Рішення

від 01.05.2022 по справі 320/7239/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2022 року м. Київ справа №320/7239/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Виробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) з позовом до Виробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 21 250 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку з порушенням позивачем законодавства про рекламу, яке виразилось у не поданні інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійсненнями ними передбачених Законом повноважень, до нього було застосовано штраф у розмірі 21 250 грн. 00 коп., який у добровільному порядку не сплачено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач був повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23 грудня 2019 р. до позивача надійшло повідомлення № 4241/01-14 Виконавчого комітет Білоцерківської міської ради Київської області з додатками про розповсюдження зовнішньої реклами з ознаками порушення вимог частини першої статті 16 Закону в місті Біла Церква Київська область, надав реєстр самовільно встановлених рекламних конструкцій без відповідної дозвільної документації та вимоги Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами від 14 травня 2019 р. № 15/603-р.

В листі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області зазначалося щодо розповсюдження зовнішньої реклами відносно п`яти об`єктів (за адресами: вул. Леваневського напроти АЗС «ТНК», вул. Сквирське шосе напроти буд. 2, вул. Сквирське шосе, напроти в`їзду в парк «Олександрія», вул. Тарщанська на виїзді з міста, за поворотом до кінотеатру «Кінодрайв» (адреса згідно дозволу), вул. Таращанська на виїзді з міста справа перед поворотом до ВПП «Модерн», вул. Тарашанська на повороті до ВПП «Модерн» м. Біла Церква) без відповідної дозвільної документації, суб`єктом господарювання є Виробниче приватне підприємство «Меблева фабрика «Модерн», з ознаками порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 цього Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону позивачем були направлені відповідачуВимоги від 2 січня 2020 р. № 10-05.4/17-20, № 10-05.4/18-20, № 10-05.4/35-20, № 10-05.4/36-20 на адресу: вул. Миру, 4, с. Шкарівка, Білоцерківський район, Київська обл. 09171, в яких зазначено про необхідність надати до 3 лютого 2020 р. інформацію Головному управлінню на електронну (gu@dpssko.gov.ua) та в подальшому на поштову (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22) та надати наступні документи: письмові пояснення, затверджений макет зовнішньої реклами, виписку з єдиного державного реєстру, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником реклами, рекламодавцем, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Вимоги надіслано відповідачу Укрпоштою, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0813300179143.

Крім того, цими вимогами відповідача було додатково повідомлено, що відповідно до ч. 6, 7 та 8 ст. 27 Закону та п. 2 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26 травня 2004 р., за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених повноважень, на розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, крім того, повторне вчинення порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

На підставі викладеного посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області було складено протоколи про порушення законодавства про рекламу від 3 лютого 2020 року на відповідача відносно п`яти об`єктів, з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні зовнішньої реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону позивачем були направлені повторні вимоги від 3 лютого 2020 р. № 10-05.4/844-20, № 10-05.4/845-20 № 10-05.4/846-20, № 10-05.4/847-20 та № 10-05.4/848-20 відповідачу в яких зазначено про необхідність надати до 3 березня 2020 р. інформацію до Головного управління.

Вимоги надіслано відповідачу Укрпоштою, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0813300197737 та № 0813300197893.

3 березня 2020 р. на підставі протоколів від 3 лютого 2020 року позивачем було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно п`яти об`єктів з ознаками порушень ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Оскільки відповідач не надав жодної інформації на вказані вимоги, державним інспектором відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства позивача відносно відповідача було складено протоколи від 3 березня 2020 р. відносно п`яти об`єктів про наявні ознаки порушення частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону позивачем направлені повідомлення про розгляд справи від 3 березня 2020 р. № 10-05.4/1843-20, № 10-05.4/1844-20, № 10-05.4/1845-20, № 10- 05.4/1846-20 та № 10-05.4/1858-20 повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 7 квітня 2020 р. з 10 год. 00 у приміщенні Головного управління, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 22, та у зв`язку із встановленням карантину на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідачу були направлені повідомлення від 27 березня 2020р. № 10-05.4/2669-20, №10-05.4/2668, № 10-05.4/2666-20, № 10-05.4/2665 та №10-05.4/2667-20 про перенесення розгляду справи на 16 червня 2020 р. з 10 год. 30 хв.

Повідомлення надіслано відповідачу Укрпоштою, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0813300198385 та № 0813300255141.

Керуючись п. 11, 12 Порядку за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Тому, спеціалістом позивача службовими записками від 3 квітня 2020 р. було продовжено строк розгляду справ на три місяці.

На підставі протоколів про порушення законодавства про рекламу від 3 березня 2020 року позивачем були прийняті рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про реклама від 3 квітня 2020 р. з ознаками порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами.

Відповідно до вимог п. 16 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

На розгляд справи представник відповідача не з`явився, хоча і був належним чипом повідомлений.

Жодної інформації до позивача відповідачем не було надано.

Тому, на підставі матеріалів справи, попередніх висновків та протоколів засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 16 червня 2020 року, у зв`язку з ненаданням витребуваної інформації, керуючись ст. 27 Закону України «Про рекламу» позивачем були прийняті рішення від 16 червня 2020 року № 47, № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 та № 56 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Так, рішеннями від 16 червня 2020 р. № 48, № 49, № 51, № 53 та № 55 за порушення вимог законодавства України про рекламу відносно двох об`єктів, а саме: в частині розповсюдження зовнішньої реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування, на відповідача накладено штраф за кожний об`єкт у розмірі 2550 грн. 00 коп. на загальну суму 12 750 грн. 00 коп.

Рішеннями від 16 червня 2020 р. № 47, № 50, № 52, № 54 та № 56 за порушення вимог законодавства України про рекламу, а саме ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині не подання документів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, розміщеної зовнішньої реклами, відносно 2 об`єктів на відповідача, накладено штраф у розмірі 1700 грн. (за кожний об`єкт) на загальну суму 8500 грн. 00 кой.

Відповідно до вимог п. 8 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Відповідно до п. 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення № 47, № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 та № 56 надіслано відповідачу поштою, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0813300238387.

Указані рішення в добровільному порядку не виконані. У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк штрафних санкцій позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Згідно з вимогами пунктом 7 пункту 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 22 травня 2019 року № 469, таке управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері здійснення державного (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) здійснює контроль за дотримання вимог Законів України «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в межах наданих повноважень.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначено відповідно до Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до вимог статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Частиною п`ятою статті 8 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Статтею 26 Закону №270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно статті 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону (частина перша).

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (частина друга).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами (частина четверта).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома).

Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом №270/96-ВР та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №693 (далі по тексту - Порядок №693).

Відповідно до вимог пункту 9 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно з вимогами пункту 11 Порядку №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку №693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що саме рекламодавці несуть відповідальність у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, а розповсюджувачі несуть відповідальність виключно у разі порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача встановлено недотримання ним вимог законодавства про рекламу, а саме на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавцем не надано жодної інформації щодо розміщення реклами та відповідних документів, що є порушенням вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим позивачем прийняторішення від 16 червня 2020 р. № 47, № 48, №49, № 50, № 51, № 52, №53, № 54, № 55 та № 56 про накладення штрафу на відповідача у загальному розмірі 21 250 грн. 00 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу та вимоги було направлено рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення.

Проте, вказані вимоги органу державної влади в частині надання витребуваних документів, у тому числі дозволу відповідного органу виконавчої влади на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, відповідачем виконані не були.

За таких обставин позивачем було вчинено всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідача про вчинені ним порушення, про необхідні дії щодо їх усунення, та про накладення на нього штрафу.

Станом на момент розгляду справи докази про сплату штрафних санкцій, визначених рішеннями від 16 червня 2020 р. № 47, № 48, №49, № 50, № 51, № 52, №53, № 54, № 55 та № 56, у матеріалах справи відсутні і позивачем та відповідачем до суду не надані.

Також, в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Суд зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за правопорушення законодавства про рекламу, у зв`язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення відповідної заборгованості у судовому порядку, тобто, дотримання суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Отже, враховуючи положення проаналізованого законодавства та встановлені судом обставини щодо порядку винесення позивачем рішення, на підставі якого ними заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 250 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про дотримання позивачем порядку прийняття зазначених рішення та їх відповідність вимогам законодавства України про рекламу.

Несплата відповідачем застосованих відповідно до закону штрафу до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Відповідачем в обґрунтування правомірності своїх дій жодних доказів не надано.

Суд визнає, що за наведених обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого приватного підприємства «Меблева фабрика «Модерн» (код ЄДРПОУ 30797877) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 21 250(двадцять одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. на підставі рішень від 16 червня 2020 р. № 47, № 48, №49, № 50, № 51, № 52, №53, № 54, № 55 та № 56.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, адреса: вул.. Балукова, 22, м. Вишневе, Київська область, 08133, код ЄДРПОУ 40323081..

Відповідач Виробниче приватне підприємство «Меблева фабрика «Модерн», адреса: вул. Миру, 4, с. Шкарівка, Київська область, 09107, код ЄДРПОУ 30797877.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 2 травня 2022 р.