано значення грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку, який належить ТОВ «Шарм-2000» код ЄДРПОУ 24260473, а саме: № НОМЕР_1 , ( НОМЕР_2 );. відкритого «ОКСІ БАНК».

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.98,170,171,172,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102100000146 від 10.08.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_5