Постанова

від 27.09.2007 по справі ас-03/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-03/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" вересня 2007 р.  10:40              Справа № АС-03/380-06

вх. № 8922/1-03

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Кисильова К.В.

представників сторін :

позивача - Москаленко О.В. - дор.

1-го відповідача - не з"явився2-го відповідача - не з"явився

по справі за позовом  Куп'янська ОДПІ  м. Куп'янськ   

до  ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика", см. Дворічна

ПП "Альянс Плюс", м. Горлівка  

про визнання зобов'язання недійсним  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Куп'янська ОДПІ, м. Куп'янськ, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору (господарського зобов'язання) від 18.07.05р. між ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" та ПП "Альянс Плюс" з моменту його укладення як такий, що суперечить вимогам держави та суспільства, та стягнути з відповідачів в доход держави все отримане ними по договору від 18.07.2005р. суму 116386,50 грн.

Перший відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений повістками про виклик, які отримані, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені. 16.07.07р. через канцелярію суду від 1-го відповідача надійшла термінова телеграма, в якій 1-й відповідач просить відкласти розгляд справи. В подальшому 1-й відповідач в судові засідання не з'являвся.  

Другий відповідач заперечення на позов не надав, представник в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений повістками про виклик, які повернулись з відміткою пошти про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд повідомив належним чином відповідачів про час та місце розгляду даної справи. Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи судом встановлено, що ЗАТ "Дворічанська  харчосмакова фабрика" зареєстрована Дворічанською районною адміністрацією 29.08.1997 р., як платник податків знаходиться на обліку в Дворічанському відділенні Куп"янської ОДПІ, про що свідчить довідка від 10.06.2005р. №249, зареєстровано платником ПДВ, про що видано свідоцтво №27799507 від 16.09.2004р.     

Куп"янською ОДПІ була проведена планова документальна перевірка 1-го відповідача за період діяльності з 01.04.2004року по 31.12.2005 року. При перевірці  встановлено, що 18.07.2005р. між ПП "Альянс Плюс" (продавець) в особі директора Галасюк Т.В. та ЗАТ "Дворічанська  харчосмакова фабрика" (покупець) в особі директора Скиби В.М. було укладено договір, згідно якого продавець зобов"язаний передати у власність покупцю партію товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар - пальне, на суму 97053,22 грн., ПДВ у розмірі 19333,28 грн., всього на загальну суму 116386,50 грн., на виконання якого була виписана накладна №164 від 18.07.2005року на суму 116386,50 грн., та податкова накладна №161 від 18.07.2005 року на суму 116386,50 грн., з яких ПДВ складає 19333,28 грн., яка внесена до реєстру виданих і отриманих податкових накладних, а також виданий рахунок №159 від 18.07.2005р. на оплату придбання палива. Оплату поставленого товару було здійснено першим відповідачем у повному обсязі готівкою, з каси що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів.

Позивач просить визнати недійсним зобов'язання на підставі ст.ст. 207,208 ГК України, але в позові позивач не вказує, яке саме господарське зобов'язання повинно бути визнано недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що здійснене з метою, завідомо суперечній інтересам держави та суспільства, то при наявності наміру у обох сторін - при виконанні зобов'язання двома сторонами-в доход держави за рішенням суду стягується все отримане ними по зобов'язанню, а при виконанні зобов'язання однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування отриманого. При наявності наміру лише у однієї із сторін все отримане нею повинно бути повернено другій стороні, а отримане останній або належне неї на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до  ст.193  ГК України  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, зазначає, що в ході розгляду справи в суді позивач не довів наявність обставин, з якими ст. 207, 208 ГК України пов'язують недійсність господарських зобов'язань, на які він посилається.

Слід відмітити, що для вирішення спору про визнання господарського зобов'язання недійсним в порядку ст. 207 ГК України, необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Судова практика (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 р. № 1056 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки”) виходить з того, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, надані податковими органами відомості, а саме: про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною або фактичною адресою; про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів; про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби; про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше; про використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства; про продаж чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу; про використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою.

Позивач, обґрунтовуючи свою процесуальну позицію щодо визнання зобов'язань недійсними, що у зв"язку з проведенням планової документальної перевірки 1-го відповідача Куп'янською ОДПІ 04.04.2006 року було направлено запит до ДПІ у м. Горлівка, Донецької області з проханням провести зустрічну документальну перевірку ПП "Альянс плюс". Листом від 11.04.2006 року за №3946/23-313 Горлівська ОДПІ повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки з питань взаємовідносин ПП "Альянс Плюс" та ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика", оскільки ПП "Альянс Плюс" (код ЄДРПОУ 24817763) знято з податкового обліку 30.12.2004 року (дата державної ліквідації 29.12.2004 року). Листом від 10.04.2006 року №3859/23-31305/В Горлівська ОДПІ повідомила, що ПП "Альянс Плюс" ліквідовано 29.12.2004 року, згідно судового рішення щодо визнання юридичної особи банкрутом за №12561170004000303 від 29.12.2004 року, 30.12.2004 року знято з податкового обліку. Відповідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 04.05.2006 року №12-1-7/1354 приватне підприємство "Альянс Плюс" (ідентифікаційний код 24817763, адреса 84607, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський р-н, вул. Болотникова, 1, к.109) з ЄДРПОУ вилучено. Дані про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: Місце проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - виконавчий комітет Горлівської міської ради. Дата державної реєстрації припинення - 29.12.2004 року, № 12561170004000303.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №747346 ПП "Альянс Плюс", м. Горлівка є ліквідованим.  

Згідно ч.5 ст. 111 ЦКУ  юридична  особа  є  ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи, що відповідач ліквідований як  юридична особа, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. За таких обставин, вимога стосовно 2-го відповідача не підлягає розгляду в господарському суді за правилами Кодексу адміністративного судочинства, а провадження стосовно 2-го відповідача у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Твердження позивача  про умисел відповідачів ухилитись від сплати податків дають підстави вважати, що позивач вважає дії посадових осіб відповідачів правопорушеннями. За своїми ознаками такі правопорушення, на існуванні яких наполягає позивач, мають ознаки злочинів, зокрема,  ухилення від сплати податків. Такі злочини передбачають наявність в діях винних осіб умислу.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним  вироком суду.

За таких обставин допустимим доказом на підтвердження наявності мети та умислу в діях осіб, що представляли відповідачів або одного з них, був би обвинувальний вирок суду.          

Таким чином позивачем  не доведено умисел на укладання договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, отже господарське зобов"язання, за цих підстав, не може бути визнано недійсним на підставі ст.207 господарського кодексу України.

Наявність умислу по угодах, стосовно дійсності яких виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання статуту підприємства недійсним за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретних цивільно-правових угод (правочину), зокрема, не може бути підставою для визнання таких угод недійсними.

Крім того, факт по несплаті податків однією зі сторін договору є правопорушенням, а не наявністю умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Доказом наявності вини сторін у формі умислу може бути лише вирок суду по кримінальній справі, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Виходячи з вищенаведеного,  в матеріалах справи відсутні будь-які докази  наявності у 1-го відповідача умислу на ухилення від сплати податків, на що посилається ДПІ.

Виходячи з вищенаведеного, в матеріалах справи відсутні будь-які докази  наявності у 1-го відповідача умислу на ухилення від сплати податків, на що посилається ДПІ.

Також суд зазначає, що згідно вимог ст. 207 ГК України умисел на ухилення від сплати податків, на наявність якого посилається ДПІ, повинен виникнути заздалегідь, тобто бути наявним при укладанні угоди, зобов'язання, але відсутні докази що на момент виникнення зобов'язань  був відповідний умисел у відповідачів.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави, на які посилається позивач,  для застосування ст. ст. 207-208 ГК України.    

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, статями 4, 7, 8, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі відповідно 2-го відповідача - ПП "Альянс Плюс", м. Горлівка, закрити.

2. В решті позову відмовити.

3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 02.10.2007 р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.