Ухвала

від 01.05.2022 по справі 308/17747/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17747/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 308/17747/21 (провадження № 2/308/4291/21) за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання усунути накладення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , за яким просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 власника земельної ділянки кад. номер 2110100000:10:001:0181 - усунути накладення земельної ділянки зобов`язавши його замовити та виготовити відповідну документацію із землеустрою зі зміни координат власної ділянки з метою виправлення її знаходження в координатах в базі ДЗК згідно результатів судової експертизи що;буде проведена в рамках розгляду даної справи за клопотанням позивача.

Разом із позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову за якою позивач просить суд: накласти арешт земельну ділянку (кадастровий номер кад. номер 2110100000:10:001:0181) площею 0,0459 га,, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - належну відповідачу по справі ОСОБА_2 , РН ОКПП - невідомий, місце реєстрації та; проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування зави позивач зазначив наступне.

Предметом спору є те що межа земельної ділянки відповідача кад. номер 2110100000:10:001:0181 накладається на її ділянку та проходить в середині належного їй житлового будинку (поворотні точки 8,9 та 10). Така ситуація, а також те що належний позивачеві будинок було збудовано у 1951 році, що доводиться описом технічного паспорту № НОМЕР_1 , інвентарний номер 2138 станом на 22.04.1980 року, дозволяє чітко стверджувати про порушення її прав відповідачем, який не може володіти ділянкою що знаходиться частково під її житловим будинком збудованим за довго до внесення належної йому земельної ділянки кад. номер 2110100000:10:001:0181 в базу ДЗК що мало місце 29.04.2010 р., на підставі документації із землеустрою розробленої ДП "Центр державного земельного кадастру". Наявність спору підтверджується обставинами вказаними в позовній заяві та доданими письмовими доказами. Подання позову зумовлено тим що відповідач повідомив позивача про наміри встановити нову огорожу впритул до стіни її будинку та всупереч фактичному землекористуванню та межовим знакам, такі дії відповідача унеможливлять проведення експертизи та встановлення дійсних обставин справи, а також призведе до порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, ч. 2ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Як зазначено у п. 1 ч. 1, ч. 2 ст.150ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3ст.150ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як вбачається із позовної заяви предметом спору є: зобов`язання ОСОБА_2 власника земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:10:001:0181 усунути накладення земельної ділянки зобов`язавши його замовити та виготовити відповідну документацію із землеустрою зі зміни координат власної ділянки з метою виправлення її знаходження в координатах в базі ДЗК згідно результатів судової експертизи що буде проведена в рамках розгляду даної справи за клопотанням позивача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 1 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права безпосередньо не стосується права власності відповідача на земельну ділянку, відтак відсутня необхідність у забезпеченні цього позову.

Слід також зазначити, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження існування накладення суміжних земельних ділянок на час звернення до суду, а лише подане клопотання про призначення по справі земельно технічної експертизи з метою встановлення цих фактів в ході розгляду справи, тобто суд не вбачає на цій стадії розгляду справи документально обґрунтованих підтверджень існування предмету спору.

Позивачем також взагалі не обґрунтовано той факт, що утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що на цей відсутні жодні підстави задля забезпечення позову у цій справі, оскільки виникають обґрунтовані сумніви, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, а також відсутня відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, відтак слід відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпеченні позову.

Керуючись ст.149,150,151,153,260,261,353,354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 308/17747/21 (провадження № 2/308/4291/21) за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання усунути накладення земельної ділянки.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Дергачова