Рішення

від 23.02.2022 по справі 355/1380/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1380/21

Провадження № 2/355/398/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Баришівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

23.03.2021 за вх.№ 5732 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавиці входила земельна ділянка площею 0,25 га (кадастровий номер 3220284901:111113:008:0040) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ), земельна ділянка площею 0,4827 га (кадастровий номер 3220284900:13:048:0036) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на ділянці АДРЕСА_2 .

Окрім позивача спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відмовилися від своєї частки спадкового майна на користь позивача.

В установленому законом порядку позивач звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину спірні земельні ділянки позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю державних актів на право власності на земельні ділянки, а також відсутністю відомостей про право власності на спірні земельні ділянки в державному реєстрі речових прав. У зв`язку з чим позивач змушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяві просив витребувати копію спадкової справи заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача 23.02.2022 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, представник відповідача проти позовних вимог позивача не заперечує.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.09.2021 справу для розгляду визначено судді Червонопиському В.С. (а.с. 35).

29.11.2021 суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження та витребування доказів ( а.с.36).

23.02.2022 на виконання вимог ухвали, до суду надійшли матеріали спадкової справи № 38/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Судом відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір`ю позивача ОСОБА_1 вказана ОСОБА_4 (а.с. 6).

14.09.2007 складено заповіт, за яким ОСОБА_4 заповідала все своє майно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який посвідчено секретарем виконавчого комітету Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області Самійленко Н.А..

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років померла ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області зроблений запис за № 22 та видане свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с.8)

08.02.2014 ОСОБА_1 звернувся до Баришівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

03.02.2014 ОСОБА_3 звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про відмову від прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 . Разом з цим 31.01.2014 ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь позивача, про що приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, засвідчено правильність підпису ОСОБА_2 ..

Відповідно до копії довідки виконкому Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 07.08.2009 № 533 вказано, що ОСОБА_4 має земельну ділянку загальною площею 0,74 га (0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 та 0,50 га для ведення особистого селянського господарства поле № 1 діл. 62 (а.с. 15) .

Копією витягу з рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 502-40-05 від 06.09.2010 уточнено розмір земельної ділянки що належить ОСОБА_4 , яка складає 0, 2403 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ( а.с.16)

Копією рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 73-05-06 від 24.02.2011 уточнено площу земельної ділянки передану у власність ОСОБА_4 (рішенням виконкому Морозівської сільської ради протокол №11 від 19.12.1994 площею 0,2403 га по АДРЕСА_1 після обмірів згідно матеріалів техдокументації для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 загальною площею 0,25га ( а.с. 18).

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3223109532021 від 24.06.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 3220284901:13:008:0040 площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовано про АДРЕСА_1 . В свою чергу відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3223109462021 від 24.06.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 3220284900:13:048:0036 площею 0,4827 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства розташована поле, 1 діл. 62, с. Морозівка Баришівського району Київської області ( а.с. 19-24).

27.08.2021 за № 922/02-14 державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на належні частки земельних ділянок площею 0, 2500 га, кадастровий № 3220284901:13:008:000 та площею 0,4827 га кадастровий номер 3220284900:13 :048:0036, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, Витягів з державного земельного кадастру вказаних земельних ділянок, які є необхідними для вчинення нотаріальних дій, крім того станом на 01.01.2013 право власності за спадкодавцем не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав ( а.с. 26)

V. Оцінка Суду.

Згідно із ч. 1 ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 55Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до пункту «г» статті81, частини першої статті131 Земельного кодексу України(даліЗК) громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За правилами ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст.1269 ЦК ).

Згідно із ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 27.08.2021 позивач звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею, 0,2500 га цільове призначення будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та площею 0,4827 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства відмовлено, оскільки у позивача відсутні документи для вчинення нотаріальних дій.

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивача в першу чергу пов`язується з правом спадкування і він його набув в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4 .. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини в порядку ст. 1268 ЦК України на користь позивача.

В свою чергу статтею 328ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини другої статті 16ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Таким чином, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку за заповітом, але оформити своє право на земельну ділянку не має можливості, тому порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на земельну ділянки не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Крім того, судом враховується, що відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору суд приходить до наступного.

Позивачем було подано копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.12.2018, за якою вказано, що позивач є інвалідом 2 групи, що звільняє його від сплати судового збору

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на користь держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вказане судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись 2,5,10-13,18,258-259,263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1216-1218, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на:

-Земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220284901:13:008:0040;

-Земельну ділянку площею 0,4827 га (кадастровий номер 3220284900:13:048:0036) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на ділянці АДРЕСА_2 .

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Червонописький