Ухвала

від 02.05.2022 по справі 278/320/22

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/320/22

Провадження № 2/293/332/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районнийго суд Житомирської області в складі

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судових засідань Тишкевич К.Б.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів цивільнусправу №278/320/22 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області в порядку цивільного судочинства з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії VIII скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №327 від 10.09.2021 «Про розгляд заяв громадян про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині відмови позивачу в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825686200:11:000:0016, площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства. Також просить зобов`язати Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області затвердити проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки та передачі у її у власність позивачу.

04.02.2022 Житомирський районний суд Житомирської області виніс ухвалу про направлення справи за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії до Черняхівського районного суду Житомирської області на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України (а.с.23-24).

04.04.2022 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа №278/320/22 (а.с.26-28).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №278/320/22 (провадження №2/293/332/2022) передано на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.29).

Ухвалою від 06.04.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 14 год. 10 хв. 03.05.2022 (а.с.30).

03.05.2022 сторони в судове засідання не з`явились.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В підготовчому судовому засіданні, суд вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства та повинен бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Водночас, відповідно до ч.1,2ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Абзац 1 пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч.1ст.5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Стаття 20 КАС Українирозмежовує предметну юрисдикцію адміністративних судів між місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Згідно ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) деякі адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму

3) деякі адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"

У відповідності до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За правилами частин шостої, абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені водержанні безоплатноу власністьземельної ділянкиіз земельдержавної абокомунальної власностідля веденняфермерського господарства,ведення особистогоселянського господарства,ведення садівництва,будівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибноїділянки),індивідуального дачногобудівництва,будівництва індивідуальнихгаражів умежах нормбезоплатної приватизації,подають клопотаннядо відповідногооргану виконавчоївлади абооргану місцевогосамоврядування,який передаєземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власністьвідповідно доповноважень,визначених статтею122цього Кодексу.У клопотаннізазначаються цільовепризначення земельноїділянки таїї орієнтовнірозміри.До клопотаннядодаються графічніматеріали,на якихзазначено бажанемісце розташуванняземельної ділянки,погодження землекористувача(уразі вилученняземельної ділянки,що перебуваєу користуванніінших осіб)та документи,що підтверджуютьдосвід роботиу сільськомугосподарстві абонаявність освіти,здобутої ваграрному навчальномузакладі (уразі наданняземельної ділянкидля веденняфермерського господарства).У разіякщо земельнаділянка державноївласності розташованаза межаминаселених пунктіві невходить доскладу певногорайону,клопотання подаєтьсядо Радиміністрів АвтономноїРеспубліки Крим.Верховній РадіАвтономної РеспублікиКрим,Раді міністрівАвтономної РеспублікиКрим,органам виконавчоївлади абоорганам місцевогосамоврядування,які передаютьземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власністьвідповідно доповноважень,визначених статтею122цього Кодексу,забороняється вимагатидодаткові матеріалита документи,не передбаченіцією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, наведеними нормами права встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №361/2562/16-а (провадження № 11-1179апп18), якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року (справа №206/4712/17), що отримання особою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про її передання у власність чи у користування. А скасування рішення про надання відповідного дозволу не є порушенням речового права, якщо тільки немає обставин, які свідчать про наявність у цієї особи або інших заінтересованих осіб речових прав щодо такої земельної ділянки. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про порушення цивільного права позивача та доходить висновку, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вище викладеного, суд дійщов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у цивільній справі слід закрити.

Керуючись ст.116, 118 ЗК України, ст.ст.255, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №278/320/22 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, оскільки вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО