Постанова

від 09.10.2007 по справі 3/68-35/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/68-35/268

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.10.2007                                                                                           № 3/68-35/268

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Шипка  В.В.

 суддів:              

 За участю представників:

 від позивача - Крижанівський І. І.,

 від відповідача - Самойленко О. П.,

від третьої особи - не з'явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006

 у справі № 3/68-35/268  

 за позовом                               Державного підприємства заводу "Арсенал"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь"

 третя особа відповідача           Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 про                                                  визнання договору оренди № А/76-30-03 від 15.01.2003р. недійсним та виселення

 після оголошеної відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 02.10.2007р. до 14 год. 10 хв. 09.10.2007р.,

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. у справі № 3/68-35/268  позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт  зазначив, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи; за умовами договору оренди № А/76-30-03 нерухомого майна та додатків до нього відповідач прийняв в оренду 117,8 м2 нежитловго приміщення, яке належить позивачу, строком до 15.01.2008р.; площа нерухомого майна, що орендується відповідачем, менша 200 м2, а тому відповідно до абз. 2, 3 ст. 5 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” дозвіл Фонду державного майна України на укладання договору оренди не потрібний; відповідно до ст. 9 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” погодження договору оренди з органом, уповноваженим управляти державним майном, є обов'язком позивача; позовну заяву пред'явлено позивачем після спливу строку позовної давності.

Позивач та третя особа відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 15.01.2003р. між ДП заводом “Арсенал” (орендодавець) та ТОВ “Ніколь” (орендар) було укладено договір № А/76-30-03 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 10.1., 10.6. якого орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: в будинку № 8 по вулиці Московській, загальною площею 82,9 м2 ...; орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень суму 1 321 грн. 00 коп.; цей договір укладено строком на один рік, що діє з 15.01.2003р. до 15.01.2004р., включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За умовами додаткової угоди № 1 (без номера і без дати) до договору оренди № А/76-30-03 від 15.01.2003р. відповідачу з 01.05.2003р. надано в оренду додаткову площу 34,9 м2, таким чином загальну площу орендного майна збільшено до 117,8 м2; в пункті 3.1. договору оренди замість 1 321 грн. 00 коп. записано 1 864 грн. 06 коп.

20.01.2006р. ДП завод “Арсенал” звернувся з позовом до ТОВ “Ніколь” про визнання договору оренди № А/76-30-03 від 15.01.2003р. недійсним на майбутнє та виселення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що всупереч п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна розмір плати за орендну нерухомого майна, встановлений спірним договором, не було погоджено з Фондом державного майна України; порушення норм законодавства при укладанні спірного договору є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР; внаслідок визнання договору недійсним відповідач втрачає підстави користуватися орендованим приміщенням.     

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2006р. у справі № 3/68 до участі у справі в якості третьої особи залучено Фонд державного майна України по м. Києву.

В поясненнях по справі відповідач заперечував проти доводів позовної заяви, зазначивши, що обов'язок погодження та отримання дозволу на оренду нерухомого майна покладено на позивача; позов заявлено після закінчення строку позовної давності.

В своїх поясненнях по справі третя особа зазначила, що розмір орендної плати за спірним договором не було погоджено з ФДМ України, а тому, виходячи з положень п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, та на підставі ст. 215 ЦК України спірний договір слід визнати недійсним.

15.02.2006р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати недійсним на майбутнє договір оренди № А/76-30-03 від 15.01.2003р. та виселити ТОВ “Ніколь” з приміщення, що знаходиться за адресою: м. київ, вул. Московська, 8, загальною площею, 117,8 м2, передавши зазначене приміщення Державному підприємству заводу „Арсенал”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. позовні вимоги задоволені повністю.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Як вже було встановлено вище, 15.01.2003р. сторони уклали договір № А/76-30-03 оренди нерухомого майна, за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно: в будинку № 8 по вулиці Московській, загальною площею 117,8 м2.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 102260 ДП завод “Арсенал” є державним підприємством.

                  Згідно статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції на день укладення спірного договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Отже за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди.

Оспорюючи дійсність такого договору, позивач вважає, що він укладений з порушенням вимог п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786. 

Відповідно ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Однією з істотних умов договору оренди державного майна є орендна плата (абз. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”).

Пунктом 3.1. спірного договору сторони визначили розмір орендної плати, яка, враховуючи зміни, внесені додатковою угодою № 1, складає за базовий місяць січень 1 864 грн. 06 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. 

Згідно із п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 05.10.1995р. № 786, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем; у разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". 

В абзаці 2 ст. 5 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” таким орендодавцем визначено Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Таким чином погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями є необхідною умовою укладання договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а невиконання цього правила є порушенням норм законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні спірного договору розмір орендної плати не був погоджений з Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями.

За таких підстав колегія судів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди № А/76-30-03 від 15.01.2003р. є обґрунтовані.

Разом з тим позов не підлягає задоволенню в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно із п. 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р., до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред»явлення якого виникло до 1 січня 2004р., застосовується позовна давність, встанлвлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

У відповідності зі ст. 71 Цивільного кодексу України до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальний строк позовної давності – три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР якщо суд не визнає поважною причину пропуску строку позовної давності закінчення цього строку до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Приймаючи спірне рішення, місцевий господарський суд прийняв до уваги посилання позивача на пропуск строку позовної давності з тих підстав, що його перебіг розпочався 01.02.2005р., тобто з моменту проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України у м. Києві перевірки ефективності використання та дотримання вимог чинного законодавства України щодо оренди нежитлових будинків та приміщень в м. Києві державного підприємства.

Однак з таким висновком суду не можна погодитись, так як позивачем у даній справі є ДП завод “Арсенал”, контрагент за спірним договором, а отже про укладання спірного договору він дізнався 15.01.2003 року, в день його підписання.

Таким чином перебіг строку позовної давності закінчився 15.01.2006р., тоді як позивач звернувся до суду 20.01.2006р.

Позивач, підтримуючи свою позицію, що перебіг строку позовної давності треба рахувати з 01.02.2005р., як зазначено вище, не пояснює причини пропуску цього строку.

При розгляді даної справи судом апеляційної інстанції також не встановлена поважність причин пропуску такого строку.

Місцевий господарський суд на вказані обставини справи уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку щодо задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. у справі № 3/68-35/268 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства заводу “Арсенал” (ідентифікаційний код 14310520; 01010, м. Київ, вул. Московська, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніколь” (ідентифікаційний код 21634045; 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32) 42 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.10.07 (відправлено)