Рішення

від 28.04.2022 по справі 320/5066/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2022 року м. Київ№ 320/5066/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( далі по тексту- позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо відмови в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна;

- зобов`язати сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17985,24 грн., сплаченого згідно квитанції від 28.01.2020 № 47464165;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.01.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Гарант» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (надалі Квартира).

При цьому, позивач зауважила про те, що вона придбала житло вперше, а тому не є платником збору обов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з чим, позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, на яку отримала відмову, у якій відповідач зазначив про те, що підстав для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна немає, оскільки у Пенсійного фонду України відсутня інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо формування та подачі до Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла) протиправною, звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов`язати відповідача сформувати та подати подання про повернення вказаних коштів у розмірі 17985,24 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, подав відзив на адміністративний позов від 20.07.2020, у якому зазначив про те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше. У зв`язку з цим, надання позивачем як доказ первинності придбання майна витягу з державного реєстру прав є недостатнім, оскільки не містить повної інформації щодо прав власності на нерухоме майно, які могли б мати місце до дати формування витягу, а тому відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області надало пояснення на адміністративний позов від 10.08.2020 відповідно до яких зазначило, що не має технічних можливостей на повернення коштів у разі задоволення адміністративного позову, оскільки зарахування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна було виконано іншим територіальним органом Державної казначейської служби України, а саме Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва.

Крім того, до суду на виконання вимог ухвали від 15.10.2020 надійшло доручення Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва від 27.11.2020 відповідно до яких надано довідку про підтвердження зарахування до Державного бюджету України 28.01.2020 збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна ОСОБА_1 за квитанцією № 47464165 від 28.01.2020.

Ухвалою суду від 27.07.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про розгляд справи за участю представника відповідача,- відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Гарант» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (надалі Квартира), що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко Оксаною Юріївною, 28.01.2020р. за реєстровим № 67.

За умовами п.1 договору продавець передає належну йому на праві власності, а позивач приймає у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м, що складається з 2 кімнат, житловою площею 28,6 кв.м. та зобов`язується сплатити за неї певну грошову суму.

Згідно п.3 продаж квартири проводиться у безготівковій формі за ціною 1 798 524,00 грн, без ПДВ.

Право власності на квартиру, яка відчужується за цим договором, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.11 договору).

Так, судом встановлено, що позивачем було сплачено збір з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 17985,24 грн., сплаченого згідно квитанції від 28.01.2020р. № 47464165.

Відповідно до відомостей квитанції від 28.01.2020р. № 47464165 кошти сплачені позивачем в сумі 17985,24 грн. були зараховані на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я УК у Шевченківському районі м. Києва.

10.02.2020 позивач звернулась до пенсійного органу із проханням повернути безпідставно сплачені кошти.

У вказаній заяві позивач зазначив про те, що вона не є суб`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки позивач придбала у власність квартиру вперше.

До вказаної заяви були додані Копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копія Договору купівлі-продажу від 28.01.2020р.; копія Акту приймання-передачі квартири від 28.01.2020р.; копія Витягу з Державного реєстру речових прав на майно від 28.01.2020р. № 197948746; копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.02.2020р. № 199467716; копія Квитанції від 28.01.2020р. № 47464165 про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом № 1000-0507-8/16637 від 11.03.2020 відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше.

Не погоджуючись з відмовою відповідача повернути безпідставно сплачені кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ч.1 ст.2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі-Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Приписами підпункту 5 пункту 4 Положення про головну управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної казначейської служби України Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

Пунктом 8 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири у власність що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко Оксаною Юріївною, 28.01.2020р. за реєстровим № 67.

Як випливає з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.02.2020р. № 199467716, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 (надалі Квартира), що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко Оксаною Юріївною, 28.01.2020р. за реєстровим № 67.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 28.01.2020 вперше придбав житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна квартиру і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на пенсійний орган покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Відтак, бездіяльність відповідача в частині не оформлення подання до органів Державної казначейської служби про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17985,24 грн., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

При цьому, суд, критично ставиться до посилань відповідача, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Так, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа №819/657/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 (справа № 819/1554/16).

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17985,24 грн., сплаченого згідно квитанції від 28.01.2020 р. № 47464165, з приводу чого слід зазначити наступне.

Відповідно до абз.1-2 п.5 Порядку №787 повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Враховуючи те, що повернення помилкового сплачених коштів, у тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, здійснюється органами Державної казначейської служби України лише за умови попереднього звернення до них органів, що контролюють справляння надходжень бюджету з поданням, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку з урахуванням підтвердження сплати коштів до бюджету саме через Управління Державної казачейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва подання про повернення позивачу 17985,24 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна. Отже, враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 05.06.2020 № 0.0.1727233728.1.

Враховуючи ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер та не видається за можливе визначити розмір судового збору відповідно до розміру задоволених вимог, відтак суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягає вся сума судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ. вул. Ярославська, 40; код ЄДРПОУ 22933548) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 28-А; код ЄДРПОУ 37995466) подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17985,24 грн., сплаченого згідно квитанції від 28.01.2020 № 47464165.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, м. Фастів. вул. Саєнко Андрія; будинок, 10 код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.