Рішення

від 01.05.2022 по справі 560/4463/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4463/22

РІШЕННЯ

іменем України

02 травня 2022 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Кондратюк О.В." до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 22.03.2022, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.12.2021 №3452074/39647870 про відмову реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фермерським господарством «Кондратюк О.В.» податкову накладну №2 від 06.10.2021, датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивач надав пояснення та усі належні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Однак, рішенням від 01.12.2021 №3452074/39647870 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021. В якості підстави для відмови відповідач у рішенні вказав про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» зазначено, що відповідно до наданого звіту №37сг зібрано сої з 83,91 га 4153,55 ц, за даними бази ДПС України ФГ «Кондратюк О.В.» реалізовано сої в жовтні-листопаді 2021 року 477,8 т, тобто встановлено перевищення. Вважає рішення про відмову у реєстрації ПН є протиправним, оскільки позивачем було надано весь перелік первинних документів, які повністю відображають реальність здійснення господарських операцій.

Згідно з ухвалою від 28.03.2022, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

04.04.2022 до суду поступив відзив на позов, в якому представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області та ДПС України просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що у квитанції №9326002931 під 31.10.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021 зазначено підставу зупинення реєстрації ПН - відсутність Коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201 в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) то їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Спірне рішення про відмову у реєстрації зупиненої податкової накладної в ЄРПН ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено на підставі документів, поданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій. На прийняття Рішення №3452074/39647870 від 01.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, вплинув той факт, що ФГ «Кондратюк О.В.» до повідомлення №17 від 29.11.2021 стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №2 від 06.10.2021, не надано повний пакет документів, а саме: не надано Таблицю даних платника податку в якій має бути відображена зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо коду товару УКТЗЕД 1201, що є порушенням п.4 Порядку №520; відсутнє документальне спростування факту перевищення кількості зібраної в 2021 році сої та реалізованої сої врожаю 2021 року; відсутнє документальне підтвердження/спростування відповідності змісту звіту №37-СГ, відповідно до якого зібрано сої в 2021 році з 83,91 та в кількості 4153,55 ц, та даним, відображених у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, продавцем в яких виступало ФГ «Кондратюк О.В.», відповідно до яких вказаних суб`єктом господарювання реалізовано сої в жовтні 2021 року в кількості 477,8 т. Також вказує, що відповідно до матеріалів справи №560/4463/22, та змісту позовної заяви, позивачем на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу не надано жодного документа (ні договору про надання правничої допомоги, ні акту приймання-передачі наданих послуг до договору, ні кошторису на послуги, які надавались клієнту, відповідно до якого розраховується вартість таких послуг; ні доказів оплати за які послуги надані клієнту, в якій кількості, та відповідно до якого договору здійсненна така оплата на суму 12000,00 грн) та не описано жодних фактів щодо документального підтвердження витрат, понесених па професійну правничу допомогу.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивачем (Постачальник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА 2001» (Покупець) Договір поставки зерна врожаю 2021 року №П/1706/К-1 від 17.06.2021 (далі - Договір поставки №П/1706/К-1 від 17.06.2021) (арк. спр. 29-30, т. 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №П/1706/К-1 від 17.06.2021 у порядку та на умовах цього Договору, Постачальник у визначений Сторонами строк передає Покупцеві у власність зерно культури, встановленої додатком №1 до цього Договору (далі - Товар), а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити його.

Кількість Товару, який має бути переданий за цим Договором, визначається у наступному порядку: Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар у кількості, встановленій додатком № 1 до цього Договору, який буде вирощений та зібраний в 2021 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення Постачальника; Постачальник зобов`язаний поставити Товар на склад Покупця, вказаний згідно п. 2.2 Договору, в кількості та в строк, встановлені додатком № 1 до цього Договору (п. 2.1 - 2.1.2. Договору поставки №П/1706/К-1 від 17.06.2021).

06.10.2021 ТОВ «Україна 2001» перерахувало ФГ «Кондратюк О.В.» попередню оплату за поставку у майбутньому сої врожаю 2021 року у сумі 1600000,00 грн, що стверджено платіжним дорученням №28929 від 06.10.2021 (арк. спр. 32, т. 1).

Позивачем виписано податкову накладну №2 від 06.10.2021 з обсягом постачання на суму 1403508,77 грн і 196491,2278 грн ПДВ (разом 1600000,00 гривень) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 21, т. 1).

Згідно квитанції 9326002931 від 31 жовтня 2021 року зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 06.10.2021 та зазначено, що "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №2 від 06.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник D=6,0576%, Р=0" (арк. спр. 23, т. 1).

Позивачем подано повідомлення №17 від 29.11.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому вказано: "надаємо пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній" (арк. спр. 24, т. 1).

Однак, Комісією ГУДПС в Хмельницькій області прийнято рішення від 01.12.2021 №3452074/39647870 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Також зазначено: "Відповідно до наданого звіту №37 СГ зібрано сої з 83,91 га 4153,55 ц, відповідно до баз даних ДПС України ФГ «Кондратюк О.В.» реалізовано сої в жовтні листопаді 2021 року 477,8 т. тобто встановлено перевищення" (арк. спр. 181, т. 1).

Позивач подавав скаргу щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак Рішенням від 23.12.2021 №59043/39647870/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу та рішення комісії - без змін (арк. спр. 183, 200).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від від 11 грудня 2019 року № 1165 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктів 10, 11 Порядку №1165, у зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обгрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Також, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу електронними засобами зв`язку пояснення та документи на підтвердження реального здійсненої господарської операції по Договору поставки №П/1706/К-1 від 17.06.2021.

На підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, а також письмові пояснення, що стверджено Повідомленням №17 від 29.11.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, тому висновки контролюючого органу щодо надання не повного пакету документів, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними.

Тобто, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну №2 від 06.10.2021 позивачем надано ряд підтверджуючих документів, зокрема: Договір №11/1706/К-1 від 17.06.2021, договора оренди, видаткові накладні, ТТН, відомість руху зерна за жовтень 2021 року, складські документи, накладні, реєстри, оборотно-сальдові відомості, відомості про нарахування заробітної плати, платіжні доручення, довіреності, акти надання послуг, картки рах. 361, звіти про посівні площі, про збирання врожаю, Свідоцтво про реєстрацію с/г техніки.

Також, суд враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

З врахуванням скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 2481,00 грн судового збору за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Щодо вимоги про стягнення понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат в сумі 12000,00 грн на правничу допомогу під час судового розгляду справи, до позову додано лише Ордер про надання правничої (правової) допомоги (арк. спр. 224, т. 1).

Суд враховує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. В порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 134 КАС України, позивачем не надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням відсутності детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про розподіл судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 143, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Кондратюк О.В." від 22.03.2022, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.12.2021 №3452074/39647870.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Кондратюк О.В." №2 від 06.10.2021.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Кондратюк О.В." судові витрати в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 травня 2022 року

Позивач:Фермерське господарство "Кондратюк О.В." (провул. Озерний, 7, Нове Село, Ізяславський район, Хмельницька область, 30374 , код ЄДРПОУ - 39647870) Відповідачі:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ 1,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головуючий суддя А.І. Петричкович