Постанова

від 09.08.2007 по справі ас-38/268-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-38/268-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" серпня 2007 р.                Справа № АС-38/268-07

вх. № 6621/6-38

Суддя господарського суду Харківської області Жельне С.Ч.

за участю секретаря судового засідання Мельнік Р.В.

представників сторін :

позивача - Лесик О.І. за дов. № ХОЦЗ-02-326 від 23.01.2007 року

відповідача - Михайльов В.А. за дов. від 01.08.2007 року

прокурора - не з"явився

по справі за позовом  Прокурора Барвінківського району м. Барвінкове в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Барвінківського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду, м. Барвінкове  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "ЛАН", с. Мечебилове  

про стягнення 5833,21 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Барвінківського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду 4624,51 грн. основної заборгованості та 1208,70 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з огляду на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Судом встановлено наступне:

Відповідача зареєстровано 19.06.2003 р. платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Барвінківському районному центрі зайнятості.

23.03. 2007 р. спеціалістом Барвінківського районного центру зайнятості у ТОВ АФ „Лан" була проведена планова перевірка з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 03.07.2003 року по 21.12.2006 року. Під час перевірки було встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачувалися страхові внески до Фонду - прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків становить 4624,51 грн. у т.ч. донарахованих внесків - 4201,07 грн., нарахована пеня - 1208,70 грн.

Після перевірки Барвінківським районним центром зайнятості було складено акт звірки взаємних розрахунків від 23.03.2007 р., згідно якого станом на 01.01.2007 р. прострочена заборгованість відповідача за період з 03.07.2003 р. по 31.12.2006 р. складає 4624, 51 грн., сума нарахованої пені на прострочену заборгованість протягом періоду з 01.07.2003 р. по 31.12.2006 р. складає 1208,70 грн.

Доказів добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на тому, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку є безпідставними з огляду на таке:

14.01.1998 р. Верховною Радою України прийнято Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Згідно ст. 31 Основ строки введення загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні, яке забезпечить досягнення гарантій, передбачених Конституцією України, визначаються в законах України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання Основ прийнято, серед інших, Закони України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (набрав чинності з 1.01.2001р.) та "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування". Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, з 1.01.2001 р. регулюються нормами вказаних нормативних актів.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (що набрав чинності з 01.01.2001р.) законодавство про страхування на випадок безробіття складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення" та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 16 вказаного Закону визначено, що джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників, роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 2 ст. 8 Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

За змістом ст. 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється  законом. Таким законом   є  Закон   України   «Про  систему оподаткування».

Пунктом 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (№ 77/97-ВР зі змінами внесеними Законом України № 303/97-ВР) визначено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Стаття 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у ст.ст.14, 15 Закону України „Про систему оподаткування", є вичерпним.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України. Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у ст. ст. 14, 15 даного Закону, є вичерпним.

Відповідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998р. №320-ХІУ (далі за текстом - Закон № 320) доповнено частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) пунктом 20 такого змісту: "20) фіксований сільськогосподарський податок".

Згідно з частиною другою статті 1 цього Закону фіксований сільськогосподарський податок сплачувався, зокрема, у рахунок збору на обов'язкове соціальне страхування.

На час набрання чинності Законом № 320 пункт 16 частини першої статті 14 Закону № 1251 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 № 77/97-ВР (далі - Закон № 77/97) визначав, що збір на обов'язкове соціальне страхування належить до переліку до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), тоді як Закон України „Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97, в свою чергу, визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування (в тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Відповідно з п. З ст. 6 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (№ 2213-111, від 11.01.2001р.) Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" визнано таким, що втратив чинність (з 01.01.2001р.).

Отже, з моменту набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (з 1.01.2001 р.) та втрати чинності Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування", не діяли норми Закону України „Про систему оподаткування" в частині сплати збору на обов'язкове соціальне страхування, хоча зміни до Закону України „Про систему оподаткування", яким п. 16 ч. 1 ст. 14 виключено, внесені лише Законом України від 16.01.2003р. № 429-ІY „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування", а Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств" в Законі України „Про фіксований сільськогосподарський податок" виключено абзац восьмий частини другої ст. 1 (збір на обов'язкове соціальне страхування) лише з 1.01.2005 р.

Страхові внески, зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України „Про систему оподаткування". Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином на відміну від фіксованого сільськогосподарського податку внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) (ст. 14 Закону "Про систему оподаткування"), тому вони не можуть бути складовою частиною будь якого податку.

Відповідно ст. 6 цього Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" в редакції від 19.06.2003р. відділення державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - ЗО відсотків, на обов'язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки.

В ст. З Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" проводилось розмежування спрямування щодо збору на обов'язкове соціальне страхування, а саме визначено, що збір на обов'язкове соціальне страхування, крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, платники збору сплачують на рахунок Фонду соціального страхування України. Кошти збору обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету України. Управління цими коштами здійснювалось у порядку, встановленому для управління коштами Державного бюджету України, відповідним міністерством, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" не передбачено розподілення коштів до Державного бюджету.

Згідно ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" державний фонд сприяння зайнятості населення - це загальнодержавний позабюджетний фонд, самостійна фінансова система. У відповідності до п. З Положення про державний фонд сприяння зайнятості населення, затвердженого постановою КМУ № 47 від 24.06.1991р. кошти державного фонду сприяння зайнятості населення до складу Державного бюджету, і місцевих бюджетів не входили і знаходились у розпорядженні державної служби зайнятості.

Згідно ч. 2 п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного Фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується.

У відповідності до п. 2 ст. 8 Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

До 4.06.2003 р. механізм надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку був визначений Порядком надходження до Фонду соціального страхування коштів, одержаних від сум фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку та від продажу спеціальних торгових патентів, їх обліку та використання, затвердженого Постановою КМУ від 30.08.2000р. №1352.

Відповідно вищевказаного Порядку перерахування коштів від сплати сільськогосподарськими товаровиробниками фіксованого сільськогосподарського податку у встановлених розмірах здійснювалось на рахунок Фонду соціального страхування.

Згідно Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є правонаступником Фонду соціального страхування України.

У відповідності до п. 3.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженого Постановою Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001р. до складу Фонду входять кошти, що надходять від відділень (управлінь) Державного казначейства, на рахунки яких надходять кошти від сплати сільськогосподарськими товаровиробниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, кошти, які надходили на рахунки територіальних органів Державного казначейства від сплати сільгоспвиробниками фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно діючого законодавства розподілялись за встановленим законодавством нормативами (2 відсотки на обов'язкове соціальне страхування) та перераховувались на рахунки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який являється єдиним правонаступником Фонду соціального страхування.

Таким чином, відповідно діючого законодавства кошти від сплати фіксованого сільськогосподарського податку до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не розподіляються, що підтверджується листом Державного казначейства України від 14.12.2004 р. № 07-01/2487-1093.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись  ст. ст. 94, 104-106, 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Лан", адреса: 64712, Харківська область, Барвінківський район, с. Мечебилове, вул. Леніна,1, код 31787016 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Барвінківського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду, адреса: 64701, Харківська область, м. Барвінкове, вул. Б.Хмельницького, 5, код 21233317 - 4624,51 грн. основної заборгованості та 1208,70 грн. пені.

Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви через суд першої інстанції, на протязі десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо такої заяви не було подано.

Повний текст постанови підписано судом 13.08.2007 року.

Суддя                                                                                            Жельне С.Ч.