Рішення

від 01.05.2022 по справі 911/2743/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2022 р. Справа № 911/2743/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Обухівської районної державної адміністрації

про стягнення 66 067,81 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі-ПАТ «Укртелеком»/позивач) до Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області про стягнення 60 067,81 гривень заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.07.2020 по 31.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2021 у справі №911/2743/21 позовну заяву ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії залишено без руху, а виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

07.10.2021, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із документами. Відповідно до змісту зазначеної заяви позивачем, також, було уточнено заявлену до стягнення суму заборгованості 66 067,81 грн, замість первісно зазначеної - 60 067,81 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області 22.10.2021 відкрито провадження у справі №911/2743/21, постановлено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, зобов`язано відповідача у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України надати суду докази сплати позивачу 66 067,81 грн витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, а також встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

11.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про залучення до участі у даній правонаступника Управління соціального захисту населення Васильківської РДА Київської області Обухівську районну державну адміністрацію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2021, відповідача у даній справі - Управління соціального захисту населення Васильківської РДА Київської області замінено його правонаступником - Обухівською районною державною адміністрацією (далі-Обухівська РДА/відповідач).

30.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не погодився із заявленими позивачем вимогами у повному обсязі. Відзив підписаний електронним підписом та поданий до суду в електронному вигляді.

Аналогічний за своїм змістом відзив надійшов до Господарського суду Київської області 03.12.2021 у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.

08.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти висловлених у відзиві аргументів відповідача та підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених у позовній заяві доводів, у липні-грудні 2020 року позивачем як оператором телекомунікації, надавалися телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) населенню Васильківського району Київської областіна пільгових умовах.

Як зазначено у позовній заяві, витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах за вказаний період становлять 66 067,81 грн, з яких:

- липень 11 306,47 грн;

- серпень 11 145,04 грн;

- вересень 10 965,31 грн;

- жовтень 10 975,93 грн;

- листопад 10 851,43 грн;

- грудень 10 823,63 грн.

За доводами позивача, споживачами телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за вказаний період були особи, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС та члени їх сімей; інваліди війни; учасники бойових дій; члени сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, УБД; особи з інвалідністю внаслідок військової служби.

Згідно з посиланнями позивача, ним щомісячно протягом спірного періоду у письмовій формі на адресу Управління соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області, правонаступником якого є відповідач, засобами поштового зв`язку разом із супровідними листами надсилались розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг за формою «N 2-пільга», акти звіряння розрахунків за формою «N 3-пільга».

Копії листів щодо надіслання відповідних розрахунків і актів на адресу відповідача та повідомлення його про необхідність відшкодування вказаних сум, а також копії доказів фактичного надіслання відповідачу відповідних документів засобами поштового зв`язку містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що відповідач на вказані звернення не відповів, жодних обґрунтованих заперечень щодо наданих розрахунків не надав, як і не відшкодував вартість витрат по наданню пільг за вказаний період, позивач просить суд стягнути з відповідача 66 067,81 грн заборгованості з компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг зв`язку на пільговій основі за липень-грудень 2020 року.

В основу правових підстав відповідно заявленої вимоги позивачем покладено, зокрема, приписи підп. б п. 4 ч. 1 ст. 89, п. 20-4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, пп. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач посилався на те, що витрати позивача на надання населенню Васильківського району Київської області телекомунікаційних послуг зв`язку на пільговій основі за спірний період має відшкодовуватись Васильківською міською радою за рахунок районного бюджету Обухівського району на 2021 рік, яким передбачено видатки на виконання існуючих зобов`язань перед юридичними особами.

Крім того, відповідачем зазначено, що заявлена до стягнення сума не може бути виплачена за його рахунок, оскільки фінансові ресурси місцевого бюджету Обухівського району є обмеженими і не розраховані на такі відшкодування, а кошти для компенсації витрат за надання пільг у другому півріччі 2020 року не передбачались в Обухівській РДА та в Управлінні соціального захисту населення Обухівської РДА (у тому числі кошти районного бюджету Обухівського району) на 2021 рік, як і не відображені у бюджетних запитах відповідача на 2022 рік.

До того ж, відповідачем зазначено, що він як правонаступник Управління соціального захисту населення Васильківської РДА Київської області не може перевірити факт надання послуг зв`язку, звіряння розрахунків, наявність договорів про користування послугами зв`язку, тому що повноваження Управління соціального захисту населення Обухівської РДА не поширюються на територію Васильківської міської громади з 01.01.2021.

З огляду на викладені обставини відповідач просив суд розподілити позовні вимоги між органами місцевого врядування тих громад, жителям яких були наданні послуги зв`язку за спірний період.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» унормовано, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян, в тому числі і тим, яким надавались послуги зв`язку на пільгових умовах протягом спірного періоду, передбачені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За приписами п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст.13, п. 18 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (ст. 5, 6) та учасникам війни (ст. 8, 9) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв`язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Нормами ч. 6 ст. 12 та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені цією статтею для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при по секундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 та 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 та 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 6 та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» встановлено пільги у розмірі 50-відсоткової знижки з оплати за користування квартирним телефоном ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членам їх сімей, які проживають разом з ними.

Вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6-9 статті 6 цього Закону.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Приписами ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Отже, держава, на виконання функції з соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв`язку та взяла на себе зобов`язання компенсувати втрати доходу провайдерів, операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.

При цьому, норми вищенаведених Законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, якими встановлено безумовний обов`язок оператора телекомунікація надавати пільги визначеним категоріям громадян, що кореспондує з безумовним обов`язком держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1, п. 10 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Відповідно до п. 10 ч. 3 та п. 10 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2020 №807 «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області ліквідовано Васильківський район та утворено Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з додатком №1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Васильківська райдержадміністрація Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Обухівської РДА.

Частиною 1 ст. 104 Цивільного кодексу України унормовано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Оскільки до компетенції Обухівської районної державної адміністрації, як правонаступника Управління соціального захисту населення Васильківської РДА Київської області, належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, в тому числі і на території громади Васильківського району, відповідач є головним розпорядником коштів та органом, відповідальним за належну та своєчасну компенсацію установлених законодавством пільг.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 №117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення), згідно з п. 3 якого структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи), зокрема: організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги відповідним категоріям населення; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою « 1 пільга» тощо.

З огляду приписів пунктів 3 та 4 Положення, систематизація інформації з реєстру та забезпечення її використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати є обов`язком структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. Вони вправі отримувати дані від надавачів послуг та надавати їм інформацію, що міститься в реєстрі.

Однак, відповідач акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за спірний період не повернув, зауважень чи претензій щодо нарахованих сум позивачу не надіслав. Доказів того, що зазначені у актах звірки розрахунків суми не відповідають фактично наданим послугам суду не надано.

Разом з тим, відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно з ч. 6 ст. 48, п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Судом також враховано, що норми Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, не втратили чинність, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, а тому зміни законодавства, у тому числі бюджетного, не скасовують обов`язок держави в особі відповідача, як відповідного розпорядника бюджетних коштів, компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як орган, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту населення окремих категорій населення відповідного району, який організовує, координує та контролює надання пільг громадянам, зобов`язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства виконати обов`язок з виплати позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у липні-грудні 2020 року, згідно зі складеними позивачем та надісланими відповідачу розрахунками за передбаченою законом формою.

Посилання ж відповідача на те, що в результаті реалізації реформи з децентралізації з 01.01.2021 законна можливість та обов`язок по відшкодуванню витрат з надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян жителів Васильківської міської громади покладена на Васильківську міську раду є нормативно необґрунтованими та доказово непідтвердженими.

Викладені у відзиві на позов аргументи відповідача про неможливість перевірити факт надання послуг зв`язку, наявність договорів про користування послугами зв`язку, внаслідок того, що повноваження Управління соціального захисту населення Обухівської РДА не поширюються на територію Васильківської міської громади з 01.01.2021оцінюються судом критично, оскільки обов`язок держави в особі відповідача, як відповідного розпорядника бюджетних коштів, компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах, не залежить від реалізації відповідачем визначеного Положенням права отримувати дані від надавачів послуг та надавати їм інформацію, що міститься в реєстрі.

До того ж, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведених аргументів відповідача, як-то: звернення останнього із запитами про надання відповідної інформації до позивача та/або ліквідаційної комісії правопопередника - Управління соціального захисту населення Васильківської РДА Київської області; листи про відмову у надання запитуваної інформації тощо.

Судом також враховано, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Крім того, з системного аналізу наведених вище норм права слідує, що право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що видатків на ці потреби не передбачено, оскільки законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер, що спростовує посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позову через те, що кошти для компенсації витрат за надання пільг у другому півріччі 2020 року на 2021 рік в Обухівській РДА не передбачались, як і не відображені у бюджетних запитах відповідача на 2022 рік.

Нормативне обґрунтування, яке б спростовувало наведених висновків суду відповідачем не зазначено.

Слід звернути увагу, що при ухваленні рішення у даній справі судом не застосовано покладені позивачем в основу обґрунтування позову підп. б п. 4 ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст.102 Бюджетного кодексу України, пп. 10, 11 Положення, як такі, що станом на момент виникнення спірних правовідносин втратили чинність (виключені).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З огляду на те, що доказів відшкодування відповідачем 66 067,81 гривень витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, за спірний період суду не надано, обставини несплати позивачу відповідної суми коштів є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Беручи до уваги наведені вище нормативні приписи, оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, сума заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильною, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 66 067,81 грн заборгованост із компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг зв`язку на пільговій основі за липень-грудень 2020 року підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Малишка, 10, ідентифікаційний код 04054725) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40) 66 067(шістдесят шість тисяч шістдесят сім) грн 81 коп. заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.05.2022.

Суддя В.А. Ярема