Ухвала

від 04.05.2022 по справі 761/3607/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3607/22

Провадження № 1-кс/761/2356/2022

У Х В А Л А

Іменем України

04 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Рибне господарство База відпочинку «Крючок», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2021 року по справі № 761/42616/21, в межах кримінального провадження №12020110000000737 від 22.06.2020,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

В своєму клопотанні заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 №761/42616/21 від 01.12.2021 накладено арешт на низку земельних ділянок, у тому числі і на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:004:5076, площею 0,152 га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222486600:04:004:5077, площею 0,152 га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222486600:04:004:5078, площею 0,152 га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ТОВ «Рибне господарство база відпочинку «КРЮЧОК», ЄРДПОУ: 43177775.

На думку заявника арешт на майно накладено необґрунтовано, а відтак просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник, просив проводити розгляд клопотання без його участі.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів клопотання, арешт на майно накладено з метою збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Доводи заявника, викладені в клопотанні, стосовно того, що арешт накладено необгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.

Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахТОВ «Рибнегосподарство База відпочинку«Крючок»,про скасуванняарешту майна,накладеного ухвалоюслідчого суддіШевченківського районногосуду м.Києва від01.12.2021року посправі №761/42616/21,в межахкримінального провадження№12020110000000737від 22.06.2020 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1