Постанова

від 22.02.2022 по справі 910/839/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. Справа№ 910/839/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021, повний текст складено та підписано 18.10.2021

у справі № 910/839/21 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд"

2. Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод"

про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

20.01.2021 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" (надалі - позивач) із позовною заявою про розірвання Договору про переведення боргу №17112014 від 07.11.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "БГ Банк" (правонаступником якого є позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд" (надалі - відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством "Донецьсталь" - Металургійний завод" (надалі - відповідач-2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 зобов`язання по Кредитному договору №8/L-0213/978 від 20.02.2013 не виконуються, що є істотним порушенням умов Договору про переведення боргу №17112014 від 07.11.2014 та є підставою для розірвання вказаного договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господраського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/839/21 у задоволенні позову відмовлено повністю. Залишено за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» судовий збір, сплачений до державного бюджету.

Рішення суду мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/839/21 скасувати повністю та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги на рішення по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/839/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/839/21. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.

29.11.2021 матеріали справи №910/839/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/839/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 26.01.2022 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 19.01.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 19.01.2022. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.В., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/839/21.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/839/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 розгляд скарги відкладено на 23.02.2022 о 14 год. 20 хв.

Явка представників учасників справи.

В судове засідання від 23.02.2022 з`явився представник відповідача-2.

Позивач (скаржник) та відповідач-1 до судового засідання не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 23.02.2022 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача-2, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

На підставі протоколу кредитного комітету №46/2 від 15.02.2013р. та затвердженого протоколу №10 від 15.02.13р. Спостережної ради ПАТ "БГ Банк" 20.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством "БГ Банк" (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод" (Позичальник) укладено Кредитний договір №8/L-0213/978 про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії.

Згідно умов договору (п.1.1), банк на умовах передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти на наступних умовах:

1.1.1. загальний ліміт кредитування за кредитною лінією - 10 000 000,00 євро;

1.1.2. кредитна лінія відкривається з 20.02.2013р. по 19.08.2013р.

1.1.6. строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 19.08.2013р.

Сторонами підписаний договір №5 від 30.07.2014 про внесення змін та доповнень до договору №8/L-0213/978 (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії) від 20.02.2013р., яким п 1.1.1. договору викладений в новій редакції:

„1.1.1. Загальний ліміт кредитування за кредитною лінією - 4 245 241,65 євро.

1.1.2. кредитна лінія відкривається з 20.02.2013р. по 28.01.2015р.

Строк остаточного повернення (повного погашення) кредиту - 28.01.15р."

01.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інекс Ріал Істейт» (далі - поручитель) було укладено договір поруки № 24, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору поруки) в порядку та на умовах, передбачених договором та/або законодавством, поручитель зобов`язується солідарно з ПАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 30939178), позичальник, відповідати в повному обсязі перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитним договором №8/L-0213/978 від 20.02.2013 зі всіма доповненнями до нього, що укладені та/або можуть бути внесені/укладені протягом й далі - кредитний договір, укладеного між кредитором та позичальником, щодо вчасне повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшень суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, сплати процентів у строки, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, сплати не (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у кредитора в зв`язку укладенням та виконанням кредитного договору та цього договору.

За умовами п. 2.1. договору поруки в порядку та на умовах, передбачених договором, порукою забезпечуються вимоги кредитора, що випливають з кредитного договору, зокрема зобов`язання позичальника:

а) повернути в термін до 28 січня 2015 року кредит у розмірі 4 245 241,65 (чотири мільйони юті сорок п`ять тисяч двісті сорок одна) євро 65 євро центів, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, далі - кредит, безготівковим шляхом на рахунок в ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ», код банку: 320995, код ЄДРПОУ: 20717958;

б) сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом у розмірі -11,5% (одинадцять цілих п`ять десятих) відсотків річних;

в) використати грошові кошти на поповнення обігових коштів;

г) у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором;

д) відшкодувати збитки та витрати, іншу заборгованість, що можуть виникнути у кредитора в зв`язку з укладенням та виконанням кредитного договору;

е) достроково повернути заборгованість за кредитним договором у разі настання обставин, передбачених кредитним договором;

е) інші права та обов`язки які випливають з кредитного договору.

07.08.2014 кредитним комітетом позивача прийнято рішення про зобов`язання відповідача-1 достроково повернути в строк до 14.08.2014 кредит у повному обсязі, сплатити нараховані та несплачені проценти.

Позивачем було надіслано відповідачу-1 лист № 08-1841 від 08.08.2014 з вимогою про дострокове погашення кредиту в строк до 14.08.2014 року.

17.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» (далі - кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» (далі - первісний боржник) Металургійний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» (далі - новий боржник) укладено Договір про переведення боргу №17112014 (надалі також - спірний правочин), відповідно до умов п. 1.1. якого первісний боржник переводить свій борг (обов`язки) за кредитним договором №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року, зі всіма його додатками, додатковими угодами тощо, укладеним між первісним боржником та кредитором та зобов`язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище кредитного договору, зі всіма його додатками, додатковими угодами і тощо (надалі іменується - основний договір), і приймає на себе обов`язки первісного боржника за основним договором.

Пунктом 2.1. договору про переведення боргу визначено, що первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 4 383 565,77 євро (чотири мільйони триста вісімдесят три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять євро і 77 євроцентів), що складається з:

а) заборгованості по основній сумі кредиту: 4 245 241,65 євро;

б) заборгованості по нарахованим відсоткам/процентам: 13 561,19 євро (станом на 10.11.2014);

в) заборгованості по несплаченим, простроченим відсоткам/процентам: 124 762,93 євро (станом на 11.11.2014), на умовах, визначених окремим договором про сплату боргу, який буде підписано між первісним боржником та новим боржником.

Відповідно до п. 3.3 договору про переведення боргу сторони обізнані з тим, що порука або застава, встановлена як поручителем, так і іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

27.11.2014 Правлінням національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ "БГ БАНК" до категорії неплатоспроможних, про що винесено Постанову №745 від 27.11.2014.

27.11.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ БАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "БГ БАНК" Новікову М.М.

26.02.2014 Правління НБУ прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ БАНК", про що винесено Постанову №134 від 26.02.2015.

На підставі вищевказаної Постанови Правління НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.02.2015 року прийнято Рішення №43 про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК".

В подальшому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2016 року у справі №904/5035/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд" та Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" про визнання договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 недійсним, що залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 липня 2017 року, постановою Вищого господарського суду України від 28 листопада 2017 року та постановою Верховного суду від 28 лютого 2018 року, в позові відмовлено в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2018, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 27.08.19, у справі №910/20585/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» Металургійний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інекс Ріал Істейт», третя особа-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина Трейд" про солідарне стягнення 74 639 603,97 грн в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі з підстав того, що належним боржником за кредитним договором № 8/L-0213/978 від 20.02.2013 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» з огляду на положення Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 року.

03.12.2019 між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №11/2019-32 (надалі також - Договору №11/2019-32 від 03.12.2019), відповідно до п. 2.1. якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належну банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до позичальника та заставодавців та/або іпотекодавців, поручителів зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договором та договорами іпотеки, застави, поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 2.2. Договору №11/2019-32 від 03.12.2019 Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, визначених договорами (документами, що мають силу договору), сплати інфляційних втрат та 3% річних передбачених ст. 625 ЦК України вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. (п. 6.5. Договору №11/2019-32 від 03.12.2019 року).

В Додатку №1 до Договору №11/2019-32 від 03.12.2019 вказано договори, права вимоги за якими відступаються і боржників за такими договорами, а саме, зокрема: боржник ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20.02.2013 року - заборгованість станом на 01.12.2019 року 4 489 343,04 євро.

Листом №06/909 від 11.12.2019 ПАТ «БГ Банк» повідомив відповідачів про відступлення права вимоги ТОВ «Мані Флоу».

05.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» вимогу №129 про сплату існуючої заборгованості в розмірі 4 489 343,04 євро.

У зв`язку з не здійсненням відповідачем-1 розрахунку з позивачем по зобов`язанням за кредитним договором, позивачем було надіслано відповідачам вимогу від 17.07.2020 про розірвання Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що несплата відповідачем-1 заборгованості в розмірі 4 489 343,04 євро є істотним порушенням умов Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014, у зв`язку з чим він підлягає розірванню.

Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог, відповідач-2 просив суд застосувати до позовних вимог сплив позовної давності та вказував, що Договір про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 припинив свою дію.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За загальним правилом, закріпленим у статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватися відповідно до критерію, встановленого ч. 2 ст. 651 ЦК України. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване під час укладення договору. При цьому, мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Відтак, заявляючи вимоги про розірвання договору, позивач згідно вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зобов`язаний надати докази, що підтверджують факт істотного порушення відповідачем договору, докази, що підтверджують завдання шкоди позивачу (позбавлення "значною міри" сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору), надати докази, що підтверджують розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

В ході розгляду спору судом встановлено, що 20.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "БГ Банк" (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - Металургійний завод" (Позичальник) укладено Кредитний договір (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії) №8/L-0213/978, за яким ПАТ «БГ Банк» видано ПАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» суму кредитних коштів в розмірі 4 245 241,65 євро.

Вказану суму кредитних коштів ПАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» ПАТ «БГ Банк» в повному обсязі повернуто не було.

17.11.2014 між ПАТ «БГ Банк» (кредитор), ПАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» (первісний боржник) та ТОВ «Калина Трейд» (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу №17112014, за яким первісний боржник переводить свій борг (обов`язки) за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року в розмірі 4 383 565,77 євро (з урахуванням заборгованості по нарахованим та простроченим відсоткам), а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні за кредитним договором і приймає на себе обов`язки первісного боржника за кредитним договором.

Надалі, у зв`язку з ліквідацією ПАТ «БГ Банк», між останнім та позивачем (ТОВ «Мані Флоу») укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №11/2019-32 від 03.12.2019 , за яким позивач став новим кредитором за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року.

Отже, після укладення Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №11/2019-32 від 03.12.2019 позивач набув права вимоги за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року до боржника, а саме ТОВ «Калина Трейд», з огляду на укладення Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014.

Зазначені обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року №910/20585/14, залишеному без змін Постановою Верховного Суду від 27.08.2019 та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню.

Як було зазначено вище, звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «Мані Флоу» наголосило на тому, що відповідачем-1 не виконуються умови Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 в частині повернення суми кредитних коштів в розмірі 4 383 565,77 євро (з урахуванням заборгованості по нарахованим та простроченим відсоткам), що є істотним порушення, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, умов договору та є підставою для розірвання правочину судом, у зв`язку з недосягненням сторонами згоди про це в досудовому порядку.

Суд зауважує, що однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. (Наведена правова позиція зазначена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 №910/2861/18).

За матеріалами справи вбачається, що спірний договір укладався з метою переведення існуючого боргу за Кредитним договором №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року від первісного боржника (ПАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод») до нового боржника (ТОВ «Калина Трейд»).

При цьому, слід звернути увагу, що позивач, як новий кредитор, звертаючись до суду з даним позовом вказує про існування боргу за основним зобов`язанням по Кредитному договору №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року, посилаючись, при цьому, на обставини істотного порушення відповідачем-1 умов Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014, що саме по собі суперечить доказовій базі наведеній позивачем у позовній заяві.

За критеріями істотного порушення умов договору, позивачем наголошується на обставині несплати існуючої заборгованості, що є істотним порушенням умов договору.

В контексті зазначеного, позивачем залишена поза увагою обставина того, що існуюча заборгованість зі сплати 4 383 565,77 євро виникла саме з основного зобов`язання (Кредитного договору №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року), а не з Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 року, за яким це зобов`язання (за згодою первісного кредитора - ПАТ «БГ Банк») було переведено на нового боржника - ТОВ «Калина Трейд».

Таким чином, зобов`язання з повернення кредитних коштів не виникло лише за спірним договором, оскільки за спірним договором виникло зобов`язання зі сплати вже існуючої заборгованості, проте не первісним боржником, а новим боржником.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим, згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивачем не доведено суду, за допомогою належних та допустимих доказів, обставин істотного порушення відповідачами саме Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо його розірвання.

Судом першої інстанції також правомірно відхилено як необгрунтовані та недоведені твердження відповідача-2 про припинення дії Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014, оскільки пов`язаний зі спірним правочином Кредитний договір №8/L-0213/978 від 20 лютого 2013 року (основний договір) є невиконаним, а пунктом 6.2. Договору про переведення боргу №17112014 від 17.11.2014 сторони передбачили, що строк дії цього договору визначається часом, достатнім для реального та належного виконання його сторонами.

Щодо заяви відповідача-2 про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності у зв`язку із чим відмовити позивачеві у задоволенні позову

Так, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При розгляді цього спору, суд виходить з того, що позовна давність не є інститутом процесуального права.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Оскільки позивачем не доведено суду обґрунтованості заявлених позовних вимог у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, дублюють аргументи подані ним в ході розгляду справи у суді першої інстанції та зводяться до переоцінки обставин зазначених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господраського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/839/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.В. Попікова