21/3955-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" липня 2007 р. Справа №21/3955-А
за позовом Державної податкової інспекції у Волочиському районі м. Волочиськ
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Червона зірка" м. Волочиськ
про стягнення 323085,29 грн. боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб та 22038,34 грн. пені
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Малінковський Г.М.
Представники сторін:
від позивача - Петровський В.А. за довіреністю від 09.01.2007 року.
від відповідача - Кух Б.М. - голова.
Позивач у позовній заві, представник позивача у судових засіданнях просять стягнути з відповідача суму 323085,29 грн. боргу по податку з доходів фізичних осіб та пеню в сумі 22038,34 грн. у відповідності до Закону України "Про систему оподаткування" та згідно п.п. 8.1.2, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Повноважний представник позивача позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, однак просив врахувати строк позовної давності.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
За результантами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки відповідача за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року складений акт від 26.03.2007 року № 21623/03790095. Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Зобов'язано відповідача перерахувати борг по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 323085,29 грн. та нараховану пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 22038,34 грн. При цьому в акті та довідці зазначено, що податковий борг станом на 01.04.2005 року, тобто на момент попередньої перевірки, становив 290628,41 грн.
Заборгованість на момент вирішення спору відповідачем не погашена.
У зв'язку з непогашенням боргу позивачем подано позов.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, із змінами та доповненнями, податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Платники податків, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”, із змінами та доповненнями (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8), на відповідача покладений обов'язок сплати (перерахування) даного податку до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Пунктом 3.2.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у будь-якк випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. На кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду) (пп. 3.2.2).
Зобов'язання по сплаті відповідачем податку на доходи фізичних осіб не є податковим боргом в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, із змінами та доповненнями, оскільки платником податків зобов'язання самостійно шляхом подання до органів ДПС податкової декларації не узгоджується, його не визначає контролюючий орган. А тому стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, не застосовуються положення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що регламентують порядок досудового погашення податкового боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог, передачі його активів в податкову заставу та послідуючий їх продаж в порядку ст. 10 вказаного Закону.
Зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно визначене відповідачем не потребує узгодження, оскільки податковим законодавством не передбачено встановленої форми податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб та строків її подання.
Чинними нормативно-правовими актами не передбачено також направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень про донарахування та сплату податку за доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених, але не узгоджених зобов'язань.
Суд вважає, що позов підлягає задоволеню в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку із доходів фізичних осіб в сумі 1027772,84 грн. із врахуванням тьохрічного (1095 днів) строку позовної давності. В стягненні решти суми заборгованості слід відмовити. При цьому судом враховується, що заявлена до стягнення заборгованість визначена позивачем наростаючим підсумком, із врахуванням висновків попередніх актів перевірок відповідача. Відповідно у позивача була можливість звернутися до суду із вимогою до відповідача про сплату заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, оскільки така заборгованість була встановлена на підставі попередніх актів перевірок. Проте примусові заходи стягнення вказаної заборгованості не вживались.
Позовні вимоги про стягнення 22038,34 грн. пені суд вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.
Визначаючи суму пені та обгрунтовуючи її нарахування, позивач посилається на Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року за №522/7843.
Зі змісту Інструкції вбачається, що пенею є плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, а також порядок стягнення податкової заборгованості визначено Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за змістом якого стягнення податкового боргу в судовому порядку відбувається шляхом звернення стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податків при умові вжиття відповідних заходів передбачених даним Законом.
Оскільки позивачем не надано доказів вжиття заходів, передбачених законодавством для стягнення пені, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, судом враховується, що згідно пп. 16.1.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Однак, строки сплати податку з доходів фізичних осіб встановлені ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а не Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Доказів нарахування відповідачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів контролюючим органом суду не надано.
За таких обставин, позивачем обґрунтовано подано позов в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку із доходів фізичних осіб в сумі 102772,84 грн. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.
В решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Волочиському районі м. Волочиськ до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Червона зірка" м. Волочиськ про стягнення заборгованості із сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 323085,29 грн. та пені в сумі 22038,34 грн. задоволити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "червона Зірка" м. Волочиськ (вул. Фрідліхівська, 40, код 03793395) на користь Державної податкової інспекції у Волочиському районі м Волочиськ (вул. Центральна, 3а, код 33758060) 102772,84 грн. (сто дві тисячі сімсот сімдесят дві гривні 84 коп.) заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.
В решті позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2007 |
Оприлюднено | 23.10.2007 |
Номер документу | 1041441 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні