Рішення

від 02.05.2022 по справі 140/1201/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1201/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньспецгруп до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньспецгруп звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2020 між ТОВ Волиньспецгруп та фірмою ADMAR TRADE Sp.z o.o (Польща) було укладено контракт №01/06/2020, згідно умов якого продавець польська фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о. (Польща) зобов`язувалась постачати товари в адресу ТОВ Волиньспецгруп на умовах EXW Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

Позивач з метою декларування товару робоче взуття та взуття на підошві, подав відповідачу митні декларації (далі - МД), а саме: №UA205140/2021/104843 від 07.12.2021, №UA205140/2021/099561 від 30.11.2021, №UA205140/2021/101247 від 01.12.2021, №UA205140/2021/102894 від 03.12.2021.

Зазначає, що під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом, а саме: рахунок фактура (інвойс), автотранспортна накладна, експортна декларація (походження товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт (договір купівлі-продажу товару), платіжне доручення, що підтверджує оплату товару. Однак Волинською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року.

Із прийнятими рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки товариством були надано усі наявні у них документи, які витребовувались митним органом. Натомість в оскаржуваному рішенні не вказано жодного джерела інформації, а також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості який в супереч статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) не був наданий декларанту на його письмову вимогу.

З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав, повідомив, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ Волиньспецгруп подано МД №UA205140/2021/104843 від 07.12.2021, №UA205140/2021/099561 від 30.11.2021, №UA205140/2021/101247 від 01.12.2021 на товар Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри, з металевим підноском та МД №UA205140/2021/102894 від 03.12.2021 на товар Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замші (коров`яча шкіра), з металевим підноском за якими митну вартість товару заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору. Разом із вищевказаними деклараціями декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: рахунок фактура, автотранспортна накладна, банківський платіжний документ, документ що підтверджує вартість перевезення товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, декларація-інвойс, складена експортером, якщо фактурна вартість товару не перевищує 6000 євро, копія митної декларації країни відправлення.

Зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, тому були прийняті оскаржувані рішення про коригуванні митної вартості товарів.

Згідно рішень про коригування митної вартості №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року митну вартість товару визначено на рівні - 21,46 Дол.США/кг за МД №UA205140/2021/004750 від 08.07.2021.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг МД №UA205140/2021/100620, МД №UA205140/2021/103333, МД №UA205140/2021/101792, МД №UA205140/2021/105192 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задовольнити його позовні вимоги.

Дослідивши письмові докази, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.

01.12.2020 між ТзОВ Волиньспецгруп та фірмою ADMAR TRADE Sp.z o.o (Польща) було укладено контракт №01/06/2020, згідно умов якого продавець польська фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о. (Польща) зобов`язувалась постачати товари в адресу ТзОВ Волиньспецгруп на умовах EXW Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

У пункті 1.2, 1.3 контракту №01/06/2020 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії даного контракту; ціна на товар встановлюється на умовах СРТ Луцьк (ІНКОТЕРМС-2010).

Відповідно до пункту 3.1 контракту №01/06/2020 покупець зобов`язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару, який є предметом контракту.

Пунктом 4.1 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам і бути підтверджена наступними документами і сертифікатами, наданими постачальником: оригіналом рахунку-фактури (інвойсом).

З метою декларування товару Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри, з металевим підноском та Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замші (коров`яча шкіра), з металевим підноском, на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (далі - МД), а саме: №UA205140/2021/104843 від 07.12.2021, №UA205140/2021/099561 від 30.11.2021, №UA205140/2021/101247 від 01.12.2021, №UA205140/2021/102894 від 03.12.2021.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Разом із вищезазначеними деклараціями декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: рахунок фактура, автотранспортна накладна, банківський платіжний документ, банківський платіжний документ, документ що підтверджує вартість перевезення товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, договір (контракт) про перевезення, декларація-інвойс, складена експортером, якщо фактурна вартість товару не перевищує 6000 євро, копія митної декларації країни відправлення.

Відповідач запропонував декларанту надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; документи передбачені п.4.1 контракту; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

ТОВ Волиньспецгруп листами від 30.11.2021 №72414, від 07.12.2021 №72754, від 03.12.2021 №72622, від 01.12.2021 №72502 повідомило митний орган, що декларантом надано всі наявні документи та просило випустити товар у вільний обіг.

Волинська митниця прийняла рішення №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року, згідно із графою 30 яких митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні - 21,46 Дол.США/кг за МД №UA205140/2021/004750 від 08.07.2021. У графі 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

щодо МД №UA 205140/2021/104843

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме: в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25698 злотих, а в рахунку фактурі 25302,38 злотих;

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/06/2020 від 26.11.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/099561

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме: в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25757 злотих, а в рахунку фактурі 25298,60 злотих.

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/12/2020 від 01.12.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/101247

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25891 злотих, а в рахунку фактурі 25432,60 злотих;

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/06/2020 від 26.11.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/102894

митна вартість товару №1 які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме:

В декларації країни відправлення № 21PL301010E1372996 від 02.12.2021 числове значення становить 25930 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21- DEX/11/20/08 від 20.11.2021 -25464,06 Злотих.

В п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.2.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачено що відвантаження кожної партії товару здійснюється в період 3-х робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на р/р Продавця. Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.09.2021 передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі № 21-DEX/11/20/08 від 20.11.2021 дата оплати до 20.02.2022. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем. Відповідно до наданого платіжного доручення оплата здійснена по контракту і декількох інвойсах, проте віднести даний платіж до даної поставки не має можливості, оскільки не можливо ідентифікувати даний платіж зі всіма інвойсами, вказаними в призначенні платежу.

Відповідач запропонував декларанту надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; документи передбачені п.4.1 контракту; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

ТОВ Волиньспецгруп листами від 30.11.2021 №72414, від 07.12.2021 №72754, від 03.12.2021 №72622, від 01.12.2021 №72502 повідомило митний орган, що декларантом надано всі наявні документи та просило випустити товар у вільний обіг.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

Згідно рішень про коригування митної вартості №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року, згідно із графою 30 яких митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні - 21,46 Дол.США/кг за МД №UA205140/2021/004750 від 08.07.2021.

Крім того, коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг МД №UA205140/2021/100620, МД №UA205140/2021/103333, МД №UA205140/2021/101792, МД №UA205140/2021/105192 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ Волиньспецгруп звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митними органами під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному орган зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри, з металевим підноском та Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замші (коров`яча шкіра), з металевим підноском. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності:

щодо МД №UA 205140/2021/104843

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме: в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25698 злотих, а в рахунку фактурі 25302,38 злотих;

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/06/2020 від 26.11.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/099561

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме: в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25757 злотих, а в рахунку фактурі 25298,60 злотих.

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/12/2020 від 01.12.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/101247

в декларації країни відправлення числове значення вартості товару відрізняється від зазначеної в рахунку фактурі, а саме в декларації країни відправника числове значення вартості товару становить 25891 злотих, а в рахунку фактурі 25432,60 злотих;

платіжний документ не стосується даної поставки;

в пункті 4.1. Контракту №01/06/2020 від 26.11.2020 передбачено подання постачальником сертифікату, однак він до митного оформлення неподаний.

щодо МД №UA205140/2021/102894

митна вартість товару №1 які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме:

В декларації країни відправлення № 21PL301010E1372996 від 02.12.2021 числове значення становить 25930 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21- DEX/11/20/08 від 20.11.2021 -25464,06 Злотих.

В п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.2.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачено що відвантаження кожної партії товару здійснюється в період 3-х робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на р/р Продавця. Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.09.2021 передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі №21-DEX/11/20/08 від 20.11.2021 дата оплати до 20.02.2022. Тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем. Відповідно до наданого платіжного доручення оплата здійснена по контракту і декількох інвойсах, проте віднести даний платіж до даної поставки не має можливості, оскільки не можливо ідентифікувати даний платіж зі всіма інвойсами, вказаними в призначенні платежу.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що витребовувані документи у декларанта надати можливості не було, оскільки виписка з бухгалтерської документації продавця та прайс-лист виробника це документи які у декларанта були відсутні і їх міг надати лише продавець. Однак, продавець листом повідомив, що ці документи становлять його комерційну таємницю і відповідно відмовився їх надавати.

Договори із третіми особами не надавалися митному органу, оскільки такі документи були відсутні у декларанта і відсутні в природі, оскільки декларант із третіми особами такі договори не укладав, про що листом повідомив митний орган.

Щодо рахунків про здійснення платежів третім особам, то такі платежі не здійснювались відповідно надати їх немає можливості.

Щодо надання сертифікату передбаченого Контрактом від 26.11.2021 то слід зазначити наступне.

Контракт від 26.11.2021р. до митного оформлення не подавався та не укладався декларантом взагалі відповідно не існує в природі. Тому вимога про надання документів по вказаному Контракту є незаконною та безпідставною.

Згідно ст.53 Митного кодексу України митний орган вправі вимагати від декларанта виключно ті документи, які чітко визначені ч.3, ч.4 ст.53 Митного кодексу України. Такий документ, як сертифікат не передбачений даною нормою.

В свою чергу ч.5 ст.53 Митного кодексу України передбачено, «Забороняється вимагати від декларанта, будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.»

Відтак дана норма є імперативною і її порушення, є перевищенням наданих повноважень, що є порушенням ч.2 ст.19 Конституції України.

Висновок про вартісні характеристики декларантом не надавався, оскільки митний орган при опрацюванні попередніх декларацій витребовуючи такі висновки, які є досить коштовними, не бере їх до уваги взагалі та виносить рішення про коригування митної вартості.

Крім того, Висновок експерта не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо твердження митного органу про те, що наданий свіфт-рахунок від 26.11.2021 не стосується даної поставки є безпідставним та необгрунтованим, адже цьому рахунку чітко вказано, що оплата проводилась відповідно до Контракту №01/06/2020 від 1.12.2020 за Інвойсом №21- DEX/11/24/01, за яким відбувалось митне оформлення.

Щодо того, що п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.2.1 Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачено що відвантаження кожної партії товару здійснюється в період 3-х робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на р/р Продавця. Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.09.2021 передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі № 21-DEX/11/20/08 від 20.11.2021 дата оплати до 20.02.2022. Тобто, нібито існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем.

Слід зазначити, що таке твердження митного органу є безпідставним та не впливає на митну вартість товару жодним чином, оскільки Додатком номер 2 від 01.09.2021 до Контракту №01/06/2020 від 01.12.2020 передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі №21-DEX/11/20/08 від 20.11.2021 дата оплати до 20.02.2022. Тобто дата оплати на час розмитнення згідно домовленостей сторін договору не настала і жодних ризиків в цьому для митного оформлення за першим методом немає, як не має підстав для коригування митної вартості на основі вказаного факту, який не впливає на митну вартість, а лише визначає порядок здійснення розрахунків між сторонами угоди.

Щодо різниці ціни вказаної в експортній декларації та в інвойсі слід зазначити, що такий висновок митного органу є необгрунтованим, з огляду на те, що в листах-поясненнях продавця не лише пояснюється суть таких розбіжностей, але й іде посилання на законодавчі норми країни відправлення товару (Польща), які чітко регламентують вказані правовідносини польського декларанта та держави і визначають, що при заповненні митної декларації суб`єкт (Польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено. (Міністерство фінансів - Національна податкова адміністрація ІНСТРУКЦІЇ ПО ЗАПОВНЕННЮ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ A1S / IMPORT, AES / ECS2, NCTS2 від 22 травня 2019 р. Варшава, 2019, 4 пункт 4 Закону від 8 січня 1993 року, «З податку на товари та послуги та акцизного податку», вибирається середня статистична вартість).

Що стосується транспортних витрат декларантом було надано довідку про транспортні витрати, слід зазначити, щост.53 МКУ не передбачає такого документа як калькуляція транспортних витрат. І згідно Висновків Верховного суду довідка про транспортні витрати є документом, який підтверджує такі витрати.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі №825/472/17, від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 26 березня 2019 року у справі №814/921/17.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В даному випадку митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, як передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд констатує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята митна декларація від 08.07.2021 №UA205140/2021/004750, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаної МД не наведено.

На думку суду, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані разом із митними деклараціями №UA205140/2021/104843 від 07.12.2021, №UA205140/2021/099561 від 30.11.2021, №UA205140/2021/101247 від 01.12.2021, №UA205140/2021/102894 від 03.12.2021 документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган митний орган обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Врахувавши доводи сторін, суд погоджується з позивачем, що ним правомірно задекларовано за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри, з металевим підноском та Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замші (коров`яча шкіра), з металевим підноском, натомість відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб`єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правничої допомоги №19/01/22-2 від 19.01.2022, рахунка-фактури від 20.01.2022 №20/01/22-2 виданого АО Преміум Сервіс, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2022 на суму 10 000,00 грн; платіжного доручення від 24.01.2022 про оплату ТОВ Волиньспецгруп за надання правової допомоги коштів в сумі 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі було рішення про коригування митної вартості, яке складене за наслідками митного декларування товару по одному договору та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжними дорученнями від 24.01.2022 №№21, 22, 23, 24 позивач сплатив судовий збір у сумі 9 924,00 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 9 924,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №205140/2021/00102/2 від 07.12.2021 року, №205140/2021/00096/2 від 30.11.2021 року, №205140/2021/00098/2 від 01.12.2021 року, №205140/2021/00100/2 від 03.12.2021 року.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньспецгруп понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньспецгруп (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 12; код ЄДРПОУ 43628643).

Відповідач: Волинська митниця (44350; Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 3; код ЄДРПОУ 43958385).

СуддяЮ.Ю. Сорока