Постанова

від 19.04.2022 по справі 308/14651/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 308/14651/21 пров. № А/857/1579/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року, прийняте суддею Голяною О.В. у місті Ужгороді, повний текст складено 23.12.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №105 від 26.10.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 КУпАП.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №105 від 26.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 КУпАП.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 року у справі №826/7847/17 зазначив, що нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В даному випадку підстави для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва на земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 були відсутні, так як звернення ОСОБА_2 стосувалося іншого об`єкта будівництва, розташованого на землях комунальної власності, а звернення ж ОСОБА_3 на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності не розглядалося; отже дії Управління державно архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради по проведенню позапланової перевірки, складанню акта такої перевірки, встановлення в акті порушень законодавства є незаконними. Як наслідок, результат перевірки не може бути підставою для застосування до позивача будь-яких заходів примусового характеру, з чого випливає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема аб. 8, п. 7 Порядку №553 чітко передбачено, що

позапланова перевірка проводиться на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 1 та 2, п. 7-1 Порядку №553 за результатами засідання комісії прийнято рішення щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті: «Будівництво

багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 (кадастровий номер зем. ділянки: 2110100000:24:001:0592) в м. Ужгород, оскільки будівництво ведеться тільки на цій земельній ділянці та влаштовується фундамент майбутньої будівлі. Заперечень та оскаржень щодо прийнятого рішення комісії 23.09.2021 року від заявника та суб`єктів містобудівної діяльності не надходило.

Крім того, п. 7-1 Порядку №553 встановлено, що комісія надає висновок та рекомендацію органу державного архітектурно - будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки. Отже, законодавством у сфері містобудівної діяльності чітко визначено, що висновок комісії носить рекомендаційний характер, а підставою для перевірки є звернення фізичних або юридичних осіб.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що підставою для проведення позапланової перевірки зазначено звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто звернення фізичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Однак скарга ОСОБА_4 стосувалась будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 2110100000:24:002:0232, а не на земельній ділянці приватної форми власності з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, на якій здійснювалось будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 .

Звертає увагу на те, що скарга від 09.09.2021 року ОСОБА_6 жодним чином не пов`язана з будівництвом об`єкту, щодо якого відповідачем проведена позапланова перевірка.

Щодо звернення ОСОБА_5 , то по ньому на засіданні 23.09.2021 року Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, взагалі не приймалось жодного рішення.

Таким чином, була відсутня підстава для проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, норм стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:24:001:0592, м. Ужгород Закарпатська обл., 88000.

Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 року у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 року у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

У судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 були зареєстровані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради на підставі наказу № 309-М від 30.12.2020 року.

Позивач є головним інженером проекту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 , що стверджено наказом № 95-21 від 04.01.2021 року.

Відповідно до рішення ІХ сесії VIII скликання (2-ге пленарне засідання) від 07.09.2021 року з метою недопущення порушень, встановленої генпланом зональності Ужгорода, міська рада вирішила скасувати містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва № 201/03-01/20 від 30.12.2020 року «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 , виданих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та наказ управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 309-М від 30.12.2020 року, якими вони були затверджені.

Будівництво, щодо якого була проведена позапланова перевірка, здійснювалося на земельній ділянці площею 0, 5179 га з присвоєним кадастровим номером земельної ділянки 2110100000:24:001:0592 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до загальнодоступних даних Публічної кадастрової карти, розміщеної за посиланням https://map.land.gov.ua/, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 площею 0, 5179 га знаходиться у приватній власності, цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

09.09.2021 року шеф - редактором ОСОБА_9 подано скаргу на ім`я Ужгородського міського голови наступного змісту «Доводимо до вашого відому, що на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 2120100000:24:002:0232 (на тій частині, що знаходиться на спільній межі з земельною ділянкою 2110100000:24:001:0590) площею 0,2124 га, розміщеній паралельно АДРЕСА_2 , навпроти Боздоського пару, здійснюється будівництво: влаштування фундаменту майбутньої будівлі. Оскільки таке будівництво здійснюється на землях комунальної власності, такі роботи мають мати відповідну правову підставу, а саме: замовник чи забудовник мають отримати таку ділянку в користування, отримати відповідні дозволи, зареєструвати роботи шляхом подання відповідної декларації тощо. Проте, про такі рішення Ужгородської міської ради чи інших дозвільних органів невідомо, а будівництво носить сумнівний характер. У відповідності до зазначеного, керуючись приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Земельного кодексу України, просимо провести перевірку зазначених фактів та прийняти рішення щодо припинення протиправної діяльності притягнення винних осіб до визначеної міри відповідальності».

Відповідно до загальнодоступних даних Публічної кадастрової карти, розміщеної за посиланням https://map.land.gov.ua/, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:002:0232 площею 0.2124 га, яка фігурує в зверненні ОСОБА_2 , знаходиться у комунальній власності, цільове призначення: автомобільного транспорту для облаштування під`їздів та автостоянки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в рамках його журналістського розслідування 09.09.2021 року він подавав на ім`я Ужгородського міського голови заяву про проведення перевірки законності будівництва малих архітектурних форм на земельній ділянці, що знаходиться в комунальній власності, втім перевірка була проведена на іншому об`єкті, що знаходиться у приватній власності.

Отже, звернення ОСОБА_2 стосувалося земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:002:0232 площею 0.2124 га, яка знаходиться у комунальній власності.

09.09.2021 року депутатом міської ради ОСОБА_5 подано звернення на ім`я Ужгородського міського голови, вхід. № 787115.01-16 від 10.09.2021 року, наступного змісту «Прошу вас в межах повноважень організувати перевірку законності будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ). Оскільки містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва за вказаною адресою скасовано, прошу накласти припис на зупинення будівельних робіт».

З висновку засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (об`єкт: вул. Возз`єднання, 19 м. Ужгород) від 23.09.2021 року вбачається, що на підставі наказу № 2 від 09.04.2021 року «Про утворення комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності» та постанови КМУ від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю» було утворено комісію з числа уповноважених осіб. На порядок денний винесено питання розгляду звернень шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 від 09.09.2021 року та депутата міської ради ОСОБА_5 від 10.09.2021 року щодо проведення перевірки будівництва по АДРЕСА_1 ; члени комісії та присутні особи були ознайомлені зі зверненням шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 від 09.09.2021 року щодо проведення перевірки будівництва по АДРЕСА_1 . Ознайомившись з інформацією щодо порядку денного, комісія вирішила: «У зв`язку з надходженням звернення шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 від 09.09.2021 року щодо проведення перевірки будівництва по АДРЕСА_1 28.09.2021 року провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва за вищевказаною адресою та скласти відповідні документи, які визначені постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю».

Отже, хоча на порядок денний і було винесено в тому числі питання розгляду депутата міської ради ОСОБА_5 від 10.09.2021 року щодо проведення перевірки будівництва по АДРЕСА_1 , однак члени комісії та присутні особи ознайомлювалися лише зі зверненням шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 від 09.09.2021 року, і висновок комісії провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва базувався лише на підставі звернення шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 від 09.09.2021 року після його обговорення. За результатом розгляду звернення ОСОБА_3 жодного рішення не приймалось.

Відповідно до наказу №127 начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової О. від 28.09.2021 року наказано начальнику відділу звернень та скарг управління ДАБК, головному спеціалісту відділу звернень та скарг управління ДАБК ОСОБА_12 провести перевірку об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 з 28.09.2021 року по 11.10.2021 рік, за результатами перевірки скласти відповідні документи, які визначені постановою КМУ України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Не зважаючи на те, що за результатом розгляду звернення ОСОБА_3 комісія жодного рішення не прийняла, а заява ОСОБА_2 від 09.09.2021 року стосувалася об`єкту будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:002:0232, 28.09.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради було видане направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 127 від 28.09.2021 року щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_8 ОСОБА_7 , ПП «Клімат Трейд», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_13 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) управляння ДАБК №127 від 28.09.2021 року та абзацу 8 п.7 постанови КМ України №533 від 23.05.2021 року, у зв`язку з заявою шеф-редактора газети «Правозахисник» м.Темнова від 09.09.2021 року та звернення депутата Ужгородської міської ради В.Глаголи від 09.09.2021 року для здійснення позапланової перевірки в АДРЕСА_1 «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення».

Актом №99 від 11.10.2021 року, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:24:001:0592.

11.10.2021 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:24:001:0592, начальником відділу звернень та скарг управління ДАБК ОСОБА_14 , у присутності головного інженера проекту ОСОБА_1 , складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до вказаного протоколу виявлено порушення п.7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п.7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 7.2.5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 8.13 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; п. 8.14 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; п.4.8 ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків».

Постановою Управління державного архітектурно будівельного контролю № 105 від 26.10.2021 року встановлено, що головний інженер ОСОБА_1 при розробленні проекту об`єкту будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 за кадастровим номером земельної ділянки 2110100000:24:001:0592 в м. Ужгороді порушив п.7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п.7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 7.2.5 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 8.13 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; п. 8.14 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; п.4.8 ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків», а тому головного інженера проекту ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП, на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Отже нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.02.2020 року у справі №826/7847/17.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом із матеріалів справи встановлено, що звернення шеф-редактора газети «Правозахисник» ОСОБА_11 стосувалося будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 2120100000:24:002:0232 (на тій частині, що знаходиться на спільній межі з земельною ділянкою 2110100000:24:001:0590) площею 0,2124 га, розміщеній паралельно вул. Слов`янська набережна в м. Ужгороді, навпроти Боздоського парку, втім перевірка була проведена на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:24:001:0592. Звернення ж ОСОБА_15 , хоч і було винесено на порядок денний засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, залишилося нерозглянутим, висновок комісії був зроблений лише за зверненням ОСОБА_16 .

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 року у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 року у справі № 804/2486/16, від 09.09.2021 року у справі №826/10153/18 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Зважаючи на наведене, порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Така правова позиція викладена у постановах від 15.05.2020 року у справі №826/12176/16 та від 17.09.2020 року у справі №826/10908/18.

Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права застосував також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року у справі № 804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас, оскільки підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, а тому виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 року у справі №802/2298/15-а та від 24.11.2020 року у справі № 520/2241/17.

Відтак, в даному випадку підстави для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва на земельній ділянці з присвоєним кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 були відсутні, так як звернення ОСОБА_2 стосувалося іншого об`єкта будівництва, розташованого на землях комунальної власності, а звернення ж ОСОБА_3 на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності не розглядалося.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того, у пункті 49 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy, № 22774/93) Європейський суд з прав людини в котрий раз звернув увагу, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року у справі № 308/14651/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 02.05.2022 року.