Рішення

від 01.05.2022 по справі 120/19235/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 травня 2022 р. Справа № 120/19235/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Джуринської сільської ради (далі відповідач, Джуринська Рада), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради № 518 від 30.11.2021;

- зобов`язати відповідача надати згоду на поділ земельної ділянки та дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Джуринської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.10.2021 року позивач звернувся до Джуринської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером земельної ділянки 0525388300:03:002:0400, яка розташована на території Джуринської сільської ради, Джуринської об`єднаної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області.

Рішенням Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області№ 518 13 сесії 8 скликання від 30.11.2021 року відповідач відмовив позивачу в надані такого дозволу з підстав включення бажаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які виставляються на земельні торги.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувсяз цим позовом до суду.

Ухвалою від 29.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків.

12.01.2022 позивачем подано матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2022 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі тапризначено до розглядуза правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, встановлено відповідачу строк на подання відзиву, а також витребувано докази.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що бажана позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 0525388300:03:002:0400 включена до переліку земельних ділянок, право на які виставляються на земельні торги. Крім того, зазначив, що на бажану позивачем земельну ділянку поширюється заборона, передбачена ч. 5 ст. 136 ЗК України щодо неможливості відчуження земельних ділянок включених до переліку земельних ділянок права на які виставлені на земельні торги, до завершення торгів.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в жовтні 2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0525388300:03:002:0400, яка розташована на території Джуринської сільської ради, Джуринської об`єднаної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області

Разом із тим, рішенням 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради №518 від 30.11.2021 (пункт 2,6) позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки бажана ним земельна ділянка, відповідно до рішення 9 сесії Джуринської сільської ради №336 від 17.06.2021р., включена до переліку земельних ділянок, право на які виставляється на земельні торги.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як вже встановлено судом, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою стало те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянки включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення права оренди на які можуть бути реалізовані на конкурсних засадах (земельних торгах).

Судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою згідно оскаржуваного рішення від № 518 від 30.11.2021 року стало те, що земельна ділянка включена в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено частинами першою - третьою статті 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Згідно з частинами першою-третьою статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Таким чином, відповідач як розпорядник земель комунальної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги. При цьому, законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29.05.2019 у справі № 2040/7204/18, від 24.09.2020 у справі №805/3195/17-а.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 135 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

На думку суду, до завершення земельних торгів не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування лише ті земельні ділянки (з числа включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них для продажу на земельних торгах), які виставлені на земельні торги за рішенням організатора, з моменту прийняття організатором рішення про проведення земельних торгів та протягом строку проведення таких торгів, регламентованих частиною шостою статті 137 ЗК України.

При цьому, суд вважає, що сам лише факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які плануються в майбутньому виставити на земельні торги, не є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки.

Як слідує із матеріалів справи, бажана позивачем земельні ділянка з кадастровим номером 0525388300:03:002:0400 дійсно включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах відповідно до рішення Джуринської сільської ради №336 від 17.06.2021. Вказаним рішенням затверджено Перелік земельних ділянок, право оренди на які реалізовуватимуться на конкурсних умовах (земельних торгах) та зобовязано Управління містобудування, архітектури, земельних ресурсів, комунального майна, благоустрою, ЖКГ Джуринської сільської ради здійснити заходи щодо підготовки лотів для проведення земельних торгів, які включають: - виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; - державну реєстрацію земельних ділянок; -державну реєстрацію речового права на земельні ділянки.

Відповідачем до матеріалів справи також надано копію Договору №41 від 14.12.21 на підготовку лотів та проведення земельних торгів, укладеного між Джуринською сільскою радою та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", предметом якого є підготовка лотів до продажу на земельних торгах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського значення комунальної власності (згідно Додатку1).

Проте, суд звертає увагу, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту виставлення земельної ділянки, на яку претендує позивач, на земельні торги, не надано суду і рішення організатора (Джуринської сільської ради) про проведення земельних торгів щодо спірної земельної ділянки, яка виставляється на торги окремим лотом.

Проте, за результатами пошуку аукціонів або лотів з продажу земельних ділянок або прав на них, які знаходяться на території Джуринської сільської ради, записів знайдено не було, що в свою чергу свідчить про те, що земельна ділянка кадастровий номер 0525388300:03:002:0400, на земельні торги починаючи з 17.06.2021 року до моменту прийняття рішення по суті не виставлялась.

Разом з тим, слід акцентувати увагу, що нормами ЗК України визначено вичерпний перелік підстав, за існування яких особі, яка звертається до відповідного суб`єкта із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, може бути відмовлено, і чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Обов`язковими умовами для акту індивідуальної дії у даному випадку є зазначення конкретних положень нормативно-правового акту, які передбачають підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотиви відмови.

Тому, твердження відповідача про те, що земельну ділянку включено до переліку земель право на яку виставлено на торги, суд вважає безпідставними та такими, що не передбачені нормами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Отже, відповідач прийняв спірне рішення, яке по суті не відповідає фактичним обставинам, а тому відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законом.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оскаржувана відмова не ґрунтується на нормах закону, та є протиправною, відповідно підлягає скасуванню.

Такої позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові № 120/8710/21 від 16.03.2022 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно якої рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі № 120/8710/21 залишено без змін.

За наведених обставин суд доходить висновку, що один лише факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок державної або комунальної власності або прав на них, які плануються в майбутньому виставити на земельні торги, без вчинення реальних дій щодо організації та проведення земельних торгів не є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянина та може свідчити про недобросовісність уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування під реалізації своїх повноважень на розпорядження землями комунальної власності.

Таким чином, враховуючи усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Джуринської сільської ради №518 від 30.11.2021 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Обов`язковими умовами для акту індивідуальної дії є зазначення конкретних положень нормативно-правового акту, які передбачають підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотиви відмови. Відтак твердження відповідача про те, що спірну земельну ділянку включено до переліку земель, право на яку виставлено на торги, у цьому випадку суд вважає безпідставними.

Отже, відповідач прийняв оскаржуване рішення, яке по суті не відповідає фактичним обставинам, а саме за відсутності невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, а тому відмовив позивачу у наданні дозволу на надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, що не передбачені законом.

Щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, суд зазначає наступне.

Наслідком скасування судом у цій справі рішення Ради №518 від 30.11.2021 є те, що клопотання позивача від 11.10.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою залишається нерозглянутим.

Згідно ч. 3-4 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При обранні способу захисту порушених прав позивача суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові № 823/106/18 від 15 червня 2021 року, який полягає у наступному.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

З іншого боку, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не у повній мірі дослідив усі умови, дотримання яких є необхідним для отримання позивачем бажаного дозволу. Із оскаржуваного рішення встановлено, що відповідач зіслався лише на включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги.

Відтак, спірне рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує положення ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом яких суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише в тому разі, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. В іншому випадку, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В силу вимог частина 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак закон допускає можливість обрання судом іншого способу захисту прав та інтересів фізичної/юридичної особи, аніж вищенаведені загальні способи. Проте таке своє рішення суд повинен обґрунтувати, вирішуючи справу по суті.

Обираючи спосіб захисту у спірній ситуації, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради №518 від 30.11.2021 в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення.

Зобов`язати Джуринську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.10.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, кадастровий номер 0525388300:03:002:0400, яка розташована на території Джуринської сільської ради та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 частину сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Джуринської сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Джуринська сільська рада ( вул. Заводська, 2, с. Джурин, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325489)

Рішення в повному обсязі складено: 02.05.2022 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна