Рішення

від 28.02.2022 по справі 160/26907/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року Справа № 160/26907/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я», у якому позивач просить суд:

-стягнути податковий борг з ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» (ЄДРПОУ 36606846) до бюджету у розмірі 7 309,30 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області знаходиться ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я», в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг, який не сплачений та не заявлений до суду по податку на додану вартість в загальній сумі 7 309,30 грн, що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань. У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №241328-54 від 28.07.2020, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення у сумі 7 309,30 грн. заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію вищевказаної ухвали згідно наявної в матеріалах справи розписки отримано представником позивача особисто 21.01.2022.

Копію ухвали від 30.12.2021 направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» зазначену в ЄДРПОУ, проте на адресу суду 01.03.2022 повернувся конверт з позначкою від 02.02.2022 «повертається за закінченням терміну зберігання».

Згідно з частиною 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, в тому числі в ухвалах від 11.03.2019 у справі №810/2887/17, від 29.05.2019 у справі №539/2741/17 та від 10.02.2021 у справі №215/5939/18.

Отже, днем отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження вважається 02.02.2022. Тобто, строк на подання відзиву на позов відповідачем до 17.02.2022.

При цьому розгляд даної адміністративної справи за приписами ст.262 КАС України мав відбутись до 28.02.2022, проте 26-27.02.2022 вихідні, 28.02.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці, таким чином розгляд справи з урахуванням приписів ч.6 ст. 120 КАС України здійснено в перший робочий день 01.03.2022.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що станом на 17.02.2022 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21 квітня 2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 р. № 981, від 15.12.2021 р. № 1336) з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України встановлений карантин.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 01.03.2022 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою від 30.12.2021 доказів до суду, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я»(код ЄДРПОУ 36606846) зареєстроване у якості юридичної особи 07.08.2009 у та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 7 309,30 грн., заявлений податковим органом до стягнення сумі 7 309,30 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань:

З податку на додану вартість, відповідно до:

-податкового повідомлення - рішення № 0044440414 від 16.10.2020 в сумі 1020,00 грн, (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 15.12.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення - рішення № 0020400414 від 13.11.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 18.12.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення- рішення № 0022795430 від 29.05.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 11.07.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення - рішення № 0015135430 від 01.04.2020 в сумі 170,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 08.05.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення- рішення № 0038205430 від 31.08.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 15.10.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення- рішення № 0028985430 від 23.06.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 31.07.2020 «за закінченням терміну зберігання»);

-податкового повідомлення - рішення № 0030615430 від 08.07.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 17.07.2020 «адресат відсутній за вказаною адресою»);

-податкового повідомлення - рішення № 0034665430 від 04.08.2020 в сумі 1020,00 грн. (направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 10.09.2020 «за закінченням терміну зберігання»).

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, у зв`язку з несплатою ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» у встановлені строки донарахованих контролюючим органом сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПКУ по ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» була сформована податкова вимога від 28.07.2020 № 241328-54, яку було направлено засобами поштового зв`язку платнику та повернуто на адрес контролюючого органу з відміткою 05.09.2020 «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з несплатою ТОВ «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» сум у розмірі 7 309,30 грн., грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції Українипередбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України). ПК України також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначенихпунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 ст.1 ПК України).

Пунктом36.1статті36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями підпункту16.1.4пункту16.1статті16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом57.1статті57 ПК Україниплатник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

В силу підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті ПК України податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 180.1 статті 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеномустаттею 183цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно доМитного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених упункті 197.7статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного устатті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеноїпунктом 181.1статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п.49.2 ст.49 ПК України).

Підпунктом14.1.175пункту14.1статті14 ПК України визначено, що податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За положеннями п.54.1ст.54 ПК Україникрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України)

Згідно з пунктом57.3статті57 ПК Україниу разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу 1 пункту59.1статті59 ПК Україниу разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи (податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків) вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За приписами пункту59.5статті59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом60.6статті60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 28.07.2020 року №241328-54, яка була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу платника податків та повернулась на адресу відправника з позначкою від 05.09.2020 «за закінченням терміну зберігання».

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останньогочи його складових у судовому порядку.

У підпункті14.1.137пункту14.1статті14 ПК Українинадано визначення терміну «орган стягнення», відповідно до якого це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом41.2статті41 ПК Українивизначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом95.1статті95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом95.3статті95 ПК Українипередбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 3статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписівстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1статті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимогистатті 9 КАС Українине виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2статті 139 КАС Україниз відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я»(місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Степового Фронту, буд.2; код ЄДРПОУ 36606846) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА ПРИДНІПРОВ`Я» до бюджету податковий борг в сумі 7 309,30 грн (сім тисяч триста дев`ять гривень 30 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно