Рішення

від 01.05.2022 по справі 160/25399/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2022 року Справа № 160/25399/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ» (52520, Дніпропетровська область, с. Іванівка, вул. Виноградна, 1, код ЄДРПОУ 30897376) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 38752461) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та визнання фактів,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ» до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невидачі Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ», на підставі поданої 11.11.2021 року та зареєстрованої у ЦНАПі за №301075-038764-223-01-2021 заяви з доданими до неї документами, дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію видати Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ», на підставі поданої 11.11.2021 року та зареєстрованої у ЦНАПі за №301075-038764-223-01-2021 заяви з доданими до неї документами, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- визнати, що днем видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ» вважається останній день строку розгляду заяви дозвільними органом Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, а саме 30.11.2021 року;

- визнати, що Фермерське господарство «ЖУЛЕЙ», відповідно до принципу мовчазної згоди, набуло право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності з 30.11.2021 року, без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що при зверненні до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із заявами про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ФГ «ЖУЛЕЙ» отримало листи про відмову у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, обґрунтовану поданням підприємством не повного пакету документів. Такі відмови представник позивача вважає незаконною, оскільки ФГ «ЖУЛЕЙ» надано повний пакет документів. Представником позивача зазначено, що в порушення вимог ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» рішення про видачу або про відмову у видачі дозволу відповідачем не було прийняте та повідомлено листами про відмову у видачі такого дозволу. Таким чином, на думку представника позивача, у зв`язку з наявністю у ФГ «ЖУЛЕЙ» необхідних документів, дії відповідача є протиправними. Представника позивача також наголосив, що в силу приписів ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами не передбаченими законами не допускається.

23.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

25.01.2022 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що звіт по інвентаризація викидів забруднюючих речовин ФГ «ЖУЛЕЙ» листом департаменту від 12.11.2021 № 3-7314/0/261 було повернуто розробнику ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» на доопрацювання у зв`язку з невідповідністю до вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597.

Після розгляду пакету документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин позивача Департамент листом від 09.11.2021 № 4-7634/0/261-21 на підставі пунктів 1 та 2 частини п`ятої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності надав мотивовану відмову у видачі дозволу з визначенням конкретних зауважень та терміну повторного подання документів.

Додатково в листі зазначено, що наданий до пакету документів Звіт по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ «ЖУЛЕЙ» не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 1.11 Інструкції).

Також, заявника було проінформовано, що у ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» закінчився термін, до якого організація внесена до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян суб`єктів підприємницької діяльності, який розміщено на офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

02.12.2021 через ЦНАП повторно на адресу Департаменту надійшли заява та пакет документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ФГ «ЖУЛЕЙ».

Враховуючи, що зауваження, викладені у попередньому листі Департаменту, виконано не в повному обсязі, документи було повернуті на доопрацювання листом Департаменту від 08.12.2020 №4-7855/0/261-21.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року клопотання Дніпропетровської обласної державної адміністрації про залучення третьої особи задоволено.

Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 38752461).

31.01.2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

11.02.2022 року на адресу суду від представника Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано письмові пояснення, в яких останній зазначав, що звіт по інвентаризація викидів забруднюючих речовин ФГ «ЖУЛЕЙ» листом департаменту від 12.11.2021 № 3-7314/0/261 було повернуто розробнику ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» на доопрацювання у зв`язку з невідповідністю до вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597.

Після розгляду пакету документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин позивача Департамент листом від 09.11.2021 № 4-7634/0/261-21 на підставі пунктів 1 та 2 частини п`ятої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності надав мотивовану відмову у видачі дозволу з визначенням конкретних зауважень та терміну повторного подання документів.

Додатково в листі зазначено, що наданий до пакету документів Звіт по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ «ЖУЛЕЙ» не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 1.11 Інструкції).

Також, заявника було проінформовано, що у ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» закінчився термін до якого організація внесена до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян суб`єктів підприємницької діяльності, який розміщено на офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

02.12.2021 через ЦНАП повторно на адресу Департаменту надійшли заява та пакет документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ФГ «ЖУЛЕЙ».

Враховуючи, що зауваження, викладені у попередньому листі Департаменту, виконано не в повному обсязі, документи було повернуті на доопрацювання листом Департаменту від 08.12.2020 №4-7855/0/261-21.

Ухвалою суду від 18.02.2022 року витребувано у Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації додаткові документи.

Ухвалою суду від 23.03.2022 року повторно витребувано у Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації додаткові документи, визначені ухвалою суду від 18.02.2022 року.

19.04.2022 року Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації надано до суду додаткові документи, витребувані ухвалами суду від 18.02.2022 року та 23.03.2022 року.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 16.11.2021 на адресу Департаменту через центр надання адміністративних послуг м. Дніпра надійшли заява на видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та пакет документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ».

До пакету документів ФГ «ЖУЛЕЙ» було надано: документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (в друкованому та електронному вигляді) відповідно до "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів", затвердженої Наказом Мінприроди від 09.03.2006 №108; звіт про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства; рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди; повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з відповіддю місцевої держадміністрації.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації від 29.11.2021 року за №4-7634/0/261-21 відмовлено ФГ «ЖУЛЕЙ» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та зазначено, що на підставі п.1 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а саме:

-подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного, характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами). Надане до Документів повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Дніпропетровський приладобудівний завод не. відноситься до суті даної роботи;

- па підставі п.2 ч. 5 ст. 4-1 вищезазначеного закону, а саме:

-п.2.5 (виявлено невідповідності розділу 2.5 Документів вимогам Інструкції);

-п.2.6 (виявлено невідповідність табл. 4.1 вимогам Інструкції);

- п.2.7.4 (виявлено невідповідність визначення зони впливу джерел підприємства вимогам Інструкції.

Крім того, Департаментом виявлено недостовірність інформації у заяві від 16.11.2021 № 301075-038764-223-01-2021 щодо визначення адреси об`єкта, на який видається дозвіл.

Додатково зазначено, що наданий звіт по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ «ЖУЛЕЙ» не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

Окремо проінформовано, що відповідно до статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря та відповідно до п. 1.3 Інструкції, розроблення Документів здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на розробку таких документів та які занесені до відповідного переліку Мінприроди України.

В свою чергу, Департмаентом вказано, що 06.05.2021 закінчився термін, до якого організацію ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» внесено до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян суб`єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевказане, зважаючи на норми чинного законодавства, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, наказом Мінприроди України від 09.03.2006 № 108, обґрунтовуючи документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ФГ «ЖУЛЕЙ» повернуто на доопрацювання.

02.12.2021 позивачем повторно на адресу Департаменту через центр надання адміністративних послуг м. Дніпра надійшли заява на видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та пакет документів на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ».

До пакету документів ФГ «ЖУЛЕЙ» було також надано: документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (в друкованому та електронному вигляді) відповідно до "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів", затвердженої Наказом Мінприроди від 09.03.2006 №108; звіт про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства; рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди; повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з відповіддю місцевої держадміністрації.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації від 08.12.2021 року за №4-7855/0/261-21 відмовлено ФГ «ЖУЛЕЙ» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та зазначено, що зауваження викладені в у попередньому листі Департаменту від 29.11.2021 року №4-7634/0/261-21 виправлені не в повному обсязі:

-п.2.5 (виявлено невідповідності розділу 2.5 Документів вимогам Інструкції);

-п.2.6 (виявлено невідповідність табл. 4.1 вимогам Інструкції).

Додатково зазначено, що наданий звіт по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ «ЖУЛЕЙ» не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

Окремо проінформовано, що відповідно до статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря та відповідно до п. 1.3 Інструкції, розроблення Документів здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на розробку таких документів та які занесені до відповідного переліку Мінприроди України.

В свою чергу, Департмаентом вказано, що 06.05.2021 закінчився термін, до якого організацію ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» внесено до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян суб`єктів підприємницької діяльності.

Крім того, Департаментом вказано, що у повторно наданому на розгляд пакеті документів виявлено невідповідність таблиці 6.1 популярного резюме та публікації в газеті (п. 2.18 Інструкції).

Враховуючи вищевказане, зважаючи на норми чинного законодавства, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, наказом Мінприроди України від 09.03.2006 № 108, обґрунтовуючи документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ФГ «ЖУЛЕЙ» повернуто на доопрацювання.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, як дозвільного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частин 5, 10, 11 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закон №2806-IV, виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються в тому числі: строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

За змістом пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок № 302), дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно зі п. 4 Порядку № 302, для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

У пункті 5 Порядку № 302 закріплено, що суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Відповідно до пункту 1.3 розд. І Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 №108 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 за №341/12215 (Інструкція), документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (далі - Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів), є невід`ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди.

Склад Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, наведено у розділі 2 Інструкції.

Згідно зі п. 8 Порядку №302, орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держсанепідслужбі або її територіальним органам.

Абзацами 1-4 частини 5 статті 4-1 Закону №2806-IV установлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Згідно зі абз.5, 6 ч.5 вказаної статті Закону №2806-IV, законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Відповідно абз.8, 9 ч.5 ст.4-1 Закону №2806-IV, у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Виходячи із зазначеного суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Щодо порушення п.2.5 Інструкції (виявлено невідповідності розділу 2.5 Документів вимогам Інструкції), суд зазначає про таке.

Пунктом 2.5 Інструкції встановлено, що у відомостях щодо санітарно-захисної зони наводяться такі дані:

відповідно до ДСП-173-96 для підприємств, виробництв та споруд визначений нормативний розмір санітарно-захисних зон.

Нормативний розмір СЗЗ повинен перевірятися розрахунками забруднення атмосферного повітря відповідно до вимог "Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", затвердженої Головою Державного комітету СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 04.08.86 (далі - ОНД-86), з урахуванням перспективи розвитку об`єкта та фактичного забруднення атмосферного повітря.

Надається обґрунтування розміру СЗЗ, проводиться аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо її створення.

Збільшення або зменшення розміру СЗЗ для конкретного об`єкта у порівнянні з нормативним, а також розміри СЗЗ для нових видів виробництва затверджуються при належному обґрунтуванні Головним державним санітарним лікарем України відповідно до пункту 5.9 ДСП-173-96.

Судом встановлено, що на сторінці 8 Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначено розділ 4 «Відомості щодо санітарно-захисної зони».

В зазначеному розділі вказано наступне.

Санітарна класифікація підприємства і розмір санітарно-захисної зони визначаються відповідно до ДСП-173-96.

Розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) становить 100 м.

Клас небезпечності: 4.

На території санітарно-захисної зони проммайданчиків підприємства не має житлової забудови й інших будівель, перерахованих у ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», зон відпочинку, садів і городів, а також виробництв, заборонених до розміщення Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 19 червня 1996 р. № 173.

Розрахунки забруднення атмосферного повітря відповідно до «Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що вміщуються в викидах підприємств», Затверджено Головою Державного комітету СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 04.08.86 (ОНД-86) показали, що максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин в атмосферне повітря нижче ГДК, тому санітарно-захисна зона приймається фактично.

Відтак, дослідивши зміст розділу 4 «Відомості щодо санітарно-захисної зони» Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, судом не виявлено невідповідності останнього вимогам п.2.5 Інструкції.

Щодо порушення п.2.6 (виявлено невідповідність табл. 4.1 вимогам Інструкції), суд зазначає про таке.

Пунктом 2.6 Інструкції встановлено, що у відомостях щодо сировини, хімікатів, пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання вказується документація, що регламентує вимоги санітарного законодавства щодо сировини, хімікатів та інше.

Надаються відомості щодо сировини, що використовується, допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, продукції, що випускає підприємство, використання палива для вироблення тепла, пари та електричної енергії. Інформація надається за формою, яка наведена у таблицях 4.1, 4.2 додатка 4 до цієї Інструкції.

На сторінці 9 розділу 5 «Відомості щодо сировини, хімікатів, пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів, що використовуються на підприємстві, їх зберігання та споживання» розміщено таблицю 4.1 «Сировина, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції».

Судом, методом співставлення порівняно інформацію за формою, яка наведена у таблицях 4.1 до цієї Інструкції та таблицю 4.1 «Сировина, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції».

За наслідками такого співставлення, суд доходить висновку, про відсутність невідповідності таблиці 4.1 «Сировина, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції», наданої ФГ «ЖУЛЕЙ» вимогам Інструкції.

Щодо доводів відповідача, що звіт по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ФГ «ЖУЛЕЙ» не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря`та з метою удосконалення розробки екологічних нормативів наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 року №7 затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі Інструкція №7) містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей (п.1.1 Інструкції №7).

За правилами п.1.9 Інструкції №7 відповідальність за достовірність результатів, повноту і якість інвентаризації, а також за якість представленого звіту несе організація, яка виконувала дану роботу.

Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т.д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Пунктом 1.10 Інструкції №7 встановлено, що матеріали звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин затверджуються керівником підприємства, для якого виконується інвентаризація, відповідним записом і печаткою на звіті (додаток №1).

Матеріали звіту по інвентаризації викидів, з моменту затвердження його керівником підприємства, зберігаються на підприємстві до проведення наступної інвентаризації. За результатами проведеної вибіркової інвентаризації, у випадку необхідності, вносяться відповідні зміни в матеріали повної інвентаризації викидів підприємства.

Згідно вимог п.1.11 Інструкції №7, звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин подається в Мінприроди (суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до першої групи), обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища(суб`єкт господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи) для реєстрації у вигляді роздрукованого звіту (один примірник) та в електронній формі.

Виходячи із наведених вище приписів законодавства, на думку суду, звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин є чинним з часу затвердження його керівником підприємства, а відповідальність за достовірність результатів, повноту і якість інвентаризації, а також за якість представленого звіту несе організація, яка виконувала дану роботу.

При цьому, реєстрація такого звіту є окремою дією, яке не впливає на його чинність або достаменність.

Крім того, норма п.1.11 Інструкції №7, на думку суду, не ставить у залежність фактичну реєстрацію звіту із набранням таким звітом чинності, оскільки як встановлено судом вище, звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин є чинним з часу затвердження його керівником підприємства, а не з часу його реєстрації.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача щодо необхідності реєстрації позивачем звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин.

Щодо доводів відповідача, що 06.05.2021 закінчився термін, до якого організацію ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» внесено до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян суб`єктів підприємницької діяльності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності відповідно до Наказу Мінприроди від 01.10.2012 № 475, станом на час розгляду вказаної справи ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» міститься в даному Переліку за №310 (№5/3-17/4311-16 номер внесення організації до Переліку).

Зазначення відповідачем тієї обставини, що 06.05.2021 закінчився термін, до якого організацію ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» внесено до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян не впливає на ту обставину, що ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» міститься в такому Переліку та не є виключеним з нього.

А отже, на думку суду, доводи відповідача щодо не чинності Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ФГ «ЖУЛЕЙ» виконані та розроблені ТОВ «АРГЕТ ГРУПП», не заслуговують на увагу.

Щодо доводів відповідача, що у повторно наданому на розгляд пакеті документів виявлено невідповідність таблиці 6.1 популярного резюме та публікації в газеті (п. 2.18 Інструкції) не беруться судом до уваги, оскільки вказана підстава була зазначена тільки у другому листі відповідача, за наслідками повторного розгляду пакету документів ФГ «ЖУЛЕЙ», а тому відповідно до абз.8, 9 ч.5 ст.4-1 Закону №2806-IV, при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

У цій справі, як встановлено судом, відповідач обмежився лише вказівкою на пункти Інструкції або навпаки виявляв порушення без зазначення норм чинного законодавства, які порушені. При цьому жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач дійшов таких висновків в спірних листах не наведено.

Такі обставини, на думку суду, призводять до необґрунтованості спірних листів, як актів індивідуальної дії, а отже їх протиправності у розумінні статті 2 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12. 2019 року в справі №160/9513/18 та в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №640/467/19.

Щодо позовних вимог позивача про визнання (встановлення) фактів, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Судом встановлено, що позивачем заявлено, окрім інших, такі позовні вимоги як:

- визнати, що днем видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ» вважається останній день строку розгляду заяви дозвільними органом Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, а саме 30.11.2021 року;

- визнати, що Фермерське господарство «ЖУЛЕЙ», відповідно до принципу мовчазної згоди, набуло право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності з 30.11.2021 року, без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Проаналізувавши зазначені вище норми, суд зазначає, що такі позовні вимоги не відповідають змісту положень ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання (встановлення) фактів, а саме:

- визнання, що днем видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ» вважається останній день строку розгляду заяви дозвільними органом Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, а саме 30.11.2021 року;

- визнання, що Фермерське господарство «ЖУЛЕЙ», відповідно до принципу мовчазної згоди, набуло право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності з 30.11.2021 року, без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрем про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даному випадку повноваження відповідача щодо надання відповідного дозволу чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано приписами Закону №2806-IV та Порядку №302.

Таким чином, повноваження відповідача щодо надання відповідних дозволів визначені законом.

А тому, викладене вище та встановлення судом у цій справі відсутності порушень позивачем, що були визначені дозвільним органом, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, необхідним є задоволення позову шляхом зобов`язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ».

Суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо вимог позивача про визнання бездіяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невидачі позивачу відповідного дозволу протиправною, суд зазначає наступне.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень пасивна форма поведінки, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли дії активна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

У даному ж випадку відповідачем було саме надано листи про відмову у видачі відповідного дозволу та повернуто документи на доопрацювання, у зв`язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією вчинено протиправні дії щодо прийняття необґрунтованих та протиправних рішень у формі листів.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені позивачем, що вказують на можливі порушення відповідачем під час вчинення дій під час проведення перевірки, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ» (52520, Дніпропетровська область, с. Іванівка, вул. Виноградна, 1, код ЄДРПОУ 30897376) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 38752461) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та визнання фактів задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови та повернення Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ» заяви від 16.11.2021 року та заяви від 02.12.2021 року з доданими до них документами щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Фермерському господарству «ЖУЛЕЙ».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «ЖУЛЕЙ» (52520, Дніпропетровська область, с. Іванівка, вул. Виноградна, 1, код ЄДРПОУ 30897376) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3405,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський