Рішення

від 02.05.2022 по справі 308/14275/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14275/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне )

03 травня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Придачук О.А.,

з участю секретаря судового засідання Бомбушкар В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер», державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер», державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради про усунення перешкод в користуванні майном.

Мотивуючи звернення з позовом позивачка покликається на те, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 14.06.2017 за №4882, довідкою ОК «Житлово-будівельний кооператив «Авеніо» від 17.06.2017 за №92, актом приймання-передачі від 17.06.2017 за №91, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 №90381069, технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 .

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачці стало відомо, що за адресою місцезнаходження її квартири зареєстровано також місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» шляхом внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу від 19.12.2019 року, реєстраційна дія/запис № 15881050008017015.

Позивачка наголошує, що реєстрація місцезнаходження відповідача за зазначеною вище адресою була здійснена без її відома та згоди, без укладення договору оренди, що в свою чергу призвело до порушення її прав як власника нерухомого майна, які підлягають захисту шляхом скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Транс-Тендер» щодо її місцезнаходження.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Подаючи заяву про зменшення позовних вимог та усунення недоліків, зазначених в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2021 року в справі №308/14275/20, позивачка просить усунути перешкоди у користуванні належним їй майном за адресою АДРЕСА_1 , які здійснюються товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309), шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881050008017015 від 19.12.2019 року, в частині зміни місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309) на Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18.

Ухвалою суду від 20.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

20.01.2022 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Представник позивача в заяві зазначив, що позивачка підтримує позовну заяву повністю, просить її задовольнити.

У судові засідання відповідач явку представника не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, в тому числі шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації юридичної особи. Так, ухвали суду, судові виклики про дату, час та місце наступних судових засідань надсилались судом відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак рекомендовані листи з бланками повідомлень про вручення повернулися за зворотною адресою суду без вручення із відміткою відділу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (штрихкодовий ідентифікатор 8800018433180).

Факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних процесуальних дій та судові виклики за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом (з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення), не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду чи неотримання судового виклику, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, що сама зареєструвала офіційну адресу, яка є адресою зокрема для направлення кореспонденції.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 2-4159/12.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради в судове засідання також не з`явився, причин неявки не повідомив.

Оскільки відповідачі у судове засідання не з`явилися , суд у порядку ст. 280 ЦПК України вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення. Відзиву у визначений судом строк відповідачі не надіслали. Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи, що відповідачами у встановлений законом строк відзиви на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів за правилами заочного розгляду, за відсутності відповідачів, повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, та зі згоди позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником нерухомого майна об`єкту житлової нерухомості, однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 року за №90381069 (а. с. 8).

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою на запит ОСОБА_1 від 09.07.2020 за №25383486 станом на 09.07.2020 відповідно до критеріїв пошуку: код ЄДРПОУ 42002309 місцезнаходженням юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» значиться адреса: 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Володимирська, буд. 90/18 (а. с. 10-11).

Як убачається з матеріалів справи 19.12.2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Полтавської міської ради Царенко Л.М. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів за № 15881050008017015, зокрема, зареєстровано зміну місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» на адресу: 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Володимирська, буд. 90/18, що зазначено у даних про реєстраційні дії у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на запит позивачки №25383486 від 09.07.2020 року відповідно до критеріїв пошуку «код ЄДРПОУ 42002309» (а. с. 10-11).

З акту від 24.11.2020 року, який складено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (власник квартири АДРЕСА_2 ) та ОСББ «МБ-Сервіс» (код ЄДРПОУ 41524582, місцезнаходження м. Ужгород, вул. Володимирська, 90), вбачається, що ТОВ «Транс-Тендер» (42002309) ніколи не здійснювало свою господарську діяльність за даною адресою. Керівні органи (посадові особи) вказаного товариства ніколи не знаходились за даною адресою. В квартирі за АДРЕСА_2 , відсутнє офісне майно та документація будь-яких юридичних осіб (а.с. 21).

Матеріали справи не містять правочинів, які б надавали право відповідачу користуватись нерухомим майном позивача - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позивачкою підтверджено, що на адресу її проживання надходять листи, адресовані відповідачу, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року №0016525004 (а.с. 12-13), у якому податковою адресою платника податків відповідача значиться АДРЕСА_3 .

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-ІV (далі за текстом Закон України № 755-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону України № 755-ІV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 Закону України № 755-ІV здійснюється заявником, яким у розумінні пункту 8 частини першої статті 1 цього закону є засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону України № 755-ІV закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до статті 7 Закону України № 755-ІV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України № 755-ІV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 Закону України № 755-ІV встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР). Зокрема, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, а якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 № 755-ІV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень статті 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист власності» передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

З огляду на вказане, право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважитися. З положеннями частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кореспондуються і приписи статті 321 ЦК України, якими, зокрема регламентовано, що право власності є непорушним.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 150 Житлового кодексу Української РСР регламентує право громадян, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користування ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, а також право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. При цьому положеннями статті 158 цього ж кодексу визначено письмову форму договору найму жилого приміщення, що укладається між наймачем, який користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності. Водночас такий договір потребує наступної реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто, цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідач реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, як то договору оренди, користування, інше, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

З урахуванням вказаних вище приписів законодавства, суд доходить до висновку, що реєстрація відповідачем свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна позивача є порушенням права власності позивача на об`єкт нерухомості, що розміщений за спірною адресою.

З огляду на викладене, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту права власності шляхом подання негаторного позову у спосіб скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження відповідача належним та ефективним, а позовні вимоги обґрунтованими, законними, належним чином доведеними та такими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, шляхом усунення перешкод у користуванні належним ОСОБА_1 майном, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , які здійснюються товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309), шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881050008017015 від 19.12.2019 року, в частині зміни місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309) на Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18.

Відповідно до статті 141 ЦПК України на відповідача слід покласти 840,80 гривень витрат на оплату судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 316, 317, 321, 391 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13 ,76, 89, 141, 178, 258, 263-265, 273, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - задоволити.

Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном, що за адресою АДРЕСА_1 , які здійснюються товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309), шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881050008017015 від 19.12.2019 року, в частині зміни місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309) на Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн 80 коп.) грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Тендер» (код ЄРДПОУ 42002309), місцезнаходження юридичної особи: м. Ужгород, Володимирська, буд. 90, кв. 18.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук