Рішення

від 01.05.2022 по справі 918/56/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/56/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд"

про: стягнення в сумі 12 807,02 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" про стягнення в сумі 12 807,02 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 травня 2021 року посадовими особами Буковинської митниці Держмитслужби виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України.

За результатами проведеного зважування транспортного засобу на підставі талону (роздруківки) зважування від 26 травня 2021 року зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу - 12.12 т, при нормативно визначених 11.

За результатами габаритно-вагового контролю складено довідку № 0064600 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28 травня 2022 року та Акт № 0061021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 травня 2021 року, на підставі якого проведено розрахунок № 61021 від 28 травня 2022 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 381,51 євро, що станом на 28 травня 2022 року становить 12 807,02 грн.

Відзиву на позовну заяву з відображенням своєї правової позиції відповідач суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано 10-ти денний строк для усунення її недоліків (надання доказів сплати судового збору в розмірі 211,00 грн.).

14 лютого 2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 29 березня 2022 року розгляд справи відкладено на 26 квітня 2022 року.

В судове засідання представники сторін не з`явились, ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи були вручені сторонам. Таким чином позивач та відповідач про місце, дату та час розгляду справи були повідомленні належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет.

25 квітня 2022 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від ТОВ "Равпексбуд" за підписом Сирота А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи оскільки товариство не виконує своїх статутних завдань у зв`язку з простоєм. Також, зазначено, що керівник знаходиться за межами Рівненської області та не може подати докази проти позову до завершення воєнного стану на території України.

Щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України "Про ведення воєнного стану" №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 та 18.04.2022 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року та 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Частиною 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану рекомендовано розгляд справ по можливості відкладати (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно з нормами частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Обставини, що встановлені частиною 2 статті 202 ГПК України та перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, відсутні.

Представник відповідача подане клопотання про відкладення обґрунтовує простоєм товариства та перебування керівника відповідача поза межами Рівненської області.

Проте, відповідачем у клопотанні як підставу відкладення судового засідання вказано лише факт введення воєнного стану в Україні, при цьому не наведено жодних обставин неможливості явки представника в судове засідання, неможливості проведення такого за відсутності уповноваженого представника сторони, так і не надано доказів, що відповідач не здійснює діяльність.

Суд не визнає поважними причини неявки представника ТОВ "Равпексбуд" в судове засідання, оскільки клопотання не містить непереборних причин неможливості забезпечити явку уповноваженого представника для участі у судовому засіданні.

При цьому, суд виходить з того, що учасникам справи було надано достатньо часу скористатися правом подання клопотань, пояснень та письмових доказів на підтвердження власних доводів та заперечень.

Проте, відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, доказів на заперечення проти позову не подав.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

З огляду на належне повідомлення представників сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, беручи до уваги, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, відповідно до статті 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.

Посадовими особами Буковинської митниці Держмитслужби було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом FLIEGL державний реєстраційний номер BK3789XP (талон зважування від 26 травня 2022 року). Листом від 27 травня 2022 року № 7.2-08/1/7.2-10/8.3-03/6/2470 Буковинська митниця Держмитслужби повідомила Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про результати габаритно-вагового контролю.

Так, 28 травня 2022 року в ході перевірки, проведеної на підставі вказаного листа Буковинської митниці Держмитслужби, було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України.

А саме: 28 травня 2021 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом FLIEGL державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ "РАВПЕКСБУД" при наданні послуг з перевезення вантажу на підставі CMR від 25 травня 2021 року по маршруту з с. Бережниця Рівненської області до МПП "Мамалига-Крива".

За результатами проведеного зважування транспортного засобу на підставі талону (роздруківки) зважування від 26 травня 2022 року зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу - 12,12 т, при нормативно визначених 11.

За результатами габаритно-вагового контролю складено довідку №0064600 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28 травня 2021 року та акт №0061021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 травня 2021 року, на підставі якого проведено розрахунок №61021 від 28 травня 2022 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 381,52 євро.

Позивач вказує, що зважування транспортного засобу відповідача здійснювалось відповідно до чинного законодавства, при зважуванні використовувались належним чином повірені ваги. Свідоцтво видане ДП "Буковинастандартметрологія", підписане державним повірителем, та має відбиток повірочного тавра.

Станом на 28 травня 2022 року сума 381,51 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 12 807,02 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, позадоговірними та стосуються стягнення оплати за проїзд автомобільного транспорту дорогами загального користування велековаговими засобами.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 , надалі Порядок № 879, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку № 879 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до приписів пункту 20 Порядку №879 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 28 травня 2021 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом FLIEGL державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ "РАВПЕКСБУД" при наданні послуг з перевезення вантажу на підставі CMR від 25 травня 2021 року по маршруту з с. Бережниця Рівненської області до МПП "Мамалига-Крива".

За результатами проведеного зважування транспортного засобу на підставі талону (роздруківки) зважування від 26 травня 2021 року зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу - 12,12 т, при нормативно визначених 11.

За результатами габаритно-вагового контролю складено Довідку № 0064600 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28 травня 2021 року та Акт № 0061021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 травня 2021 року, на підставі якого проведено Розрахунок № 61021 від 28 травня 2022 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 381,52 євро.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з правилами частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку №879).

Згідно з правилами пункту 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно з положеннями пункту 31-1 Порядку № 879 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі до 10 відсотків - у подвійному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з нормами пункту 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Однак відповідачем не надано до суду жодного доказу, тих обставин, що водієм здійснювалися заходи з приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, а відтак відповідачем не доведено факту приведення у відповідність вагових параметрів.

Як встановлено судом, відповідачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим відповідача притягнено до відповідальності за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з положеннями пункту 41 Порядку № 879, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Докази оскарження дій позивача матеріали справи не містять.

Згідно з нормами частини 3 статті 5 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Отже, визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 926/16/19 від 12 грудня 2020 року та № 917/210/19 від 12 лютого 2020 року.

Нараховану позивачем плату відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини дають підстав вважати, що відповідачем порушено встановлені правила проїзду автомобільного транспорту дорогами загального користування великоваговими засобами.

Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 12 807 грн 02 коп плати за проїзд великоваговим засобом.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору згідно із заявленою позивачем ціною позову складає 2 481,00 грн.

З огляду на задоволення позову, судові витрати в розмірі 2 481,00 грн судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" (33028, м. Рівне, вулиця Новодвірська, 11, код ЄДРПОУ 38714393) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14, код ЄДРПОУ 39816845) 12 807 (дванадцять тисяч вісімсот сім) грн. 02 коп. плати за проїзд та 2 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" (33028, м. Рівне, вулиця Новодвірська, 11, код ЄДРПОУ 38714393).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1ст. 256 ГПК України).

Суддя А.Качур