Постанова

від 27.04.2022 по справі 160/11785/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11785/19

головуючий суддя І інстанції Боженко Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Ліненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року в адміністративній справі №160/11785/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаш центр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммаш центр" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Н"№0005061402 від 31 жовтня 2019р., форми "Р" №0005031402 від 31 жовтня 2019р., форми "В4" №0005051402 від 31 жовтня 2019р., форми "Р" №0005041402 від 31 жовтня 2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаш центр" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Н"№0005061402 від 31 жовтня 2019 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Р" №0005031402 від 31 жовтня 2019р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "В4" №0005051402 від 31 жовтня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Р" №0005041402 від 31 жовтня 2019 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення було прийнято останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Проммаш центр" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 України не перешкоджає розгляду справи без участі останнього.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Проммаш центр» (код ЄДРПОУ 40132155) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 20.11.2015 р. та взято на облік у контролюючих органах від 20.11.2015 р.

До видів економічної діяльності підприємства належить:

25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний);

28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.;

28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії;

23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю;

24.33 Холодне штампування та гнуття;

25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

У період з 28.01.2019 р. по 11.03.2019 р. на підставі виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області направлень від 28.01.2020 р. за №№590, 591, 592, 588, 587, згідно з наказом №52-п від 04.01.2019 р. та у відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 71.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України фахівцями контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Проммаш центр» (код ЄДРПОУ 40132155).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Проммаш центр» (ЄДРПОУ 40132155) податкового законодавства за період з 20.11.2015 по 30.09.2018, валютного за період з 20.11.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.11.2015 по 30.09.2018» за №13569/04-36-14-02/40132155 від 18.03.2019 р. (далі - акт перевірки), в якому контролюючий орган дійшов до висновку щодо порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 3 558 084 грн., в тому числі по періодам: - за 2016 рік у сумі 970 410 грн.; за 2017 рік у сумі 1 473 320 грн.; - за 3 квартали 2018 року у сумі 1 114 354 грн.

- п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103 913 грн., в тому числі в червні 2016 року на суму 103 913 грн.;

- п.198.2., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищена сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в банку в періоді, що перевірявся, на загальну суму 29 558 грн., в тому числі в вересні 2018 року на суму 29 558 грн., та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 529 грн., в тому числі в вересні 2018 року на суму 26 529 грн.

- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 25 283,40 грн., (штрафна санкція 2 529,34 грн.);

- п.п.168.1.2., п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п. 171.1 ст. 171, абз «а» п.176.2 ст.176, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 86 111,43 грн., а саме у періодах: вересень 2016 року у сумі 191,88 грн., липень 2018 року у сумі 85 919,55 грн.;

- п.п.168.1.2., п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п. 171.1 ст. 171, абз «а» п.176.2 ст.176, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий щбір у розмірі 7 175,86 грн., а саме у періодах: вересень 2016 року у сумі 15,99 грн., липень 2018 року 7 159,87 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 18.03.2019 року №13569/04-36-14-02/40132155, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0005031402 від 31.10.2019 року (Форма «Р»), по податку на прибуток приватних підприємств на суму податкового зобов`язання 3 558 084 грн. та штрафні санкції 889 521 грн.;

- № 0005051402 від 31.10.2019 року (Форма «В4»), по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 26 529 грн.;

- № 0005041402 від 31.10.2019 року (Форма «Р»), по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму податкового зобов`язання 133 471 грн. та штрафні санкції 33 367,75 грн.;

- № 0005061402 від 31.10.2019 року (Форма «Н»), по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму штрафних санкцій у сумі 2 529,34 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. У періоді, який перевірявся, позивач формував свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ «Контакт Хім», ТОВ «Контана Ко», ТОВ «Лайт Вудс», ТОВ «Айкос ЛТД», ТОВ «Бравіс ДСТ», ТОВ «Брендлайнс», ТОВ «Дербі Альянс», ТОВ «Техпрод 16», ТОВ «НВО «Інформаційні технології», ТОв «Торг Опт ЛАйт», ТОВ «ПІК тор», ТОВ «Табако Грант», ТОВ «Прайс Буд».Так, між ТОВ «Проммаш центр» (Покупець) та ТОВ «Контакт-Хім» (Продавець) було укладено договір поставки товару за №25-02/16 від 25 лютого 2016 р., за умовами якого покупець зобов`язується прийняти та оплатити матеріали відповідно до виставлених рахунків, а Продавець постачає Покупцю матеріали за номенклатурою та в кількості, відповідно до накладних.

На підтвердження виконання умов наведеного договору, позивачем до суду було подано копії видаткової накладної №53 від 25 лютого 2016 року, рахунок на оплату №53 від 25 лютого 2016 року, товарно-транспортну накладну №Р53 від 25 лютого 2016 року.

Також, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Кантана-Ко» (Постачальник) було укладено договір за №01/6-16 від 01 червня 2016 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити на адресу Замовника матеріали, іменовані надалі «Товар», а Замовник прийняти та оплатити цей товар.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №01/6-16 від 01 червня 2016 р позивачем було надано до суду видаткову накладну №18 від 26.09.2016 року, рахунок на оплату №25 від 26.09.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р18 від 26.09.2016 року, видаткову накладну №13 від 18.07.2016 року, рахунок на оплату №20 від 18.07.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р13 від 18.07.2016 року, видаткову накладну №15 від 28.07.2018 року, рахунок на оплату №22 від 28.07.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р15 від 28.07.2016 року, видаткову накладну №16 від 25.07.2016 року, рахунок на оплату №23 від 25.07.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р16 від 25.07.2016 року, видаткову накладну №12 від 12.07.2016 року, рахунок на оплату №18 від 12.07.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р12 від 12.07.2016 року, видаткову накладну №14 від 14.04.2016 року, рахунок на оплату №21 від 14.04.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р14 від 14.04.2016 року, видаткову накладну №5 від 21.02.2017 року, рахунок на оплату №5 від 21.02.2017 року, видаткову накладну №7 від 27.02.2017 року, рахунок на оплату №7 від 27.02.2017 року, видаткову накладну №6 від 27.02.2017 року, рахунок на оплату №6 від 27.02.2017 року, видаткову накладну №3 від 01.02.2017 року рахунок на оплату №3 від 01.02.2017 року, видаткову накладну №1 від 18.01.2017 року, рахунок на оплату №1 від 18.01.2017 року, видаткову накладну №2 від 20.01.2017 року, рахунок на оплату №2 від 20.01.2017 року видаткову накладну №22 від 11.05.2017 року, рахунок на оплату №22 від 11.05.2017 року, видаткову накладну №23 від 12.05.2017 року, рахунок на оплату №23 від 12.05.2017 року, видаткову накладну №24 від 16.05.2017 року, рахунок на оплату №24 від 1.05.2017 року, видаткову накладну №28 від 21.04.2017 року, рахунок на оплату №27 від 21.04.2017 року, видаткову накладну №18 від 20.04.2017 року, рахунок на оплату №18 від 20.04.2017 року, видаткову накладну №17 від 01.09.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р17 від 01.09.2016 року, рахунок на оплату №24 від 01.09.2016 року, видаткову накладну №20 від 19.04.2017 року, рахунок на оплату №20 від 19.04.2017 року, видаткову накладну №25 від 10.04.2017 року, рахунок на оплату №25 від 10.04.2017 року, видаткову накладну №14 від 07.04.2017 року, рахунок на оплату №14 від 07.04.2017 року, видаткову накладну №15 від 07.04.2017 року, рахунок на оплату №15 від 07.04.2017 року, видаткову накладну №28 від 06.12.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р28 від 06.12.2016 року, видаткову накладну №30 від 07.11.2016 року, рахунок на оплату №38 від 07.11.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р30 від 07.11.2016 року, видаткову накладну №9 від 05.07.2016 року, рахунок на оплату №16 від 05.07.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р9 від 05.07.2016 року, видаткову накладну №10 від 27.06.2016 року, рахунок на оплату №17 від 27.06.2016 року, товарно-транспортну накладну №10 від 27.06.2016 року, видаткову накладну №7 від 09.06.2016 року, рахунок на оплату №14 від 09.06.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р7 від 09.06.2016 року, видаткову накладну №5 від 02.06.2016 року, рахунок на оплату №12 від 02.06.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р5 від 02.06.2016 року, видаткову накладну №8 від 03.06.2016 року, рахунок на оплату №15 від 03.06.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р8 від 03.06.2016 року, видаткову накладну №11 від 20.06.2016 року, рахунок на оплату №18 від 20.06.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р11 від 20.06.2016 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Крім того, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Кантана-Ко» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг за №25/2-16 від 25 лютого 2016 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим договором за дорученням Замовника надати послуги: «термічна обробка деталей та порізка металу» іменовані надалі «Послуг», а Замовник зобов`язується прийняти послуги й оплатити їх відповідно до умов договору та згідно накладної.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №25/2-16 від 25 лютого 2016 р позивачем було надано до суду акт надання послуг№6 від 903.06.2016 року, рахунок на оплату №13 від 03.06.2016 року, акт надання послуг №4 від 30.05.2016 року, рахунок на оплату №11 від 30.05.2016 року, акт надання послуг №3 від 27.04.2016 року, рахунок на оплату №10 від 27.04.2016 року, акт надання послуг №9 від 22.02.2017 року, рахунок на оплату №9 від 22.02.2017 року, акт надання послуг №8 від 20.02.2017 року, рахунок на оплату №8 від 20.02.2017 року, акт надання послуг №10 від 22.02.2017 року, рахунок на оплату №10 від 22.02.2017 року, акт надання послуг №12 від 17.03.2017 року, рахунок на оплату №12 від 01.03.2017 року, акт надання послуг №11 від 15.03.2017 року, рахунок на оплату №11 від 15.03.2017 року, акт надання послуг №13 від 20.03.2017 року, рахунок на оплату №13 від 20.03.2017 року, акт надання послуг №31 від 09.12.2016 року, рахунок на оплату №39 від 09.12.2016 року, акт надання послуг №2 від 30.03.2016 року, рахунок на оплату №9 від 30.03.2016 року, акт надання послуг №17 від 17.04.2017 року, рахунок на оплату №17 від 17.04.2017 року, акт надання послуг №16 від 14.04.2017 року, рахунок на оплату №16 від 14.04.2017 року, акт надання послуг №19 від 03.10.2016 року, рахунок на оплату №26 від 03.10.2016 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Лайт Вудс» (Постачальник) було укладено договір за №01-09/16 від 01 вересня 2016 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити на адресу Замовника матеріали, іменовані надалі «Товар», а Замовник прийняти та оплатити цей товар.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №01-09/16 від 01 вересня 2016 р. позивачем було надано до суду видаткову накладну №21 від 28.09.2016 року, рахунок на оплату №29 від 28.09.2016 року, товарно-транспортна накладну №Р21 від 28.09.2016 року, видаткову накладну №29 від 09.12.2016 року, рахунок на оплату №37 від 09.12.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р29 від 09.12.2016 року, видаткову накладну №20 від 26.09.2016 року, рахунок на оплату №28 від 26.09.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р20 від 26.09.2016 року, видаткову накладну №22 від 19.10.2016 року, рахунок на оплату №30 від 19.10.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р22 від 19.10.2016 року, видаткову накладну №27 від 30.11.2016 року, рахунок на оплату №35 від 30.11.2016 року, товарно-транспортна накладну №Р27 від 30.11.2016 року, видаткову накладну №33 від 05.12.2016 року, рахунок на оплату №42 від 05.12.2016 року, видаткову накладну №24 від 01.11.2016 року, рахунок на оплату №32 від 01.11.2016 року, товарно-транспортну накладну №Р24 від 01.11.2016 року.

Окрім того, між ТОВ «Проммаш центр» та ТОВ «Лайт Вудс» було укладено договір про надання послуг за №10-10/16 від 10 жовтня 2016 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим договором за дорученням Замовника надати послуги: «термічна обробка деталей та порізка металу» іменовані надалі «Послуги», а Замовник зобов`язується прийняти послуги й оплатити їх відповідно до умов договору та згідно накладної.

На підтвердження виконання умов договору за №10-10/16 від 10 жовтня 2016 р., позивачем було надано до суду акт надання послуг №25 від 02.11.2016 року, рахунок на оплату №33 від 02.11.2016 року, акт надання послуг №34 від 10.11.2016 року, рахунок на оплату №43 від 10.11.2016 року, акт надання послуг №35 від 05.12.2016 року, рахунок на оплату №44 від 05.12.2016 року, акт надання послуг №36 від 16.12.2016 року, рахунок на оплату №45 від 16.12.2016 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Айкос ЛТД» (Виконавець) було укладено договір постачання за №20/10.17 від 20 жовтня 2017 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: Заготівка та термічна обробка метала та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

На підтвердження виконання умов наведеного договору, позивачем було надано до суду акт надання послуг №52 від 04.12.2017 року, рахунок на оплату №53 від 04.12.2017 року, акт надання послуг №51 від 06.11.2017 року, рахунок на оплату №52 від 06.11.2017 року, акт надання послуг №48 від 12.10.2017 року, рахунок на оплату №49 від 12.10.2017 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Окрім того, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Бравіс ДСТ» (Виконавець) було укладено договір постачання за №11/12-17 від 11 грудня 2017 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

На підтвердження виконання умов договору за №11/12-17 від 11 грудня 2017 р. позивачем було надано до суду акт надання послуг №54 від 18.12.2017 року, рахунок на оплату №55 від 018.12.2017 року, акт надання послуг №55 від 28.12.2017 року, рахунок на оплату №56 від 28.12.2017 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Брендлайнс» (Виконавець) було укладено договір постачання за №04/12-17 від 04 грудня 2017 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

На підтвердження виконання умов договору за №04/12-17 від 04 грудня 2017 р. позивачем було надано до суду видаткову накладну № 1 від 03.01.2018 року, рахунок на оплату №1 від 03.01.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р1 від 03.01.2018 року, видаткову накладну №4 від 05.01.2018 року, рахунок на оплату №4 від 05.01.2018 року, видаткову накладну (у переробку) №4 від 04.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №17 від 05.01.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р4 від 05.01.2018 року, акт списання товарів № 7 від 05.01.2018 року, акт надання послуг №5 від 08.01.2018 року, рахунок на оплату №5 від 08.01.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р5 від 08.01.2018 року, видаткову накладну №6 від 08.01.2018 року, видаткову накладну №6 від 08.01.2018 року, рахунок на оплату №6 від 08.01.2018 року, видаткову накладну (у переробку) №3 від 05.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №18 від 08.01.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р6 від 08.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №18 від 08.01.2018 року, акт списання товарів №6 від 08.01.2018 року, акт надання послуг № 105 від 16.01.2018 року, рахунок на оплату №105 від 16.01.2018 року, акт надання послуг №53 від 05.12.2017 року, рахунок на оплату №54 від 05.12.2017 року, видаткову накладну №56 від 21.12.2017 року, рахунок на оплату №57 від 21.12.2017 року, видаткову накладну (у переробку) №45 від 20.12.2017 року, видаткову накладну (з переробки) №7 від 21.12.2017 року, товарно-транспортну накладну №Р56 від 21.12.2017 року, видаткову накладну (з переробки) №7 від 21.12.2017 року, видаткову накладну (з переробки) №7 від 21.12.2017 року, акт списання товарів №146 віл 21.12.2017 року, видаткову накладну №58 від 27.12.2017 року, рахунок на оплату №59 від 27.12.2017 року, видаткову накладну (у переробку) №47 від 26.12.2017 року, видаткову накладну (з переробки) №10 від 27.12.2017 року, товарно-транспортну накладну №Р58 від 27.12.2017 року, акт списання товарів №148 від 27.12.2017 року.

Також, Між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Дербі Альянс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг за №03/04-17 від 03 квітня 2017 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором за дорученням Замовника надати послуги: «послуги термообробки, порізки, покраски» іменовані надалі «Послуги», а Замовник зобов`язується прийняти послуги й оплатити їх відповідно до умов договору та згідно накладної.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №03/04-17 від 03 квітня 2017 р., позивачем було надано до суду видаткову накладну № 47 від 02.10.2017 року, рахунок на оплату №46 від 02.10.2017 року, акт надання послуг №49 від 16.10.2017 року, видаткову накладну №50 від 18.10.2017 року, рахунок на оплату №51 від 18.10.2017 року, акт надання послуг №46 від 20.09.2017 року, рахунок на оплату №45 від 20.09.2017 року, видаткову накладну №32 від 23.06.2017 року, рахунок на оплату №31 від 23.06.2017 року, акт надання послуг №31 від 09.06.2017 року, рахунок на оплату №30 від 09.06.2017 року, видаткову накладну (у переробку) №10 від 07.06.2017 року, акт надання послуг №37 від 02.06.2017 року, рахунок на оплату №36 від 02.06.2017 року, видаткову накладну №40 від 21.06.2017 року, рахунок на оплату №39 від 21.06.2017 року, видаткову накладну (у переробку) №11 від 15.06.2017 року, акт надання послуг №39 від 16.06.2017 року, рахунок на оплату №38 від 16.06.2017 року, акт надання послуг №45 від 28.08.2017 року, рахунок на оплату №44 від 28.08.2017 року, акт надання послуг № 44 від 10.008.2017 року, рахунок на оплату №43 від 10.08.2017 року, видаткову накладну №43 від 02.08.2017 року, рахунок на оплату №42 від 02.08.2017 року, видаткову накладну №33 від 03.07.2017 року, рахунок на оплату №32 від 03.07.2017 року, видаткову накладну №36 від 11.07.2017 року, рахунок на оплату №35 від 11.07.2017 року, видаткову накладну №35 від 10.07.2017 року, рахунок на оплату №34 від 10.07.2017 року, видаткову накладну №34 від 06.07.2017 року, рахунок на оплату №33 від 06.07.2017 року, видаткову накладну №38 від 24.07.2017 року, рахунок на оплату №37 від 18.07.2017 року, акт надання послуг №42 від 10.07.2017 року, рахунок на оплату №41 від 10.07.2017 року, акт надання послуг №30 від 11.05.2017 року, рахунок на оплату №29 від 11.05.2017 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Окрім того, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Техпрод 16» (Постачальник) було укладено договір за №10/5-17 від 10 травня 2017 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити на адресу Замовника матеріали, іменовані надалі «Товар», а Замовник прийняти та оплатити цей товар.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №10/5-17 від 10 травня 2017 р. позивачем було надано до суду видаткову накладну №19 від 14.04.2017 року, рахунок на оплату №19 від 14.04.2017 року, видаткову накладну №29 від 24.04.2017 року, рахунок на оплату №28 від 24.04.2017 року, акт надання послуг №26 від 03.10.2017 року, рахунок на оплату №26 від 03.05.2017 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також, Між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ПАТ «Науково-виробниче об`єднання «Інформаційні технології» (Виконавець) було укладено договір постачання за №02/03-18 від 02 березня 2018 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги та матеріали: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг (матеріалів).

Так, на підтвердження виконання умов договору за №02/03-18 від 02 березня 2018 р. позивачем було надано до суду акт надання послуг №175 від 05.03.2018 року, рахунок на оплату №215 від 05.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р175 від 05.03.2018 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Окрім того, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Торг Опт Лайт» (Виконавець) було укладено договір постачання за №9/01-18 від 09 січня 2018 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги та матеріали: Заготівка та термічна обробка метала та постачання матеріалів по зверненню замовника, за металопрокат та обробку металів, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №9/01-18 від 09 січня 2018 р. позивачем було надано до суду видаткову накладну №156 від 12.03.2018 року, рахунок на оплату №156 від 12.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р156 від 12.03.2018 року, акт надання послуг №157 від 12.03.2018 року, рахунок на оплату №157 від 12.03.2018 року, видаткову накладну №204 від 21.05.2018 року, рахунок на оплату №204 від 21.05.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р204 від 21.05.2018 року, видаткову накладну 3229 від 01.06.2018 року, рахунок на оплату №229 від 01.06.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р229 від 01.06.2018 року, видаткову накладну №245 від 07.06.2018 року, рахунок на оплату №245 від 07.06.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р245 від 07.06.2018 року, видаткову накладну №257 від 18.06.2018 року, рахунок на оплату № 257 від 18.06.2018 року, товарно-транспортну накладну №р257 від 18.06.2018 року, видаткову накладну №266 від 02.07.2018 року, рахунок на оплату №266 від 02.07.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р266 від 02.07.2018 року, видаткову накладну №278 від 20.07.2018 року, рахунок на оплату №278 від 20.07.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р278 від 20.07.2018 року, акт надання послуг №288 від 02.08.2018 року, рахунок на оплату №288 від 02.08.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р288 від 02.08.2018 року, видаткову накладну №297 від 20.08.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р297 від 20.08.2018 року, рахунок на оплату №297 від 20.08.2018 року, видаткову накладну №291 від 06.08.2018 року, рахунок на оплату №291 від 06.08.2018 року, видаткову накладну №305 від 03.09.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р305 від 03.09.2018 року, рахунок на оплату №305 від 03.09.2018 року, видаткову накладну №307 від 04.09.2018 року, рахунок на оплату № 307 від 04.09.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р307 від 04.09.2018 року, видаткову накладну №164 від 16.03.2018 року, рахунок на оплату №164 від 16.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р164 від 16.03.2018 року, видаткову накладну №164 від 16.03.2018 року, рахунок на оплату №164 від 16.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р164 від 16.03.2018 року, видаткову накладну №170 від 20.03.2018 року, рахунок на оплату №170 від 20.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р170 від 20.03.2018 року, видаткову накладну №175 від 22.03.2018 року, рахунок на оплату №175 від 22.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р175 від 22.03.2018 року, акт надання послуг №173 від 22.03.2018 року, рахунок на оплату №173 від 22.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р173 від 22.03.2018 року, видаткову накладну №182 від 02.04.2018 року, рахунок на оплату №182 від 02.04.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р182 від 02.04.2018 року, видаткову накладну №182 від 02.04.2018 року, рахунок на оплату №182 від 02.04.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р182 від 02.04.2018 року.

Розрахунки між підприємствами відбувались у безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку банківському рахунку позивача за № НОМЕР_1 .

Окрім того, Між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «ПІК торг» (Виконавець) було укладено договір постачання за №10-01/18 від 19 січня 2018 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги та матеріали: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №10-01/18 від 19 січня 2018 р позивачем було надано до суду акт надання послуг №9 від 19.01.2018 року та рахунок на оплату №9 від 19.01.2018 року

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Табако-Грант» (Виконавець) було укладено договір за №03/9-18 від 03 вересня 2018 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги та матеріали: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №03/9-18 від 03 вересня 2018 р. позивачем було надано до суду акт надання послуг №85 від 07.09.2018 року, рахунок на оплату №85 від 07.09.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р85 від 07.09.2018 року.

Окрім того, між ТОВ «Проммаш центр» (Замовник) та ТОВ «Прайс Буд» (Виконавець) було укладено договір постачання за №23-12/17 від 23 грудня 2017 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги та матеріали: Заготівка та термічна обробка метала, плазмена різка та постачання матеріалів по зверненню замовника, а Замовник зобов`язується оплачувати такі послуги та матеріали протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг.

Так, на підтвердження виконання умов договору за №23-12/17 від 23 грудня 2017 р. позивачем було надано до суду акт надання послуг №94 від 05.01.2018 року, рахунок на оплату №94 від 05.01.2018 року, акт надання послуг №10 від 16.01.2018 року, рахунок на оплату №10 від 16.01.2018 року, видаткову накладну №8 від 12.01.2018 року, рахунок на оплату №8 від 12.01.2018 року, видаткову накладну (у переробку) №6 від 11.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №20 від 12.01.2018 року, акт списання товарів №9 від 12.01.2018 року, акт надання послуг №130 від 12.02.2018 року, рахунок на оплату №130 від 12.02.2018 року, акт надання послуг №126 від 08.02.2018 року, акт надання послуг №126 від 08.02.2018 року, акт надання послуг №123 від 05.02.2018 року, рахунок на оплату №123 від 05.02.2018 року, акт надання послуг №11 від 02.02.2018 року, рахунок на оплату №11 від 02.02.2018 року, видаткову накладну №13 від 08.02.2018 року, рахунок на оплату №13 від 08.02.2018 року, видаткову накладну №12 від 05.02.2018 року, рахунок на оплату №12 від 05.02.2018 року, акт надання послуг №14 від 12.02.2018 року, рахунок на оплату №14 від 12.02.2018 року, видаткову накладну №7 від 10.01.2018 року, рахунок на оплату №7 від 10.01.2018 року, видаткову накладну (у переробку) №5 від 08.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №19 від 10.01.2018 року, акт списання товарів №8 від 10.01.2018 року, акт надання послуг №3 від 04.01.2018 року, рахунок на оплату №3 від 04.01.2018 року, видаткову накладну №2 від 03.01.2018 року, рахунок на оплату №2 від 03.01.2018 року, видаткову накладну (у переробку) №2 від 02.01.2018 року, видаткову накладну (з переробки) №11 від 03.01.2018 року, акт списання товарів №3 від 03.01.2018 року, акт надання послуг №143 від 01.03.2018 року, рахунок на оплату №143 від 01.03.2018 року, акт надання послуг №143 від 01.03.2018 року, рахунок на оплату №143 від 01.03.2018 року, видаткову накладну №149 від 06.03.2018 року, рахунок на оплату №149 від 06.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р149 від 06.03.2018 року, видаткову накладну №152 від 08.03.2018 року, рахунок на оплату №152 від 08.03.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р152 від 08.03.2018 року, видаткову накладну №182 від 10.04.2018 року, рахунок на оплату №182 від 10.04.2018 року, товарно-транспортну накладну №Р182 від 10.04.2018 року, видаткову накладну №57 від 26.12.2017 року, рахунок на оплату №58 від 26.12.2017 року, видаткову накладну (у переробку) №46 від 25.12.2017 року, видаткову накладну (з переробки) №8 від 26.12.2017 року, акт списання товарів №147 від 26.12.2017 року, акт надання послуг №105 від 16.01.2018 року, рахунок на оплату №105 від 16.01.2018 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Дослідивши наведені спірні документи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що останні містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними та такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, складських приміщень та іншого, в тому числі орендованого майна, недостатньої кількості трудових ресурсів, невідповідність придбаних та реалізованих товарів, віднесення податковим органом певних контрагентів до ймовірних учасників схем ухилення від оподаткування, не знаходження останніх за місцем реєстрації та як наслідок відсутності ділової мети на здійснення господарської операції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, тощо, то відповідно, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України" (рішення від 09.01.2007 року (заява № 803/02), вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Що стосується посилань податкового органу на відомості інформаційних баз даних, як джерела інформації, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.11.2019 року по справі № 826/11629/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відносно посилань податкового органу на протоколи допиту директора ТОВ «Контакт-Хім» ОСОБА_1 , який заперечував факт своєї участі у господарській діяльності наведеного підприємства та наявності кримінальних проваджень відносно інших контрагентів, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наявність зареєстрованого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, тому як відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як свідчать встановлені обставини справи, вироки та відповідні ухвали відносно позивача та його контрагентів відсутні, а зворотного відповідачем не доведено.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а тому до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, від 06.11.2018 року по справі № 822/551/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не було доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0005061402 від 31.10.2019 року (Форма «Н»), то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що штрафні санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний відповідно до вимог Податкового кодексу України скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження попередньої оплати.

Як свідчать встановлені обставини справи, 29.11.2017 року позивачем було зареєстровано податкову накладну від 26.10.2017 року № 200 та 02.05.2018 року позивачем було зареєстровано податкові накладні від 10.04.2018 року № 84, від 11.04.2018 року № 82, від 11.04.2018 року № 83.

Відтак, наведені податкові накладні були зареєстровані позивачем з порушенням приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про правомірність нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0005061402 від 31.10.2019 року.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005061402 від 31.10.2019 року та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року в адміністративній справі №160/11785/19 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005061402 від 31.10.2019 року та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року в адміністративній справі №160/11785/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяС.В. Сафронова

суддяВ.Є. Чередниченко