Рішення

від 20.12.2021 по справі 308/2833/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2833/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РБ. ВУДЕКС» в особі виконувача обов`язки директора ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РБ. ВУДЕКС» в особі виконувача обов`язків директора ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 24 січня 2018 року в розмірі 248 243 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договору позики від 24 січня 2018 року складеного між ним - позикодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «РБ.ВУДЕКС» в особі в.о. директора ОСОБА_2 - позичальником, він повністю виконав умови Договору та передав, а ОСОБА_2 одержав гроші в сумі 230 880 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят ) гривень, що за курсом Національного банку України на день укладення договору становило еквівалент 8000 (вісім тисяч) доларів СІІІА, що підтверджується договором позики від 24.01.2018 р. посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В за р. № 75.

Зазначає, що відповідно до умов п. 2 п. п. б) Договору, позичальник ОСОБА_2 зобов`язався повернути позикодавцю одержані кошти до 01 травня 2018 року.

Вказує, що 30 червня 2018 року відповідачу було направлено письмову вимогу щодо невиконання умов Договору позики від 24.01.2018 року, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого листа №0103265521030 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0103265521030.

Однак, стверджує, що до теперішнього часу відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, чим взяті па себе зобов`язання не виконав і на сьогоднішній день за відповідачем існує заборгованість, яку відповідач в добровільному порядку відмовляється повернути, чим взяті на себе зобов`язання не виконує, а тому він змушений звертатися до суду.

Також зазначає, що з урахуванням суми позики, часу, протягом якого відповідач користувався його грошовими коштами, розмір інфляційних нарахувань станом на 08 лютого 2019 року включно складає: 11 965 грн., а розмір трьох процентів річних від простроченої суми складає 5 389,31 грн.

Таким чином, вважає, що з товариства з обмеженою відповідальністю «РБ.ВУДККС» на його користь слід стягнути 230 880 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, що за курсом Національного банку України на день укладення договору становить еквівалент 8000 (вісім тисяч) доларів США суми позики, 11965 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень - розмір інфляційних нарахувань від суми позики за весь час прострочення та 5389,31 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. - розмір трьох процентів річних від простроченої суми.

Також стверджує, що ним були понесені витрати пов`язані з оплатою витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 482,40 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 40 коп. та витрати по сплаті допомоти адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, яка полягає у підготовці позовної заяви до суду та представництві в суді. Факт оплати ним правової допомоги адвоката в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень стверджується квитанцією від 08.02.2019 року.

Враховуючи наведене, вважає, що з відповідача на його користь слід стягнути 2 482,40 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2500 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з товариства в обмеженою відповідальністю «РБ.ВУДККС», код 40212921, місцезнаходження: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 104 на його користь 230 880 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, що за курсом Національного банку України на день укладення договору становить еквівалент 8 000 (вісім тисяч) доларів CША суми позики, 11 965 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. - розмір інфляційних нарахувань від суми позики за весь час прострочення, 5 389 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень - розмір трьох річних від простроченої суми, а всього 248 243 (двісті сорок вісім тисяч двісті сорок три) гривні.

Стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 482,40 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 40 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому 21.12.2021 року від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без його участі. В заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву у встановленому законом порядку не подав, про причини неявки не повідомлено, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2018 року між позикодавцем - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «РБ.ВУДЕКС» в особі в.о. директора ОСОБА_2 - позичальником, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В за р. № 75, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 одержав гроші в сумі 230 880 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, що за курсом Національного банку України на день укладення договору становило еквівалент 8 000 (вісім тисяч) доларів СІІІА,

Судом встановлено, що відповідно до п. 2 п. п. б) договору позики від 24.01.2018 року, позичальник ОСОБА_2 зобов`язався повернути позикодавцю одержані кошти до 01 травня 2018 року.

Судом також встановлено, що 30 червня 2018 року відповідачу було направлено письмову вимогу щодо невиконання умов Договору позики від 24.01.2018 року, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого листа №0103265521030 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0103265521030.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, до теперішнього часу відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, чим взяті па себе зобов`язання не виконав і на сьогоднішній день за відповідачем існує заборгованість.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи розгорнутого розрахунку відшкодування матеріальних втрат та санкцій, заборгованість відповідача становить 248 243 грн., яка складається з: 230 880 грн. - основна сума боргу, 11 965 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень - розмір інфляційних нарахувань від суми позики за весь час прострочення та 5 389,31 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. - розмір трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визнаних родовими ознаками.

За приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.

За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14.

За приписами ч. 1 ст. 13, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання за вищезазначеним договором позики не виконав і суму в розмірі 8000 дол. США, в обумовлений у договорі строк, позивачу не повернув.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач виконав свої зобов`язання за договором позики та повернув позивачу грошові кошти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 533 ЦПК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є підставними та доведеними, а тому позов слід задовольнити і стягнути з ТОВ «РБ.ВУДКС» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 8000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 24.01.2018 року (станом на день укладення договору) відповідно до офіційного курсу НБУ становить 230 880 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розумінні вимог чинного законодавства три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. У разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3 % річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Тобто, відповідальність, передбачена даною статтею носить компенсаційний характер, оскільки 3 % річних та індекс інфляції виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-38цс11.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої.

В постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц у пунктах 42, 44 та 45 зроблено висновок, що за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Оскільки відповідачем не було виконано грошове зобов`язання по виплаті суми боргу позивачеві, то в силу положень ст. 625 ЦК України, останній має право на стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат.

З наданого суду позивачем розрахунку, заборгованість відповідача складає 11 965,00 гривень - розмір інфляційних нарахувань від суми позики за весь час прострочення та 5 389,31 грн. - розмір трьох процентів річних від простроченої суми.

Судом перевірено вказаний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, наданий позивачем та встановлено, що розрахунок здійснено відповідно до порядку нарахування трьох процентів річних та застосування індексів інфляції при розгляді судових справ за відповідний період.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідач ТОВ «РБ.ВУДЕКС» відзив, заперечення проти позову до зазначеного часу не надав, борг не повернув, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу була надано договір про надання правової допомоги від 04.02.2019 року, Акт приймання - передачі наданих послуг від 04.02.2019, квитанцію про оплату послуг №4 від 08.02.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що вказані витрати понесені позивачем у зв`язку із розглядом зазначеної справи, враховано обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу підлягають стягненню у повному обсязі у розмірі 2500,00 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2482,43 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 533, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РБ. ВУДЕКС» (м. Ужгород, вул. Собранецька, 104, код ЄДРПОУ 40212921) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики від 24.01.2018 року в розмірі 8000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 24.01.2018 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (28,86 грн. за 1 дол. США) становить 230 880,00 (двісті тридцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, 11 965,00 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень - розмір інфляційних нарахувань від суми позики за весь час прострочення, та 5 389,00 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень - розмір трьох річних від простроченої суми.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РБ. ВУДЕКС» (м. Ужгород, вул. Собранецька, 104, код ЄДРПОУ 40212921) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судового збору в розмірі 2482,43 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «РБ. ВУДЕКС», місцезнаходження за адресою : м. Ужгород, вул. Собранецька, 104, код ЄДРПОУ 40212921.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту рішення - 21 грудня 2021 року.

Головуюча О.В. Лемак